Російські терористи стараються. Цієї ночі теж «визволяли» Одесу.
У людей немає електроенергії, води, тепла. Є ті, хто має комбо з оцих трьох компонентів.
В місті потрохи відновлюють електропостачання, бригади працюють цілодобово. Але до відчутних результатів ще досить далеко.
За допомогою генераторів наповнюють систему водопостачання — вона спорожніла через відключення електроенергії.
В місті є черги за водою. Організовано підвіз води і працюють 16 бюветів. Але нестача води все одно відчувається гостро.
Потяги затримуються, кілька електропотягів відмінено взагалі.
Найкритичніша ситуація в містечку Арциз, що на півдні Одещини. Немає термінів взагалі по відновленню обʼєктів життєдіяльності. Місцева влада говорить про 2 тижня мінімум. Воду і генератори везуть в Арциз з інших міст.
В Одесі організовують гарячу їжу для тих, хто її потребує. Food Train базується на залізничному вокзалі.
Поновлюють електроенергію в портах Одеси та області.
Складна ситуація в медичних закладах. Не всі, на жаль, мають змогу повноцінно функціонувати.
Поліція ще позаминулої ночі оголосила загальний збір, на вулиці міста виведено практично весь особовий склад. Поліцейські патрулі опікуються правопорядком.
В Одесі організували більше 400-х пунктів незламності. Цю місію взяли на себе різноманітні бізнеси в основному, і влада.
В Одесі не працюють повноцінно світлофори, а лише ті, які на акумуляторах. Як довго їх вистачить, невідомо.
Відчутно погано працює мобільний звʼязок. Наявних генераторів і акумуляторів на вишках явно недостатньо.
Але от про що я хочу сказати в черговий раз.
Телефонує мені мій товариш з іншого міста і каже:
— Я бачив ваші підстанції після влучань. Блін, там навіть елементарного захисту немає! Навіть імітації!
І оце теж питання до ДТЕК. Як так? На четвертому році війни. Після всіх попереджень і прогнозів!
Багато підстанцій постраждали не від прямого влучання, а від прильотів уламків. Певні конструкції та інженерні рішення могли б захистити хоч на якісь відсотки.
Ми пам’ятаємо, як всі ці роки велися розмови про спорудження для захисту критичної інфраструктури. Мова йшла про мільярди. Звітували чиновники. Випрошувались гроші у міжнародних партнерів. Рапортувати і проводили безкінечні форуми і наради.
Де все? Голі обʼєкти стоять як прекрасні мішені для ворогів. Сумно це все.
За подібну бездіяльність має бути відповідальність.
Судячи з повідомлень влади, чухатися в основному почали після доби обстрілів і серйозних руйнувань. Так, те що було, запрацювало. Але ж ніяких запасів і резервів!
Я знаю, що Одесі зараз допомагають інші міста. Дякуємо всім! За додаткові генератори і старлінки. За бригади працівників, які долучилися до подолання наслідків. Це цінно і чуттєво.
І про одеситів. Люди стійкі. Я читаю пабліки, чати, розмовляю і бачу, що ніхто не опускає руки. Всі роблять те, що в силах, щоб стало легше не лише собі, а і тим, хто поруч.
Немає тотальної зневіри. Якщо російські і проросійські пропагандисти сподіваються, що той терор, який влаштувала нам їхня недокраїна, спонукає людей виходити на вулиці і волати про «мир будь якою ціною», то вони дуже помиляються.
Більшість розуміє, хто головний ворог і розуміє те, що лише знищення ворога дасть змогу нам всім видихнути.
І ще одне. Росіяни пошкодили два турецькі судна — одне в порту, інше у водах Чорного моря.
Памʼятаю, як у 2022-му році вели розмови про можливість забезпечити Одесу електроенергією саме з турецького судна, яке може підійти до берегів моря.
Мені здається, це був би крутий геополітичний і людяний крок. І гарна відповідь покидькам.
Чому б українській владі не звернутися до Ердогана?