5. На росії скорочуються клінічні випробування препаратів: у 2022 році МОЗ видав на 18,5% менше дозволів, ніж роком раніше.
Хоча ліки не потрапляють під санкції, зв‘язуватись з агресопом провідні компанії бажають усе менше.
Стратегія затягування війни має для путіна, серед інших, ще і психологічний компонент впливу на міжнародну спільноту.
На світ продовжує транслюватись міф про «двомільйонну армію», яка буде «рухати кордони» і «рано чи пізно прийде, куди захоче – за будь-яку ціну». Як попереджають численні аналітики, оглядачі і різні посадові особи, це марення буде піддано перевірці на полі бою уже протягом найближчих тижнів. Анонсований на росії виступ путіна перед федеральними зборами, очевидно, буде присвячений «непохитній рішучості» «звільняти» «русскіє зємлі». Знов-таки, за будь-яку ціну.
А паралельно країни, які зберігають з путіним діалог і користаються з його складного становища для покращення умов торгівлі, заводять стару шарманку про «здайтесь – і уникніть жертв». По суті, це і є зміст відозв, наприклад, представників Китаю, а нещодавно й Аргентини, про якнайшвидше «мирне врегулювання», якому начебто «перешкоджають» постачання зброї.
Маючи зброю, Україна не здається; але росія несе міф про свою начебто «непереможність».
Після розвіювання міфів про «блискавичну перемогу», потім – про «вбомблення України в мир через темряву і холод», потім – про «замерзання Європи» залишилась єдина основа, чому в світі досі вірять у силу росії. Точніше, таки дві.
Перше – звісно, число. Пропагандони росії вміло транслюють кількісні показники, залякуючи ними.
Друге – вигідні пропозиції від росії керівникам інших країн. Як сталінський срср колись, путінська росія буде готова торгувати у збиток, занурювати населення у злидні, жертвувати незліченною кількістю життів, не говорячи вже про ресурси – заради маніакальної ідеї розширення. А щоб цю ідею підтримував хтось іззовні, не шкодуватиме нічого.
Відповідь на перший виклик – звісно, підтримка ЗСУ.
Йдеться і про переконання партнерів розширювати допомогу та швидше проходити ритуальний ланцюжок «ніколи не буде – питання на розгляді – шліть екіпажі, тільки тихо – ремонтуємо, що в кого є – пішли поставки».
І про оптимальне використання наявних у самої України ресурсів. Своєю чергою, тут правильним сигналом буде рішуче випалювання виявленої корупції і її носіїв, а не покривання їх. А також повернення до випробуваних і важким досвідом набутих механізмів, запроваджених у 2014-19 роках. Як підсумував Петро Порошенко, передаючи у війська черговий пакет допомоги:
— Повернути систему Прозорро для закупок Міноборони, не пов‘язаних зі зброєю;
— Повернути право командирів частин відмовлятись від продуктів низької якості чи зависокої ціни;
— Повернути в типові договори про постачання моніторинг цін за Держстатом.
Це у зародку прибрало б можливість наживатися – і не треба велосипед вигадувати.
Відповідь на другий виклик – пожорсткішання режиму санкцій. Підвищення відповідальності за ухилення від них. Перекриття шпаринок для їх обходу. Саме цьому має бути присвячений десятий пакет санкцій ЄС, який планують ухвалити до 24 лютого.
Тоді зведення про рух рашистів до дна радуватимуть знаковими цифрами і знаменними подіями.
А тим часом цей рух повільно, але триває:
1. Знайти заміну європейським покупцям російського газу фактично неможливо. Фактично, путін зруйнував основний ринок, який будувався понад пів століття.
Навіть Китай та Індія не покриють тих об’ємів, які закупляла Європа. Та й інфраструктури для таких перекачок нема і вже не буде – через санкцій і відсутність фінансів.
Тобто, росія втрачає основне джерело наповнення свого бюджету.
2. російський уряд може додатково витратити 1,5 трлн рублів із резервів у 2023 році.
3. Нафтові компанії росії заявили про транспортний колапс у російській залізниці.
4. «Аерофлот» втратить половину іноземних літаків до 2030 року.
5. Для російського заводу зкрапленого природного газу в Усть-Лузі «Русхімальянсу» (по 50% у «Газпрому» і «Русгазвидобування») можуть закупити російські турбіни ВМД-110М замість японських.
Також замінити потрібно буде і японські компресори для проекту.
Зміна складу критичного обладнання на російське, на думку експертів, може загальмувати запуск проекту на 12–15 місяців, а менша маневреність ВМД-110М негативно позначиться на випуску ЗПГ.