Росія братиме все більше заручників. Не заздрю президентові Зеленському

На Донбасі немає бойовиків, а є регулярні війська Російської Федерації. Великий обмін полоненими спонукатиме Росію і далі захоплювати українських заручників і обмінювати їх на свої інтереси.

Така практика працює і росіяни бачать, що Україна готова іти на великі поступки.

Це питання навіть не до президента Зеленського чи нової політичної влади. Це така ситуація. Не заздрю президентові. Зрозуміло, що від тепер Росія братиме все більше заручників, щоб міняти їх на вигідні для себе поступки з боку української влади.

Не можна сказати, що не звільняйте наших людей. Це дуже жорстоко. Так само сказати, що звільняйте їх за будь-яку ціну – це поступки національним інтересам, що призведе ще до більших втрат, жертв і смертей.

На жаль, ми знаходимося у ситуації цуцвангу, коли кожен хід і рішення погане. Складно зрозуміти, яке рішення правильне – тактичне – повернути наших людей і натомість віддати їм Цемаха чи поступитися якимось іншими національними інтересам. Чи навпаки – дати людям сидіти роками і померти в тих тюрмах. Все жахливо і погано.

Проблему сомалійських піратів, які теж захоплювали заручників, цивілізований світ вирішив дуже просто: вони послали туди війська і більшість з них просто знищили. Після цього напади на суди зменшилися в рази.

Російська практика захоплення заручників закінчиться разом з розвалом Росії і зміною їхньої політичної системи. До цього має прагнути Україна і весь цивілізований світ методом санкцій, інформуванням російського населення про злочини кремлівського режиму, економічною блокадою і т.д. В Кремлі мають зрозуміти, що за будь-якого заручника, якого вони візьмуть на окупованих територіях, чи несвідомих українців, які поїхали в Росію, чи реальних учасників бойових дій під час якогось зіткнення, отримають шалені санкції і шалений економічний тиск.

Якби таким методом діяв світ і Україна, то кремлівська практика дуже швидко зупинилася б. А так там бачать, що ми йдемо на поступки і робимо все для звільнення наших людей. Якщо з якогось морального боку це добре, то з точки зору прагматичних інтересів і подальшого захисту України від загроз, це насправді не найкраще рішення.

Одна отака ситуація скоріш за все призведе до тисячі подальших смертей, сотень нових заручників. Складно сказати, що гірше.

За даними СБУ, станом на 2016-й рік було звільнено 3 тис 44 українці. Зараз в Росії знаходиться більше сотні наших громадян. А на окупованих територіях, в застінках і підвалах перебуває ще 227 осіб. Росія використовує заручників для того, щоб ввести в Україну завербованих осіб. За даними СБУ, нам було передано полковника Без’язикова, який був завербований і переданий нам як полонений.

Нагадую ситуацію із Надією Савченко, яку в Росії рекламували протягом кількох років, а потім передали нам. Савченко разом з Рубаном готувала масові вбивства у Києві, перед тим отримавши зброю з окупованих територій, яку передали росіяни. Наші спецслужби завадили цій спецоперації.

Звісно, повернення в Україну звільнених хлопців викликало ейфорію. Але це ставить багато питань і роботи для психологів і контррозвідки. Холодний розум каже, що ситуація буде тільки загострюватися.

Myroslav Hai