6. Індія, попри тиск Заходу, продовжує залишатися одним із головних покупців російської нафти.
— Індійські НПЗ активно нарощують споживання сировини з росії після завершення сезону дощів і не мають наміру відмовлятися від цих поставок навіть на тлі переговорів Нью-Делі з Вашингтоном про торгову угоду.
— Джерела агентства повідомляють, що закупівлі залишатимуться високими у листопаді й грудні, хоча й дещо нижчими за рекордні показники літа.
— У серпні імпорт з рф скоротився через нові американські тарифи, проте нині, коли тиск з боку США послабшав, а російська Urals знову масово доступна на ринку, попит індійських НПЗ відновлюється.
— Фактично це означає, що москва зберігає один із ключових експортних напрямів для своєї нафти, який дозволяє їй частково компенсувати втрати від європейських санкцій.
— Водночас така залежність від азійського ринку робить російську нафтову галузь вразливішою до політичних маневрів Нью-Делі й цінових знижок, якими москва змушена приваблювати покупців.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.09.2025
1. російська економіка продовжує втрачати фінансову стійкість: за підсумками першого півріччя 2025 року федеральний бюджет країни виконано з дефіцитом понад 4,7 трлн рублів, повідомляє Рахункова палата рф.
— Це на трильйон більше, ніж попередньо оцінював Мінфін рф, який у липні наводив цифру 3,6 трлн.
— Дефіцит становить 2,1% від прогнозованого ВВП. Зростання економіки також сповільнюється: якщо в першому кварталі ВВП додав 1,4%, то у другому лише 1,1%.
— Доходи бюджету склали 16,5 трлн рублів (43% від плану). При цьому нафтогазові надходження — лише 4,3 трлн, тоді як ненафтогазові сягнули 12,1 трлн, що підкреслює падіння прибутків від сировини — ключового джерела фінансування війни.
— Державний борг росії за півроку зріс на 1,4 трлн і досяг 30,4 трлн рублів (13,7% ВВП). Збільшення боргового навантаження в умовах санкцій та зростаючих військових витрат свідчить про подальшу втрату ресурсів для фінансування агресії проти України.
2. російська економіка входить у 2026 рік із серйозними проблемами: чверть бюджету й надалі залежить від нафти й газу, але саме цей ресурс стає ненадійним джерелом доходів.
— У вересні надходження від експорту вуглеводнів впадуть на 23% рік до року через падіння цін і зміцнення рубля. Мінфін розраховує отримати лише 592 млрд рублів ($7,1 млрд) — значно менше, ніж торік.
— Ситуацію трохи поліпшив технічний ріст у порівнянні з серпнем (+17%), після скорочення субсидій НПЗ.
— Але загальна динаміка негативна, що особливо болісно для кремля, адже саме нафтогазові доходи забезпечують фінансування рекордних військових витрат.
— Щоб закрити діри в бюджеті, влада підвищує податки для бізнесу й населення, але дефіцит усе одно зріс до 1,7% ВВП, а прогнози економічного зростання переглядаються вниз.
— Фактично росія опинилася в пастці: військова машина потребує грошей, а енергетична «годівниця» поступово виснажується під тиском санкцій, падіння цін та ударів дронами по інфраструктурі.
— Планування бюджету-2026 стає найскладнішим за останні роки, і це чіткий сигнал, що економічна стійкість москви тане.
3. росія змушена екстрено перебудовувати маршрути експорту нафти після масованих атак українських дронів, які паралізували роботу її ключового західного порту Приморськ.
— москва намагається компенсувати втрати за рахунок збільшення відвантажень у менш постраждалих Усть-Лузі та Новоросійську.
— Порт Усть-Луга, де дрони пошкодили критичну насосну станцію, працює на неповну потужність, але кремль планує підняти обсяги до 2 млн тонн замість початкових 1,5 млн.
— Новоросійськ також отримає додаткові навантаження — близько 3,1 млн тонн, що стало максимумом останніх місяців. Втім, головна артерія — Приморськ, який мав обробити 900 тис. барелів на добу, — досі не відновився.
— Частина експорту залишилася заблокованою, а два танкери Aframax, пошкоджені під час атак, продовжують стояти на якорі. Джерела в галузі визнають: перенаправлення потоків ускладнюється браком флоту й затримками з ремонтом.
— росія намагається втримати експорт «на плаву», але фактично працює в режимі авралу, коли будь-який новий удар може ще більше скоротити її нафтогазові доходи — головне джерело фінансування війни.
4. Продажі бензину в росії обвалилися до найнижчого рівня за останні два роки на тлі ударів українських дронів та пікового попиту в період жнив.
— За даними Санкт-Петербурзької біржі, реалізація бензину А-92 у вівторок впала на 21,7% — до 15,6 тис. тонн, що стало мінімумом із 2023 року.
— Продажі А-95 скоротилися на 15,5% — до 12,06 тис. тонн. Загальний обсяг торгів бензином знизився на 19,1%, до 27,7 тис. тонн.
— Причиною різкого падіння стали позапланові зупинки на кількох ключових російських НПЗ, які останніми тижнями стали цілями українських атак.
— Додатково Київ офіційно заявив про удар по Волгоградському НПЗ — найбільшому виробнику пального у Південному федеральному окрузі, що забезпечує й потреби російських військ.
— Таким чином, удари українських дронів посилюють дефіцит пального в рф, що підриває і внутрішній ринок, і здатність кремля стабільно постачати паливо своїй армії.
5. Китай завдав нового удару по російській металургії, скасувавши субсидії для державних компаній, які купують мідь та нікель з рф.
— Пільги діяли роками і робили російський метал більш конкурентоспроможним, але в останніх тендерах їх просто прибрали. Це означає, що продажі кремля на китайському ринку можуть стати менш вигідними, а прибутковість експорту — ще більш сумнівною.
— Рішення Пекіна ухвалили напередодні візиту Путіна до Китаю, що демонструє: навіть стратегічний союзник росії не готовий нескінченно фінансувати її економіку у воєнний час.
— Експорт російських металів у Китай різко зріс після 2022 року, коли москва втратила доступ до західних ринків і біржових майданчиків. У першій половині 2025 року продажі міді до КНР зросли на 66%, а нікелю — більш ніж удвічі.
— Це підкреслює глибоку залежність росії від Китаю, який тепер почав відкрито диктувати свої умови.
— На фоні надлишку нікелю та посиленого виробництва в Індонезії, що фінансується китайськими інвесторами, російська сировина може поступово втратити навіть свого головного покупця.
6. Exxon Mobil остаточно відмовилась повертатися на російський ринок, незважаючи на спроби кремля відновити співпрацю.
— Генеральний директор компанії Даррен Вудс заявив, що Exxon не веде жодних переговорів про відновлення роботи в росії. Єдине питання, яке обговорюється з російською стороною, — це компенсація за експропрійовані москвою активи на $4,6 млрд. Раніше влада рф ліквідувала частку американської корпорації у проєкті «Сахалін-1», фактично привласнивши її інвестиції.
— Після цього Exxon подала арбітражний позов проти росії. Попри це, у кремлі намагалися видати бажане за дійсне: заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков заявляв про «можливість повернення компанії».
— Проте офіційна позиція Exxon однозначна: повернення в країну-агресора не буде. Таким чином, одна з найбільших нафтогазових корпорацій світу чітко дала зрозуміти, що не вбачає перспектив у співпраці з режимом, який експропріює іноземні активи та веде війну проти України.
7. У відносинах між росією та Північною Кореєю зростає напруга — Пхеньян розчарований мінімальними вигодами від «братства по зброї» з москвою.
— КНДР вже передала росії військову допомогу на суму до $9,8 млрд — понад третину річного ВВП країни. Серед поставок — близько 15 тис. солдатів, мільйони артилерійських снарядів і мін, сотні ракет для РСЗВ та навіть балістичні ракети.
— Втім, відповідь Москви виявилася мізерною: росія надсилає переважно продовольство, нафту та невелику кількість систем ППО чи обладнання для РЕБ. Загальна вартість цієї «компенсації», не перевищує $1,2 млрд. Ніяких значних валютних надходжень у Пхеньян не зафіксовано.
— За інформацією південнокорейської розвідки, Кім Чен Ин вже висловлював невдоволення путіну, але у відповідь почув лише докори.
— У Сеулі вважають, що кремль свідомо тримає Північну Корею в залежності, використовуючи її як «марионетку» для демонстрації впливу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
— Союз Москви та Пхеньяна виявився вигідним лише росії, тоді як КНДР дедалі відчутніше розчаровується, не отримуючи ані стратегічних технологій, ані реальної економічної вигоди.
8. Китай різко нарощує запаси нафти — вже понад 150 млн барелів у 2025 році, що еквівалентно приблизно 10 млрд доларів.
— Для країни, яка активно переходить на електромобілі, така стратегія виглядає нетривіальною і свідчить про довгострокові геополітичні плани.
— Запаси Китаю вже покривають понад 110 днів споживання; до 2026 року цей показник може зрости до 180 днів.
— Для росії це тривожний сигнал: Пекін активно готується до сценаріїв ізоляції й може зменшити залежність від російських поставок, використовуючи накопичені резерви.
— москва ж, навпаки, стає все більш залежною від китайських закупівель і втрачає можливість диктувати ціну.
9. росія продовжує шукати тіньові схеми для обходу санкцій.
— Associated Press опублікувало документи, які свідчать про таємні домовленості москви та Ханоя щодо оплати постачання зброї.
— За інформацією агентства, у схемі задіяна державна компанія Petrovietnam: через спільні з росією нафтові підприємства здійснюються внутрішні перекази коштів у межах обох країн, минаючи міжнародну платіжну систему SWIFT.
— Цей механізм дозволяє кремлю приховувати військові контракти та уникати контролю з боку західних санкційних органів.
— Витік став можливим завдяки в’єтнамському чиновнику, який висловив незадоволення співпрацею з росією — адже вона ставить під загрозу політичне й економічне зближення В’єтнаму зі США.
— Документи датовані 2024 роком і були підготовлені напередодні візиту путіна до Ханоя.
— Сама схема є показовою: росія втрачає можливості для легальних розрахунків і змушена покладатися на непрозорі, фактично контрабандні канали, які лише підсилюють її ізоляцію на світових ринках.