Ракетний аргумент

P.S. Незабаром буде готовий другий зразок модернізованої самохідної пускової установки українського ракетного комплексу з коригованим боєприпасом «Вільха».

ДП «Шепетівський ремонтний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», найближчим часом підготує другий зразок модернізованої самохідної пускової установки українського ракетного комплексу з коригованим боєприпасом «Вільха».

Про це розповів начальник цеху №1 ДП «Шепетівський ремонтний завод» Дмитро Мартинюк журналістам телеканалу ZIK під час запису програми «Стежками війни: Ракетний аргумент».

«Я думаю, що цей екземпляр буде найближчим часом. Ми готуємось, вже машина підготовлена в нас є. Готовимо її до подальшої модернізації. Вона буде от на днях, ця машина», — повідомив Дмитро Мартинюк.

А от перший тестовий зразок самохідної пускової установки «Вільха» чекає ремонту після пусків, що здійснювались під час інтенсивної програми випробувань, що здійснювалася останні два роки. Несправності машини враховують у Конструкторському бюро й в наступному зразку їх буде усунуто.

Нагадаємо, розробкою нової вітчизняної системи займалися фахівці з КБ «Луч», а на «Шепетівському ремонтному заводі» до випробувань готували саму машину, тобто самохідну пускову установку. Зняли стару апаратуру підготовки пуску та отримали від київського КБ «Луч» нову – модернізовану.

«Програма модернізації починалась з Конструкторського бюро «Луч» — КБ «Луч». Вони розробили цю систему, ми є підрядним підприємством», — пояснив начальник цеху №1 ремонтного заводу.

«Ми встановили цю апаратуру на даний виріб й потім брали участь у випробуваннях. Також є підрядна організація, ще одна, яка займалась навігацією. Це «Орізон-Навігація», місто Сміла», — зазначив Дмитро Мартинюк.

Окрім елементів управління пуском, довелось змінювати й усю електроніку для гідравлічних та електричних приводів прототипу «Вільхи» (комплекс розроблений на основі радянської РСЗВ 9К58 «Смерч») та створювати їх «з нуля» в Україні. Адже базу для РСЗВ виготовляли в РФ ще при СРСР й за багато років вона почала виходити з ладу. Поки що елементи були скопійовані зі старих креслень.

«По нашій документації вони виготовили нам оці плати. Це повністю нова елементна база», — підкреслив представник «Шепетівського ремонтного заводу».

Виготовленням нових плат, для потреб підприємства, займалися на київському ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Соти».

Проте надалі конструктори планують перевести Вільху на сучасну електроніку вітчизняного виробництва, а також змінити старе шасі (МАЗ-79111 або МАЗ-543М) на вітчизняне. Як нещодавно повідомив міністр оборони України Степан Полторак, «Вільха» у фінальному варіанті, скоріш за все, буде базуватися на вітчизняному шасі виробництва «КрАЗ». Одним з найбільш вірогідних варіантів такої платформи є шасі КрАЗ-7634НЕ з колісною формулою 8х8.

«Я думаю що … це буде український носій. Це буде скоріше за все КрАЗ… У них зараз є багато напрацювань на КрАЗі (по шасі) і я думаю що вони будуть здатні виконати це замовлення і задачу яку ми ставимо перед ними», — зазначив Степан Полторак.

Як повідомлялось раніше, вперше про перспективний український комплекс заявили на початку 2016 року. Після цього проводилися чисельні запуски нових ракет. У березні 2018 року розпочались державні випробування «Вільхи», а у жовтні Генеральний конструктор — Генеральний директор КБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що ракетний комплекс «Вільха» прийнято на озброєння ЗСУ та направлено в серійне виробництво.

Підтвердив його слова й Секретар РНБО Олександр Турчинов, під час передачі військової техніки та зброї військовим на «Київському бронетанковому заводі» 15 листопада ц.р.

«Ви знаєте, що прийняли ми на озброєння ракетний комплекс Вільха, який на відміну від російського аналога має керовані ракети. Тобто 12 ракет в пусковій установці це 12 різних цілей, яки можуть синхронно бути знищені», — зазначив він.

«Наші конструктори вже працюють над модернізованою Вільхою, яка буде мати більшу потужність і дальність ураження цілей», — додав Секретар Ради національної безпеки і оборони України.

Нагадаємо, наразі створено версію ракети з 250-кілограмовою бойовою частиною та дальністю 70 км. Надалі планується створити версію ракети для ураження цілей на відстані в 120 км, але маса бойової частини в неї буде зменшена до 170 кг.