Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.10.2025
1. російський «Газпром» зазнав збитків понад 170 мільярдів рублів за дев’ять місяців.
— «Газпром» продовжує нести значні фінансові втрати. За дев’ять місяців 2025 року головна компанія концерну за російськими стандартами звітності зафіксувала збиток у 170,3 млрд рублів.
— Попри заяви про стабільність, такі результати свідчать про глибоку кризу в російській газовій галузі, що втратила основні ринки збуту після початку повномасштабної війни проти України.
— Компанія не може компенсувати втрату європейського напрямку й стикається з падінням доходів навіть на внутрішньому ринку.
— Збитки «Газпрому» — черговий сигнал ослаблення російської енергетичної моделі, побудованої на експорті до країн, які тепер відмовляються від російських енергоносіїв.
2. російська економіка сповільнюється третій квартал поспіль.
— Економіка росії продовжує втрачати динаміку: за даними Міністерства економічного розвитку рф, зростання ВВП у третьому кварталі 2025 року скоротилося до 0,6% у річному вимірі, що стало третім поспіль періодом сповільнення. На початку року показник становив 1,4%, а наприкінці 2024-го — 4,5%.
— Водночас промислове виробництво втратило імпульс, знизившись у 11 разів — до 0,5% проти 5,6% роком раніше. У мінус пішли цивільні галузі: виробництво меблів скоротилося майже на 10%, легкої промисловості — на понад 2%, харчових продуктів — на 0,2%.
— Після серії атак безпілотників нафтопереробна галузь втратила 4,5% обсягів виробництва, а металургія вперше з 2022 року опинилася в рецесії.
— Аналітики Carnegie Russia Eurasia Center зазначають, що ефект від воєнних витрат вичерпано, а ресурси промислових потужностей та робочої сили — виснажені. Фактично економічне зростання зупинилося ще в середині 2024 року, і зараз російський ВВП знаходиться на рівні півторарічної давнини.
— Скорочення виробництва б’є по державному бюджету, який уже втратив близько 20% доходів від нафти й газу і не виконує план із несировинних податків.
— Економісти попереджають, що російська економіка може не витримати навантаження військових витрат, а у 2026 році країна ризикує увійти в повноцінну рецесію.
3. росіяни масово скуповують золото через недовіру до рубля та валют.
— росіяни почали накопичувати золото у масштабах, співставних із державними резервами Іспанії. За оцінками аналітичної компанії Al Banyan Tree Research, у 2025 році обсяги роздрібних закупівель золота у злитках, монетах і ювелірних виробах сягнуть 62,2 тонни — майже два мільйони тройських унцій.
— Загалом із початку повномасштабного вторгнення в Україну росіяни придбали близько 282 тонн дорогоцінного металу.
— Попит на золото різко зріс після того, як через санкції російські громадяни втратили можливість зберігати заощадження у доларах і євро.
— Банки відмовилися від валютних депозитів, а транзакції у західних валютах стали практично недоступними. Влада навіть скасувала ПДВ на купівлю золота, щоб підтримати попит і допомогти золотодобувним компаніям, які втратили ринки збуту в Європі після заборони торгівлі російськими злитками на Заході.
— росія, що видобуває понад 300 тонн золота на рік, тепер змушена орієнтуватися на внутрішній ринок. Центральний банк, який колись активно скуповував дорогоцінний метал, уже кілька років не нарощує резерви.
— Зростання попиту на золото свідчить про глибоку недовіру росіян до фінансової системи та національної валюти. Навіть якщо санкції буде послаблено, російська економіка, схоже, вже втратила довіру власних громадян.
4. Доставка товарів з Китаю до росії різко подорожчала через проблеми на кордоні.
— Доставка товарів з Китаю до росії подорожчала на 40% через затори в Казахстані та логістичний хаос, спричинений російськими обмеженнями на імпорт.
— Транспортні компанії скаржаться, що перевірки на кордоні та перебої в роботі морських перевізників призвели до різкого зростання витрат і зриву поставок.
— За даними Tradest, доставка контейнера з Шанхаю до москви подорожчала на $600–1000 — до понад $5 тис., а автоперевезення фурою коштує вже близько $10,5 тис.
— Ситуацію ускладнює зупинка тисяч вантажівок і затримки поїздів на казахстанському кордоні.
— російська влада посилила контроль, намагаючись перекрити потік «сірого» імпорту, що надходить із Китаю через Казахстан і Киргизстан.
— У результаті навіть легальні вантажі простоюють по кілька тижнів, а «сірий» імпорт фактично заблокований.
— Бізнес попереджає про подальше зростання вартості доставки в листопаді, що ще більше підштовхне ціни на споживчі товари в росії.
5. Два великі морські перевізники припинили роботу в росії.
— Два великі морські перевізники — зареєстрована в ОАЕ CStar Line та китайська STF Shipping — повністю згорнули діяльність у росії. Обидві компанії у 2023–2024 роках входили до числа ключових гравців російського ринку контейнерних перевезень.
— Основним клієнтом перевізників була група компаній «Дело» — власник найбільшого контейнерного оператора «Трансконтейнер» і терміналу «Східна стивідорна компанія» у порту «Східний» (Приморський край).
— За даними джерел, у середині жовтня російський агент компаній — “Логін НМП” — перестав приймати заявки на перевезення навіть за чинними маршрутами.
— Судна вивантажують імпорт, не приймаючи експорт, після чого йдуть у рейд. CStar Line була створена у 2022 році після відходу міжнародних морських ліній з російського ринку. За короткий час вона контролювала до чверті всіх контейнерних перевезень у російських портах, із місячним обсягом близько 150 тис. TEU.
— Причиною зупинки діяльності, за оцінками експертів, стали фінансові проблеми перевізників, пов’язані зі скороченням імпорту через далекосхідні порти та боргами перед російськими клієнтами.
— Зникнення CStar Line і STF Shipping ще більше посилює кризу в логістичній системі росії, яка з 2022 року намагається компенсувати втрату доступу до глобальних морських перевізників.
6. Фінляндія офіційно заборонила росіянам купувати нерухомість.
— Фінляндія почала відмовляти громадянам росії у придбанні нерухомості, посилаючись на новий закон про національну безпеку.
— Як повідомило Міністерство оборони Фінляндії, міністр Антті Гакканен нещодавно відхилив 11 заявок від громадян росії, Ізраїлю, Казахстану та Киргизстану, які планували купівлю об’єктів у десяти регіонах країни.
— Закон, що набрав чинності влітку, зобов’язує іноземців з країн, які не входять до ЄС або Європейської економічної зони, отримувати спеціальний дозвіл на купівлю нерухомості.
— Фінське Міноборони наголосило, що нерухомість може використовуватися як «інструмент гібридного впливу», тому заборона таких угод із громадянами росії та білорусі є частиною заходів із посилення національної безпеки.
— Гакканен підкреслив, що Фінляндія ефективно запобігає ризикам завдяки системі дозволів і прямій забороні на угоди з росіянами.
— Це рішення ще більше ізолює російських громадян, які втратили можливість не лише подорожувати, а й інвестувати у нерухомість у країнах ЄС.
7. Німеччина може націоналізувати активи «Роснефті» після санкцій США.
— Німеччина розглядає можливість націоналізації активів російської «Роснефті» після запровадження американських санкцій. Йдеться про нафтопереробний завод у Шведті, який забезпечує більшу частину пального для Берліна та східних регіонів країни.
— Німецький підрозділ «Роснефти» також має частки у заводах MiRo та Bayernoil. Після початку війни проти України в 2022 році всі ці активи були передані під тимчасову опіку уряду Німеччини, але тепер Берлін розглядає повне вилучення підприємств і продаж іноземним інвесторам.
— російські джерела оцінюють вартість цих активів у близько $7 млрд, однак реальна сума може бути удвічі меншою. «Роснефть» безуспішно намагається продати свій німецький бізнес із весни 2024 року.
— У Берліні дедалі більше підтримують ідею остаточної націоналізації. Депутат від Партії зелених Міхаель Келльнер заявив, що контроль над цими підприємствами має стратегічне значення для енергетичної безпеки країни.
— Таким чином, росія ризикує втратити один із найцінніших своїх активів у Європі, а її спроби тиску через погрози «дзеркальних заходів» дедалі більше виглядають безпорадними.
8. Нова Зеландія посилила санкції проти тіньового флоту росії.
— Нова Зеландія оголосила про новий етап санкцій проти російської нафтової галузі, спрямований на тіньовий флот, який допомагає кремлю обходити обмеження та фінансувати війну проти України.
— Веллінгтон запровадив санкції проти 65 суден і компаній, пов’язаних із перевезенням російської нафти, а також проти суб’єктів із Білорусі, Ірану та Північної Кореї, які сприяють переробці або оплаті постачань енергоносіїв із росії.
— Рішення Веллінгтона стало реакцією на нещодавнє розслідування Reuters, яке виявило, що новозеландська страхова компанія Maritime Mutual допомагала суднам, що перевозили іранську та російську нафту, отримувати необхідне страхування для доступу в міжнародні порти.
— Нові обмеження посилюють міжнародну ізоляцію російського нафтового сектору та створюють додаткові перешкоди для нелегальних схем експорту, які залишаються одним із небагатьох джерел валютних надходжень у російський бюджет.
9. Індія шукає альтернативу російській нафті після нових санкцій.
— Провідна нафтопереробна компанія Індії — Indian Oil Corporation (IOC) — планує різко збільшити закупівлі сирої нафти зі США після обмежень, накладених на російський енергетичний сектор. Компанія розглядає можливість імпорту до 24 мільйонів барелів американської нафти у першому кварталі 2026 року, готуючись до скорочення поставок із росії.
— Як повідомляє Bloomberg, IOC вже направила запити на закупівлю нафти з США, Канади, Бразилії та країн Латинської Америки. Це рішення стало наслідком нового раунду санкцій США, який торкнувся провідних російських експортерів — «Роснефти» та «Лукойлу».
— Індійські НПЗ, що донедавна були основними покупцями російської морської нафти, призупинили закупівлі через побоювання вторинних санкцій і зростання логістичних ризиків.
— За даними агентства, Indian Oil не робить нових замовлень на російську нафту з 22 жовтня, а компанія готується обрати до п’яти постачальників із Західної півкулі.
— росія, яка після 2022 року стала головним постачальником нафти до Індії, ризикує втратити один із небагатьох стабільних ринків збуту.
— В умовах зростаючого міжнародного тиску та санкцій її енергетичний експорт стискається, підриваючи валютні надходження, критично важливі для фінансування війни проти України.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.10.2025
1. ЦБ рф прогнозує найгірше падіння економіки з 1990-х у разі нових санкцій і падіння цін на нафту.
— Центробанк росії попередив, що у разі посилення західних санкцій і падіння цін на нафту до $35 за барель російська економіка може пережити найглибшу кризу з середини 1990-х років.
— У «ризиковому сценарії» розвитку подій, опублікованому в документі «Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026–2028 роки», передбачається дворічне скорочення ВВП, різке зростання інфляції та обвал експорту.
— Згідно з прогнозом, ВВП росії може зменшитися на 2,5–3,5% у 2026 році і ще на 2–3% у 2027-му, а в четвертому кварталі 2026 року темпи падіння можуть досягти 6–7%.
— У такому сценарії росія втратить понад $150 млрд експортних доходів за два роки, а їх загальний обсяг впаде до $255 млрд — мінімуму з 2005 року. Інфляція у «ризиковому» сценарії розганяється до 10,5–12,5%, що стане найвищим показником за два десятиліття.
— Центробанк прогнозує, що йому доведеться знову підняти ключову ставку до 17,5–19,5% у 2026 році та до 20% у 2027 році. російські домогосподарства в такому разі змушені будуть різко скоротити витрати: споживання може зменшитися на до 7%, а інвестиції бізнесу — більш ніж на 13%.
— При цьому Центробанк визнає, що падіння цін на нафту та зростання дисконту на російські енергоносії спричинить активне використання коштів Фонду національного добробуту, які можуть вичерпатися вже до кінця 2026 року.
— У прогнозі Центробанку зазначається: у разі посилення санкцій росія зіткнеться не лише з глибоким спадом, а й із втратою фінансової стабільності, що поставить під сумнів можливість підтримувати військово-економічну мобілізацію в нинішньому форматі.
2. Поставки російської нафти зменшилися на тлі погодних умов та санкцій.
— Постачання російської нафти скоротилися, але головною причиною стали несприятливі погодні умови в районі ключового балтійського порту Приморськ, де пориви вітру сягали понад 80 км/год, що ускладнило навантажувальні операції.
— Водночас обмеження з боку США продовжують чинити тиск на російський експорт. Після запровадження заборони Вашингтоном на угоди з компаніями «Роснефть» і «Лукойл» індійські та китайські покупці почали переглядати контракти. Хоча закупівлі тривають, вони обмежені обсягами, які не потрапляють під санкції.
— Поставки в Азію знизилися до 3,36 млн барелів на добу, а ціни на сорти Urals і ESPO впали нижче граничного рівня, встановленого країнами G7 — до $52 і $59,97 за барель відповідно.
— російські нафтопереробні заводи поступово відновлюють роботу після серії атак безпілотників, що може ще більше скоротити експортні обсяги у найближчі тижні.
3. «Лукойл» змушений розпродавати іноземні активи за безцінь через санкції США.
— Найбільша приватна нафтова компанія росії «Лукойл» оголосила про розпродаж своїх закордонних активів після запровадження проти неї блокуючих санкцій США.
— Компанія володіє частками в проєктах у Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, ОАЕ, а також у Латинській Америці та Африці. Крім того, їй належать НПЗ у Болгарії, Румунії, Нідерландах і мережа АЗС у країнах ЄС.
— Загальна вартість активів оцінюється у близько $10 млрд, але через санкційний тиск компанія буде змушена продавати їх із великим дисконтом — від 50% до 70%.
— Через короткі терміни, встановлені Міністерством фінансів США (до 21 листопада), угоди можуть виявитися збитковими, оскільки стандартний процес продажу таких активів зазвичай триває від пів року до року.
— Таким чином, санкції США позбавляють «Лукойл» значної частини прибутків і ставлять під сумнів його міжнародну присутність.
4. Сбербанк рф визнав масові неплатежі та скорочує тисячі співробітників.
— У російській банківській системі поглиблюється криза неплатежів. Кількість прострочених кредитів серед корпоративних клієнтів, малого бізнесу та населення стрімко зростає.
— Компаніям бракує оборотних коштів навіть для базових платежів, а ланцюги розрахунків у бізнесі фактично розриваються. За офіційними даними банку, частка проблемних кредитів у портфелі Сбербанку на кінець вересня піднялася до 4,8% — це на третину більше, ніж на початку року.
— На цьому тлі банк погіршив прогноз економічного зростання росії на 2025 рік удвічі — до 0,5–1%. Водночас очікується ослаблення рубля до 90 рублів за долар і інфляція до 7,5%.
— Паралельно Сбербанк розпочав масштабне скорочення персоналу. За дев’ять місяців 2025 року банк звільнив понад 13 500 працівників, включно з IT-спеціалістами, які працювали у сфері електронної комерції та сервісів доставки.
— Скорочення торкнулися центрального апарату та дочірніх компаній. За інформацією профспілок, третя хвиля звільнень може відбутися до кінця року.
5. У російських регіонах скорочують виплати мобілізованим через дефіцит місцевих бюджетів, який до початку жовтня перевищив 700 млрд рублів.
— Щонайменше сім суб’єктів рф Ф — Башкортостан, Татарстан, Чувашія, Марій Ел, Нижньогородська, Ульяновська області та Ямало-Ненецький округ — з літа 2025 року зменшили одноразові виплати за контракт із Міноборони. Йдеться про регіональні доплати до федеральної винагороди у 400 тис. рублів.
— У Самарській області регіональну частину зменшили майже у десять разів — із 3,6 млн до 400 тис. рублів. У Татарстані, Марій Ел і Чувашії виплати скоротили з понад 2,5 млн до 400 тис., у Нижньогородській області — з 2,6 до 1,1 млн, у Башкортостані — з 1,6 до 1 млн, в Ульяновській — з 2,1 до 0,5 млн рублів.
— Регіональна влада пояснює рішення браком коштів: понад дві третини суб’єктів рф завершили перше півріччя з дефіцитом, а доходи з урахуванням інфляції скоротилися більш ніж у половині регіонів.
6. Танкери з російською нафтою для Індії почали зупинятися через санкції США.
— російські танкери, що прямують до Індії, почали зупинятися після запровадження США санкцій проти «Роснефті» та «Лукойлу». Один із них — судно Furia — завантажив 730 тисяч барелів нафти в Приморську 20 жовтня та вирушив до індійського порту Сікка, де розташовані нафтопереробні заводи Reliance Industries і Bharat Petroleum.
— Однак, проходячи між Данією та Німеччиною, танкер раптово розвернувся, знизив швидкість і зупинився в Балтійському морі. За даними аналітичних платформ Kpler і Vortexa, цей маневр може бути пов’язаний із побоюваннями порушити американські санкції.
— Після оголошення Вашингтоном обмежень індійські НПЗ тимчасово припинили закупівлі нафти у російських компаній, щоб уникнути вторинних санкцій.
— Це перші ознаки того, що санкційний тиск США починає безпосередньо впливати на схеми транспортування російської нафти.
7. НПЗ Міттала в Індії отримував нафту з російських санкційних танкерів.
— Найбільший нафтопереробний завод Guru Gobind Singh Refinery в індійському Пенджабі, який належить компанії Mittal Energy британського мільярдера Лакшмі Міттала, отримував російську нафту, доставлену на судах із санкційних списків.
— За даними, що ґрунтуються на супутникових знімках і митних документах, у 2025 році завод прийняв щонайменше чотири партії нафти загальною вартістю близько 280 млн доларів.
— Поставки здійснювалися з Мурманська до Оманської затоки, де вантаж перевантажували на танкер Samadha — судно, не під санкціями США, але включене до чорного списку ЄС.
— Ці дані підкреслюють, що навіть великі міжнародні гравці продовжують брати участь у схемах обходу санкцій, забезпечуючи росії критичні доходи від експорту нафти попри зростаючий тиск Заходу.
8. Посол США при НАТО: Трамп посилить тиск на Путіна, якщо той не припинить війну.
— Президент США Дональд Трамп готовий посилити тиск на російського диктатора путіна, якщо кремль відмовиться зупинити війну проти України. Про це заявив посол США при НАТО Метью Уїтакер.
— За його словами, санкції — лише одна з багатьох карт, які Вашингтон може застосувати, щоб змусити москву сісти за стіл переговорів. «Ми вже ввели санкції й маємо намір дотримуватись їх. Можливо, це змусить путіна припинити війну або хоча б погодитися на перемир’я, щоб можна було виробити остаточне рішення», — сказав дипломат.
— Він підкреслив, що нинішні заходи США — лише початок, і у президента Трампа «залишається багато інших інструментів впливу», які можуть бути задіяні у разі відмови росії йти на поступки.
9. У Британії та Новій Зеландії розслідують діяльність страхової компанії, що допомагала російському «тіньовому флоту».
— На Заході розпочато розслідування проти новозеландської страхової компанії Maritime Mutual Insurance Association (NZ), яка, забезпечувала страхування суден російського та іранського «тіньового флоту». Ці танкери перевозили нафту та нафтопродукти, допомагаючи обходити міжнародні санкції.
— Розслідування агентства показало, що Maritime Mutual, керована британською родиною фахівців із морського страхування, страхувала приблизно шосту частину танкерів, які потрапили під санкції США, ЄС і Великої Британії.
— За даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря (CREA), застраховані цією компанією судна перевезли з росії нафти щонайменше на 16,7 млрд доларів, а з Ірану — на 18,2 млрд доларів із моменту запровадження санкцій проти цих країн.
— Обсяги перевезень, пов’язаних із Maritime Mutual, перевищують показники багатьох великих гравців ринку тіньових перевезень, які перебувають під пильною увагою західних урядів.
— Розслідування триває в юрисдикціях Великої Британії та Нової Зеландії. Якщо підтвердиться, що Maritime Mutual порушувала санкційний режим, компанії можуть загрожувати багатомільйонні штрафи та заборона на діяльність у сфері морського страхування.