Цитати старовинних літописів, які вганяли в ступор радянських істориків абсолютно явним і однозначним протиставленням Русі і Залісся (ядра майбутньої Московії і Росії).
І змушували партію і правітельство видавати «перекази» старовинних літописів, замість оригіналів.
Це цитати з літописі, фізично переписаних у 14-15 ст. з давніх оригіналів:
Під 1146 роком: «І Святослав, заплакавши, послав до Юрія в Суздаль, сказав: «Брата мені Всеволода Бог узяв, а Ігоря Ізяслав схопив. Піди-но в Руську землю, до Києва».
У 1147 році, коли чернігівський князь Святослав Ольгович обступив місто Неринськ (у Рязанському князівстві), літопис пише: «У той же час прибігли до Святослава із Русі отроки».
Під 1151 р.: «Андрій (Боголюбський) тим часом випросив у отця піти наперед до Суздаля, кажучи: «Осе нам уже, отче, тут, в Руській землі ні раті, ні чого іншого. Тож затепла підем».
Під 1154 р.: «У тім же році рушив Юрій з ростовцями, і з суздальцями, і з усіма дітьми в Русь. І стався мор серед коней в усьому війську його, якого ж не було ніколи».
1173 року, коли Ростиславичам було запропоновано залишити Київ і навколишні міста Білгород і Вишгород та піти до Смоленська, літопис повідомляє, що «І заремствували вельми Ростиславичі, що він позбавляє їх Руської землі».
Під 1174 р., коли суздальського князя Андрія Боголюбського вбили змовники у заснованому ним містечку Боголюбові під Суздалем, його придворний Кузьмище, згідно з літописом, сказав: «Уже тебе, господине, пахолки твої не признають. Не так, як колись, коли купець приходив із Цесарограда, і з інших країв, і з Руської землі». Тоді ж після вбивства Андрія Боголюбського володимирські бояри (з Володимира-на-Клязьмі) говорили: «Князь наш убитий, а дітей у нього немає, синок його в Новгороді, а брати його в Русі».
Під 1175 роком: «Того ж року коли оба Ростиславичі сиділи на княжінні у землі Ростовській, роздавали вони були посадництва руським отрокам. А ті велику тяготу місцевим учинили продажами і вірами».
Під 1180 роком повідомляється про похід чернігівського князя Святослава Всеволодовича на Суздаль і Рязань: «І тоді спішно приготувалися до бою у війську Святославовім, і Всеволод Святославич уборзі примчав до руських полків зі своїм полком. І тоді рязанські князі втекли, а інших вони побили». Коли Святослав повертався із Суздалі, літопис повідомляє: «А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода, і Олега, сина свого, і Ярополка в Русь, а сам із сином Володимиром пішов до Новгорода Великого».
Загалом таких цитат є сотні. Навіть російський вчений Робінсон писав, що «серед усіх випадків вживання поняття «Руська земля» в «Слові о полку Ігоревім» немає жодного, який говорив би за те, що в ньому виражене уявлення автора про всі східнослов’янські князівства».