Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 27-28.03.2025
1. Українські удари завдали російській енергетиці збитків на 60 млрд рублів за півроку.
— Українські війська успішно завдавали ударів по критичній енергетичній інфраструктурі росії, спричинивши катастрофічні збитки у розмірі близько 60 млрд рублів лише за останні шість місяців.
— Аналіз супутникових знімків і даних GeoConfirmed показує, що 67% атак були успішними. Особливо болісним для кремля стало те, що акцент змістився з військових цілей на нафтопереробні заводи (НПЗ) і сховища пального.
— З 12 атак цілих 9 завершилися пошкодженням НПЗ, ще 2 — нафтопроводів і 1 — газосховища. Загалом знищено 50 резервуарів і пошкоджено 47.
— Наймасштабнішим ударом стала атака на НПЗ у Феодосії 7 жовтня 2024 року, яка обійшлася росії у 3,3 млрд рублів.
— Особливо болючим для російської економіки став удар по Волгоградському НПЗ 3 лютого. Підприємство було змушене тиждень простоювати, а після відновлення працювало лише на 60% потужності, втративши від 3,2 до 4,2 млрд рублів.
— Удари по НПЗ мають значно серйозніші наслідки, ніж по нафтобазах. Зупинка таких об’єктів порушує експорт і внутрішній паливний баланс.
— Ефективність українських дронів засвідчує неспроможність російської системи ППО захистити стратегічні об’єкти. Зниження переробки нафти в росії вже створює ризики для зростання цін на паливо в Європі та Азії, що посилює міжнародний тиск на кремль.
— росія несе не лише репутаційні, а й економічні втрати, які продовжують підривати її здатність фінансувати війну.
2. росія не зможе виконати план поповнення Фонду національного добробуту через падіння доходів від нафти.
— російський Фонд національного добробуту (ФНД) цього року, ймовірно, не отримає заплановані 1,8 трлн рублів через низькі ціни на нафту та зміцнення рубля.
— Бюджет на 2025 рік був розрахований виходячи з оптимістичної ціни на нафту Urals у $69,7 за барель, що мало б принести 10,9 трлн рублів доходу.
— Однак уже за підсумками січня-лютого показники виявилися гіршими, ніж за аналогічний період 2024 року. Мінфін рф попереджає про ризик подальшого зниження доходів через ослаблення цінової кон’юнктури.
— Невиконання плану щодо ФНД є тривожним сигналом для російської економіки. Фонд використовується як резерв для покриття бюджетних дефіцитів і фінансування державних програм.
— Нездатність поповнити його на тлі санкцій та економічних труднощів свідчить про посилення фінансової напруги.
3. Туреччина зменшила закупівлю російського газу на початку 2025 року.
— Обсяг поставок скоротився на 2,8% — до 5,19 млрд куб. м за січень-лютий. За даними Євростату, через «Турецький потік» і «Блакитний потік» імпортовано понад 2,41 млрд куб. м, що є мінімальним показником з жовтня 2024 року.
— Загальне зниження поставок російського газу до Туреччини, з урахуванням ЗПГ, за перші два місяці 2025 року становило 6,3%.
— Для порівняння, у 2024 році обсяг трубопровідних поставок зріс на 2,6% — до понад 21 млрд куб. м, а з урахуванням ЗПГ — перевищив 21,5 млрд куб. м.
— Варто зазначити, що Анкарі продовжили виключення із санкцій на оплату російського газу до травня.
4. Європейський Союз відмовився знімати санкції з російських банків у межах угоди щодо безпеки в Чорному морі, яку обговорювали під час російсько-американських переговорів у Саудівській Аравії.
— росія вимагала послаблення санкцій, зокрема щодо «Россельхозбанка», як умову для часткового перемир’я з Україною.
— Проте офіційна представниця Єврокомісії Анітта Хіппер заявила, що для пом’якшення санкцій необхідне «повне завершення необґрунтованої та несправедливої агресії проти України і беззастережний вихід усіх російських військ з усієї території України».
— Переговори у Ер-Ріяді призвели до домовленостей між США та росією щодо безпечного судноплавства та відмови від застосування сили у Чорному морі.
— У відповідь Вашингтон погодився сприяти відновленню доступу російських виробників продовольства на світовий ринок.
— Однак кремль заявив, що угода набуде чинності лише після зняття санкцій з «Россельхозбанка» та інших банків, які забезпечують міжнародну торгівлю продовольством.
— росія також наполягала на підключенні цих банків до системи SWIFT.
5. Міністр фінансів США Скотт Бессант заявив, що послаблення або посилення санкцій проти росії залежатиме від її подальших дій.
— Питання повернення російських банків до міжнародної системи SWIFT прямо пов’язане з поведінкою москви.
— «Майбутнє санкційного режиму — в руках російського керівництва. Саме їхні наступні кроки визначать, чи будуть обмеження посилені, чи, навпаки, послаблені», — зазначив Бессант у розмові з Fox News.
— Він також підкреслив, що президент США Дональд Трамп готовий без вагань посилити санкції, якщо це надасть йому перевагу на переговорах.
— Щодо вимог москви про перемир’я в Чорному морі, Бессант сказав, що всі пропозиції російської сторони наразі перебувають на стадії розгляду. «Ми обговорюємо всі можливі варіанти», — додав він.
6. росія почала використовувати виробників добрив для закупівлі хімічних речовин, необхідних для виробництва вибухівки.
— Це дозволяє обходити західні санкції, спрямовані на обмеження діяльності російського військово-промислового комплексу.
— Компанії з виробництва добрив, такі як «Єврохім» і «Уралхім», уникають санкцій через їхню роль у міжнародній продовольчій безпеці.
— Однак, ці підприємства отримали замовлення на постачання десятків тисяч тонн азотної кислоти та суміші азотної і сірчаної кислот.
— Одержувачами є заводи, контрольовані АО «Спецхімія» — одним із найбільших виробників вибухівки в росії, що входить до складу держкорпорації «Ростех».
— Цей спосіб придбання хімічних інгредієнтів дозволяє росії підтримувати виробництво боєприпасів, попри міжнародні обмеження.
— Водночас нова адміністрація США обіцяла допомагати російським виробникам добрив у межах домовленостей про припинення бойових дій у Чорному морі, що може ще більше ускладнити контроль за постачанням стратегічних матеріалів.
7. У рф влада продемонструвала на Ariston, як повертатиме активи західних компаній.
— Компанія Ariston у середу заявила про відновлення контролю над дочірньою російською компанією “Арістон Термо Рус”, в якій рік тому запроваджувалося зовнішнє управління.
— Указ про виключення “Арістон Термо Рус” з числа активів, щодо яких запроваджено зовнішнє управління, у середу підписав Путін.
— Після цього виконавчий голова Ariston Group Паоло Мерлоні заявив, що Ariston відновить співпрацю з менеджментом російського підрозділу.
— Повернення в росію вимагатиме від компанії перегляду ухваленого раніше рішення про відділення “Арістон Термо Рус” від компанії, йдеться в заяві Ariston Group.
— Це, ймовірно, перший випадок повернення контролю над відібраними раніше російськими активами західних компаній.
8. росія намагається розширити свій вплив через м’яку силу та експорт бакалійних товарів у Китай.
— Незважаючи на зростаючу популярність російських супермаркетів у Піднебесній це може виявитися короткочасним явищем.
— Сотні магазинів, які продавали російські продукти, зокрема морозиво, печиво та сухе молоко, викликали ажіотаж серед китайських покупців, але вже зараз помітні ознаки спаду інтересу.
— Офіційна москва планує відкрити 300 нових магазинів, але успішність цього проєкту викликає сумніви.
— Деякі магазини вже змушені продавати товари зі значними знижками, а місцева влада почала перевірки через підозри щодо автентичності продукції. Наприклад, у Пекіні в одному з магазинів було виявлено «російський» хліб із граматичними помилками на етикетках.
— Китайські споживачі, відомі своєю чутливістю до ціни, поступово втрачають інтерес до російських товарів, особливо на фоні дефляційного тиску та цінових війн на внутрішньому ринку.
— До того ж, зростання напруженості між москвою та Пекіном через спроби росії захистити внутрішній автомобільний ринок від засилля китайських транспортних засобів може ще більше ускладнити ситуацію.
— Зближення між США та росією, зокрема можливість пом’якшення санкцій з боку адміністрації Дональда Трампа, також може похитнути економічні зв’язки між москвою та Пекіном.
— У разі зниження залежності росії від Китаю, вплив москви на китайському ринку може значно зменшитися.
— Таким чином, попри теперішній «російський бум» у Китаї, майбутнє цих торговельних відносин залишається під питанням.
9. Панама анулює реєстрацію понад 100 російських танкерів.
— Панамська влада планує виключити з реєстру 128 суден, пов’язаних з росією, через їхню причетність до санкційних списків США.
— Як повідомив голова торгового флоту при Морському управлінні Панами Рамон Франко, вже щонайменше 70 танкерів позбулися панамського прапора, і десятки інших очікують на таку ж долю.
— Станом на лютий 2025 року понад 270 російських танкерів опинилися в «чорних списках». За даними S&P Global, під санкції потрапили судна, які перевозили половину морського експорту російської нафти — близько 1,5 млн барелів на добу, з яких 1 млн йшов до Китаю, а 500 тисяч — до Індії.
— Рішення Панами частково пояснюється реформами, прийнятими в жовтні 2023 року, які дозволили значно прискорити процедуру виключення суден з реєстру — тепер це займає всього місяць замість шести.
— Для росії це серйозний удар по нафтовому експорту, оскільки Панама є одним з найбільших суднових реєстрів у світі з понад 8000 суден. Втрата права ходити під її прапором ускладнить транспортування нафти, ще більше обмежуючи можливості росії обходити міжнародні санкції.
10. УЄФА вивчає можливість повернення росії до міжнародних футбольних турнірів.
— За даними джерела видання, окремі впливові особи в європейському футболі виступають за скасування відсторонення, вважаючи його безпідставним.
— На тлі можливого перемир’я в Україні розробляється план повернення російських команд у змагання.
— До процесу вже долучили Міжнародний олімпійський комітет. Питання можуть обговорити на конгресі УЄФА, запланованому на 3 квітня в Белграді.
11. Білорусь обходить санкції, купуючи зношені літаки в Гамбії.
— Попри західні санкції, білоруська державна авіакомпанія «Белавіа» знайшла спосіб поповнити свій флот, придбавши три літаки Airbus A330 через Гамбію. Ці літаки раніше належали гамбійській Magic Air, а тепер уже перебувають у Мінську.
— За даними Flightradar24 і кількох інших моніторингових сервісів, лайнери прибули в Білорусь 17 серпня 2024 року з Каїра, Стамбула і Маската.
— Однак справжній покупець цих літаків — компанія з Об’єднаних Арабських Еміратів, яка переправила їх у Білорусь, щоб обійти санкції.
— При цьому технічний стан придбаних літаків викликає серйозні запитання.
— За словами джерел Aviation Week, салони перебувають у жалюгідному стані, а процес ремонту затягується. Пілотам «Белавіа» також довелося проходити перенавчання, оскільки раніше авіакомпанія використовувала лише літаки Boeing.
— Попри ці проблеми, «Белавіа» планує почати польоти на Airbus A330 вже цієї весни. Однак придбання старих і технічно зношених літаків через третю країну свідчить про відчайдушні спроби режиму Лукашенка зберегти авіаперевезення на тлі міжнародних санкцій.
— Західні обмеження продовжують ефективно ізолювати авіаційний сектор Білорусі від сучасних літаків і технологій.
12. Видобуток газу в росії продовжує падати рекордними темпами.
— У лютому 2025 року видобуток газу в росії впав більш ніж на 11% у річному вираженні, а за перші два місяці року загалом — на 7,3%.
— Особливо значним стало падіння у категорії «інші виробники», до якої входить і «Газпром» — тут показник знизився на 13,2%. Відзначаються кілька основних причин цього обвалу.
— По-перше, припинення поставок через Україну, яке значно скоротило експортні можливості країни.
— По-друге, тепла погода зменшила попит на газ як у росії, так і на зовнішніх ринках.
— По-третє, скорочення споживання в енергоємних галузях промисловості ще більше вдарило по обсягах видобутку.
— Ці цифри свідчать про системну кризу в російській газовій галузі, яка стикається з серйозними економічними та геополітичними викликами.
— Падіння видобутку може ще більше посилити бюджетні проблеми кремля, який залежить від експортних доходів від енергоносіїв.
13. росія втрачає європейський ринок газомоторного палива — експорт обвалився на чверть.
— У 2024 році росія різко скоротила постачання скраплених вуглеводневих газів (СВГ) до країн Європи — падіння становило 26% порівняно з попереднім роком. Загальний обсяг експорту скоротився до 1,8 млн тонн.
— Попри спроби переорієнтуватися на азійські ринки, включаючи Туреччину, де експорт СВГ зріс на 45% до 1,7 млн тонн, цього недостатньо, щоб компенсувати втрату європейського ринку.
— Цей провал підкреслює стратегічну вразливість російської енергетики, яка раніше була орієнтована на Європу.
— Падіння попиту на російське паливо в ЄС — результат посилення санкцій, зменшення залежності від російських енергоносіїв та перехід на альтернативні джерела енергії.
— Зміщення фокуса на азійські ринки не приносить очікуваного фінансового ефекту, адже азійські країни купують паливо за зниженими цінами.
— В результаті росія опиняється у ситуації, коли втрата європейських прибутків серйозно підриває її енергетичний бюджет.
14. російська промисловість зіткнулася з різким уповільненням зростання, яке в лютому 2025 року майже зійшло нанівець.
— За даними Росстату, зростання промислового виробництва становило лише 0,2% у річному вираженні. Це значне падіння порівняно з січнем (2,2%) та особливо з четвертим кварталом 2024 року (5,9%).
— Основну підтримку промисловості надають підприємства ВПК, які продовжують виробничий бум. Випуск «готових металевих виробів» (у тому числі боєприпасів) зріс на 22,5% за рік, а «транспортних засобів» (танків і військової техніки) — на 33,6%.
— Водночас цивільні галузі переживають спад. Виробництво одягу та взуття скоротилося на 0,5% у лютому та на 1,8% за два місяці. Харчова промисловість впала на 3%, а виробництво напоїв — на 11,3%.
— Видобуток корисних копалин також знижується на тлі обмежень ОПЕК+ і санкцій — на 4,9% у річному вираженні.
— Зазначається, що економіка рф «підходить до точки перелому». Після двох років рекордного зростання ВВП (4,1% у 2023–2024 роках) у промисловості фактично почалася стагнація. Зростання виробництва військової техніки більше не компенсує спад у цивільних галузях.
— Можна припустити, що російська економіка могла вже увійти в рецесію — ймовірно, ВВП у лютому був нижчим, ніж роком раніше.
15. Вугільна галузь росії на межі краху: загроза масових банкрутств.
— російська вугільна промисловість стрімко занурюється у кризу, яка може закінчитися масовими банкрутствами.
— За даними Міненерго рф, 27 вугільних підприємств із загальним обсягом видобутку 40 млн тонн на рік перебувають у передбанкрутному стані. Ще 62 компанії, що добувають 126 млн тонн щорічно, несуть катастрофічні збитки, які вже перевищують середньогалузевий рівень.
— Причиною кризи стало стрімке падіння експортних цін на вугілля, що наклалося на різке зростання витрат на транспортування. У результаті, за підсумками 2024 року, половина всіх російських вугільних компаній стала збитковою.
— Попри спроби кремля підтримати цю стратегічно важливу галузь, російські компанії не витримують удару від санкцій, зниження попиту та конкуренції на азійських ринках.
— Крах вугільної галузі — ще один яскравий приклад того, як агресія росії проти України обернулася внутрішньою катастрофою.
— Санкції, ізоляція від західних ринків і зниження цін на енергоносії демонструють, що економіка росії все глибше занурюється у затяжну кризу.
16. росія шукає можливості піару через місію Маска на Марс.
— росія намагається використати амбітні космічні плани Ілона Маска для підняття власного іміджу, запропонувавши поставити невелику атомну електростанцію для польоту на Марс. Про це заявив Кирило Дмитрієв, спецпредставник путіна з економічного та інвестиційного співробітництва за кордоном.
— москва готова обговорити цю ідею з Маском під час відеоконференції. Це вже друга подібна заява російського чиновника за місяць, що свідчить про явне бажання рф втиснутися у високотехнологічний космічний проєкт.
— У росії стверджують, що росія має «ядерні технології», які можуть бути корисні для цієї місії.
— Однак, з огляду на стан російської економіки та технологічне відставання, подібні заяви виглядають як спроба привернути увагу до рф на тлі масштабних санкцій та ізоляції.
— Попри гучні слова про «велике бачення» Маска та важливість співпраці, реальні перспективи участі росії в цій місії залишаються вкрай сумнівними. Це виглядає швидше як PR-хід, ніж як серйозна технічна пропозиція.
17. Багаті росіяни завезли в рф $12 млрд готівкою напередодні вторгнення в Україну.
— Напередодні повномасштабної війни з Україною російські олігархи масово виводили кошти з Заходу і завозили готівкову валюту в росію.
— Найбільшу частину грошей — $10 млрд — завіз австрійський Raiffeisen Bank International (RBI), що провів 189 транзакцій. Решту сум забезпечили Bank of America та інкасаторська компанія Brinkʼs.
— Основним отримувачем стала компанія ТБСС — московський митний брокер, що займається експортом російських алмазів. У січні-лютому 2022 року її обсяги готівкових траншів зросли втричі.
— Десять партій готівки від RBI прибули до Москви вже після початку війни — 24 лютого та пізніше.
— Це свідчить про те, що російські еліти планували зберегти свої капітали навіть під час бойових дій.
— Вважається, що різке зростання обсягів готівкових поставок було пов’язане зі страхом санкцій. Підвищення політичних ризиків змусило багатих росіян виводити активи з Заходу до того, як опустилася «залізна завіса».
— Цей фінансовий відтік на тлі підготовки до війни вкотре демонструє подвійні стандарти російських еліт, які виводять мільярди за кордон, одночасно підтримуючи агресивну політику кремля.
18. Корейські компанії розглядають можливість повернутися в росію, попри невизначеність і конкуренцію з Китаєм.
— На тлі переговорів про припинення війни між росією та Україною великі корейські корпорації готуються до відновлення бізнесу в росії.
— Однак їхні плани можуть виявитися занадто оптимістичними — російський ринок суттєво змінився, а китайські конкуренти зайняли більшу частину колишніх позицій.
— Серед компаній, які вже частково відновили діяльність, — LG Electronics, що перезапустила завод у Москві, використовуючи залишки інвентарних матеріалів. Попри заяви про обережність, ця активність свідчить про готовність LG повернутися на російський ринок у разі зняття санкцій.
— HD Hyundai Electric планує взяти участь у виставці Electro 2025, очевидно, щоб скористатися попитом на відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас Hyundai Motor Group, яка була лідером на російському авторинку до війни, ризикує втратити шанс на повернення — термін опціону на викуп заводу в Санкт-Петербурзі завершується до кінця 2025 року.
— Samsung Electronics також розглядає відновлення виробництва після зупинки заводу в Калузі, але компанія вже втратила значну частку ринку, яку перехопили Xiaomi (20,93%) та інші китайські виробники. У 2024 році китайські бренди контролювали 62% російського авторинку, що є історичним максимумом.
— Хоча корейські компанії бачать росію як важливий ринок для диверсифікації, ключовим питанням залишається, які саме санкції будуть скасовані, і як вони відновлюватимуть свою частку ринку, яку зайняли китайські конкуренти.
— Надія на швидкий бізнес-камбек у росії може обернутися для корейських корпорацій боротьбою за місце на ринку, який уже давно не належить їм.
19. Вірменія прагне зменшити залежність від російського газу.
— Вірменія робить рішучий крок до диверсифікації поставок природного газу, прагнучи зменшити свою залежність від росії. Єреван розпочав переговори з Туркменістаном щодо придбання від 600 млн до 1 млрд кубометрів газу.
— Газ планується постачати за схемою SWOP через територію Ірану, який уже дав свою згоду на транзит. Цей крок може стати серйозним ударом по російському впливу на енергетичний сектор Вірменії.
— Більше того, обговорюється можливість транзиту туркменського газу через Вірменію до Грузії — Тбілісі вже підтримав цю ініціативу. У разі реалізації цього проекту туркменський газ стане доступним навіть країнам Чорноморського басейну, що ще більше послабить монополію росії на регіональному енергетичному ринку.
— Цікаво, що Азербайджан вже використовує схожу схему, отримуючи 1,5–2 млрд кубометрів туркменського газу на рік через Іран.
— Втрата стратегічних енергетичних ринків на пострадянському просторі для росії стає дедалі помітнішою, підкреслюючи занепад її впливу навіть серед традиційних союзників.
20. Російська нафта «застрягла» в морі: Індія відмовила у вході танкеру з Мурманська.
— Танкер Andaman Skies під прапором Гондурасу, який перевозив 767 000 барелів російської сирої нафти для державної Indian Oil Corp., не зміг зайти в індійський порт Вадінар через відсутність належної документації про морехідність.
— Судно, побудоване у 2004 році, завантажило нафту в Мурманську 24 лютого та мало прибути 30 березня. Однак, індійські правила вимагають сертифікату від члена Міжнародної асоціації класифікаційних товариств або організації, визнаної місцевим регулятором.
— Виявилося, що сертифікація була видана місцевою консультаційною компанією Dakar Class, яку індійська влада не визнає.
— Наразі танкер перебуває у водах Аравійського моря між Оманом та Індією, повністю завантажений та без руху, згідно з даними відстеження суден.
— Варто зазначити, що минулого року танкеру дозволили зайти в індійський порт, оскільки йому ще не було 20 років. Після вторгнення росії в Україну Індія стала ключовим ринком для російської нафти, оскільки багато суден потрапили під санкції.
— Проте Andaman Skies не був під санкціями США, хоч і перебував під пильною увагою британської влади.
— Цей інцидент є ще одним ударом по російському нафтовому експорту, демонструючи, що навіть у дружніх країнах дотримання правил може зупинити постачання.