Експорт товарів з росії до провідних країн світу – які на рф іменують «недружніми» — впав до 11.8 млрд дол на місяць за січень 2023 (це у 2.6 рази менше, ніж у січні 2022).
Це мінімум з вересня 2020 і не так далеко від двадцятирічного мінімуму, сформованого у травні 2020 на хвилі зниження попиту на енергоносії та обвалу цін на сировину після COVID локдаунів.
Поточний експорт до «недружніх» країн приблизно на 35-40% нижчий від середніх показників 2018-2019. І це ще дані за січень не враховують ембарго на нафтопродукти, введене 5 лютого 2023 року.
Спроби російського керівництва переорієнтувати продажі на Китай, Індію та інші країни мають лише частковий успіх: ці країни задовольняють свій попит з інших джерел; ціна продажу в ті країни на 10-30% нижча, ніж до Європи; існуючі труднощі з транспортуванням як морем, так і трубопроводами обмежують цей «альтернативний» потік.
Незважаючи на запас міцності, що зберігає російська економіка, тенденції її поступового, але постійного послаблення виявляють себе:
1. росію вилучають з усіх енергетичних ринків ЄС, які вона використовує для збереження свого впливу.
Уряд Іспанії, де знаходиться головний в Євросоюзі хаб з імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ), доручив своїм імпортерам відмовитися від укладання нових контрактів із російськими компаніями.
Досі росія, втративши європейський ринок нафти, нафтопродуктів та трубопровідного газу, зберігала цей торговельний канал, щоб залишатися в статусі постачальника енергоносіїв до ЄС. Невдовзі рф його позбавлять.
2. Натомість припинення обходу санкцій через торгівлю з «третіми країнами» має стати метою наступних обмежень.
Про це уже заявляють представники ЄС у рамках обговорення 11 санкційного пакету.
Експорт з ЄС та країн G7 до росії значно скоротився після введення санкцій. Однак невдовзі постачання заборонених товарів у деякі країни, включаючи Туреччину, Об’єднані Арабські Емірати та Казахстан, зросли. У свою чергу, за «дивним збігом», зріс експорт із цих країн до росії.
Тому питання контролю за технологічними та електронними товарами, які росія може використовувати у військових цілях в Україні, стає нагальним.
Нещодавно Туреччина і Казахстан запровадили нові правила для транзиту і реекспорту товарів до росії. Цей досвід має бути вивчений і посилений уже ближчим часом.
3. Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз готовий відповісти на розміщення російської ядерної зброї у білорусі новими санкціями проти цих країн.
Керівництво росії вперто підкидає західним політикам залізні аргументи для подовження і розширення санкцій.
4. Юристи ЄС і США продвожують пошуки механізмів для передачі Україні конфіскованих чи заморожених російських коштів.
Просто «забрати і передати» дуже складно – адже це перекреслить напрацьовані століттями принципи, на яких тримається міжнародна торгівля і політика щодо резервів, інвестицій і власності.
Дуже імовірно, що підставою для передачі коштів буде міжнародне засудження рашистського режиму. Це зробить конфіскацію і передачу Україні саме російських активів не прецедентом, а особливим винятком, відповідальністю за злочин.
5. Натомість, поки юристи шукають механізми передачі російських активів Україні, у ЄС шукають способи їх примножити.
Євросоюз продовжує вивчати варіанти використання заморожених резервів центробанку рф.
Їх хочуть вкласти в «ліквідні активи з високим рейтингом» та відносно коротким терміном погашення, що може принести річний дохід у середньому близько 2,6%.
Документ, у якому викладено правові підстави для інвестування та супутні ризики, експерти спеціальної робочої групи планують обговорити 28 березня.
Включення економічного інтересу зробить пошук російських активів активнішим. А там і юристи дадуть відповіді на всі процедурні питання щодо передачі коштів Україні.