9. США тиснуть на Україну та європейські країни з вимогою послабити обмеження на імпорт білоруських калійних добрив.
— Вашингтон просить Київ переконати партнерів у ЄС погодитися на пом’якшення санкцій проти білоруського калію. Американська сторона пояснює це бажанням частково відірвати Мінськ від москви та покращити відносини з режимом Лукашенка.
— На початку року США вже послабили частину власних обмежень у рамках домовленостей про звільнення білоруських політв’язнів. Однак реальний ефект цих рішень поки залишається обмеженим. Через санкції ЄС білорусь не може використовувати традиційні маршрути експорту через Балтійське море та змушена залежати від російських портів і залізниці.
— Саме після санкцій 2021 року білоруський експорт калію був переорієнтований через російську інфраструктуру, що лише посилило економічну залежність Мінська від кремля.
— Ключову роль у можливому транзиті відіграють Литва та Польща. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис визнав, що країни регіону вже відчувають додатковий тиск із боку США щодо питання транзиту білоруського калію. Водночас у Вільнюсі заявили, що не планують змінювати чинні обмеження через питання національної безпеки та санкційну політику ЄС.
— Євросоюз поки не демонструє готовності послаблювати санкції проти Білорусі. Причиною залишається підтримка Мінськом російської агресії проти України та збереження тісної військової співпраці з москвою, включно з проведенням спільних ядерних навчань.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.05.2026
1. Україна продовжує удари по нафтовій інфраструктурі рф.
— У ніч на 19 травня безпілотники атакували промисловий об’єкт у Ярославлі, після чого на підприємстві виникла пожежа. Ймовірною ціллю атаки став НПЗ «Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез» — один із найбільших нафтопереробних заводів росії.
— Потужність підприємства перевищує 15 млн тонн сировини на рік. За даними галузевих джерел, у 2024 році завод переробив 14,9 млн тонн нафти та випустив мільйони тонн бензину, дизеля й мазуту.
— Удар по Ярославлю став черговим епізодом масштабної кампанії атак на російську нафтову інфраструктуру. Від початку 2026 року Україна вже подвоїла кількість атак на російські НПЗ.
— Через пошкодження та зупинки заводів росія втратила сотні тисяч барелів переробних потужностей на добу, а експорт нафтопродуктів опустився до мінімумів.
2. росіяни вперше з осені 2022 року почали забирати гроші з банківських вкладів.
— У березні обсяг строкових депозитів скоротився на 288 млрд рублів, а загальне зростання коштів у банках майже зупинилося — лише 0,3% за місяць і виключно за рахунок поточних рахунків.
— Найбільше скоротилися довгі депозити терміном понад рік. Це свідчить про падіння довіри до банківської системи та небажання населення заморожувати гроші в умовах економічної нестабільності.
— На фоні зниження ставок частина росіян почала переводити заощадження в інші активи або витрачати їх на великі покупки.
— Додатковим фактором стало зростання попиту на готівку через перебої з інтернетом і проблеми з безготівковими платежами. Лише за березень і квітень обсяг готівки на руках у населення збільшився майже на 0,9 трлн рублів.
— Паралельно різко пожвавився авторинок: продажі автомобілів у березні зросли більш ніж на 30% у річному вимірі, а у квітні — ще на 15%.
— Це може свідчити про спроби росіян позбутися рублевих заощаджень, поки інфляція продовжує знецінювати доходи населення.
3. Дефіцит робочої сили стає однією з головних довгострокових проблем для економіки росії.
— Країні вже зараз бракує близько 1,5 млн працівників, а до 2030 року дефіцит може зрости до 3 млн людей. Попри те, що путін хвалиться рекордно низьким безробіттям на рівні 2,2%, для економіки це радше тривожний сигнал.
— Ринок праці фактично вичерпав резерви для зростання: підприємствам дедалі складніше знаходити персонал, а це стримує виробництво, інвестиції та економічний розвиток.
— Проблему посилили війна проти України, мобілізація та еміграція. За оцінками, після 2022 року росія втратила ще 300–400 тисяч працівників через відтік населення. Додатково країна втратила близько 1 млн трудових мігрантів через жорсткішу міграційну політику. Підвищення пенсійного віку лише тимчасово пом’якшило проблему, але не змінило тенденцію.
— Навіть у разі завершення війни кадровий дефіцит залишатиметься одним із ключових факторів деградації російської економіки в найближчі роки.
4. росія дедалі глибше потрапляє в економічну залежність від Китаю.
— Так зване «партнерство без кордонів» швидко перетворюється на модель, у якій Пекін диктує умови, а москва змушена погоджуватися через санкції та втрату доступу до західних ринків.
— У 2024 році російський експорт до Китаю майже подвоївся порівняно з довоєнним рівнем і досяг близько $129 млрд. Основу поставок становлять нафта, газ і вугілля, які росія продає зі значними знижками.
— Загалом Китай закупив російських енергоресурсів більш ніж на €319 млрд, фактично ставши головним джерелом валютних надходжень для кремля.
— Натомість китайський експорт до росії сягнув приблизно $116 млрд. Пекін постачає автомобілі, електроніку, промислове обладнання та товари подвійного призначення, які допомагають підтримувати російський військово-промисловий комплекс.
— За оцінками, до 90% санкційних технологій росія нині отримує саме через Китай. Санкції також змусили росію майже повністю перейти у взаєморозрахунках на юань і рубль — їхня частка досягла близько 99%.
— Це прискорило дедоларизацію, але водночас поставило російську економіку у ще більшу залежність від китайської фінансової системи.
— Дефіцит юаневої ліквідності вже призводить до подорожчання кредитів і посилює переговорні позиції Китаю.
— Окремою проблемою для москви стає енергетична залежність від одного покупця. кремль продовжує просувати нові трубопровідні проєкти, зокрема «Силу Сибіру-2», яка може постачати до 50 млрд кубометрів газу на рік.
— Але реалізація таких проєктів ще сильніше прив’язує російський експорт до китайського ринку та його умов. На цьому фоні потенційне потепління відносин між США та Китаєм лише послаблює позиції кремля.
— Пекін отримує дедалі більше вигод від дешевих російських ресурсів, але не демонструє готовності ставати повноцінним союзником москви у конфронтації із Заходом.
5. путін уже вп’яте з початку повномасштабної війни їде до Китаю намагатися переконати Сі Цзіньпіна погодити будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2».
— Але багаторічні переговори дедалі більше демонструють слабкість позицій москви та її зростаючу залежність від Пекіна. Проєкт нового трубопроводу потужністю 50 млрд кубометрів газу на рік кремль просуває ще з 2015 року.
— Після втрати більшої частини європейського ринку «Газпром» фактично залишився без альтернатив і тепер критично потребує китайського напрямку для збуту газу.
— Тема «Сили Сибіру-2» стане однією з ключових під час переговорів у Пекіні. Водночас попередні візити російського президента до Китаю не дали москві головного — остаточної угоди.
— Основною проблемою залишається ціна газу. Китай роками користується слабкою переговорною позицією росії та домагається максимальних знижок. Раніше Пекін вимагав ціну, близьку до внутрішньоросійської — близько $50 за тисячу кубометрів, що майже вдесятеро нижче за рівні, які раніше платили європейські покупці.
— Навіть нинішня ціна російського газу для Китаю — близько $258 за тисячу кубометрів — приблизно на 40% нижча, ніж для інших клієнтів «Газпрому» на зовнішніх ринках. Це означає, що москва дедалі більше перетворюється на постачальника дешевої сировини для китайської економіки.
— Попри гучні заяви кремля про «узгодження ключових питань», китайська сторона не підтверджувала оптимістичних заяв путіна щодо проєкту. Пекін не поспішає підписувати фінальні домовленості, оскільки чудово розуміє: після втрати європейського ринку саме росія залежить від Китаю значно більше, ніж Китай від російського газу.
— Для кремля запуск «Сили Сибіру-2» став питанням не лише економіки, а й політичного виживання енергетичної моделі, яка десятиліттями трималася на експорті газу до Європи.
— Але чим довше тривають переговори, тим очевидніше, що умови майбутньої угоди диктуватиме саме Пекін.
6. Китай значно глибше залучений у війну проти України, ніж публічно визнає.
— Наприкінці 2025 року китайські військові таємно навчали близько 200 російських військовослужбовців на своїх базах у Пекіні, Нанкіні та інших містах. Частина з них після повернення брала участь у бойових діях в Україні.
— Йдеться не лише про формальні спільні навчання. За інформацією європейських розвідок, росіян навчали роботі з FPV-дронами, радіоелектронній боротьбі, системам протидії безпілотникам, мінуванню та використанню сучасних авіасимуляторів. Окремі російські військові, які проходили підготовку в Китаї, згодом були зафіксовані в окупованому Криму та Запорізькій області у підрозділах, що займаються бойовим застосуванням дронів. Серед них — офіцери та інструктори, здатні передавати отримані знання іншим військовим.
— Йдеться про пряме технологічне та військове сприяння російській армії з боку Китаю, попри офіційні заяви Пекіна про «нейтралітет» і роль мирного посередника. Особливо показово це виглядає на фоні візиту путіна до Китаю та спроб москви ще глибше прив’язати свою економіку й енергетику до Пекіна.
— Китайська індустрія безпілотників стала критично важливим джерелом технологій для росії. Раніше ЄС уже запровадив санкції проти китайських компаній, пов’язаних із розробкою дронів для російського ВПК.
7. США вдруге продовжили тимчасовий дозвіл на морські поставки російської нафти.
— Міністерство фінансів США видало нову 30-денну генеральну ліцензію, яка дозволяє продаж російської нафти, що вже перебуває на танкерах у морі.
— Про рішення повідомив глава відомства — Скот Бессент. За його словами, ліцензія потрібна для стабілізації нафтового ринку та підтримки країн, найбільш залежних від імпорту енергоносіїв. У Вашингтоні також прямо заявили, що прагнуть не допустити ситуації, за якої Китай зможе масово скуповувати дешеву російську нафту.
— Попередня ліцензія діяла до 16 травня. Її продовження активно лобіювала Индия, яка після різкого загострення на Близькому Сході та стрибка нафтових цін зіткнулася з ризиками дефіциту сировини. Саме індійські НПЗ останніми місяцями стали ключовими покупцями російської нафти.
— Втім, навіть попри тимчасове послаблення, ситуація для російського нафтового сектору залишається нестабільною. росія одночасно стикається зі скороченням видобутку, падінням експорту нафтопродуктів, ударами по НПЗ та зростанням витрат на внутрішні паливні субсидії.
— За даними МЕА, у квітні видобуток нафти в рф скоротився на 460 тис. барелів на добу у річному вимірі, а експорт нафтопродуктів впав до найнижчого рівня за весь час спостережень.
— Навіть нова ліцензія не гарантує кремлю довгострокових вигод. У США наголошують, що послаблення мають короткостроковий характер і пов’язані виключно з кризою на глобальному енергетичному ринку через війну навколо Ірану.
8. Лондонське відділення Deutsche Bank оштрафували у Великій Британії за порушення санкційного режиму проти росії.
— Британський регулятор наклав штраф у розмірі 165 тисяч фунтів стерлінгів через проведення у 2022 році двох платежів на користь російської структури, пов’язаної з підсанкційною компанією.
— За даними Управління з впровадження фінансових санкцій Великої Британії, у червні та липні 2022 року через лондонський офіс банку пройшли платежі на суму близько 635 тисяч фунтів стерлінгів. У результаті банк порушив британські обмеження, запроваджені після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
— Порушення було виявлено самим банком: Deutsche Bank повідомив про операції британському регулятору ще у вересні 2022 року, завдяки чому отримав знижку на штраф — початково санкція могла становити 300 тисяч фунтів.