8. Україна заявила про можливу участь китайських супутникових сервісів у забезпеченні російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
— За даними української сторони, зафіксовано кореляцію між зйомкою території країни китайськими супутниками та подальшими атаками росії на об’єкти енергетики, що свідчить про поглиблення технологічної співпраці москви з окремими структурами в Китаї.
— Ця інформація розглядається як додатковий фактор, що ускладнює міжнародні зусилля з припинення війни та підриває дипломатичні ініціативи. Україна має намір винести питання на обговорення з партнерами, звертаючи увагу на роль зовнішніх технологічних ресурсів у підтримці російської воєнної кампанії.
— Останніми місяцями росія посилила атаки дронами та ракетами по енергетичній системі, що призвело до масштабних відключень електроенергії в зимовий період і додаткового тиску на цивільну інфраструктуру.
— Під ударами опинилися теплоелектростанції, об’єкти газової та нафтової інфраструктури, а також системи теплопостачання у великих містах. На тлі цього зростає міжнародна увага до ланцюгів постачання даних і технологій, які росія використовує для ведення війни.
— Західні країни раніше вже запроваджували санкції проти китайських компаній, звинувачених у наданні супутникових знімків для російських структур, що підкреслює системний характер проблеми та залежність москви від зовнішньої підтримки.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.12.2025
1. Газові доходи бюджету росії обвалилися до мінімуму з часів пандемії.
— Доходи федерального бюджету рф від експорту газу продовжують падати третій рік поспіль на тлі фактичного краху постачань у Європу та нездатності китайського напрямку компенсувати втрачену виручку.
— За підсумками січня–листопада бюджет отримав лише 420 млрд рублів експортних мит на газ, а за підсумками року ця сума становитиме близько 470 млрд рублів. Це мінімальний рівень з пандемійного 2020 року, коли надходження склали 439,1 млрд рублів.
— Порівняно з минулим роком газові доходи скоротилися ще на 4% (мінус 20 млрд рублів), а у порівнянні з 2023 роком — на 17% (мінус 96 млрд рублів).
— Ключова причина — різке падіння експорту «Газпрому» до Європи: після зупинки транзиту через Україну постачання зменшилися ще на 45% і опустилися до найнижчого рівня з початку 1970-х років.
— Китай, який став головним покупцем російського газу, у 2025 році отримає близько 38,7 млрд кубометрів — трохи більше проєктної потужності «Сили Сибіру».
— Втім, навіть робота трубопроводу на максимумі не здатна компенсувати втрату європейського ринку. Загальний експорт газу в далеке зарубіжжя за підсумками року складе близько 78 млрд кубометрів — у 2,6 раза менше, ніж у 2018–2019 роках.
— Фінансову ситуацію погіршує й ціновий фактор. У Китаї російський газ продається майже з 40-відсотковою знижкою — приблизно по $248 за тисячу кубометрів проти $401 для інших клієнтів «Газпрому». Це суттєво обмежує валютні надходження та підриває здатність газового сектору наповнювати бюджет.
2. росії загрожує ризик банківської кризи на тлі зростання неплатежів, уповільнення економіки та посилення західних санкцій.
— Країна може зіткнутися як із кризою банківської системи, так і з ланцюговими неплатежами між компаніями, коли бізнес втрачає здатність розраховуватися за зобов’язаннями.
— Особливу загрозу для фінансової стабільності становить масив кредитів, виданих у 2022–2024 роках оборонним підприємствам для розширення виробництва.
— За оцінками, їхній обсяг може сягати близько $202 млрд, що перетворює цей борг на «бомбу уповільненої дії» всередині банківської системи.
— Хоча офіційна статистика Центробанку демонструє відносно низький рівень прострочених корпоративних кредитів, ширший показник проблемної заборгованості вже перевищує 11% і сягає понад 10 трлн рублів.
— Реальний масштаб фінансових проблем маскується реструктуризаціями, а падіння доходів в експортних галузях лише прискорює рух економіки до повномасштабної кризи.
3. Обсяг російської сирої нафти, що накопичується в морі, з кінця серпня зріс на 48%.
— Експорт російської нафти дедалі більше стикається з логістичним колапсом, попри формальне зростання відвантажень. За чотири тижні до 21 грудня середні морські потоки з росії зросли до 3,87 млн барелів на добу — максимального рівня з травня 2023 року. Однак доставити ці обсяги покупцям стає все складніше.
— Формальне зростання експорту частково пояснюється падінням внутрішної переробки: через українські удари по нафтовій інфраструктурі обсяги переробки залишаються нижчими за сезонні норми.
— У результаті росія змушена вивозити дедалі більше сирої нафти, не маючи гарантованих покупців.
4. У росії вперше з початку повномасштабної війни зафіксовано масове скорочення закладів громадського харчування.
— За підсумками листопада кількість кафе, ресторанів і барів зменшилася на 3,1% у річному вимірі — на 3,7 тис. точок, до 115 тис. Падіння стало переломним моментом для галузі: у 2022–2024 роках кількість закладів лише зростала.
— Тепер ситуація різко змінилася на тлі зростання витрат на зарплати, оренду та продукти, а також скорочення споживчого попиту.
— Темпи зростання витрат росіян на кафе і ресторани обвалилися з 23% наприкінці минулого року до 6,2% у грудні 2025-го.
5. У росії зафіксовано різке погіршення фінансових настроїв населення — частка громадян, які заявляють про падіння власного добробуту, сягнула максимуму з 2022 року. Про це свідчать дані опитування.
— Станом на кінець листопада 25% росіян повідомили, що їхнє матеріальне становище погіршилося. Це на 5 в.п. більше, ніж у вересні, і найвищий показник за три роки.
— Кількість тих, хто відчуває фінансове погіршення, утричі перевищує частку респондентів, які говорять про покращення — таких лише 8%.
— Розрив між оцінками «стали біднішими» та «стали багатшими» досяг 17 в.п., що також є рекордом із 2022 року.
— Паралельно погіршуються й очікування на майбутнє: частка росіян, які прогнозують погіршення свого матеріального становища протягом наступного року, зросла до 19% — максимального рівня за останні дев’ять років.
— Для порівняння, ще у вересні погіршення очікували лише 14% опитаних. Дані опитування свідчать про системне виснаження доходів населення на тлі санкцій, інфляції та уповільнення економіки.
— Соціальні наслідки війни та економічної ізоляції дедалі чіткіше проявляються не в офіційній статистиці, а в реальних оцінках добробуту самих росіян.
6. В росії фактично зірвано програму розвитку цивільного суднобудування: держава не має коштів на будівництво майже 1,5 тис. суден із запланованих до 2035 року.
— Згідно з оновленим урядовим планом, із 2062 цивільних суден реальне фінансування визначене лише для 593. На ці проєкти бюджет готовий виділити 1,14 трлн рублів, однак навіть цієї суми недостатньо: ще 1,87 трлн рублів мають знайти самі замовники, а близько 290 млрд — лізингові програми, які поступово скорочуються через дефіцит коштів.
— Контракти укладені лише на 358 суден, ще частина угод не підтверджена або існує лише на папері.
— Ключові напрямки також буксують. Із 115 суден льодового класу для Північного морського шляху реально будуються лише одиниці, а сам проєкт дедалі більше залишається політичною декларацією без ресурсного забезпечення.
— Програми оновлення рибопромислового флоту виконуються частково: платоспроможний попит покриває лише незначну частину запланованих суден.
— Фактичні результати галузі виглядають показово слабко: у 2025 році російські верфі передали замовникам лише 71 цивільне судно. Для країни з амбіціями «морської держави» це мінімальний рівень, який не дозволяє говорити ні про масштаб, ні про відновлення промислового потенціалу.
— Провал суднобудівних програм став ще одним симптомом системної деградації промисловості рф: відсутність довгих грошей, технологій, обладнання та стабільного попиту робить більшість державних планів нездійсненними.
— За нинішніх умов і без доступу до зовнішніх ринків мова йде вже не про затримки, а про поступове згортання цілих сегментів цивільної промисловості.
7. Громадяни росії масово використовували підроблені румунські документи, щоб обійти санкції та отримати доступ до Євросоюзу.
— Про це повідомляє Le Monde описуючи масштабну схему незаконного оформлення громадянства та посвідок на проживання в країнах ЄС. За даними розслідування, майже 10 тисяч осіб шахрайським шляхом отримали румунські паспорти або документи резидента, фіктивно зареєструвавшись у невеликому муніципалітеті Варфу-Кампулуй на півночі Румунії.
— Документи оформлювалися за хабарі через місцеві органи реєстрації за мовчазної згоди частини чиновників.
— Правоохоронці виявили організовану мережу, яка діяла з 2022 року та спеціалізувалася на легалізації росіян у ЄС. Лише у 2025 році було подано понад 900 заяв на отримання громадянства з використанням фальшивих даних, переважно для громадян рф.
— Румунська влада вже анулювала 68 посвідчень особи, ще 300 справ перебувають на розгляді. За оцінками слідства, загалом понад 18 700 осіб мають фіктивне місце проживання в Румунії, що створює системні ризики для міграційної та санкційної політики ЄС.
— Юристи, які представляють інтереси держави, прямо пов’язують попит на підроблене громадянство з намаганням росіян уникнути санкцій, зберегти доступ до фінансової системи Європи та продовжити бізнес за межами росії.
— Вартість «оформлення» румунського паспорта в межах схеми сягала 75 тисяч євро. Розслідування стало черговим підтвердженням того, що санкційний тиск змушує російських громадян шукати нелегальні шляхи інтеграції в ЄС, підриваючи безпеку та довіру до європейських інституцій.
8. Китай випередив OPEC+: хто тепер реально формує ціну на нафту.
— Як найбільший у світі імпортер нафти, Пекін фактично сформував ціновий коридор, гнучко керуючи обсягами закупівель і закачуванням сировини у стратегічні та комерційні сховища.
— На тлі зниження цін Китай різко нарощував імпорт і запаси, підтримуючи ринок. Натомість за зростання котирувань закупівлі скорочувалися, що стримувало подальший підйом цін.
— У результаті саме поведінка китайського попиту, а не лише рішення країн-виробників, стала ключовим стабілізатором ринку. Нафтова стратегія КНР дедалі більше затьмарює вплив ОПЕК+.
— Для експортерів, включно з росією, це означає втрату можливості розраховувати на традиційні механізми підтримки цін: навіть скоординовані обмеження видобутку не гарантують зростання доходів без відповідної реакції з боку Китаю.
— Питання, яку тактику Пекін обере у 2026 році, стає центральним для всього нафтового ринку. Саме від рішень КНР тепер відштовхуються виробники, трейдери та картель ОПЕК+, оскільки вплив Китаю на баланс попиту і пропозиції вже є співставним, а в окремі моменти — сильнішим за вплив самого картелю.
9. Санкції Євросоюзу почали безпосередньо бити по закордонних активах російської нафтової галузі.
— Індійська компанія Nayara Energy, пов’язана з «Роснефтью», змушена відкласти ремонт одного з найбільших НПЗ країни — заводу у Вадінарі. Заплановані на початок наступного року ремонтні роботи зірвалися через відсутність підрядників: європейські компанії відмовляються співпрацювати з Nayara після запровадження санкцій ЄС.
— Альтернативних виконавців і постачальників обладнання компанія наразі не знайшла. НПЗ у Вадінарі критично залежав від європейських технологій, обладнання та каталізаторів.
— Вихід європейських постачальників із проєктів Nayara оголив технологічну вразливість активів, пов’язаних із російським нафтовим сектором, і ускладнив їхню експлуатацію навіть за межами росії.