Также очевидно, что руководство страны сознательно скрывает от общества и от расследованию свою причастность к провалу спецоперации, и постоянно меняет свои показания, от полного отрицания до фактического признания вины.
Все або нічого
Боротьба за владу буде безкомпромісною.
У Зе!команди може просто не залишитися вибору. Лише битися за владу до кінця. Бо втрата влади фактично для усіх їх означатиме не просто політичну смерть, а конкретно – втрату свободи.
Бо Зеленський знову підтвердив вже сказане раніше.
Він у Трускавці заявив:
— Так, я подзвонив Лукашенку і повідомив його про вагнерівців. Але не шукайте зради там де її немає.
Юриста Зеленського погано вчили. Або скоріше за все – він їздив по КВНах, а йому ставили заліки за успіх. Ну і батько ж викладач.
Так от, це ніяк не може трактуватися інакше – як зрада.
Зрив спецоперації власних спецслужб. Які діяли у співтоваристві із своїми американськими і турецькими колегами.
Подзвонити диктатору, який пов’язаний союзною угодою з Путіним і здати схему – це підстава союзників і пряма державна зрада.
А значить попутники і подільники Зеленського йтимуть до кінця.
Вони будуть шантажувати Зеленського: — хто виходить з гри, той сідає.
І тому єдиний вихід – не просто другий термін Зеленського. А цементування влади за прикладом Лукашенка.
Із усіма витікаючими обставинами.
Єдине, що забувають в Офісі президента ці манкрути, які ще й історії країни не знають — це про традицію повстань в Україні. Яка є генетичною.