Росія спробує стягнути на Донбас сили, вп’ятеро більше за українські, – The Times

За даними The Times, Росія намагається зібрати сили, які перевищуватимуть за чисельністю українські війська на сході України вп’ятеро.

Про це інформує УП.

Українське військове джерело видання повідомило, що російські війська перекидаються з усього регіону на Донбас. Деякі західні джерела очікують, що наступ розпочнеться до кінця тижня.

Супутникові знімки та звіти показують, що Росія нарощує війська та техніку як мінімум у трьох місцях на кордоні з Україною, у Білгородській, Воронезькій областях та навколо південного міста Матвєєв Курган. Також російські війська посилюють наступ в районі Ізюму на південний схід від Харкова.

Очікується, що ці сили спробують просунутися далі на південь, щоби захопити Слов’янськ, а звідти вони можуть просунутися на південний схід, щоб оточити українських військових. Також повідомляється, що якщо заблокований Маріуполь «впаде», то до 6 тис. російських військових також зможуть просунутися на північ України.

Зазначається, що українські захисники збудували великі укріплення і окопалися на сході.

Генерал Річард Барронс, колишній британський військовий головнокомандувач, сказав, що «росіяни намагатимуться кинути більше сухопутних військ, щоб дізнатися правильне співвідношення сил, знаючи, що українці на сході перебувають у дуже гарному становищі».

Він сказав, що українські оборонні позиції, що добре зарекомендували себе, «справді, важко подолати», і що експерти говорили про необхідність співвідношення сил не менше 5 до 1, а то й 7 до 1 при лобовій атаці, але навряд чи Росії вдасться зібрали стільки людей.

Берронс вважає, що «це буде дуже важкий бій на виснаження». Він також сказав, що російські війська, ймовірно, спробують оточити українські, щоб змусити їх залишити добре захищені позиції. За його словами, для захисту «українцям знадобиться зброя великої дальності та смертоносності».

12 квітня західний чиновник заявив, що 38 російських батальйонних тактичних груп (БТГ) чисельністю до 1000 осіб у кожній більше не боєздатні, внаслідок чого залишилося близько 90 БТГ: «Багато хто з них або чекає наказу про переміщення, або висувається для посилення операцій на Донбасі».

При співвідношенні сил п’ять до одного 90 тис. російських солдатів боротимуться з 18 тис. українцями.

Міністр збройних сил Британії Джеймс Хіпі заявив, що битва за Донбас вестиметься між двома «дуже добре підібраними» збройними силами, і «цілком ймовірно», що Україна переможе.

Він сказав Times Radio: «Українцям дме вітер у спину. Вони завдали поразки деяким із найкращих полків і батальйонів Росії. Наступна хвиля російських військ, яка прийде до них на Донбас, буде не найкращою у Росії». Хіпі повторив думку, що план президента Росії Володимира Путіна щодо Донбасу зумовлений його бажанням продемонструвати «великий військовий успіх» до 9 травня. 

P.S. Жёлтый сезон

Военное командование РФ готовится к кровопролитной битве за Донбасс. Она позиционируется, как кульминационная стадия «специальной операции», и возможно по своим масштабам будет сопоставима со сражениями Второй мировой войны. Это грозный фон для тех опасных процессов, которые в настоящее время протекают в сопредельных с востоком Украины российских регионах. Здесь начинает царить своя зловещая атмосфера. Южная Россия передана под безраздельное господство ФСБ, перед которой стоит путинская задача каждый день доказывать россиянам наличие масштабной украинской угрозы.

Важно помнить, что именно Лубянка, путем раскрутки убогой постановочной провокации с якобы украинским обстрелом погранпункта ФСБ в Ростовской области помогла Путину развязать крупнейшую войну современности. Как оказалось населению российского приграничья и дальше отведена своя роль в войне. Местных по сути хотят пустить в расход. Это уже проявляется в режиме закрытого неба, странных взрывах и диверсиях, массовых похоронах денацификаторов, сообщениях о планах эвакуации населения целых городов, вроде Белгорода. Паническая картина ухудшается действиями местных властей, которые то превентивно роют траншеи и окопы, то создают городские добровольные народные дружины для содействия полиции в патрулировании улиц и содействии правопорядку.

Новым шоком стало решение о введении в приграничных регионах 11 апреля на 15 суток «жёлтого» уровня террористической опасности из-за «возможных провокаций из Украины». Такой уровень ФСБ вводит только при наличии подтвержденной информации о реальной возможности совершения террористического акта. Но все выглядит очень странно.

Вроде как «спецоперация» идёт по плану, народ консолидируется вокруг вождя под давлением международных санкций.

«Страны Запада очень хотели, чтобы все, что происходит, отразилось на внутриполитических процессах в РФ. Они всегда просчитываются, не понимая, что в сложных условиях российский народ, русский народ всегда сплачивается», – отметил Путин.

Казалось бы чего ещё надо на старости лет.

Но все таки кое-что волнует российского диктатора. Это ослабление связки с ФСБ.  Недостаточная вовлечённость верхушки ФСБ в военные преступления. Если армейцы и ГРУ после резни в Буче и геноцида в Мариуполе кровью спаяны с главарем и его не сдадут в Гаагу, то на счёт ФСБ такой уверенности нет. Как-то на общем фоне ведомство выглядит недорабатывающим. Предоставление ФСБ расширенных полномочий в Южной России это кремлёвский посыл доказать свою верность диктатору до гробовой доски.

Для этой цели разработана хитрая многоцелевая операция с украинским подтекстом. Где-то в одном из регионов «жёлтой зоны», т е. в Белгородской, Курской, Брянской, Ростовской областях или во временно оккупированном Крыму ФСБ может имитировать вторжение большой группы переодетых в форму ВСУ российских военных, которые в духе «украинских нацистов» совершат резню местного населения. Такой фокус уже проворачивали в чеченском кейсе с «вторжением» банд Басаева, подконтрольного ГРУ.

За счёт подобной акции Путин хочет получить на руки массу козырей: подтвердить пропагандистский миф о том, что Украина могла напасть на РФ; интенсифицировать террористические  боевые действия в Украине; показать, что ВСУ ничем не отличаются от российской армии-геноцидоров и отмыть репутацию Путина; начать охоту на ведьм по всей стране, списывая все на украинскую угрозу; большой кровью.

И самое главное наконец-то привязать к себе верхушку ФСБ, которая подставила его постоянными неадекватными докладами или, вернее сказать, ложной оценкой внутриукраинской обстановки по всем параметрам в следствие чего «парадный марш» ВС РФ превратился в разгром и унижение т.н.  «второй» армии мира.

Однозначно, «жёлтый сезон», начавшийся в российском приграничье должен принести Путину столь желаемые плоды.

Сито Сократа