От тільки заходить мова про перемир’я чи якісь переговори з росією – у мене з’являється аналогія з фільмом «Хрещений батько». Епізод, де старий Дон Корлеоне повчає сина Майкла: — Той, хто перший прийде і запропонує переговори від клану Барзіні, а себе як посередника (і гарантуватиме на них безпеку) – той і зраднк.
З переговорним процесом металися Ердоган, Макрон і Шольц.
Але по справжньому першою прийшла Італія.
З пропозицією явно від росіян.
А давайте зараз зупинимось, «просто перестанєм стрелять».
А точніше: вони передали в ООН і в G7 документ із таким планом:
1) припинення вогню в Україні та демілітаризація лінії фронту під наглядом ООН – це фактично дозволить окупантам закріпитися на зайнятих територіях. І щоб путіну не трудитися, на лінію розмежування зайдуть сили ООН (рускіє запропонують еритрейців, білорусів і таджиків).
2) переговори про статус України, які передбачають вступ країни до ЄС, але не приєднання до НАТО – такі переговори йтимуть скільки ж, скільки й Мінськ-2. При цьому росія будь якої миті зможе через Білорусь чи Чорне море завдати нового удару. Як тільки накопичить сили.
3) двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу: «спірні території» матимуть повну автономію з правом самостійно забезпечувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над регіонами належатиме Києву – ЯКІ НАФІГ спірні території? Хто може спорити тут про те, чий Херсон? Чи Маріуполь? Чи Крим? це взагалі дурня.
По Криму домовитися неможливо взагалі. В російському законодавстві навіть розмови про вітчудження Криму – державна зрада.
У нас Зеленський ніколи не погодиться на Крим-росії, бо це електоральна похоронка. Італійці пропонують угоду, яка апріорі не може бути здійсненою. І говорить про їх неадекватність.
4) укладання багатосторонньої угоди про мир та безпеку в Європі, яка охоплюватиме питання роззброєння та контролю над озброєннями, запобігання конфліктам та заходам зміцнення довіри – абсолютне бла-бла.
Світ вже має таку багатосторонню угоду від 1975 року у Хельсінкі.
І що – помогло? Чи не на цю угоду росія наплювала?
Чи не наплювала росія ще на 100500 угод, починаючи з Переяславської?
Висновок: усі пункти заточені під один основний: щоб по лінії фронту пролягла фактично нова лінія розмежування між Україною та росією. Щоб дати їм передих та можливість закріпитися у Херсоні та на півдні Запорізької області. Зберегти за собою Енергодар та АЕС, та руїни Маріуполя.
Ну і щоб путін кричав враженим вірусом імперскості росіянцям – ура, перемога.
Італія – це переговірник від клану Барзіні.
Переговори по їхньому плану можна буде вести. Але коли наші прикордонники будуть в Керчі дивитися на пусті прольоти керченського мосту. А над Донецьком і Луганськом вітер тріпотітиме жовто-блакитними прапорами.
А путін лежатиме в мавзолеї.
А краще, якщо мавзолей буде руїною. А могила путіна стане громадською вбиральнею.
Тоді переговори точно будуть можливими.
Тільки переговірником буде не Італія.
Три роки брехні, мародерства, торгівлі з окупантом, самодурства, самопіару, самохвальства, заглядання в очі хйлу, які, цілком природньо, закінчились катастрофою і зруйнованими долями мільйонів людей.
Всі оті фейкові страшилки про зубожіння, дорогу цибулю, зданий Маріуполь (пардон, Широкіно) знайшли своє втілення. Іловайськи відбуваються щодня в десятикратних масштабах і ми не знаємо навіть що відбувається з людьми, які не пройшли фільтрацію на своїй землі. Про Дебальцево приходиться тільки мріяти.
Тільки от нема лещенків з найємами на мітингах за дешевий автогаз, не протестує автоєвросила за дешевий бензин, нема патріотичних патріотів, які кидають свинок за здане Широкіне і ніхто не допомагає бабці з одною картоплиною.
Три роки втраченого часу і змарнованих життів.