Тобто прийміть це і живіть з цим. До перемоги. Що б ви не називали цим словом.
Створення Єврокомісією Аудиторської ради для контролю над використанням Україною 50 млрд. допомоги — це справжній вирок для наших найвеличніших «5-6 менеджерів».
Як і прогнозувалось, довіра втрачена трохи більше ніж повністю, і це не через мнітельність «західних куколдів», а внаслідок призначень на потоки різних Тимошенків з Голіками, сексологінь в послиці, мільярдних витрат на «єдиний» та зйомки серіалів про гівно, тотальний дерібан бюджетів, збільшення елітних витрат у «слуг народа» тощо.
Так що можна скільки завгодно звітувати про потужні досягнення та лізти позітівними ларьочними пиками на спільні фотографії зі світовими лідерами — але оцінку надано і тепер нас як школярів перевірятимуть кілька разів на рік, щоби знову не «проєбалі» оборону на асфальт.
________
Принизливо, звичайно, але вже як є, хтось же має адекватно оцінювати реальність, раз українці відмовились це робити.
Захід через ЗМІ недвозначно дає зрозуміти як відноситься до підміни українських державних інституцій Єрмаком — а у нас таке враження ця тема табуйована, бо не вписується в позітівну картину світу «єдиного».
Там ми рухаємось від перемоги до перемоги, стає тільки лудше і лудше, а хто задає питання про фокуси Татарова з Шурмою та цікавиться куди дівалась суб’єтність парламенту та Уряду — той сразу «російське ІПСО» (тм)
Тільки от ця модель нежиттєздатна, не треба бути великим аналітиком, щоби передбачити подальше охолодження повернутих на процедурах західних функціонерів до наших «5-6 менеджерів», скільки б останнім не співали славнів колективні Іванови-Пєтрови з Мосейчук-Раєвськими.
Рано чи пізно руба стане вибір (а він стане) між Єрмаком та наприклад вступом до НАТО — і думати що оберуть українці треба вже зараз.