Об этом свидетельствуют данные опроса КМІС.
Если бы выборы Президента Украины проходили в конце апреля, то за тех или иных кандидатов проголосовал бы такой процент населения (рейтинг 1, данные из колонки 1 таблицы 1):
— 27,7% проголосовали бы за Владимира Зеленского,
— 9,7% — за Петра Порошенко,
— 8% — за Юрия Бойко,
— 6,3% — за Юлию Тимошенко,
— 4,1% — за Игоря Смешко,
— 2,8% — за Анатолия Гриценко,
— 2,3% — за Олега Ляшко,
— 1,2% — за Святослава Вакарчука,
— 0,5% — за Александра Вилкула,
— других кандидатов — всего 2,4%,
— 3,6% — вычеркнули бы все партии, испортили бы бюллетень,
— 20,1% — не определились, за кого голосовать,
— 2,7% — отказались отвечать на вопрос,
— 8,5% — сказали, что не будут голосовать на выборах.
Если рассчитать проценты по отношению к тем, кто определился (собственно, именно эти показатели ближайшие к возможным результатам выборов, если бы они проводились в конце апреля), то получаются следующие результаты (рейтинг 3, данные с колонки 3 таблицы 1):
— 42,6% проголосовали бы за Владимира Зеленского,
— 14,9% — за Петра Порошенко,
— 12,2% — за Юрия Бойко,
— 9,7% — за Юлию Тимошенко,
— 6,4% — за Игоря Смешко,
— 4,3% — за Анатолия Гриценко,
— 3,5% — за Олега Ляшко,
— 1,8% — за Святослава Вакарчука,
— 0,8% — за Александра Вилкула,
— других кандидатов — всего 3,7%.
Для обеспечения корректности сравнения с другими опросами, в таблице 1 приводятся три варианта рейтингов партий:% всех респондентов; % Среди тех, кто собирается голосовать на выборах; % Среди тех собирается голосовать и определился с кандидатом.
Киевский международный институт социологии (КМИС) проводил опрос методом CATI (телефонные интервью с использованием компьютера, computer-assistedtelephoneinterviews) на основе случайной выборки мобильных телефонных номеров с 17 по 25 апреля 2020 г.. Выборка репрезентативна для взрослого населения (в возрасте 18 лет и старше) Украины. В выборку не включались территории, которые временно не контролируются властью Украины — АР Крым, отдельные районы Донецкой и Луганской областей. В ходе опроса проведено 4024 интервью.
Статистическая погрешность выборки (с вероятностью 0,95 и с учетом дизайн-эффекта 1,1) не превышает: 1,7% для показателей близких к 50%, 1,5% — для показателей близких к 25%, 1% — для показателей близких к 10%, 0,8% — для показателей близких к 5%, 0,4% — для показателей близких к 1%.
P.S. ТОЙ СТРАШНИЙ-СТРАШНИЙ ПОРОШЕНКО…
Київський інститут соціології (КМІС) оприлюднив рейтинги найбільш топових політиків. З числа виборців, що визначилися з вибором, за президента Зеленського готові проголосувати 42,6% наших громадян. Слів нема – далі їхати нікуди.
Я пригадую рейтинги всіх президентів України, починаючи від першого, і судомно намагаюся пригадати хто ще мав такий високий рейтинг після року аж настільки жорстких провалів, як ті що були в Зеленського? Ні, таких в історії України ще не було.
Просто пригадаймо. Голова ОПУ Богдан і його товариш – забудовник Вавриш. Поліграфний скандал з «депутатами Дубінського» — і нардеп Скороход з заявою про з/п депутатів в конвертах від $5000 і вище. Вивіз з України масок і медичного екіпірування напередодні пандемії – в той час як прем’єр (за якого президенту було не соромно) розповідав що вони не обмежували експорт до перших хворих. Тести ПЛР яких не було у держави, натомість вони були у знайомця президента Пальчевського – за чималі гроші. Просторікування про сотні тисяч тест-систем які зникали невідомо куди. Ресторан «Велюр». Літак «Мрія» який привіз комерційний вантаж, який зустрів і відтак – прорекламував президент Зеленський. Через той вантаж, з’явилося доречне питання – а які вантажі президент Зеленський зустрічав раніше? Про дорогого Ігоря Валерійовича геть і згадувати незручно…
Кожен хто жив в Україні після 2014 року знає – будь-якого з цих звинувачень вистачило б аби обвалити рейтинг президента Порошенка ущент. Проте зараз… Незважаючи на рік безперервних зашкварив, за президента ЗЕ голосувати готові 40+% виборців. Як таке може бути?
Відповіді я не шукав довго. Я просто пішов до знайомих шанувальників ЗЕ і запитав напряму – що за дурня? І здобув відповідь – цілковито логічну. Звучала та відповідь приблизно так: ми знаємо що ЗЕ – гидота, ми знаємо що нинішній шлях – у нікуди. Але – ми готові це терпіти. Аби лише… не Порошенко. Бо Порошенко, для них – це армагедон і кінець еволюції. Порошенко для них це – Ліпецька фабрика, офшори, «свинарчуки»… і ще повний набір байок і казочок. Чхати, що протягом року на всі ці байки не знайшли ЖОДНОГО доказу. Натомість…
А знаєте? Прибічники ЗЕ говорять правду. Вони справді не стільки люблять Зеленського, скільки ненавидять Порошенка. З кількох причин. Вони ненавидять Порошенка, бо цілковито розуміють, Порошенко – це провал їхніх добробутів. Ідеться як раз про тих осіб, чий добробут будується з обслуговування корупціонерів – будування їм садиб, продажу їм автівок, організації відпочинку на Балі і Канарах, тощо й тощо. Це ми раділи, що Україна за Порошенка в рейтингу сприйняття корупції піднялася зі 144 місця на 120 – для них це була катастрофа. Таких людей – до чорта, насправді. По їхньому гаманцю ударила децентралізація, проЗЗоРо, відкриті реєстри, відміна печаток. Я вже не кажу про громадян яких досі трясе від думки, що Порошенко – успішний бізнесмен. Хлопчика з більшовизму вивезти можна – але не більшовизм з хлопчика… Ні, це не запаморочення – це абсолютно системне явище.
Коли нещодавно на новину про протести лікарів я поглузував, що треба лікарям, мовляв, ролик Зеленського показати (аби заспокоїлися), на мене накинулися з просторікуваннями, що мої глузи недоречні і лікарів треба підтримати. Шановні, КОГО підтримувати? Розплющте очі! Навколо нас всі всім задоволені. Кинуті на гроші лікарі і викинути з роботи енергетики так само готові голосувати за Зеленського. Точніше так, вони готові голосувати навіть за коміка – аби лише не за Порошенка.
Стається саме те, про що я писав раніше – протистояння ЗЕкти і порохоботів, це не просто протистояння двох політиків. Це – чергова і невідворотна еволюція суспільства. Це – протистояння буржуа і люмпена. Це – протистояння тих, хто готовий на країну вкалувати і тих кому країна все життя винна.
І компромісів тут бути не може. Бо за одною силою – занепад і деградація. А за другою – майбутнє. Або – або.