Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба називає ці лінії: неможливість прямого діалогу з маріонетками, встановлення контролю України над кордоном, неможливість проведення виборів у присутності російських військ або їхніх найманців, реінтеграція окупованих територій на українських умовах, щоб ці райони не мали ніякого «права вето» на рішення загальнонаціонального характеру.
Чудові «червоні лінії» — особливо коли вони на підкірці! Підтримую обома руками! Але тоді потрібно сказати правду: Україна веде переговори сама з собою, а не з Росією.
Тому що те, чого хоче Путін — так це того, щоб Україна перетнула «червоні лінії». Щоб почалися прямі переговори Києва з маріонетками із Донецька та Луганська. Щоб контроль над кордоном був повернутий тільки після виборів, а самі вибори пройшли під дулом автоматів російських окупантів і їхніх посібників. І щоб «окремі райони», над якими Кремль збереже контроль, мали право вето на європейську та євроатлантичну інтеграцію України. А для чого, власне, Путін захоплював Донбас? Щоб подарувати його Зеленському, Єрмаку і Кулебі? Ні вже, дзуськи!
Найголовніше, що «червоні лінії», про яких кажуть соратники Зеленського — це ті самі «червоні лінії», які не збирався перетинати колишній президент Петро Порошенко. Чим «червоні лінії» Зеленського відрізняються від «червоних ліній» Порошенка? І виходить, що Зеленський брехав своїм співвітчизникам, коли говорив, що припинити війну дуже просто, потрібно «просто перестати стріляти» і домовитися з Путіним. Виходить, що Зеленський і зараз помиляється, коли продовжує прагнути до нових контактів з Путіним? Або як?
Тому єдина реальна гарантія неперетинання «червоних ліній» — це зовсім не обіцянки Зеленського, Єрмака або Кулеби. Якщо претендент Зеленський обманював нас вчора, так президент Зеленський обдурить нас завтра.
Єдина гарантія неперетинання «червоних ліній» — це повернення до влади патріотичних сил. Поки при владі популісти — Україна в небезпеці.