Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.11.2025
1. Російська нафтова галузь демонструє ознаки системної кризи.
— За даними Росстату за три квартали 2025 року, 48,1% компаній сектору працюють зі збитками, а сукупний прибуток галузі знизився ще на 7,7% у річному вимірі.
— На тлі зниження світових цін (Brent — $62,8 за барель) собівартість видобутку в рф зросла до $11 за барель проти $8 у 2024 році, що суттєво знижує рентабельність старіючих родовищ.
— Капітальні інвестиції у другому кварталі зросли лише на 1,5%, що у шість разів нижче темпів початку року.
— Видобуток у 2025 році прогнозується на рівні 510–516 млн тонн без приросту.
— Близько 40% компаній повідомляють про неплатежі контрагентів, державні структури затримують розрахунки, а частка підприємств із простроченими кредитними зобов’язаннями досягла максимуму за останні 2,5 року.
— Сукупність показників свідчить про тривалий деградаційний тренд у ключовому для російської економіки секторі.
2. У росії стрімко розгортається криза неплатежів у держзакупівлях: державні компанії все частіше не розраховуються за контрактами, і це вже стало системною проблемою.
— Від початку 2025 року порушено 1173 справи щодо прострочених виплат — на 20% більше, ніж за весь 2024-й.
— Держкомпанії часто просто не мають чим платити — прибутки падають, бюджети скорочуються, економіка буксує.
Показові фінансові результати ключових гравців:
— «Роснефть» втратила дві третини прибутку за півріччя.
— «Газпром» отримав 170 млрд рублів збитку у газовому сегменті.
— РЖД стали збитковими й урізали закупівлі та інвестиції на 40%.
— «Уралвагонзавод» почав скорочення персоналу.
— Сбербанк готується зменшити штат до 20%.
— Доступ до кредитів для великих компаній ускладнився, а фінансові резерви тануть. Криза неплатежів у держсекторі стала ще одним свідченням того, що російська економіка входить у фазу глибокого виснаження, а державні корпорації більше не можуть підтримувати колишній рівень витрат.
3. Збитки російських компаній у 2025 році стрімко зростають: за даними Росстату, лише за січень–вересень їх обсяг досяг 6,52 трлн рублів, що майже на чверть більше, ніж роком раніше.
— У мінус пішли 18,4 тис. підприємств — на 11% більше, ніж торік, тоді як прибуток отримали 44,4 тис. компаній, але й він скоротився на 1,2%.
— У підсумку загальний фінансовий результат російського бізнесу впав на 7,7%, що відображає системне погіршення економічної ситуації навіть у прибуткових галузях.
— Особливо важко ситуація виглядає в базових секторах: збитки фіксують понад половина компаній у видобутку вугілля, постачанні електроенергії та газу, водопостачанні й утилізації відходів.
— Наближаються до критичного рівня показники у нафтовому секторі, лісозаготівлі, фінансовій сфері та науково-дослідній діяльності.
— Це демонструє, що проблеми охопили не окремі підприємства, а всю економічну систему, включно з галузями, які ще нещодавно вважалися опорними.
— російська економіка дедалі більше перетворюється на військово-централізовану модель, у якій цивільний сектор стрімко деградує.
4. У 2026 році росіяни зіткнуться з рекордним подорожчанням ЖКГ — найбільшим з початку вторгнення в Україну.
— російський уряд затвердив нову хвилю підвищення тарифів: невелике зростання у січні та різке — в жовтні, одразу після виборів. Загалом тарифи зростуть на 13% і більше.
— Хоча офіційна інфляція до листопада 2025 року не перевищує 7%, тарифи вже зросли на 12,7%. Тобто підвищення ніяк не пов’язане зі «стримуванням інфляції».
— До зростання 2026 року тарифна інфляція за період війни вже перевищила 40%, а разом з новим підвищенням перевищить 50%.
— Що подорожчало найбільше за роки війни — гаряча вода — +44,4%; опалення — +44%; холодна вода й водовідведення — +42,5%; вивіз сміття — +39,3%; електрика — +37%; газ — +34%. Тобто навіть базові послуги стають розкішшю для значної частини населення. Попри заяви путіна, що комуналка «росте разом з інфляцією», реальні цифри свідчать протилежне: влада перекладає витрати на війну на населення, маскуючи їх під «економічну необхідність». До того ж з 2026 року додатковий тиск створить підвищення ПДВ з 20% до 22%.
— влада знову використовує комунальні платежі як спосіб латати бюджет і фінансувати війну, а не модернізувати ЖКГ.
5. Танкери тіньового флоту путіна почали здавати на металобрухт.
— Тіньовий флот росії, який за останні роки різко зріс через санкції та потребу москви експортувати нафту обхідними маршрутами, тепер стикається з новою проблемою — старінням власних суден.
— Більшість із них давно перевищили нормальний експлуатаційний термін і потребують утилізації. Це породило новий нелегальний сегмент — тіньовий ринок демонтажу, який загрожує і людям, і довкіллю.
— Показовим є випадок з танкером Eagle S: 19-річне судно, що перевозило російську нафту під санкціями, після аварії у Фінській затоці було розібране у турецькому порту Аліяга. І хоча Туреччина не вважається найгіршим варіантом, екологічні ризики таких операцій усе одно високі.
— Але це радше виняток: більшість старих танкерів тіньового флоту йдуть на «останній рейс» до Південної Азії — Бангладеш, Індії чи Пакистану, де судна розбирають просто на пляжах, практично без техніки та захисту.
— Офіційно у 2024 році на металобрухт здали 409 суден, але понад дві третини — саме у Південній Азії, де безпека робітників мінімальна. Торік у регіоні загинули 15 працівників, 45 отримали поранення. Один вибух на нафтовому танкері забрав життя шістьох людей.
— Старі судна тіньового флоту становлять окремий ризик: вони часто перебувають під західними санкціями, тож розрахунки за їх утилізацію йдуть у криптовалюті або валютах, відмінних від долара. Продаж за ціною металобрухту приносить власникам від $10 до $15 млн — тому вони зацікавлені не кидати судна, а тіньово «утилизовувати» їх через посередників.
— Так формується паралельний нелегальний ринок утилізації, який повністю поза контролем, а шкода від нього — значно більша, ніж від офіційних демонтажних майданчиків.
6. Швеція посилює тиск на партнерів у ЄС, закликаючи якнайшвидше просувати 20-й пакет санкцій проти росії.
— Очільниця МЗС Марія Малмер Стенергард наголосила, що Стокгольм підтримує використання заморожених російських активів у форматі «репараційного кредиту» для допомоги Україні та не бачить жодних ознак готовності кремля до реального діалогу.
— За її словами, новий пакет обмежень має «ще сильніше вдарити по російських енергетичних доходах» і підвищити вартість війни для кремля.
— Стенергард також підтвердила незмінність позиції Швеції щодо територіальної цілісності України — Стокгольм не визнає жодної незаконної анексії та не підтримуватиме угод, що «заохочують агресію» росії.
7. Розвантаження російської нафти в Індії заблоковане через проблеми з «тіньовим флотом».
— В одному з найбільших портів Індії — Парадіпі — затримано розвантаження афрамакса Tiger 6, що перевозив російську нафту для державної корпорації Indian Oil Corp.
— Затримка пов’язана з посиленими перевірками страхових документів суден «тіньового флоту», яким росія активно користується для обходу санкцій.
— Індійська сторона призупинила операцію через затягнуту онлайн-перевірку страхового покриття, виданого російською компанією «Согласие». Судно перебуває під західними санкціями, а страховик не входить до Міжнародної групи клубів взаємного страхування (IG) — ключового глобального об’єднання, що гарантує легітимність та фінансову стійкість морських страховок.
— Затримка стала черговим сигналом того, що Індія посилює контроль за безпекою у своїх портах. Влада прагне уникнути ризиків, пов’язаних із підробленими страховими документами, якими часто користуються судна російського «тіньового флоту». Саме такі судна дедалі частіше перевозять нафту для москви, оскільки доступ до міжнародних страхових сервісів для російських вантажів фактично закритий.
— Попри те, що постачальник вантажу формально не перебуває під санкціями, ситуація демонструє: російські схеми обходу обмежень дедалі частіше наштовхуються на бар’єри навіть у дружніх до москви юрисдикціях.
8. Американська група Dekleptocracy заявляє, що дефіцит ключових хімічних речовин може завдати серйозного удару по російській військовій машині.
— Йдеться про спеціальні хімікати, необхідні для виробництва мастильних матеріалів і шин для військової техніки. Саме ці малопомітні компоненти можуть стати критичною вразливістю, яку США, Велика Британія та ЄС можуть використати для посилення санкційного тиску.
— Президент Dekleptocracy та колишній експерт Держдепу Крістофер Гаррісон називає ці цілі «непомітними, але ключовими»: на відміну від мікрочипів чи нафтогігантів, вони майже не привертають уваги політиків, але їх надзвичайно важко замінити. Саме вони забезпечують роботу російських танків, бронетехніки й іншого транспорту. «Нестача мастильних матеріалів завдасть серйозної шкоди військовій машині росії», — йдеться у звіті.
— Світовий ринок таких добавок дуже вузький: лише кілька компаній виробляють хімічні речовини для двигунних мастил і військових шин. Майже всі вони припинили продажі росії на початку вторгнення, що вже викликало дефіцит і масові скарги автовласників у самій рф.
— Наразі головним постачальником цих компонентів стала китайська Xinxiang Richful, яка забезпечує росію до 8 млн кг на рік і навіть відкрила офіс у Вірджинії.
— Якщо США та союзники заблокують цю компанію та кількох дрібніших постачальників, росія зіткнеться з гострим браком мастил і спеціальних хімікатів. Dekleptocracy також встановила, що росія майже не має власних потужностей з виробництва прискорювачів вулканізації та інших речовин, необхідних для виготовлення військових шин. Це робить її повністю залежною від імпорту й надзвичайно вразливою до точкових санкцій.
9. Попри співпрацю з кремлем і діяльність на окупованих територіях, російський Червоний Хрест продовжує отримувати міжнародне фінансування — розслідування.
-Міжнародне фінансування російського Червоного Хреста (РЧХ) триває, незважаючи на його активну співпрацю з російською владою та участь у проєктах, що суперечать гуманітарним принципам. Про це йдеться у спільному журналістському розслідуванні Follow the Money, Paper Trail Media, DER STANDARD, Delfi, Expressen та Meduza.
За даними розслідувачів, РЧХ бере участь у військовій підготовці підлітків, взаємодіє з підсанкційними пропагандистськими структурами та розширює присутність на окупованих територіях України.
При цьому організація не стикається з жодними міжнародними наслідками. Журналісти зазначають, що російський Червоний Хрест «інтегрований у військову та пропагандистську систему кремля», водночас продовжуючи отримувати мільйонні внески з-за кордону.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.11.2025
1. Українські дрони вночі 26 листопада завдали масованого удару по Чебоксарах, за майже тисячу кілометрів від кордону з Україною.
— Головною ціллю став завод «ВНИИР-Прогресс» — підприємство, що виробляє радіоелектронні компоненти та антени для російських дронів і входить до об’єднання «АБС Электро».
— За даними місцевих джерел і відео очевидців, український дрон влучив безпосередньо в будівлю заводу, після чого здійнявся густий дим. Офіційна влада не підтверджує пошкодження, хоча цей об’єкт уже двічі атакували раніше — у червні та липні, що змушувало підприємство тимчасово зупиняти роботу.
— Завод є важливим елементом російського виробництва електронної компонентної бази для військової техніки, і черговий удар демонструє здатність України вражати критичні оборонні об’єкти рф далеко в тилу.
2. У росії загострюється бюджетна криза: понад половина регіонів працюють у мінусі.
— За дев’ять місяців 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів рф сягнув 169 млрд рублів. Витрати зростають удвічі швидше за доходи: війна, падіння податкових надходжень і зниження інвестиційної активності швидко виснажують місцеві фінанси.
— Понад 50 регіонів уже в глибокому мінусі, а можливостей латати дірки дедалі менше.
— На цьому тлі різко виділяється фінансова ситуація у столиці та «північній столиці». Москва зберігає профіцит у понад 269 млрд рублів, Санкт-Петербург — майже 48 млрд. Саме там концентрується основна частина ресурсів, що поглиблює розрив між центром і рештою країни.
— російська регіональна фінансова модель входить у фазу системної нестабільності, а воєнні витрати лише прискорюють її обвал.
3. Російська нафта падає: поставки падають п’ятий тиждень поспіль.
— Морський експорт рф обвалився до 3,25 млн барелів/добу, мінус 110 тис. за тиждень. Від моменту американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» падіння вже сягає 530 тис. барелів/добу.
— Ціни падають ще швидше: доходи Кремля просіли до мінімуму за 2,5 року — 1,13 млрд доларів на тиждень. Індія, головний покупець Urals, масово відвертається й переходить на інші сорти.
— росія змушена продавати нафту за найнижчими цінами за два роки, танкери простоюють тижнями без розвантаження. В океані «застрягає» вже 171 млн барелів російської нафти (+17%). Тіньові схеми, приховані геолокації й перевалки — нова реальність російського енергоринку. Зимові шторми добивають порти.
— Удар подвійний: менше обсягів, нижчі ціни, рекордно мізерні доходи.
4. Експорт російських нафтопродуктів до Азії обвалився після санкцій США, спрямованих проти «Роснефти» та «Лукойла».
— За даними S&P Global, у листопаді постачання нафтової сировини ключовим азійським покупцям скоротилися на 60–80%. Імпорт до Індії впав на 57%, до Китаю — на 73%, а Тайвань зменшив закупівлі майже на 80%.
— Джерела S&P Global повідомляють, що індійські компанії можуть взагалі повністю припинити імпорт російської нафтової сировини. Тайванська Formosa Petrochemical — один із найбільших покупців російського продукту — також розглядає відмову від російських поставок.
— Фактично російський нафтовий експорт втрачає навіть ті азійські ринки, які кремль ще недавно називав «надійною альтернативою» Заходу.
— Санкційний тиск США продовжує вибивати опору з-під російського експортного сектору.
5. Білорусь фактично рятує росію від поглиблення паливної кризи, різко наростивши поставки бензину після серії українських ударів по російських НПЗ.
— У жовтні обсяг продажів білоруського бензину на Санкт-Петербурзькій біржі зріс майже у 50 разів — до 36,5 тис. тонн. У листопаді ситуація залишилася критичною: за перші 19 днів місяця білоруські постачання збільшилися у сім разів порівняно з минулим роком. Дизельне пальне з Білорусі зростає значно повільніше, що лише підкреслює вразливість російського ринку.
— Ціни на пальне в росії дещо зизилися, після того, як вони досягли історичних максимумів через удари українських дронів по російській енергетичній інфраструктурі.
— Але це стало наслідком не стабільності, а вимушеного насичення ринку імпортом із сусідньої країни. російська нафтопереробка у серпні–жовтні обвалилася на 6% після серії атак, що підтверджує масштаб проблем у паливній галузі рф.
— Без зовнішньої допомоги москва не змогла б утримати ринок від подальшого дефіциту.
6. США пішли на нове виключення із санкційного режиму заради Угорщини: Мінфін продовжив корпорації MOL право купувати російську нафту ще на рік — до 21 листопада 2026-го.
— Дозвіл стосується постачань «Лукойла» та його трейдера Litasco через трубопровід «Дружба». Обмеження залишаються жорсткими: у таких угодах не можуть брати участь компанії чи громадяни США, не можна використовувати американську фінансову систему, а також залучати будь-які структури, які підпадають під санкції.
— Для Будапешта це вже другий великий виняток за короткий час. Раніше Угорщина вибила собі дворічну відстрочку на відмову від російського газу, пояснивши це відсутністю доступу до морських портів.
— У підсумку країна отримує доступ до російських енергоресурсів фактично «по особливому дозволу» — ще одне свідчення того, наскільки залежною від москви залишається енергетична політика уряду Орбана.
7. Сербія та Болгарія готуються фактично перебрати під державний контроль російські нафтопереробні заводи, які опинилися на межі зупинки через санкції США.
— У Сербії влада внесла до бюджету поправку, що дозволяє державі викупити НПЗ NIS. Після набрання чинності блокувальними санкціями проти «Газпром нефти» завод фактично втратив можливість отримувати нафту трубопроводами й опинився перед загрозою повної зупинки.
— Президент країни попередив, що діяльність підприємства може припинитися вже за кілька днів, якщо санкційний режим не буде змінено. Щоб уникнути паливної кризи, Белград готується взяти NIS під свій контроль.
— Подібний розвиток подій і в Болгарії: уряд збільшує обсяг державних гарантій до 5,8 млрд євро у проєкті бюджету на 2026 рік, щоб мати можливість викупити активи «Лукойлу», якщо виникне потреба. Це дозволить Софії перехопити управління над ключовим НПЗ та позбутися залежності від російської компанії.
— Так обидві країни готуються до прискореного усунення російського впливу в енергетиці: через санкції та нестабільність москва стрімко втрачає контроль над важливими активами на Балканах.
8. У США посилюється невдоволення проросійською позицією спецпосланника Стіва Віткоффа після публікації розшифровки його розмови з помічником путіна Ушаковим.
— Американські конгресмени прямо заявляють, що спецпредставник озвучує аргументи Кремля й дискредитує дипломатичні зусилля Вашингтона. Республіканець Брайан Фітцпатрик назвав Віткоффа «великою проблемою» та «однією з причин, чому ці абсурдні кулуарні контакти мають припинитися».
— Він наголосив, що госсекретар Марко Рубіо повинен мати можливість «чесно й об’єктивно виконувати свою роботу», без токсичного впливу Віткоффа.
— Конгресмен Дон Бейкон заявив, що розмова Віткоффа з Ушаковим чітко демонструє: спецпосланника слід негайно усунути від переговорів. «Віткофф поводиться так, ніби він на зарплаті у росіян. Це фіаско і пляма на репутації США. Його потрібно звільнити».
— Сенатор Мітч Макконнелл також розкритикував підхід Віткоффа, запитавши, «які саме важкі поступки від України чи росії» передбачає його план. Він наголосив, що обмеження здатності України захищатися не може бути основою сталого миру, і що на кону — міжнародна репутація Сполучених Штатів.
9. Санкції Великої Британії та ЄС проти китайського нафтопереробного заводу Shandong Yulong Petrochemical, введені через його купівлю російської нафти, спричинили різку втечу західних партнерів — від постачальників до клієнтів і банків.
— Одного лише факту співпраці з росією виявилось достатньо, щоб миттєво зруйнувати її міжнародні канали. Удар вийшов точним і швидким: BP, TotalEnergies, Saudi Aramco, PetroChina та Trafigura негайно скасували відвантаження, не бажаючи ризикувати потрапити під вторинні санкції.
— Сінгапурські банки, а також ключові інфраструктурні сервіси на кшталт ICE та LSEG просто відключили Yulong від своїх платформ. Компанія, яку Пекін просував як новий центр азійської нафтопереробки, раптово перетворилася на ізольованого гравця, змушеного ще активніше занурюватися в «тіньовий флот» і мережі посередників для імпорту російської сировини.
— Це стало першим настільки жорстким ударом Заходу саме по великому китайському НПЗ, а не по дрібних трейдерах, і юристи вже говорять про фактичний перехід Лондона та Брюсселя до моделі американських вторинних санкцій — коли мішенями стають компанії «третіх країн», що працюють усупереч західним інтересам.
— Yulong мовчить, але масштаби наслідків очевидні: проєкт, покликаний символізувати модернізацію китайської нафтохімії, став одним із найнаочніших прикладів того, як санкції перекроюють архітектуру світового ринку нафти й роблять російську сировину дедалі токсичнішою.