Про санкції РНБО

1 209
Я не вирішив, як ставитися до прийнятого понад рік тому закону про ворів у законі. Не вирішив саме тому, що вивчав тему трошки глибше, ніж посполитий і тому не впевнений, що його плюси перекривають мінуси. Але якщо вже під тиском поліції він (закон) прийнятий, то слід його виконувати.

Тільки ж не так, як це роблять наші младоклептократи, коли долі людей визначає не суд, а бутафорське й суто піарне РНБО. Бо що б ви не думали й не говорили про жахливу українську Феміду, більшість людей, котрі з нею стикалися, знають: процедури судді, як правило, дотримуються, докази вивчають і позиції обох сторін вислуховують. А отже, їхні рішення, бодай зовні, вироки сталінських трійок не нагадують.
Інша справа — санкції РНБО. Група людей, котрі не мають зеленого поняття в справі, затверджують «розстрільні списки» на підставі «оперативної інформації», котру для них підготували анонімні правоохоронні чиновники без усякого права людини, чиї права порушуються, вплинути на результат.
Та найцікавіше починається далі. Бо тепер зацікавлена особа цілком може почати діяти в тому напрямку, якого від неї чекають ті, хто до списків її включав — тобто, нести гроші в касу. Не думаю, що серед тих 108, кого РНБО на останньому засіданні зі списків ворів виключило, є багато «необілечених».
Ну, а про одну з історій із цього приводу багато хто в кримінальному світі вже розповідає. Найвпливовішого вора з Дніпра, про затримання якого з помпою рапортували правоохоронці, випустили з-під варти буквально на другий день після звільнення заступника Голови Нацполіції, який відповідав за кримінальний блок. І сума називається конкретна — 2 лимони зелених. У розповідях вар‘юються тільки слова, якими він покрив щойно відставленого генерала, коли набрав його номер назавтра після звільнення.
А посполитий і далі тішиться рішучими діями свого президента з народу
Karl Volokh

Що означає заява секретаря РНБО про те, що у санкційному списку проти кримінальних авторитетів допущено помилки відносно СТА ВОСЬМИ осіб?
Це може означати дві речі, які не виключають одна одну.
Перша, що в РНБО працюють непрофесіонали та невігласи, які в такій важливій державній інституції, яку Зеленський возніс трохи не до головної в країні, дозволяють робити стратегічні або національні документи на тяп-ляп. Ну помилились щодо 108 осіб, з ким не буває…
Друга, що там працюють корупціонери, злочинці та аферисти, які за гроші можуть формувати ці списки додаючи і виключаючи з них осіб за потреби, фінансового інтересу чи політичної вигоди.
Насправді, є ще і третій варіант — невігласи-корупціонери.
У Зеленського можуть обирати той, який їм більше подобається: невігласи, злочинці, або злочинці-невігласи.
Будь-який несе пряму загрозу для Національної Безпеки.

Myroslav Hai

«У рішенні РНБО щодо криміналітету були помилки щодо 108 осіб», — Секретар РНБО Данілов.
Фактически это признание в том было совершенно преступление против 108 человек. И эти люди теперь имеют право на компенсацию. И будет логично, честно и справедливо, если именно Зеленский будет компенсировать всем пострадавшим из своих личных средств. Со своих офшоров пусть компенсацию людям выплачивает. Или пусть продаёт квартиры в Лондоне и с этих денег компенсирует. А можно и с тех денег, которые он получает, как роялти из РФ за продукцию или авторские права. Но он эту кашу заварил и ему её расхлебывать.
Но главное, эта информация подтверждает, что Зеленский муд@к. И когда протягивал незаконные решение через РНБО, сделав его карательным органом против граждан Украины, то фактически подменил функции суда, превысил свои полномочия и эти нарушил Конституцию Украины. А это уже уголовная ответственность.
PS Я проконсультировался в ЕСПЧ. После подобного заявления решение суда будет в пользу тех, кто пострадал от санкций. Но и это не все. Если подтвердить, что через санкции РНБО с людей пытались выбивать деньги, чтоб снять с них санкции, то это будет скандал, на фоне которого Pandora Papers и Вагнергейт — это детский лепет. Так что это залет, Вова. Серьёзный залет!
Borislav Bereza
У п’ятницю секретар РНБО Данілов повідомив про те, що весною цього року РНБО помилково застосувала санкції стосовно 108 осіб – як до контрабандистів та «злодіїв у законі». «Була свідома чи не свідома помилка відносно 108 людей, яку ми вже виправили» – сказав секретар РНБО, додавши, що 8 посадовців МВС, причетних до складання цього санкційного списку, вже покарані.
Сказав, як про звичайну буденну річ – ну що, ну просто помилилися.
Насправді ж – це екстраординарна подія, яка у правовій державі має потягнути серйозні правові та політичні наслідки. Бо вона наочно вказує на величезні проблеми у функціонуванні державної влади, ігнорування найвищими посадовцями конституційних засад діяльності державних органів, політичну свавільність, яка стає нормою.
Ця «помилка» продемонструвала не лише сутність санкційної діяльності РНБО, але роль РНБО у реалізації державної політики взагалі. Вона показала, що РНБО, яка де-факто підмінила собою усі правоохоронні органи і суди, може приймати надважливі для держави рішення похапцем, без глибокого аналізу питання, без належної доказової бази, без наявності правових підстав. До правової сумнівності такої санкційної діяльності РНБО в принципі (що я вже предметно аргументував раніше) додалось очевидне її використання не за конституційним призначенням – у політико-приватних інтересах.
Санкційна діяльність РНБО, якою захопилось політичне керівництво держави, дискредитувала РНБО як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. У контексті поточної суспільно-політичної ситуації РНБО виглядає такою собі VIP піар-компанією, яка на замовлення політичного керівництва, продукує потрібний йому піар-продукт – «дає» електорату споживати те, що йому подобається і що він хоче почути від влади. Виходячи з виявленої «помилки» (а скільки таких «помилок» поки що залишається «поза кадром»?) діяльність РНБО стає небезпечною для країни.
«Свідома чи не свідома помилка» РНБО констатувала її (РНБО) безвідповідальність. Обмеження та/або позбавлення певних, у т. ч. конституційних прав (а саме до цього зводиться суть санкцій) було застосовано до 108 осіб безпідставно.
Проявлена РНБО безвідповідальність має потягнути за собою відповідальність тих, хто допустив таку безвідповідальність. Покарати «стрілочників» з МВС, про що поспішив повідомити Данілов, – це, безумовно, круто! Але не вони ухвалювали рішення про санкції.
Матеріали до засідання РНБО готувались апаратом РНБО, який очолює секретар РНБО. Він же погоджує проект рішень з президентом, який є головою РНБО, і дає «добро» на роздачу матеріалів членам РНБО. Тому у цій «помилці», яка насправді є не помилкою, а закономірним результатом свавільної діяльності РНБО, основна вина лежить на секретареві РНБО Данілові.
Доля відповідальності лежить на кожному членові РНБО, які без належного розгляду питання (не виключено, що взагалі без його розгляду) та за відсутності правових підстав ухвалили рішення про обмеження/позбавлення прав 108 громадян. Члени РНБО – це не статисти, які за командою піднімають руки за будь-яке пропоноване рішення. За своїм статусом (до складу РНБО, крім президента і секретаря РНБО, входять голова Верховної Ради, прем’єр-міністр, голова СБУ, Генеральний прокурор, голова Служби зовнішньої розвідки, міністри оборони, внутрішніх справ, закордонних справ, енергетики, фінансів, економіки, у справах ветеранів, з питань стратегічних галузей промисловості, цифрової трансформації, європейської та євроатлантичної інтеграції, з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, голова Нацбанку, голова Держфінмоніторінгу, головнокомандувач ЗСУ, президент НАН України, керівник офісу президента) члени РНБО – відповідальні державні посадовці. Не можуть вони просто «кивати» (шляхом підняття рук) за істотне обмеження прав і свобод, за фактичне визнання осіб контрабандистами чи «злодіями у законі». Якщо вони це робили без належних підстав (а цей факт по суті визнав Данілов), то чи можуть вони бути у складі РНБО і взагалі займати відповідальні державні посади? Якщо сьогодні вони проголосували за очевидно неправове рішення, то де гарантії, що завтра за командою вони не проголосують за будь-яке антидержавне рішення?
Політичну відповідальність за «помилку стосовно 108 осіб», яка призвела до обмеження/позбавлення їхніх конституційних прав, має взяти на себе президент – він є головою РНБО, він своїми указами вводить в дію її рішення. Перше, що слід зробити, припинити використовувати РНБО усупереч її конституційному призначенню.
У правовій державі такі «помилки» мають обов’язково стати предметом юридичного розгляду – правоохоронних органів та суду. Питання у тому, хто забезпечить такий об’єктивний розгляд, якщо генеральний прокурор, голова СБУ та інші силовики є членами РНБО і брали участь у прийнятті рішення, яке сьогодні назвали «помилкою».
Якщо нічого цього не відбудеться, а все обмежиться покаранням «стрілочників» з МВС, то це означатиме, що практика ухвалення свавільних рішень є державною політикою і вона буде продовжена.
Давайте уявімо собі ситуацію, при якій державний орган, головою якого є президент України, приймає без відповідного судового розгляду незалежною колегією рішення, яким піддаються репресіям 600 осіб. Ці особи називаються «злодіями в законі» та «контрабандистами» і піддаються санкціям і порушенню їх прав та свобод.
Після чого виявляється, що стосовно більше, ніж 100 з них це рішення було прийнято невірно і порушення їх прав не мало під собою жодних підстав.
Іншими словами, президент України своїм власним рішенням, своїм власним указом, як наслідок роботи органа, головою якого він є, порушив права сотні людей одночасно.
А орган, яким він організовує репресії, виявляється, помиляється як мінімум в 20 відсотках випадків. Або більше. Тому що перевірка невиновності також проводилася непрозоро і за неочевидною процедурою.
Що це означає?
Це означає, що Президент України порушує Конституцію України, гарантом якої він є. А також свою власну обіцянку піти з посади, якщо він порушити закон.
Бо він мало того, що порушив закон. Це порушення закону прямо привело до неправосудних рішень і репресій стосовно невинних людей.
Ой, правда?
Але можливий ще й другий ой.
Припустимо, що насправді справа в тому, що підсанкціонні вори в законі виявилися саме тими, ким вони були названі — ворами в законі. І вони порішали в РНБО нащот зняття з себе санкцій.
Це означає, що орган, головою якого є президент України, і який приймає рішення стосовно обмеження громадян України в їхніх правах — корумпований орган. Що в ньому може порішати вор в законі і контрабандист. І президент України по вказівці вора в законі може прийняти рішення зняти з когось санкції.
Цей ой не кращий попереднього, правда?
Що ж ми з цим будемо робити?
Поделиться:
Загрузка...