Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 21.02.2025
1. У росії масово закривають лікарні, щоб зекономити гроші на війну.
— російська влада продовжує скорочувати витрати на медицину, віддаючи пріоритет військовим витратам. За 2024 рік по всій країні закрили щонайменше 160 державних лікарень, поліклінік, медпунктів, диспансерів та пологових будинків.
— Це більш ніж у п’ять разів перевищує середні темпи ліквідації медичних установ у попередні роки.
— Найбільше постраждали мешканці сільської місцевості. У рік, який Кремль оголосив «роком сім’ї», в росії закрили 18 пологових будинків і гінекологічних відділень, а також 10 дитячих лікарень.
— Скорочення лікарень збіглося з урізанням бюджету на національний проєкт «Охорона здоров’я» на 10% – із 321,3 до 289,9 млрд рублів. Фінансування дитячої медицини зменшено вдвічі, а первинної медичної допомоги – на 20%.
— На тлі рекордних витрат на армію та війну, які складають третину російського бюджету, такі кроки демонструють пріоритети Кремля – замість збереження життів власних громадян влада інвестує у продовження бойових дій.
2. У росії очікується різке зростання цін на хліб із березня.
— Великі виробники хліба та хлібобулочних виробів повідомили ритейлерів про підвищення цін на 10–12% із 1 березня.
— Серед основних причин вони називають зростання витрат на логістику, збільшення податкового навантаження та подорожчання сировини.
3. В росії провалили створення анонсованого путіним нового літака.
— Розробка російського регіонального літака «Байкал», який мав замінити радянський Ан-2, зазнала серйозного фіаско.
— Через «драматичні помилки» в проєктуванні літак фактично потрібно створювати заново.
— Розробка «Байкалу» була розпочата ще у 2019 році, а на запуск серійного виробництва у 2022 році виділили 3,5 млрд рублів.
— Проте зараз Уральський завод цивільної авіації (УЗГА) вимагає ще 10 млрд рублів та до п’яти років на виправлення серйозних недоліків. Водночас вартість одного борту зросла майже вчетверо – до 455 млн рублів.
— Серед ключових проблем – нестабільність літака на малих швидкостях, складне управління, необхідність збільшення хвостового оперення, перенесення хвостового колеса та переробка шасі.
— Всі ці недоліки «викрилися лише зараз», що вкотре свідчить про провали російської авіапромисловості, яка не здатна замінити навіть радянські моделі.
4. UniCredit йде з росії безповоротно – навіть після війни не повернеться.
— Італійський банк UniCredit поступово скорочує свою присутність у росії, незважаючи на всі труднощі, пов’язані із санкціями та регуляторними обмеженнями, повідомляє Financial Times.
— Гендиректор UniCredit Андреа Орсел: “Наш намір піти з росії є абсолютно зрозумілим. Ми йдемо і завершимо це, ми не можемо повернутися.”
— Вихід UniCredit – ще один удар по фінансовій системі рф та частина глобального тренду виходу західних компаній з країни.
— Головна проблема – знайти покупця на активи без ризику санкцій та фінансових втрат.
— Угоди поки ускладнені, але після війни процес може пришвидшитися.
— Навіть у разі потенційної нормалізації відносин іноземні інвестори до росії більше не повернуться.
5. Незважаючи на посилення санкцій, росія продовжує постачати заборонені деталі для західних літаків через схеми реекспорту.
— З січня 2023 року через Індію в росію було доставлено запчастин на суму понад $50 мільйонів.
— Журналісти Investigate Europe розслідували ці схеми на основі митних даних та судових розглядів, виявивши, що спочатку ці деталі завозять в Індію зі США та європейських країн, а потім перепродаються в росію.
— Важливо, що понад 40% запчастин походять зі США, а третина – з Європи.
— Це знову піднімає питання про необхідність суворого контролю за непрямими постачаннями та накладення санкцій на посередників.
— Незважаючи на ці схеми, задовільнити потреби російської авіації стає все складніше.
— Відсутність офіційного обслуговування та оригінальних деталей загрожують безпеці польотів та збільшують ризики для пасажирів.
6. Велика Британія та Норвегія розпочали переговори щодо нової оборонної угоди, спрямованої на протидію російській загрозі в Арктиці.
— Співпраця двох країн передбачає посилений контроль за підводними комунікаціями, які останнім часом опинилися під загрозою через можливі диверсійні дії москви.
— Основним питанням переговорів стала координація дій проти потенційних атак на підводні кабелі, якими проходять критично важливі європейські комунікації.
— З часу повномасштабного вторгнення росії в Україну в 2022 році фіксується підозріла активність суден, що прямують до російських портів або з них.
— Вони можуть бути причетні до пошкодження підводної інфраструктури в Балтійському морі – чи то випадково, чи то в результаті навмисних диверсійних операцій Кремля.
— Велика Британія та її союзники в Європі продовжують зміцнювати оборонні позиції, не залишаючи росії простору для військового шантажу чи гібридних атак.
7. США змінюють риторику щодо росії: суперечки навколо заяви .
— США виступають проти використання формулювання «російська агресія» у спільній заяві G7, присвяченій річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— Вашингтон наполягає на більш нейтральних формулюваннях, що викликало незгоду серед інших учасників об’єднання. Американські представники блокують використання звичних визначень, які з 2022 року регулярно фігурували у заявах G7, натомість просуваючи м’якші формулювання.
— Подібний підхід простежується і в заявах Держдепартаменту: у недавньому звіті щодо зустрічі держсекретаря США Марко Рубіо з лавровим використовувалися вирази на кшталт «конфлікт в Україні».
— Ця зміна у риториці відбулася після низки заяв президента США Дональда Трампа, в яких він покладав відповідальність за війну не лише на росію, а й на Україну, називаючи президента Володимира Зеленського «диктатором без виборів».
— Він також запропонував повернути рф до складу G7.
— Попри спроби європейських союзників зберегти жорсткі формулювання щодо рф, у G7 поки не дійшли остаточної згоди щодо змісту заяви.
8. Зустріч Трампа з путіним залежить від прогресу в переговорах щодо України.
— Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що зустріч Трампа з путіним можлива лише за умови реального прогресу в мирних переговорах щодо України.
— Рубіо підтвердив, що Вашингтон відновив прямий діалог із Москвою, щоб з’ясувати, чи готова вона серйозно обговорювати завершення війни.
— Водночас він запевнив, що жодних односторонніх рішень США не ухвалюватимуть і продовжують координувати свої дії з ЄС та Україною.
— Він також підкреслив, що питання зняття санкцій чи територіальних поступок Кремлю під час переговорів не розглядалося.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="400px" width="1000px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="31px" width="88px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)