У чому полягає і як Можна вирішити проблему з побудовою фортифікацій для ЗСУ; чи справедливо влада звинувачує у невдачах на фронті західних союзників України; чому питання вступу до НАТО є питанням перемоги України; як потрібно змінити фінансування Збройних сил України й у чому саме полягає програма Safe Soldier; чому Україна не вступить протягом найближчих двох років до Європейського Союзу; чому майбутній місяць на зовнішньополітичній арені стане вирішальним для України.
Про це та багато іншого розповів п’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко в інтерв’ю Пітеру Залмаєву на телеканалі “Прямий”.
Росіяни зараз активізувалися на Харківщині. Маємо від “Укрправди” і Юрія Бутусова інформацію про те, що захоплені чотири національних пункти, близько 30 квадратних кілометрів, і вже, за даними деяких воєнних кореспондентів, блогерів, бої точаться за 40 кілометрів від Харкова. І пів року до цього ми чули про те, що треба будувати фортифікації. Що означають ці події, які несуть для нас ризик?
Мета ворога очевидна. Його мета – відтягнути частини військ, які працюють зараз на Курахівському і Покровському напрямку, на операціях в районі Часового Яру, на операціях у районі Вугледару, на операціях на півдні у Запорозькій області. І я можу прокоментувати це таким чином. Що є добре? Добре – хотів би відзначити роботу Головного управління розвідки. Бо українські збройні сили були належним чином і завчасно проінформовані про плани росіян.
Що є погано? Що ми не маємо можливості перекинути туди багато військ, і ми мали укріпити цей кордон інженерними засобами. Інженерні засоби економлять, боєприпаси економлять зброю, в першу чергу, вони захищають територію і рятують життя воїнів. З вересня-місяця минулого року я дуже жорстко ставив питання по початку будівництва фортифікаційних споруд. Ще раз наголошую, що я маю право про це казати, тому кому цікаво, можете погуглити, ні – ми готові самі надати всю інформацію про рівень якості фортифікаційних споруд, які були побудовані за моїм наказом, моєю командою у 2015 році. Це були і габіони, це були бетонні перекриття, це було облаштування деревом. Ніяких відкритих траншей, ніяких просто викопаних ям – на сьогоднішній день, це просто шкідливо. Там стояли так звані зуби дракона. І вже після того, організовано це було так, що я навіть пам’ятаю цифру, що 3,5 мільйона коштував блок, який мав захищати відповідну відстань. І на кожну область припадало від 15 до 20 кілометрів фронту. Причому будували, я був безпосередньо на будівництві, будували на відстані одного кілометра від російських військ. Ми б бачили на власні очі російські війська. Але після того, як обласні адміністрації побудували і знімалися, до речі, ті, хто зривав строки… Був звільнений, як мінімум, заступник голови адміністрації – мали побудувати за три місяці. Ті, хто перевитрачав кошти, якщо там не було корупційної складової, доплачували за рахунок місцевого бюджету, тому що все фінансувалось бюджетом державним. І таким чином були побудовані фортифікаційні споруди, при чому вони були… Тернопільська область будувала в районі Золотого, були розподілені всі аж до Вугледара.
І саме завдяки фортифікаційним спорудам нам вдалося отримати 10 років цю лінію оборони. 10 років. Бо наш успіх в районі Мар’їнки, Авдіївки, тоді ще Водяного, Часового Яру, це були якісно побудовані фортифікаційні споруди. Додатково до цього ми посилали вже інженерні частини, які забезпечили скрізне мінування. І якби ворог тоді через таку лінію споруд прийняв би на спробу наступу, ворог би не прорвав цю лінію і отримав би величезні втрати.
Нас зараз годують обіцянками, що слухайте, чого Порошенко б’є на сполох – уже все там побудовано. І ситуація, яка розгортається на російському кордоні у Харківській області демонструють, що це брехня. Ситуація, яка була після штурму і взяття Авдіївки противникам, було видно, що нашим військам просто фізично не було, де зачепитися. Бо якщо ви вирили зігзагоподібну траншею і думаєте, що це фортифікаційна споруда, ще раз кажу, я готовий показати вам фото і відео, з якою якістю тоді ці фортифікаційні споруди були побудовані. Причому це була і друга лінія, і третя лінія оборони. Звичайно, що в мене це забирає величезну кількість оптимізму.
Бо моя позиція: перше, нам для цього не потрібні ніякі партнери – фортифікаційні споруди ми маємо будувати самі; друге – для мінування нам не потрібні ніякі партнери, це ми здатні будувати самі. І третє, позиції протиповітряної оборони і РЕБ, тут нам потрібні партнери, але на сьогоднішній день у нас є в тому числі і мого виробництва. Я задекларував декілька разів, що майже 200 мільйонів нами було виділено на розробку і поставлення на конвеєрне виробництво засобів протидії технічним розробкам ворога. На сьогодні, безумовно, що фронт має бути перекритий по цілим позиціям. Якщо цього не відбувається, Україна платить найдорожчу ціну – вона платить життям наших воїнів. І звичайно, що для нас є категорично неприйнятні позиції – я теж почув у вашому питанні посилання, що ми втратили вже 30 квадратних кілометрів території, ми втратили, точніше ворог встигає захопити чотири населених пункти. В мене питання, хто за це буде відповідати? Я маю відповідь: парламенту я запропонував створити ще в січні тимчасову слідчу комісію з фортифікаційних споруд. На кожному засіданні парламенту політична сила “Європейська Солідарність” ставить питання обов’язково включити питання створення слідчої комісії. Це конституційна функція парламенту, контролювати дії виконавчої влади та представити всім, хто має можливість приймати рішення, на суд. Ми доб’ємося цього, фортифікаційні споруди ми маємо побудувати, причому це не лише на Сході, на Півдні й на Півночі, ми маємо забезпечити, щоб за кожну спробу атаки ворог платив кров’ю. Тому що коли він буде бачити, що фортифікаційні споруди побудовані, він не ризикне починати наступ. І це єдиний спосіб примусити Росію до миру.
Зараз ми бачимо, що невдачі на фронті намагаються перекласти на наших західних партнерів. Чи вважаєте ви це справедливим?
Поганому танцюристу завжди щось заважає. Формат передачі не дає мені можливість назвати саме, що заважає, але ви можете дати декілька версій – від партнерів і союзників до певних інших позицій. Скажіть, будь ласка, а навіщо були нам партнери і союзники для будівництва фортифікацій? Я хочу наголосити, що я не просто вимагав розгляду у парламенті, а я діяв, як я завжди дію в межах своїх можливостей. Наприклад, мною було закуплено вже 50 екскаваторів, новий коштує в межах 80 тисяч доларів, б/в коштує від 40 до 50 тисяч доларів один. Я закупив майже 50. Ми запропонували, щоб нам дали ділянку фронту, і ми повністю профінансували і побудували фортифікаційні споруди. Нас не допустили.
Ми тоді пішли іншим шляхом і сказали, що ми передаємо техніку з наглядом, з обслуговуванням, бо якщо техніка буде поломана чи підбита, ми зробимо зусилля для того, щоб відновити її боєздатність. Таким чином, в окрему бригаду ДССТ, Сил на транспорті, яка і відповідає за будівництво, були передані необхідну кількість екскаваторів – в окремий інженерний полк. до речі, я хочу зараз сказати, що полк блискуче працює. Можу, думаю, сказати назву полку – це 23 полк, низький уклін вашим бійцям, вашим саперам. Мені приємно відмітити дуже дбайливе ставлення до техніки й дуже ефективне її застосування. Був би щасливий, якби скрізь так було. Але тут нам точно не потрібна допомога союзників.
Де вона нам потрібна?
Ми повинні мати снаряди, ми повинні мати радіолокаційні станції і засоби протидії технічним розвідкам, які вже ми виробляємо в Україні. Ми повинні мати ракети, включно з далекобійними ракетами. Ми повинні мати винищувачі для того, щоб зупинити домінування в повітрі російських військ. І ми повинні в цьому випадку мати ефективні дані розвідки.
Звичайно, що пів року, коли ми сиділи без американської допомоги, тому що на певний час ми втратили двопартійну підтримку Конгресу Сполучених Штатів, це жах. Як можна було це допустити, коли ми маємо 85% підтримку американського народу? Ціна, за яку заплачено за це відтермінування, коли хтось захотів погратися зі Сполученими Штатами, знову-таки втрати на фронті. Але я твердо можу наголосити, що ми маємо всі можливості відновити постачання зброї. Можу сказати, що вже наприкінці червня, на початку липня у нас надійдуть перші F-16, що в нас одразу вже після прийняття рішення американським Конгресом і підписом його президентом Сполучених Штатів Джо Байденом, состави з боєприпасами вже стояли на кордоні. Додаткові ракети протиповітряної оборони, включно з Patriot, вже були недалеко від кордону. І зараз іде дуже інтенсивний процес, коли союзники роблять все можливе для того, щоб покращити забезпечення наших військ.
Цього тижня ви були в Німеччині, де мали низку зустрічей в Бундестазі, зокрема на з’їзді ХДС – Християнського демократичного союзу – це найпопулярніша політична сила зараз і, взагалі, може стати правлючою партією вже наступного року. Чи, на вашу думку, це наблизить нас до, все ж таки, до отримання ракет TAURUS? Яка ситуація зараз з TAURUS і наскільки вони для нас важливі?
Християнські демократи в Німеччині, як ви правильно наголосили, мають найбільшу підтримку німців. І ми зараз побачимо це менше ніж за місяць під час виборів в Європейський парламент і наступного року під час виборів парламентських в Німеччині. Але і мені вдалося, щоб на з’їзді в заяві чітко прозвучав заклик цієї найбільшої партії та її фракції в Бундестазі щодо надання нам TAURUS. Але я хочу, щоб ми зрозуміли, що TAURUS – це не просто далекобійні ракети.
Перше, вони нам потрібні як індикатор ставлення Німеччини до війни України з Росією. Я також критикував на з’їзді і можу повторити зараз, що мені не подобається, коли окремі речники кажуть, що ми будемо з Україною as long as it takes. Тобто так довго, як буде тривати війна. Україна не витримає, якщо війна буде neverebding – нескінченною. Ми маємо змінити цей наратив на фразу “до перемоги”.
І масові постачання озброєння і техніки мають бути такими, які забезпечать цю перемогу. До речі, я мав можливість подякувати нашим друзям, німцям, і за IRIS-T, за протиповітряні ракети, які дуже ефективно працюють, і сьогодні на них моляться наші військовослужбовці, за Gepard, які є основними засобами знищення “шахедів” для прикриття важливих об’єктів, за те, що з чотирьох батарей Patriot, найбільш ефективних зенітних ракет, три були поставлені Німеччиною, за те, що сьогодні стало відомо, що три додаткових комплекси HIMARS, Німеччина купила в Сполучених Штатів і передає Україні. І це все має чітко схарактеризувати вибір Німеччини. Німеччина з Україною, і вони разом з президентом Франції Еммануелем Макроном… До речі, під час свого візиту в Німеччину, я постійно посилався на ініціативу Макрона, що як буде треба – червоних ліній для європейських країн-членів НАТО по допомозі України не існує аж до направлення власних збройних сил.
Безумовно, що для нас вирішальною є і позиція з забезпечення фінансування, але я просто відкрив очі нашим партнерам з Німеччини, що, безумовно, ми дуже задоволені, вони мають ці дані, що сума, яка була спрямована в Україну, сягає 32 мільярдів євро лише від Німеччини. Але вони були дуже здивовані, коли, власне, допомога Збройним силам складає лише 6 мільярдів 600 мільйонів з 32. А решта, більш як 21 мільярда, складає допомога нашим біженцям в Німеччині. І решта складає гуманітарні програми або відновлення.
Моя позиція: якщо буде такий розподіл, це може призвести до того, що не буде, що відновлювати і кого захищати. Ми маємо припинити розмови про те, що будь-які видатки, починаючи від телемарафону злочинного до певних програм відновлення, де вони знову збираються красти гроші, мають пріоритет над фінансуванням Збройних сил. І я сказав, як мінімум 50 відсотків, а то і більше, фінансування Німеччини має бути фінансування і підтримка Збройних сил.
Ми пропонували програму, яка називається Safe Soldier. Це означає, що кожен боєць, який мобілізований чи прийшов по контракту, повинен мати гарантований перелік обладнання, яке він має бути оснащений. Від простих речей на кшталт форми, берців, бронежилетів, кевларових шоломів і, закінчуючи… кожен боєць має бути забезпечений рацією, один “найт-гугл” на відділення, один “окопний РЕБ”, кожен має індивідуальний захист від репу на кшталт тих “цукорків”, які ми пропонуємо, кожен повинен мати оптику бінокль, кожен повинен мати тактичні окуляри, тактичні рукавички, тактичні навушники і аптечку, мінімум три турнікета, позиції, які на сьогоднішній день від компаса до генератора на відділення, від EcoFlow щодо забезпечення… Складіть, будь ласка, або прийміть від мене цей список. В рамках цього забезпечити кожному воїну всім необхідним і тоді це буде дуже сильна мотивація для воїна не лякатися, не ховатися, а знати, що держава його забезпечила і захистила. В нього є зброя, в нього є боєприпаси, в нього є тренування в таборах необхідне і програма Safe Soldier має і буде, я наполягаю, працювати.
До речі, ми взяли це від НАТО і це складається понад 50 пунктів, які повинен мати кожен воїн. Коли воїн буде знати свої права, думаю, що у них також буде інший настрій, тому що вони мають відчувати піклування про себе з боку держави.
До речі, щодо НАТО, ви ініціювали в Бундестазі саме резолюцію щодо запрошення України в НАТО. І це, звісно, цікаво на тлі того, що невдовзі вже відбудеться саміт НАТО в Вашингтоні, але також вони там намагаються внести іншу резолюцію щодо того, що вкотре продемонструвати Росії, що вони не будуть воювати саме “ногами”, як кажуть в Україні. На тлі цього, що можна очікувати від цього саміту і що про це думають в Берліні?
Дивіться, я хотів сказати, що оцей місяць, який буде, чи два місяці, мають бути або будуть вирішальними для долі України.
13-15 червня в нас відбудеться саміт “Великої Сімки”, де будуть прийняти нові дуже важливі програми щодо стратегій по відношенню дій до Росії, яка є агресором. І тут будуть і збільшення постачання зброї, і збільшення фінансування України. Має бути – якщо ми будемо правильно працювати.
Там має бути й збільшення санкцій, там має бути і позиція щодо координації, в тому числі і безпекових характеристик і гарантій. Нам треба дуже добре до цього підготуватися. Ми не маємо права ігнорувати це.
Друга позиція, це є, ну я дуже чекаю результатів саміту у Швейцарії 15-16 червня, де будуть обговорювати формулу мира Зеленського. Ну може там пояснять, бо сьогодні весь світ хоче знати, як закінчити війну, як перемогти. Від закликів ми маємо переходити до конкретних програм, дій. І вона має бути зрозумілою українського народу, і вона має бути зрозумілою нашим союзникам.
Третя позиція, це буде 25 червня, це буде Рада загальних питань Європейського Союзу, де ми маємо нарешті виконати домашнє завдання і почати переговори про членство в ЄС.
І я хочу, щоб нас припинили дурити. Розмовами на кшталт, за два роки ми будемо членами в ЄС. Наголошую відповідально – не будемо.
А як нам інтерпретувати ці заклики, або ці прогнози, або ці обіцянки так само, як і нам обіцяли, що ми за три місяці будемо гуляти на набережної Ялти, або пити каву в Бахчисараї.
Чому я впевнено про це заявляю, що це брехня? Тому що, на жаль, сім дуже простих питань, які Єврокомісія і Європарламент поставили Україні, які взяли зобов’язання, що ми їх вирішимо за два місяці, ми їх вирішували два роки. І знову моє питання. Хто за це несе відповідальність? Хто заблокував розгляд цих питань в парламенті, бо думали, що європейців вдасться обдурити? Для тих, хто цим займається, в мене погана новина – не вдасться. Треба реально, рішуче проводити реформу. І прибрати від влади тих, хто став вже символом корупції, символом авторитаризму, символом порушення верховенства права, символом наруги над опозицією, символом переслідування журналістів, в тому числі і журналістів вашого каналу, коли вас відключили без будь-якого рішення суду від ефіру. Бо з цим багажем ви не отримаєте членство. І це точно перешкоджає корінним інтересам українців.
Хочу нагадати, що саме мій підпис стоїть під угодою про асоціацію з Європейським Союзом, яка відкрила нам двері для інтеграції. Під поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, під безвізовим режимом, і врешті-решт, під змінами до Конституції, це була моя пропозиція, де вступ до ЄС і вступ до НАТО є конституційним зобов’язанням будь-якої влади в Україні.
Чи я є оптимістом? Я є оптимістом і хочу наголосити, що якщо ви не вірите в перемогу, ви ніколи не переможете.
Що нам треба зробити до того, коли 9 липня цього року в Вашингтоні буде саміт НАТО? Перше, ми маємо мобілізувати всі країни і членів НАТО для того, щоб залишити рішення на визначення Вашингтона. І далі вже, використовуючи підтримку наших партнерів, колег, конгресменів, забезпечити рішення про запрошення. Це ще далеко до членства, але це є прямий дороговказ. І знову таки, дороговказ, як закінчити війну.
Мої аргументи для німців були дуже вагомі. Бо я казав, що без членства України в НАТО війна не буде закінчена. Ви хочете миру? Відкривайте ворота для України в НАТО. Ви хочете sustainable security situation on the continent – справжньої безпекової ситуації в Європі? Ви хочете миру? Будь ласка, відкривайте двері. Тому що Росія зруйнувала будь-які інші форми безпекових гарантій, ніж п’ята стаття Вашингтонської угоди. І нічого, крім НАТО, більше не захищає.
Я не вірю, може вперше про це скажу, в будь-які двосторонні безпекові гарантії, тому що свого часу я хотів скористатися Будапештським меморандумом і запросив дуже просту річ про термінові безпекові консультації відповідно до Будапештського меморандуму. Це єдине, про що там прописано. І ми не отримали навіть цього. А Росія, будучи руйнівником повоєнної системи безпеки у світі, яка базувалася на Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй, коли країна, постійний член, який має право вето, є агресором – система зруйнована. І тому для нас, членства НАТО, це є питання життя і смерті.
І тому зараз перед Вашингтоном делегації президентські, делегації урядові, делегації парламентські, делегації громадських активістів, делегації церковних діячів, всі, хто можуть, мають ці півтора місяця день у день працювати, доносити і зробити це дуже важливим, можливо, пріоритетним питанням внутрішньої політики кожної держави.
От зараз готуються вибори до Європарламенту, до них залишився менше ніж місяць. Питання членства України в НАТО має бути тою консенсусною позицією, що той, хто проти членства, той координується прямо, опосередковано, свідомо, не свідомо, але працює на російський інтерес. І, значить, працює проти безпеки в Європі.
І хочу наголосити, що на з’їзді християнських демократів там було три позиції.
Перша позиція – це є свобода. І має безпосередньо, як би не стверджували, відношення до України, тому що тут ми маємо зберегти свободу, демократію, верховенство права, права людини, право захисту засобів маси інформації і все таке інше. Свобода. Без цього вас ніхто ніде не чекає.
Друга позиція – безпека. І на сьогодні роль України в забезпеченні безпеки на континенті та у світі визначальна.
І третя – це добробут. Підкреслюю, для нібито сильної Німеччини добробут на третьому місці. На першому – свобода, на другому – безпека.
А взагалі чи і не марно сподіватися, що нас приймуть в ЄС? Якщо в нас, як ви вже зауважили, корупція розквітає, якщо в нас тиск проти політичних опонентів. Врешті-решт, хоча б є маленький прогрес, вас випускають вже в турне – це не може не тішити, але все одно, як зазначили тиск проти незалежних медіа, звісно, наші європейські партнери не можуть цього не бачити.
Проблема не в тому, що мене випускають чи не випускають. Проблема в тому, що вони порушують Конституцію і закони. Мені більш приємно їздити на фронт, ніж битися десь в європейських столицях. Тим більше, як кожен тиждень, на відміну від 90% депутатів, я на фронті і їжджу туди я з дуже важливими речами для безпеки держави.
Наприклад, понад місяць лежить запрошення від керівництва Республіканської партії на конклав Республіканської партії, найбільше партійне, де буде обиратися кандидат-президент в Мілвокі Сполучених Штатів. За місяць керівництво парламенту не може визначитись, як би їм знайти підстави мені відмовити. Друзі, про що ви? Це кричуща безвідповідальність і порушення закону. Бо сьогодні, коли виступали урядовці і прем’єр-міністр особисто, він сказав, ми нікому нічого не забороняємо. Будь ласка, їздить, у нас всі двері відкриті – це цинічна брехня. Якби я не мав такий великий політичний досвід, звичайно, що в мене були б більш емоційні коментарі.
Але якщо ми говоримо про позицію, що нам треба зробити, нас, є чіткі Копенгагенські критерії. Якщо ти їм не відповідаєш, ти не будеш мати жодного шансу, що будуть продовжені переговори. Першим в Копенгагенських критеріях є демократія і верховенство права, права людини. В цих позиціях є парламентський плюралізм і захист прав опозиції, є захист прав журналістів. З цього приводу була прийнята окрема резолюція Європарламенту півтора місяця тому, де були чітко відзначені питання від невипуску опозиційних депутатів до закриття незалежних телеканалів. Хтось думає, що вдасться “отпетлять”? Скільки разів можна наступати на ці граблі? Не вдасться.
А щодо НАТО, то давайте чесно говорити з людьми, це питання виживання держави. Без НАТО Україна має величезний ризик за роки, при продовженні війни, втратити державність. І сьогодні ми маємо захистити цю державність – за будь-яку ціну.
В червні в ЄС очікуються вибори, дуже важливі вибори в Європарламенті і в New York Times, що очікується взагалі така правопопулістська хвиля перемог кандидатів від правопопулістських сил, деякі з них активно співпрацюють з Російською Федерацією, зокрема “Альтернатива для Німеччини”. Як Ви оцінюєте ризик успіху цих партій? Чи Україна якось може цьому зарадити?
Я хочу наголосити, і я мав можливість в цьому переконатися. Росія намагається активно впливати грошима, підкупом, залякуванням кандидатів в Європарламент для різкого збільшення свого впливу. І ця небезпека насправді існує.
Друге, що я хочу наголосити, я є оптимістом. Я переконаний, що в Європі Путіну не виграти. І Європа вчиться сама себе захищати. А головне, що я намагався донести, і переконаний, що в мене це вийшло, це зняти рожеві окуляри для німців і наблизити їх до розуміння, яка страшенна небезпека зараз нависла над цим демократичним світом. І тому, коли я чув оцінки голови партії ХДС Фрідріха Мерца, голови президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, голови Європейської народної партії, найбільшої партії, де ми є членом цієї партії, і було дуже чітко розставлені акценти.
Перший пріоритет міжнародний – це допомога України. Воєнна, включно з TAURUS, включно з підтримкою нашого членства в НАТО. Друга позиція – це є намагання забрати в один позицію, що стосується в першу чергу зовнішньої політики, всі проєвропейські сили. І третє – чітко продемонструвати, що це не тільки популістські безвідповідальні, а і проросійські сили, до виборів яких німці мають підійти дуже свідомо і дуже відповідально.
Тому, як оптиміст, як європеєць, я довіряю Європі і хочу сказати, нічого в Путіна не вийде. Не вийде в Україні, не вийде в Європі. Точніше, він може прорватися в Європу, але тільки в один населений пункт, який називається Гага. І там залишитись, думаю, надовго.
Гага – це справді така травматична річ для нього, судячи з того, що напередодні вашої подорожі до Німеччини вас Росія оголосила разом з Володимиром Зеленським у розшук. Взагалі, в чому тут задум такий, що вони намагаються цим довести? І як це, взагалі, вплинуло, чи вплинуло на вас?
Звичайно, що вплинуло. І це було перше, напевне, єдине рішення пана Путіна, а це було його рішення, яке я сприйняв як державну нагороду України. Почесно, це визнання моєї ролі. І саме так реагували наші партнери під час зустрічей зараз з Німеччини. Перше, вони були дуже добре проінформовані, а по-друге, без будь-якої іронії, вони мене з цим вітали. І питали, а що вони мають зробити, щоб вийти на такий самий рівень, бо це дуже правильна позиція. По-друге, вони сказали, що це перший раз, коли Путін надійно об’єднав Порошенка і Зеленського – бо ми є в одному указі. Я думаю, що це серйозна заявка до єдності і до національного порятунку. Потім пішло не так, бо розібравшись, що вони наробили, побачивши ту хвилю підтримки, яку це викликало в Європейському Союзі, я ще раз кажу, що ця новина дуже зайшла скрізь, Путін дав команду скасувати це рішення про оголошення мене і Зеленського в Росію – це трапилось або сьогодні, або вчора. Тут він мене розчарував.
Ми будемо битися і добиватися того, щоб відновити справедливість. Бо я в Німеччині зробив відповідну заяву, що оскільки Путін вважає мене терористом, екстремістом і величезним ворогом Російською Федерацією, то я звітую, що я зараз тут в Німеччині роблю цю важку, але важливу роботу по знищенню Російської Федерації в її нинішній формі. І думаю, що в мене непогано виходить.
prm.ua