1. Через податки у росії все більше підприємців готові закривати бізнес.
— У росії різко зросла кількість підприємців, які розглядають можливість закриття або продажу бізнесу через підвищення податків і погіршення економічної ситуації.
— За підсумками першого кварталу 2026 року такі варіанти розглядає 31% власників малого бізнесу, що на 8 відсоткових пунктів більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
— Короткострокові очікування бізнесу також стали найгіршими за весь час спостережень. 52% підприємців очікують погіршення становища свого бізнесу у першому кварталі 2026 року, тоді як лише 12% прогнозують покращення.
— Для порівняння, попередній максимум песимістичних оцінок фіксувався у 2022 році після запровадження санкцій через війну проти України — тоді погіршення очікували 38% респондентів.
— Крім того, наприкінці 2025 року 39% підприємців заявили, що їхній бізнес працює у режимі виживання, що стало найвищим показником за п’ять років дослідження. Це на 8 відсоткових пунктів більше, ніж у середині року.
3. путін може виграти від війни на Близькому Сході через стрибок цін на нафту.
— Ескалація війни на Близькому Сході після ударів США та Ізраїлю по Ірану призвела до різкого зростання світових цін на нафту — вище $100 за барель, що потенційно посилює один із головних джерел доходів російського бюджету.
— Високі ціни на енергоносії можуть частково полегшити фінансовий тиск на кремль, який останнім часом стикається з проблемами в економіці. До цього в росії фіксували падіння енергетичних доходів, а на економіку додатково тиснули санкції, високі процентні ставки та дефіцит робочої сили.
— Зростання напруженості в Перській затоці створило перебої з постачанням нафти через Ормузьку протоку. Через це великі імпортери енергоносіїв, зокрема Індія та Китай, намагаються гарантувати собі стабільні поставки й готові платити премію за російську нафту.
— Додатковим фактором стало тимчасове пом’якшення обмежень з боку США, які дозволили Індії закуповувати російську нафту, що також підтримує доходи москви.
— Втім, короткострокове зростання цін навряд чи кардинально змінить ситуацію для російської економіки. Щоб відчутно вплинути на фінанси росії, високі ціни на нафту мають зберігатися тривалий час.
4. путін знову намагається шантажувати Європу енергоносіями через кризу навколо Ірану.
— путін запропонував Європі відновити закупівлі російських нафти та газу, використовуючи загострення ситуації на Близькому Сході як аргумент для повернення російських енергоресурсів на європейський ринок.
— Під час наради в кремлі щодо ситуації на світовому нафтовому ринку він заявив, що росія нібито готова відновити постачання до Європи, якщо європейські компанії погодяться на довгострокову співпрацю без «політичної кон’юнктури».
— путін наголосив, що москва не відмовлялася від поставок і готова працювати з європейськими покупцями, якщо вони вирішать знову закуповувати російські енергоносії.
— Водночас росія продовжує постачати нафту і газ до Угорщини та Словаччини — двох країн ЄС, які досі зберігають енергетичну співпрацю з москвою.
— Він також заявив, що війна навколо Ірану та можливе блокування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світової торгівлі нафтою, може спричинити різке зростання цін на енергоносії, інфляцію та проблеми у світовій економіці.
— У звʼязку з цим кремль фактично намагається використати енергетичну кризу як новий інструмент тиску на Європу, пропонуючи відновити закупівлі російських ресурсів.
8. Найбільший банк Індії відмовився проводити платежі за російську нафту.
— Найбільший банк Індії — State Bank of India — відмовляється обробляти платежі за російську нафту, попри тимчасове пом’якшення санкцій з боку США.
— За їхніми словами, банк не впевнений, як довго діятиме наданий Вашингтоном дозвіл Індії на імпорт російської нафти, тому не хоче брати участь у таких операціях.
— У керівництві SBI побоюються, що участь у платежах за російську нафту може створити санкційні ризики для банку та зашкодити його репутації на міжнародних фінансових ринках.
— Банк має значний кредитний портфель за кордоном, зокрема близько 26% міжнародного кредитування припадає на США, тому прагне уникнути можливих обмежень або вторинних санкцій.
— Обережна позиція найбільшого індійського банку також свідчить, що навіть тимчасове пом’якшення санкцій США поки що не відновило фінансові канали, які забезпечують закупівлі російської нафти Індією.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій запроваджених 11.03.2026
1. Українські дрони атакували хімічний завод у Тольятті.
— У ніч на 11 березня безпілотники атакували Самарську область росії. За даними аналізу фото та відео, оприлюднених місцевими жителями, під удар потрапив хімічний завод «КуйбишевАзот» у Тольятті. Після атаки на території підприємства виникла пожежа.
— «КуйбишевАзот» входить до десятки найбільших підприємств азотної промисловості росії. Завод виробляє капролактам, поліамід-6, технічні нитки, аміачну селітру, карбамід, аміак, сульфат амонію та інші хімічні продукти.
— Крім Тольятті, вибухи також лунали в Самарі та Сизрані. За повідомленнями російських ресурсів, там пролунало щонайменше десять вибухів, а в одному з районів Сизрані виникла пожежа.
— Безпілотники також атакували Таганрог і кілька районів Ростовської області, де було пошкоджено лінію електропередач.
2. ЗСУ завдали удару по виробнику мікроелектроніки для російських ракет у Брянську.
— Українські сили 9 березня завдали ракетного удару по заводу «Кремний Эл» у Брянську, одному з ключових підприємств російської мікроелектроніки, що виробляє компоненти для ракетних систем і дронів.
— Відео очевидців, опубліковані моніторинговими ресурсами, свідчать про серію влучань по території підприємства — за попередніми оцінками, могло бути використано до десяти ракет. Після удару над заводом піднялася велика хмара диму, також повідомляється про можливу детонацію.
— Підприємство «Кремний Эл» є одним із найбільших виробників мікроелектроніки в росії. Завод випускає понад 1200 видів продукції, зокрема компоненти для ракетних комплексів, систем ППО та безпілотників. Його продукція використовується у таких системах, як «Панцирь», «Искандер», «Тополь-М», «Булава», С-300 і С-400, а також у засобах радіоелектронної боротьби та радіолокації.
3. Дефіцит бюджету росії перевищив 3,4 трлн рублів за два місяці.
— Федеральний бюджет росії за підсумками січня–лютого 2026 року отримав дефіцит у 3,449 трлн рублів, що майже в 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Мінфіну рф.
— Падіння доходів значною мірою пов’язане зі скороченням надходжень від енергетичного сектору. Нафтогазові доходи зменшилися майже вдвічі — до 826 млрд рублів через падіння цін на російську нафту та вимушене скорочення видобутку.
— Ненафтогазові доходи зросли лише на 4,1% — до 3,94 трлн рублів, однак з урахуванням інфляції вони фактично скоротилися на 1,6%. Водночас витрати бюджету значно перевищили доходи: 8,21 трлн рублів проти 4,76 трлн податкових надходжень.
— Таким чином, дефіцит за перші два місяці року майже досяг запланованого показника на весь 2026 рік, який становить 3,78 трлн рублів.
— російська влада вже розглядає можливість змінити бюджетне правило, що дозволить активніше використовувати кошти Фонду національного добробуту для покриття дефіциту.
— Оскільки скорочення військових витрат у росії практично не розглядається, під ризиком можуть опинитися витрати на цивільну економіку, яка вже демонструє ознаки стагнації.
4. Інфляція в росії за час правління путіна перевищила 900%.
— З моменту приходу до влади путіна споживчі ціни в росії зросли більш ніж у 10 разів. За підрахунками на основі даних Росстату, з 2000 по кінець 2025 року сукупна інфляція склала близько 930%.
— Якщо на початку 2000 року товари й послуги коштували 100 рублів, то наприкінці 2025 року їхня середня ціна становила вже приблизно 1033 рублі. Таким чином, за 26 років ціни зросли у 10,3 раза.
— У середньому інфляція в росії становила близько 9,4% на рік, що означає швидку втрату купівельної спроможності грошей — за такої динаміки реальна вартість заощаджень скорочується приблизно удвічі кожні 7–8 років.
5. Зростання фрахту стримує доходи росії від експорту нафти.
— Попри різке подорожчання російської нафти Urals, доходи російських експортерів обмежує стрімке зростання вартості морських перевезень. Ціна Urals на базисі FOB у російських портах перевищила $70 за барель, що стало максимумом за останні 2–3 роки через війну на Близькому Сході та зростання світових цін на нафту.
— Вартість партії Urals із завантаженням на танкер місткістю 100 тис. тонн у порту Приморськ зросла приблизно до $54 млн проти близько $35 млн у лютому.
— Водночас різке подорожчання фрахту значно скорочує прибутки російських продавців. Ставки на перевезення нафти з балтійських портів росії до Індії зросли до $22–23 млн за рейс, що майже вдвічі більше, ніж на початку лютого, і на $5–8 млн вище, ніж наприкінці минулого тижня.
— Фрахт для перевезення нафти з порту Новоросійськ до Індії також перевищує $20 млн за рейс. На ринку спостерігається дефіцит танкерів, що й підштовхує ціни до майже рекордних рівнів.
6. ЄС закликав США жорстко дотримуватися цінової стелі на російську нафту.
— Європейська комісія закликала Сполучені Штати суворо забезпечувати виконання встановленої країнами G7 цінової стелі на російську нафту.
— Заява пролунала після того, як Вашингтон оголосив про тимчасове пом’якшення окремих санкцій, пов’язаних із російською нафтою, пояснивши це необхідністю підтримати стабільність постачання та стримати зростання світових цін.
— У Єврокомісії наголосили, що жорстке дотримання цінового обмеження є критично важливим, а також не виключили можливість повної заборони на надання морських сервісів для транспортування російської нафти, щоб обмежити доходи росії від війни.
— У Брюсселі попередили, що послаблення обмежень може мати зворотний ефект: це збільшить фінансові можливості росії продовжувати війну проти України, послабить міжнародну підтримку Києва та може негативно вплинути на зусилля Заходу щодо стримування Ірану.
7. Китай закупає близько 1 млн барелів венесуельської нафти.
— Китай придбає близько 1 млн барелів важкої венесуельської нафти марки Merey. Це перша поставка після проведення військової операції США на території Венесуели.
— Наразі відбувається завантаження приблизно 950 тис. барелів на танкер Skage, який має вирушити до китайського порту Ціндао. Оператором постачання виступає компанія North American Blue Energy Partners. Вартість угоди не розголошується.
— У грудні Китай уже імпортував важку венесуельську нафту зі знижкою близько $15 за барель до еталонної марки Brent. Частину поставок оплачували за рахунок погашення раніше наданих Китаєм кредитів, зокрема для скорочення частини суверенного боргу Венесуели.
— Раніше адміністрація США заявляла про готовність сприяти експорту венесуельської нафти до Китаю за ринковими цінами.
— Водночас видані Мінфіном США генеральні ліцензії для роботи з венесуельською державною нафтовою компанією PDVSA не поширюються на операції, пов’язані з Іраном, росією чи КНДР.
8. Поставки мікрочіпів і дронів з Португалії до Киргизстану та Казахстану різко зросли після запровадження санкцій проти росії.
— За даними Національного інституту статистики Португалії, після початку повномасштабної війни в Україні прямий експорт до росії скоротився з понад 26 млн євро у 2021 році до мінімуму.
— Натомість значно зросли поставки до Киргизстану, Казахстану, Азербайджану, Туреччини та ОАЕ. Зокрема, експорт до Киргизстану зріс із приблизно 200 тисяч євро у 2021 році до майже 6 млн євро у 2025 році.
— Серед товарів — мікрочіпи, напівпровідники, електронне обладнання, дрони та промислові компоненти, які можуть використовуватися в оборонній промисловості.
— Також після санкцій скоротився прямий експорт португальського корку до росії, однак її продажі до Туреччини, Казахстану, Киргизстану та ОАЕ значно зросли.
— Дані статистики свідчать, що з 2022 року ці країни імпортують більше санкційних товарів і водночас нарощують експорт до москви, що може допомагати росії обходити обмеження.
9. Єврокомісія погрожує позбавити Венеційську бієнале фінансування через можливу участь росії.
— Європейська комісія погрожує призупинити або повністю припинити фінансування Венеційської бієнале, якщо організатори допустять участь росії у виставці.
— Оргкомітет бієнале раніше заявив, що російський павільйон може знову відкритися у травні, наголосивши, що виставка «відкидає будь-які форми виключення чи цензури в культурі та мистецтві» та має залишатися простором діалогу і художньої свободи.
— У Брюсселі різко розкритикували таку позицію, зазначивши, що повернення росії несумісне з колективною відповіддю ЄС на російську агресію проти України.
— Єврокомісари з питань демократії та культури попередили, що якщо організатори підуть далі і допустять росію до участі, Брюссель може розглянути додаткові заходи, включно з призупиненням трирічного гранту для фонду бієнале. За словами представника Єврокомісії, сума цього фінансування становить близько 2 млн євро.
— Додатково міністри культури 22 європейських країн направили спільний лист, у якому висловили занепокоєння, що москва може використати участь у виставці для створення образу міжнародної легітимності.
— Скандал став політично незручним і для уряду Італії. Міністр культури країни заявив, що Рим має сумніви щодо повернення росії, однак наголосив, що рішення ухвалює автономний комітет бієнале.
10. Війна на Близькому Сході може прискорити відмову Європи від російського газу.
— Шокове зростання цін на газ через війну на Близькому Сході може прискорити процес відокремлення Європи від російських енергоресурсів.
— Після атаки Ірану компанія QatarEnergy — другий у світі експортер зрідженого природного газу — була змушена призупинити виробництво, що спричинило зростання європейських цін на газ майже на 50%. Це показало, наскільки Європа залишається вразливою до геополітичних потрясінь.
— Хоча Катар у 2025 році забезпечував лише близько 4% імпорту газу до ЄС, втрата цих обсягів означає, що додаткові поставки дедалі більше надходитимуть зі США — найбільшого у світі виробника газу та одного з головних експортерів ЗПГ.
— У результаті США можуть отримати додаткові важелі впливу для прискорення повної відмови Європи від російського газу, якої Захід прагне після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
— Попри скорочення залежності, російський газ усе ще забезпечує близько 10% імпорту ЄС. Брюссель планує повністю припинити імпорт до вересня 2027 року, однак юридичні лазівки можуть зберегти частину залежності і після 2028 року.
— Водночас у Центральній та Південно-Східній Європі російський газ залишається домінуючим. Основні поставки надходять через трубопровід «Турецький потік», тоді як державна компанія Газпром зберігає значну частку на регіональному ринку.
— Одним із ключових проєктів диверсифікації може стати «вертикальний газовий коридор», який має з’єднати LNG-термінали в Греції з Болгарією, Румунією, Молдовою та Україною. Проєкт покликаний переорієнтувати газові потоки Центральної та Південної Європи на атлантичні поставки. Американські експортери, зокрема Cheniere Energy та Venture Global LNG, вже домовилися про постачання близько 8 млрд кубометрів газу на рік за 20-річними контрактами з країнами Центральної та Східної Європи.
— Однак реалізацію цих планів можуть стримувати високі транзитні тарифи, обмежені сховища газу та інфраструктурні вузькі місця. Без фінансової підтримки ЄС російський трубопровідний газ може залишатися дешевшим і зберігати конкурентну перевагу.