Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 21.02.2026
1. Українські сили увечері 20 лютого завдали удару по АТ «Воткинський завод» в Удмуртії — одному з ключових підприємств російського військово-промислового комплексу, яке виробляє ракети для комплексів «Іскандер-М» і «Тополь-М», а також інших ракетних програм.
— Уражено цехи №22 та №36, після чого на території підприємства спалахнула пожежа. Підприємство розташоване майже за 1,5 тисячі кілометрів від України, що підкреслює здатність ЗСУ завдавати ударів по стратегічних об’єктах глибоко в тилу рф.
— У ніч на 21 лютого під ударом опинилася і Самарська область. Повідомляється про атаку на Нефтегорський газопереробний завод, що належить «Роснефти». За попередньою інформацією, загорілися щонайменше п’ять резервуарів із паливом, вогонь також перекинувся на сусіднє нафтестабілізаційне виробництво.
— Підприємство, введене в експлуатацію ще у 1967 році, має проєктну потужність 0,73 млрд кубометрів газу на рік і є важливою ланкою в переробці природного та попутного нафтового газу.
— Серія ударів по об’єктах військової та паливної інфраструктури демонструє зростаючу вразливість російського ВПК та енергетичного сектору.
— Атаки на ключові підприємства, що забезпечують виробництво ракет і переробку палива, створюють додатковий тиск на російську економіку та військову логістику, посилюючи внутрішні ризики для кремля навіть у віддалених від фронту регіонах.
2. У росії поглиблюється корпоративна криза: понад половина великих компаній завершили 2025 рік зі скороченням прибутків, масово урізають інвестиції та готуються до звільнень.
— Лише 19% компаній продовжували інвестувати у звичному режимі. Третина підприємств суттєво скоротила інвестиційні програми, ще 33% — зменшили їх частково, а 15% повністю заморозили всі проєкти. Фактично бізнес переходить у режим виживання.
— Проблеми ліквідності набувають системного характеру. 72% заявили про зростання дебіторської заборгованості, зокрема через неплатежі з боку держкорпорацій. Це свідчить про розбалансування фінансових потоків навіть у квазідержавному секторі.
— У 62% цивільних підприємств у 2025 році впала прибутковість, зросла частка збиткових компаній. Бізнес стикається з різким підвищенням витрат, дефіцитом обігових коштів і поступовим вичерпанням внутрішніх резервів.
— Особливо вразливими є містоутворюючі заводи та підприємства в монопрофільних містах: частина вже перевела працівників на неповну зайнятість.
— У другій половині 2026 року можливий перехід до масових скорочень. Серед реальних сценаріїв — згортання виробництва та хвиля банкрутств.
3. росія продала близько 300 тисяч унцій золота.
— У січні Центральний банк рф скоротив золоті резерви до 74,5 млн унцій — це перше зниження запасів із жовтня. москва скористалася історичними максимумами котирувань, аби частково монетизувати резерви.
— Середня ціна золота у січні становила близько 4 700 доларів за унцію. За ринковими котируваннями продаж такого обсягу міг принести бюджету до 1,4 млрд доларів.
— На тлі обмеженого доступу до міжнародних фінансових ринків і заморожених валютних активів кремль дедалі частіше змушений покладатися саме на золото як джерело ліквідності.
— Сам факт продажу резервного активу свідчить про посилення потреби у фінансуванні бюджету в умовах санкційного тиску та зростання військових витрат.
4. Орбан заблокував виділення Україні кредиту ЄС на 90 млрд євро.
— 20 лютого посол Угорщини при ЄС виступив проти механізму залучення коштів через випуск спільного боргу під гарантії бюджету Євросоюзу. Для ухвалення рішення необхідна одностайність усіх 27 держав-членів, що дає Будапешту можливість фактично зірвати пакет.
— Йдеться про кредит, погоджений лідерами ЄС у грудні 2025 року як критично важливу фінансову підтримку для України. Із загальної суми 60 млрд євро планували спрямувати на військову допомогу, ще 30 млрд — на покриття бюджетних потреб. Відсотки мав сплачувати Євросоюз, а повернення основної суми передбачалося після виплати росією репарацій.
— За даними видання, без цього фінансування вже у квітні 2026 року Україна може зіткнутися з дефіцитом бюджету. Позиція Будапешта створює додаткові ризики для стабільності європейської підтримки Києва та посилює внутрішні суперечності в ЄС на тлі війни рф проти України.
5. Витік e-mail-даних викрив глобальну схему обходу санкцій на російську нафту на $90 млрд.
— Журналісти Financial Times розкрили масштабну мережу обходу нафтових санкцій. Причиною викриття стала технічна помилка: майже 50 формально незалежних компаній використовували один приватний поштовий сервер, що вказує на централізоване управління.
— У схемі фігурують 48 структур, зареєстрованих за різними адресами, які координовано експортували російську нафту, приховуючи її походження та участь підсанкційних виробників.
— Після санкцій США проти «Роснефти» та «Лукойла» у жовтні 2025 року ключовим посередником стала маловідома Redwood Global Supply, що швидко перетворилася на одного з найбільших експортерів російської нафти.
— Аналіз митних даних росії та Індії показав: компанії мережі користувалися спільною ІТ-інфраструктурою, що дозволяло маскувати реальних учасників угод і ускладнювало контроль за дотриманням цінових обмежень.
— Задокументований обсяг операцій перевищує $90 млрд, але реальні масштаби можуть бути значно більшими.
— У ЄС уже заявили, що матеріали розслідування можуть стати підставою для нових санкцій проти всієї екосистеми посередників.
6. Південна Корея може долучитися до програми НАТО з постачання озброєння Україні.
— Сеул розглядає різні формати підтримки, зокрема приєднання до ініціативи Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — механізму, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати закупівлю критично важливого озброєння для Києва.
— Від початку повномасштабної війни Південна Корея обмежувалася гуманітарною та нелетальною допомогою, однак нині підхід може змінитися.
— Програму PURL було запущено НАТО у липні 2025 року після скорочення прямої військової допомоги Україні з боку США за президентства Дональда Трампа. Ініціатива передбачає координацію внесків через спеціальний фонд Альянсу, за рахунок якого фінансуються закупівлі американського озброєння та обладнання відповідно до пріоритетних потреб української армії. Зокрема, через цей механізм Україна отримує зенітні ракети для систем ППО Patriot.
— Можливе приєднання Південної Кореї — однієї з провідних економік Азії та великого виробника високотехнологічної продукції — означало б розширення міжнародної коаліції підтримки України та посилення ресурсної бази для закупівлі сучасного озброєння.
— Для росії це стало б черговим сигналом про зростаючу міжнародну ізоляцію та розширення географії військово-технічної підтримки Києва.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.02.2026
1. У російському Саранську 21 лютого українськими безпілотниками було вражено приладобудівний завод.
— Загоряння сталося в районі підприємства оборонно-промислового комплексу — Саранського приладобудівного заводу на вулиці Васенка.
— Вогонь охопив один із цехів площею близько 150 квадратних метрів. Дим піднімався з території ПАТ «Електровипрямитель» — одного з найбільших у росії виробників силової електроніки для потреб армії.
— Незалежні джерела та українські моніторингові канали повідомляють про атаку українських дронів. «Електровипрямитель» спеціалізується на виробництві випрямлячів, інверторів, джерел живлення та перетворювачів — обладнання, що використовується у військовій техніці та входить до систем оборонного замовлення.
— Підприємство перебуває під санкціями США, Канади, ЄС, Великої Британії, Швейцарії, Нової Зеландії та Японії через участь у забезпеченні російського ВПК.
2. У кількох регіонах росії виник дефіцит газомоторного палива.
— Перебої з постачанням скрапленого вуглеводневого газу вже призвели до часткового закриття автозаправних станцій і зупинки продажів у низці областей.
— Учасники ринку повідомляють про критичне скорочення запасів. Через затримки залізничних перевезень на одній зі станцій накопичилося близько 2,5 тис. тонн газу, який не розвантажується, тоді як оператори недоотримали приблизно 1,8 тис. тонн палива — це еквівалентно місячному обсягу продажів окремих мереж.
— Ситуація ставить під загрозу виконання контрактів із державними та муніципальними структурами, зокрема у сфері громадського транспорту та забезпечення військових об’єктів. Частина компаній уже повідомляє про повне вичерпання запасів у деяких регіонах.
— Причинами називають як логістичні збої, так і рішення виробників переорієнтувати значні обсяги ще в грудні на експорт.
— У результаті внутрішній ринок зіткнувся з дефіцитом, що демонструє зростаючий дисбаланс у паливному секторі та посилення внутрішніх ризиків на тлі зовнішніх обмежень.
3. До берегів Куби прямує танкер із російським дизельним паливом — і це може стати прямим випробуванням оголошеної «блокади» Дональда Трампа.
— Судно Sea Horse перевозить близько 200 тис. барелів російського газойлю, необхідного для транспорту та енергогенерації. Вантаж, імовірно, було отримано шляхом перевалки «судно-судно» біля узбережжя Кіпру — схема, яку часто використовують для маскування походження пального.
— Очікується, що танкер прибуде на острів на початку березня. Ситуація розгортається на тлі жорстких заяв президента США про можливі обмежувальні заходи проти країн, які продовжать постачати нафтопродукти Кубі.
— Раніше американська сторона вже затримала щонайменше дев’ять суден, причетних до транспортування санкційної нафти. Якщо Sea Horse безперешкодно розвантажиться, це поставить під сумнів ефективність оголошеної політики стримування.
4. У Швеції затримали громадянина росії за запитом США у справі про обхід санкцій.
— Арешт здійснено на підставі міжнародного ордера. За даними американської сторони, росіянин у 2022–2023 роках був причетний до схем обходу санкцій США. Влітку минулого року суд у США заочно видав ордер на його арешт, після чого його оголосили в міжнародний розшук.
— Наприкінці грудня чоловіка затримали на території Швеції. Окружний суд Стокгольма ухвалив рішення про його арешт до розгляду питання екстрадиції. Остаточне рішення мають ухвалити генеральний прокурор, Верховний суд і уряд Швеції.
— Процедура проходитиме дипломатичними каналами. Ситуація свідчить про посилення міжнародної координації у переслідуванні осіб, причетних до обходу санкцій, та про зростаючі ризики для російських громадян, які беруть участь у таких схемах за межами рф.
5. Служба державної безпеки однієї з країн Балтії заявила, що розміщення коштів у російських банках, які перебувають під санкціями ЄС, є порушенням санкційного режиму для всіх резидентів Євросоюзу — включно з громадянами росії, які мають посвідку на проживання.
— Підставою для роз’яснення стало звернення спецслужби до прокуратури з вимогою відкрити кримінальне провадження проти громадянина ЄС, який працював програмістом у російській компанії та отримував заробітну плату на рахунок у підсанкційному банку.
— У відомстві вважають, що в цьому випадку було допущено подвійне порушення: надання заборонених послуг російській компанії та перерахування коштів юридичній особі, включеній до санкційних списків.
— Санкційні обмеження передбачають заборону на пряме чи опосередковане надання фінансових ресурсів особам і структурам, які перебувають під санкціями ЄС.
— Відповідно до позиції спецслужби, ця норма поширюється на будь-якого резидента Євросоюзу незалежно від громадянства.
— Таким чином, росіяни з посвідкою на проживання у країнах ЄС, які продовжують працювати на російських замовників і отримують виплати через підсанкційні банки, ризикують кримінальною відповідальністю.
— Ситуація демонструє посилення контролю за дотриманням санкцій та звуження можливостей для фінансової взаємодії з російською банківською системою, що перебуває під міжнародними обмеженнями.