Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 30.12.2024
1. В росії відклали запуск одного з найбільших наукових проєктів — синхротрона «Сибірського кільцевого джерела фотонів» (СКІФ).
— Запуск, запланований на 31 грудня 2024 року, відтерміновано на рік через санкційний тиск за війну з Україною і вихід іноземних партнерів з проєкту.
— На даний момент на майданчику СКІФу запустили лише лінійний прискорювач, а решта монтажу та досліджень відбудеться в 2025 році.
— На СКІФі планували вивчати біополімери, механізми передачі спадкової інформації та створення нових матеріалів.
— Це вже друге відтермінування запуску, який спочатку планували на 2023 рік.
2. Російські контрабандисти ввозять розкішні автомобілі з Європи попри санкції.
— Російські контрабандисти беруть десятки тисяч євро за ввезення розкішних автомобілів з Європи, адже санкції ЄС, запроваджені у відповідь на повномасштабне вторгнення Москви в Україну, вдарили по заможним росіянам.
— Financial Times виявила п’ять російських компаній, які пропонують контрабандно перевозити автомобілі з Європи з об’ємом двигунів, що підпадають під санкції ЄС, введені у 2022 році.
— FT виявила понад 50 розкішних автомобілів від 25 різних німецьких автосалонів на російському сайті
Auto.ru, які російські імпортери пропонували з націнкою близько 19 000 євро в середньому.
— Контрабандисти часто заявляють, що автомобілі будуть відправлені до третьої країни. Постачання європейських автомобілів до росії триває попри посилення санкцій ЄС, спрямованих на послаблення воєнної машини Москви та викликання невдоволення режимом.
— Після того як ЄС у липні посилив обмеження на ввезення розкішних товарів через Білорусь, контрабандисти використовують довші та дорожчі маршрути для доставки автомобілів.
3. П’ять російських мільярдерів, серед яких Роман Абрамович, Вагіт Алекперов, Андрій Мельниченко, Дмитро Мазепін та Іскандер Махмудов, через свої хімічні підприємства опосередковано постачають ключові компоненти для виробництва вибухових речовин.
— Це відбувається навіть попри те, що багато з них формально перебувають під санкціями. Компанії, такі як «Єврохім», «Уралхім», Evraz, СУМЗ та інші, постачають кислоти, толуол, аміачну селітру та інші хімічні речовини на державні заводи, які виготовляють вибухівку для військових потреб росії.
— Аналіз залізничних даних виявив понад 600 тисяч відправлень хімікатів до російських військових заводів у період з лютого 2022 до вересня 2024 року.
— Ключовими одержувачами хімікатів стали заводи, що належать корпорації «Ростех», яка прямо залучена до виробництва військової техніки.
— За оцінками, поставлені обсяги хімікатів дозволили виготовити сотні тисяч артилерійських снарядів.
— Наприклад, лише одна поставка азотної кислоти могла бути використана для виробництва 500 000 снарядів. Основна діяльність цих компаній зосереджена на виробництві добрив та цивільної продукції, що залишається важливою для глобального сільського господарства.
— Це дає їм змогу уникати жорстких санкцій через політику Заходу, спрямовану на запобігання голоду.
— Деякі мільярдери після введення санкцій формально передали контроль над компаніями, однак виробничі зв’язки та постачання для військових залишаються без змін.
— Західні санкції, введені проти російських олігархів, виявилися неефективними для обмеження їхнього впливу на військову промисловість.
— Хімічні компанії, які формально не перебувають під санкціями, продовжують підтримувати російську військову машину. Західна політика звільнення від санкцій товарів, пов’язаних із продовольством, дозволяє цим компаніям зберігати доступ до глобальних ринків і ресурсів. Це підтримує економічну стабільність російських підприємств і побічно сприяє фінансуванню війни.
— Запровадження санкцій на хімічні компанії може викликати збої у світовому постачанні добрив, що загрожує продовольчій безпеці в країнах, що розвиваються. Це є складною дилемою для Західних країн.
— Рекомендується запровадження більш цільових санкцій, що враховуватимуть військове використання цивільних продуктів, а також пошук альтернативних джерел добрив для країн, залежних від російської продукції.
— Захід повинен уважніше відстежувати рух хімічних компонентів і запроваджувати санкції проти компаній, які сприяють російському військовому виробництву.
— Необхідно забезпечити альтернативне постачання добрив для країн, що розвиваються, дозволить зменшити їхню залежність від російських хімічних підприємств та створити механізми міжнародного моніторингу для перевірки кінцевого використання хімічної продукції.
4. росія продовжує ескалацію гібридної війни проти країн НАТО, і це викликає серйозне занепокоєння у західних лідерів.
— Джеймс Аппатурай, високопоставлений чиновник НАТО, заявив, що одна з таких атак може призвести до значних жертв або економічних збитків. Він попередив, що ризик масштабного прориву в таких діях залишається високим.
— Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Москва активізувала гібридні атаки, які включають кіберудари, інформаційні кампанії, саботаж і підпали.
— Одним із нещодавніх прикладів є диверсія на енергетичних і комунікаційних кабелях у Балтійському морі, яку міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає частиною російської тактики. Він також наголосив, що Німеччина є однією з головних цілей таких атак, через що країна перебуває під постійним тиском.
— На тлі зростання таких загроз північні країни також посилюють заходи безпеки. Європейські спецслужби попереджають про можливі російські диверсії проти вітряних турбін, силових кабелів і газопроводів.
— Кількість гібридних атак уже досягла рівня, який НАТО вважає «абсолютно неприйнятним», і оцінюється в десятки, а можливо, й до сотні випадків.
— У відповідь НАТО оновлює свою стратегію гібридної війни, щоб чіткіше визначити, які атаки можуть спричинити повноцінну військову відповідь альянсу. Аппатурай підкреслив, що Альянс має донести до росії меседж про відсутність «заборонених зон», що означає готовність реагувати на будь-які виклики.
5. Польща готова допомогти Україні, якщо Словаччина відключить електроенергію через газовий конфлікт.
— Уряд Польщі готовий збільшити внутрішнє виробництво електроенергії, щоб компенсувати будь-який дисбаланс в енергосистемі України. Заяви Варшави пролунали на фоні загострення ситуації щодо майбутнього транзиту газу через Україну.
— Фіцо погрожував, що Словаччина припинить постачання електроенергії, в якій Україна має гостру необхідність під час перебоїв в електричних мережах.
— Братислава все ще залежить від дешевого газу від «Газпрому», що підриває зусилля Європейського Союзу щодо зменшення залежності від російських енергоносіїв.
— З березня росія активізувала ракетні та безпілотні удари по енергетичній інфраструктурі України, знищивши близько половини її генеруючих потужностей і викликавши відключення електроенергії по всій країні. Україна в значній мірі залежить від імпорту, в тому числі зі Словаччини.
— Словаччина продовжує отримувати російську нафту через трубопровід «Дружба», який проходить через територію України.
— Київ може припинити ці поставки як можливий відповідний крок, якщо Словаччина припинить експорт електроенергії.
6. Азербайджан посилив правила перебування для громадян рф із 2025 року. Відповідну ухвалу прийняв уряд країни.
— З 1 січня 2025 року громадяни рф, а також особи, які постійно проживають у росії, але не мають російського громадянства, можуть перебувати на території Азербайджану без візи не більше 90 днів протягом одного року.
— Як пояснювали раніше в міністерстві закордонних справ країни, це відповідь на нові заходи, пов’язані з посиленням вимог щодо термінів перебування іноземців у росії.
7. Азербайджан розглядає можливість запровадження санкцій проти російських ЗМІ , які, на думку Баку, «необ’єктивно висвітлювали» аварію літака AZAL в Актау.
— Передбачається, що конкретним авторам недостовірних сюжетів та статей про те, що сталося, може бути закрито в’їзд на азербайджанську територію.
— Це може торкнутися, зокрема, і провідних державних російських телеканалів і видань. І їхніх співробітників, включаючи топових.
— Ситуація може змінити лише в тому випадку, якщо риторика на російському держТБ зміниться, а поки цього в Баку не спостерігають.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 29.12.2024
1. У росії курс долара вперше закінчив рік вище 100 рублів.
— Вперше курс російського рубля завершує рік на позначці вище 100 руб./$.
— Центральний банк росії встановив офіційний курс долара на 29 грудня 2024 року на рівні 101,68 рублів. Цей курс діятиме до 9 січня 2025 року. Курс юаня склав 13,43 рубля.
— Протягом року російська валюта знецінилася на 11,8% щодо долара і на 6,4% щодо юаня.
2. Telegram почав блокувати канали російської пропаганди в Європі.
— Країни Європи почали блокувати телеграм-канали, пов’язані з російською пропагандою. Серед заблокованих каналів — «Российская газета», «Известия», «РИА Новости», а також канали Першого каналу, «Росія 1» та НТВ.
— Наразі ці канали недоступні в Польщі, Бельгії, Франції, Греції, Нідерландах, Чехії та Італії.
— При спробі відкрити зазначені телеграм-канали користувачі бачать повідомлення, що їхній контент порушує місцеве законодавство.
3. росія намагається переорієнтувати експорт зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ) до країн Центральної Азії та Китаю перед вступом у дію санкцій Європейського Союзу.
— ЄС запровадив заборону на постачання ЗВГ із росії 20 грудня 2024 року після року перехідного періоду.
— У 2022 році Європа забезпечувала 80% російського експорту ЗВГ.
— За 11 місяців 2024 року загальний експорт ЗВГ із росії скоротився на 7%, до 3 млн тонн.
— Постачання до Європи впали на 27%, тоді як залізничний експорт до Центральної Азії зріс у 3,4 рази, а до Китаю — на 42%. Крім того, автопостачання до Китаю зросло на 60%.
— Переорієнтація експорту почалася ще у 2023 році, проте, попри цю динаміку, прогнозуюється зниження загального обсягу експорту ЗВГ із росії у 2025 році.
4. Глобальні транскордонні інвестиції зазнали суттєвих змін через геополітичну напруженість, санкційний тиск і нові економічні виклики.
— Порівняння інвестицій у нові проєкти до і після пандемії показує зростання потоків більш ніж на 50% до Африки, Розвиненої Азії, Європи та Індії.
— Водночас інвестиції у Китай знизилися на 67%, а в росію — на 98% у період 2022–2023 років порівняно з 2015–2019 роками.
— Це падіння пояснюється посиленням санкцій та регуляторних обмежень, що обмежують приплив капіталу, технологічною війною, у межах якої США та ЄС ускладнюють доступ Китаю й росії до важливих технологій, таких як напівпровідники, а також переорієнтацією інвесторів на стабільніші ринки, такі як Африка, Південно-Східна Азія та Індія.
— Інвестиції в Африку зросли на 109%, а в Індію — на 54%, що демонструє глобальний перехід до диверсифікації партнерів і зменшення залежності від регіонів із високими геополітичними ризиками.
5. Майбутнє транзиту газу через Україну залишається невизначеним.
— До завершення російсько-української угоди про транзит газу залишається кілька днів, і переговори заходять у глухий кут. Україна протистоїть тиску з боку Словаччини, Угорщини та інших країн, які покладаються на російський газ.
— Президент Володимир Зеленський заявив, що не допустить транзиту російського газу, але розглядає можливість транспортування газу з інших країн.
— Словаччина, очолювана прем’єр-міністром Робертом Фіцо, активно лобіює продовження поставок, погрожуючи припинити постачання електроенергії Україні.
— Тим часом у Європі зростають побоювання, що ця суперечка підірве енергетичну єдність ЄС і створить нові виклики для регіону.
— Питання продовження транзиту газу впливає на безпеку української газотранспортної системи, яка може стати ціллю для ракетних ударів у разі припинення поставок.
— Уряд Зеленського також розглядає варіанти компенсації Словаччині або залучення нових постачальників газу, таких як Азербайджан.
— ЄС дистанціюється від переговорів, наголошуючи на високих рівнях запасів газу та прагненні відмовитися від російських енергоносіїв.
— Однак продовження транзиту російського газу може поставити під загрозу принципову позицію ЄС щодо енергетичної незалежності від росії.
6. Польща обіцяє перекрити кордон з білоруссю.
— Польща планує завершити будівництво прикордонної стіни та закрити кордон з білоруссю до наступного літа, щоб зупинити потік мігрантів, який Варшава називає гібридною війною росії.
— Додаткові інфраструктурні роботи уздовж 400-кілометрової східної межі, про які уряд Дональда Туска оголосив на початку цього року, мають бути завершені до середини 2025 року.
— Польща почала будувати прикордонну стіну наприкінці 2021 року, коли режим Лукашенка вперше сприяв прибуттю тисяч мігрантів до Польщі та сусідніх балтійських країн.
— Туск, який вступив на посаду рік тому, поставив боротьбу з «гібридною війною» росії на перше місце в своїй програмі, включаючи відправку додаткових військ у буферну зону вздовж кордону з білоруссю. Його уряд встановлює камери нічного бачення та тепловізори, будує нову дорогу для патрулювання кордону і зміцнює п’ятиметровий сталевий паркан, який попередній уряд побудував у 2022 році.
— Варшава також закликала партнерів по ЄС внести фінансовий вклад в окремий військовий проект під назвою «Східний щит», який є частиною власної оборони Європи від подальшої російської агресії. Туск виділив 10 мільярдів злотих на цей проект, що включає нові системи повітряного спостереження, протитанкові загородження і рівчаки — з польського оборонного бюджету, який наступного року досягне 4,7% ВВП, що є найвищим показником у НАТО.
— Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен заявила, що Брюссель виділить 170 мільйонів євро країнам, що межують з росією та білоруссю, для протидії «гібридним загрозам від неприпустимого використання росією та білоруссю зброї міграції».
— В найближчі місяці Варшава також побудує нову дорогу до російського анклаву Калінінград, що дозволить польським військам швидше реагувати на можливі порушення безпеки.
7. Cadbury вперше за 170 років втратив королівський патент: це може бути пов’язано з війною.
— Шоколадний бренд Cadbury вперше за 170 років втратив королівський патент офіційне визнання того, що компанія або особа надає послуги або товари членам королівської родини.
— Cadbury отримав привілей від королеви Вікторії у 1854 році й зберігав його протягом правління шести монархів підряд, але до нового списку короля Чарльза III не потрапив.
— Власник Cadbury — холдинг Mondelez International, який відмовляється згортати свою діяльність у росії.
— На початку 2024 року ініціатива B4Ukraine звернулася до короля із закликом позбавити привілеїв компанії Bacardi, Nestlé, Unilever та Cadbury.
— Активісти стверджували, що ці компанії опосередковано сприяють російським військовим зусиллям, продовжуючи працювати на російському ринку.