Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.08.2025
1. Нафта відреагувала на атаки України по енергооб’єктах росії.
— Ціни на нафту піднялися після того, як Україна посилила атаки на російські енергетичні об’єкти, що викликало занепокоєння можливим скороченням поставок російської нафти.
— Ф’ючерси на Brent піднялися на 3 центи, або 0,04%, до $67,76 за барель. Ф’ючерси на американську WTI додали 7 центів, або 0,11%, до $63,73.
— У неділю Україна здійснила атаку дронами по росії, внаслідок чого різко впала потужність одного з реакторів на одній з найбільших АЕС росії та виникла масштабна пожежа на експортному паливному терміналі в Усть-Лузі.
2. Термінал Новатек зазнав критичних пошкоджень.
— Атака українських дронів у порту Усть-Луга вдарила по діючому терміналу компанії Новатек. Ціль удару – установка низькотемпературної конденсації (кріогенного фракціонування газового конденсату), яка є «серцем» заводу та найдорожчою його частиною. Саме тут відбувається розділення газового конденсату на нафту, мазут, газойль та авіаційний керосин.
— За річними показниками Новатек переробляє близько 7 млн тонн газового конденсату, випускаючи: нафту – 3 млн тонн, мазут – 1,5 млн тонн, газойль – 1 млн тонн, авіаційний керосин – 1 млн тонн.
— За ринковими оцінками, щоденний обсяг продукції оцінюється приблизно у 12 млн доларів, що дає близько 0,4 млрд доларів на місяць. Це лише прямі втрати виробництва, без урахування шкоди обладнанню.
— Вартість самого заводу може перевищувати 1 млрд доларів, а ремонт пошкодженої кріогенної установки в умовах санкцій є надзвичайно складним.
— Поповнення або заміна спеціального обладнання може коштувати від 50 до 300 млн доларів, і терміни відновлення невідомі.
— Удар по терміналу не тільки завдав фінансових збитків сотні мільйонів доларів, але й ускладнив виробничий цикл, ускладнивши ремонт через обмеження на постачання обладнання та технологій з-за кордону.
— Ця атака серйозно підриває потужності Новатеку та демонструє вразливість російських енергетичних об’єктів перед сучасними засобами ураження.
3. Курська АЕС зупинила половину потужностей після атаки українських БПЛА.
— Курська атомна електростанція на заході росії була змушена знизити вироблення на 50% після нічної атаки українських безпілотників.
— За даними «Росенергоатома», унаслідок влучання пошкоджено трансформатор власних потреб третього енергоблоку, що спричинило займання. Пожежу вдалося ліквідувати, однак блок довелося терміново розвантажити наполовину.
— Йдеться про єдиний діючий блок станції, введений в експлуатацію ще у 1983 році та оснащений реактором РБМК-1000 — «чорнобильського типу». Його встановлена потужність складає 1000 МВт.
— Курська АЕС вважається ключовим елементом енергосистеми росії, адже забезпечує електроенергією понад 90% промислових підприємств регіону.
— Втрата половини потужностей створює серйозні ризики для стабільності електропостачання у Курській області, що додатково демонструє вразливість російської інфраструктури перед ударами українських дронів.
4. Україна завдала удару по ключовій насосній станції «Unecha» на магістральному нафтопроводі «Дружба» — важливому маршруту постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини.
— Це призвело до повної зупинки поставок на кілька днів. Трубопровід здатен передавати 1,2–1,4 млн барелів на добу. Через південну гілку щонайменше 230 000 барелів на добу транспортується до Угорщини і Словаччини.
— Якщо брати цілу місткість мережі, доходи від експорту можуть сягати десятків мільйонів доларів на добу. Просто зупинка «Дружби» на 5 днів може коштувати кремлю понад $200 млн втрачених доходів — і це лише за середню пропускну здатність нафтопроводу.
— Удар по нафтопроводу «Дружба» — стратегічний удар по фінансовим потокам кремля. Спричинені збої у поставках, втрата доходів, а також напруження серед європейських партнерів — усе це підтверджує ефективність таких атак як інструменту тиску на росію. Щоденні втрати можуть сягати сотень мільйонів доларів.
5. російський експорт зрідженого природного газу може скоротитися на 2% у 2025 році, незважаючи на плани зростання.
— Якщо ще навесні прогнозували постачання до 49 млрд кубометрів, то тепер максимальна оцінка становить лише 46 млрд кубометрів.
— Ключовим фактором падіння стали санкції проти середньотоннажних проектів «Криогаз-Висоцьк» і «Портова», чий експорт обвалився майже на 70%. Хоча відвантаження з «Арктик ЗПГ-2» компанії НОВАТЕК тривають, і вже відправлено четверту партію, цього недостатньо, щоб компенсувати втрати.
— Разом із падінням експорту очікується і скорочення видобутку газу — до 681 млрд кубометрів, що на 1% менше, ніж торік. Прогноз щодо трубопровідних постачань зберігається на рівні 115 млрд кубометрів, але це на 3% нижче від показників 2024 року.
— Незважаючи на гучні плани кремля збільшити експорт ЗПГ до 241 млрд кубометрів у рамках Енергостратегії-2050, у січні уряд рф фактично визнав кризу в галузі, виключивши федеральний проєкт розвитку виробництва ЗПГ із переліку стратегічних ініціатив.
— Санкційний тиск та відсутність доступу до західних технологій ставлять під сумнів амбіції москви перетворитися на глобального постачальника ЗПГ.
6. Роснефть та ExxonMobil створюють СП разом з американськими компаніями
— російські нафтово-газові гіганти Роснефть і Газпром розпочинають масштабну інвестиційну програму в економіку США з видобутку вуглеводнів на Алясці. Ключовим елементом стратегії стане створення спільного підприємства з американською ExxonMobil.
— Роснефть та Exxon будуть розробляти ділянки на шельфі Арктичного узбережжя Аляски та важкодоступні запаси в басейні затоки Прудо-Бей.
— Попередній обсяг вкладень на першому етапі оцінюється у $10-15 млрд. Раніше путін відкрив американцям доступ до проєкту Сахалін-1.
7. У Японському морі зафіксовано нову хвилю маніпуляцій із сигналами позиціонування танкерів так званого «тіньового флоту», який обслуговує російські порти Далекого Сходу.
— За даними Lloyd’s List Intelligence, із грудня 2024 року виявлено щонайменше 11 випадків «спуфінгу» — підміни координат — за участю семи суден.
— Танкери навмисно відключають або спотворюють сигнал AIS під час заходу в порти Східний, Находка та, ймовірно, Козьміно, щоб приховати завантаження російської нафти. Після цього вони знову активують передавачі, демонструючи фіктивні маршрути нібито транзиту. Характерною ознакою таких маніпуляцій є зміна осадки після «зникнення» судна з системи, що свідчить про завантаження.
— У Находкінській затоці, за інформацією джерела, виник новий хаб для перевалки нафти «судно–судно» (STS) між підсанкційними і «чистими» танкерами. Це дає можливість маскувати походження російського вантажу перед його відправкою до Китаю, що дозволяє москві частково обходити санкційний контроль.
— Ця практика ще раз підтверджує, що росія активно нарощує схеми прихованого експорту енергоносіїв, використовуючи небезпечні методи у міжнародних водах і підвищуючи ризики для судноплавства.
8. США пригрозили новими торговельними бар’єрами проти країн, які продовжують закуповувати російську нафту.
— Посол США при НАТО Меттью Вітакер в ефірі Fox News заявив, що Бразилія та Китай мають бути готовими до можливих мит і вторинних санкцій.
— За його словами, адміністрація Дональда Трампа має намір використати весь спектр інструментів тиску — від тарифів до дипломатії. Вітакер нагадав, що раніше запроваджені обмеження проти Індії викликали там невдоволення, однак Вашингтон і надалі домагатиметься скорочення закупівель російської нафти всіма великими імпортерами.
— Дипломат підкреслив, що США активно постачають зброю союзникам по НАТО, які передають її Україні, а паралельно посилюють економічний тиск на країни, що допомагають москві обходити санкції через енергетичний сектор.
9. Україна ввела нові санкції проти російських олігархів та компаній.
— Президент України Володимир Зеленський 23 серпня підписав два укази №612 та №613, які запроваджують санкції проти 67 юридичних та 96 фізичних осіб, пов’язаних із росією.
— Серед фізичних осіб під обмеження потрапили: Людмила Очеретна, колишня дружинапутіна; Михайло Шеломов та Михайло Путін, двоюрідні племінники путіна; Карін Кнайсль, колишня міністерка закордонних справ Австрії, яка проживає в росії; Володимир Табак, генеральний директор АНО «Диалог», яка у 2024 році вже потрапила під санкції США за поширення «російської дезінформації» із використанням ІІ-технологій.
— Серед юридичних осіб, на які поширюються санкції, – Пивоварна компанія «Балтика», яка раніше належала датському концерну Carlsberg і була продана російським бізнесменам.
— Санкції передбачають обмеження на діяльність в Україні, блокування активів та заборону на ведення бізнесу. Новий пакет обмежень підкреслює прагнення України зменшити економічний вплив росії та осіб, наближених до кремля.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.08.2025
1. В нічну атаку безпілотників на Ленінградську область було уражено один із найважливіших об’єктів російської енергетичної інфраструктури — газопереробний комплекс «Газпром Усть-Луга», що входить до складу Балтійського газохімічного кластера.
— За попередніми даними, найбільших ушкоджень зазнала установка кріогенного фракціонування газового конденсату — ключовий вузол заводу, де здійснюється ректифікація й розділення компонентів для подальшого експорту або постачання на Балтійський газохімічний комплекс (етилен, полімери та інша продукція).
— Цей комплекс вважається одним із найбільших у Європі. Його проєктна потужність — до 45 млрд м³ природного газу щорічно, із виробництвом близько 13 млн тонн зрідженого природного газу (СПГ), 3,6 млн тонн етану та 1,8 млн тонн пропан-бутану.
— Пошкодження «серця» заводу означає ризик серйозних перебоїв у роботі всього кластера, що напряму впливає як на експортні потоки російського газу та СПГ, так і на внутрішню нафтохімію.
— Удар дронами став найбільш відчутним по енергетичній інфраструктурі росії за останній час, адже мова йде не лише про локальну пожежу, а про виведення з ладу стратегічної установки, яка забезпечує переробку та експорт значної частини російського газу.
2. Країни Балтії, Польща, Фінляндія та Швеція подали міжнародні скарги через різке зростання глушіння GPS-сигналів і радіозв’язку з боку росії.
— Одне з офіційних звернень було направлене до Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Після розгляду ІКАО підтвердила, що джерелом перешкод є саме російські системи, і висловила «серйозну стурбованість» щодо безпеки польотів.
— Організація попередила москву: якщо протягом 30 днів не буде запропоновано заходів для усунення проблеми, це розцінюватиметься як потенційне порушення міжнародного права. За даними польської служби аеронавігації, через російські системи РЕБ пілотам усе частіше доводиться відмовлятися від GPS і переходити на альтернативні методи навігації, що суттєво ускладнює управління повітряним рухом.
— Найбільше збоїв фіксується у північно-східній Польщі, зокрема в районі Сувалкського коридору, поблизу кордону з Литвою. Це додає додаткової напруги в регіоні, де НАТО вважає безпеку повітряного простору критично важливою.
3. Литовська митниця заявила про викриття «особливо зухвалої» схеми обходу санкцій проти росії.
— Операцію провели спільно з правоохоронними органами Португалії та Болгарії під координацією Європолу та Євроюсту. За даними слідства, каунаська компанія організувала тіньову схему постачання в росію обладнання для очищення води, яке використовувалося підприємствами російської нафтової галузі.
— Формальним отримувачем продукції виступала компанія з Португалії, але вантаж фактично переправляли через Болгарію до Туреччини, а далі — в росію.
— У ході розслідування було затримано одинадцять співробітників литовської фірми, включно з керівництвом, а також водіїв з Молдови та Болгарії. Під час обшуків вилучили кілька тонн обладнання вартістю близько двох мільйонів євро та затримали три партії вантажу — в Литві та Болгарії.
— За інформацією митниці, обладнання було зібране з комплектуючих, вироблених у ЄС і Китаї, та призначалося для конкретних промислових об’єктів у росії.
— Слідчі підкреслюють, що компанія з Каунаса тривалий час підтримувала тісні зв’язки з російськими підприємствами, зокрема з однією з найбільших і найдинамічніших нафтохімічних груп у світі.
4. Грецькі судновласники, які донедавна були головними перевізниками російської нафти, почали відмовлятися від цього бізнесу напередодні 3 вересня — дати запровадження нової «плаваючої» цінової стелі ЄС.
— Згідно з рішенням Брюсселя, гранична ціна на російську нафту, що транспортується морем, змінюватиметься залежно від ринкових умов, а європейським компаніям буде заборонено страхувати та обслуговувати танкери, якщо вартість вантажу перевищуватиме встановлений ліміт.
— Такий механізм має посилити санкційний тиск і скоротити нафтові доходи москви.
— За даними галузевих джерел, активність грецьких перевізників уже помітно знижується. Компанії побоюються вторинних санкцій, які можуть призвести до втрати доступу до міжнародних страхових та фінансових послуг, а також до зриву контрактів із глобальними клієнтами.
— Зменшення кількості рейсів грецьких танкерів змушує росію дедалі більше покладатися на флот із «тіньовими» прапорами, що ускладнює логістику, підвищує витрати на транспортування та створює додаткові ризики для експорту російської нафти.
5. російський ВТБ, один із найбільших банків, відключений від SWIFT, знайшов спосіб обходу фінансових санкцій через співпрацю з китайською платіжною системою Alipay.
— Клієнтам ВТБ надавали можливість щодня переказувати до 1 млн рублів на рахунки Alipay з «миттєвим» зарахуванням і доступністю коштів упродовж одного робочого дня. Це створювало канал фактичного виведення рублів у світову фінансову систему, нівелюючи частину західних обмежень.
— Журналісти також з’ясували, що на московській виставці Expo Electronica була представлена гонконзька компанія Allchips, внесена до санкційного списку США за постачання електронних компонентів, що застосовуються у виробництві крилатих ракет. Представники компанії підтвердили, що приймають оплату в доларах і юанях через Alipay або ж через перекази на рахунки у ВТБ.
— Після запиту NYT у Ant Group (власника Alipay) і ВТБ, на сайті банку зникли прямі згадки Alipay: замість цього клієнтам тепер пропонують можливість переказів на «популярні китайські гаманці».