Про іранські події. Для нас всі сценарії розвитку подій погані

Головна новина ранку — повідомлення про те, що Моджтаба Хаменеї був обраний новим Верховним лідером. Я вночі написав про можливі наслідки цього рішення, тому повторюватися не буду. Те, що обрання відбувалося під «інтенсивним тиском» КВІР, зрозуміло всім. Цікаво, що офіційні державні медіа Ірану (IRNA, Tasnim) поки що зберігають мовчання щодо формального оголошення. І тут, власне, питання: чому? Вимальовуються дві відповіді: або бояться, що Моджтаба одразу опиниться під ударом, або не знають, як це «продати», враховуючи, що це призначення вже називають історичним розривом із принципами революції 1979 року. Це фактично перетворює республіку на спадкову монархію КВІР.

Brent торгується в районі $82–$85, ринок очікує подальшого зростання, якщо загроза Ормузькій протоці збережеться. Протока де-факто залишається закритою для комерційного судноплавства. Компанія QatarEnergy зупинила виробництво СПГ, що вже викликало стрибок цін на газ у Європі.

Цікаві спостереження про внутрішню ситуацію в Ірані переповів «Гаарец». Араш Азізі — постійний автор цього видання, активіст іранської опозиції — описує ситуацію як стан безпрецедентного страху. Після ударів по «Бейт-е Рахбарі» (офісу лідера) та загибелі Алі Хаменеї звичайні іранці перебувають у заціпенінні. Державна машина працює за інерцією, а силовики КВІР намагаються придушити будь-які зародки вуличних протестів.

Обговорення кандидатури Моджтаби Хаменеї сприймається в суспільстві як «монархічний відкат», що лише посилює гнів проти режиму. Азізі підтверджує, що в іранських елітах панує хаос. Мовчання багатьох високопоставлених кліриків у Кумі свідчить про їхнє небажання легітимізувати військову диктатуру КВІР.

Інший гість подкасту «Гаарец», журналіст The Economist Грегг Карлстром, наголошує на кінці «нейтралітету» країн Перської затоки. Він зазначає, що в Ер-Ріяді та Абу-Дабі більше не вірять у можливість дипломатичного співіснування з нинішнім іранським режимом. Тепер вони розглядають удари коаліції (США та Ізраїлю) як шанс остаточно позбутися загрози з боку КВІР. Разом з тим, попри підтримку коаліції, арабські столиці побоюються «агонії пораненого звіра» — того, що Іран перед колапсом спробує максимально зруйнувати енергетичну інфраструктуру регіону.

Власне, тут можна погодитися з думкою, що Іран пройшов точку неповернення. Навіть якщо режим виживе фізично, він втратив сакральність і легітимність. Подальша доля країни залежить від того, чи зможе регулярна армія (Артеш) відокремитися від КВІР і чи наважиться населення на масштабне повстання на тлі військових поразок Тегерана.

===

Иран. Четвёртый день.

1. Иран продолжил бить по нефтянке монархий Персидского залива. Под удар попала нефтебаза Фуджейра в ОАЭ — один из крупнейших мировых хабов по хранению нефтепродуктов, который мог быть задействован после блокировки Ормузского пролива.

2. Цены на нефть продолжили расти. На пике Brent доходила до $84,5 за баррель. Вечером Трамп объявил о страховке и гарантиях безопасности всех морских перевозок за счёт Корпорации финансового развития США (DFC), во что входит гипотетическое сопровождение торговых судов кораблями ВМС США в Ормузском проливе при необходимости. Цены на некоторое время отскочили до $79, но сейчас снова начали расти. Пока рынок скорее сомневается в способности Трампа разблокировать Ормуз.

3. Ирак приостановил добычу нефти на трёх крупнейших месторождениях (Румайла, Западная Курна-2 и Майсан), суммарно сократив добычу на 1,5 млн б/с. Ормузский пролив для Ирака — единственный путь транспортировки нефти, а все внутренние резервуары уже переполнены. Такими темпами никакие наращивания добычи от ОПЕК+ (200 тыс. б/с) не помогут.

4. Газ тоже лихорадит, и куда сильнее, чем нефть. На пике он вырос до €63,75 за МВт/ч (€660 за тыс. м³), потом опустился €54,3 (€560 за тыс. м³). Благо для Европы, сейчас весна.

5. Внезапно Китай призвал «все стороны» обеспечить защиту судоходства в Ормузском проливе. На самом деле ничего удивительного, так как Китай — основной потребитель иранской нефти. Очередное подтверждение тому, как экономические интересы внутри «оси зла» затмевают политическую солидарность. «Ничего личного, это бизнес».

6. Израиль начал сухопутную операцию против «Хезболлы» на юге Ливана. Пока речь идёт о тактических действиях для защиты приграничных населённых пунктов от ударов террористов, с чем в очередной раз не справилась армия Ливана — она вообще решила не вмешиваться и отвести войска на север.

7. Израиль ударил по зданию Совета старейшин в городе Кум (150 км к югу от Тегерана). Пишут, что старейшины находились внутри здания и уже считали голоса. Но никаких данных о последствиях удара нет. А иранские СМИ тем временем пишут, что новым аятоллой избран второй сын Али Хаменеи Моджтаба Хаменеи. 

8. В результате удара по аэропорту Тегерана уничтожен пассажирский самолёт Airbus A319 авиакомпании Iran Air. О жертвах не сообщается. Ранее Иран бомбил аэропорты Абу-Даби и Кувейта.

9. Пакистан намекнул Ирану, что не стоит бомбить Саудовскую Аравию, так как Исламабад имеет обязательства перед Эр-Риядом по двустороннему соглашению об обороне, заключённому в прошлом году. Вчера Иран нанёс удар по НПЗ Saudi Aramco. Посмотрим, воздержится ли Тегеран от дальнейших ударов.

10. МАГАТЭ подтвердило удар по подземному ядерному объекту Ирана в Натанзе. Никаких радиологических последствий не ожидается — США/Израиль снова попытались завалить вход в объект, как и во время 12-дневной войны, чтобы перекрыть к нему физический доступ.

11. «Росатом» приостановил строительство второго и третьего энергоблоков на АЭС «Бушер» в Иране в связи с военными действиями.

Быть Или