Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.11.2025
1. росія безповоротно втрачає позиції на світовому газовому ринку.
— росія вже ніколи не повернеться до свого домінування на глобальному ринку газу, яке вона мала до початку повномасштабної війни проти України. Про це йдеться у новому звіті Міжнародного енергетичного агентства.
— За прогнозами, частка рф у світовій торгівлі газом, що становила майже 25% у 2021 році, стрімко скоротиться й може впасти до 10% у 2035-му. Такий обвал означає різке падіння газових доходів: з приблизно $120 млрд на рік у 2010-х до всього $28 млрд у 2030-х.
— Фактично, росія втрачає один із головних інструментів впливу у світовій енергетиці. Серед ключових причин провалу — санкції, які відрізали рф від критичних технологій, фінансування та ринків; дефіцит танкерів-«льодовиків»; а також швидке нарощування глобальних потужностей ЗПГ у США, Катарі та інших конкурентів.
— Навіть спроби росії створити власні технології не здатні швидко змінити ситуацію — вона вже відстала від ринку, що стрімко розвивається.
— Звіт МЕА фактично фіксує: газова наддержава, якою росія була десятиліттями, залишається у минулому.
2. У 2026 році російський бізнес готується до погіршення економічної ситуації та планує масове скорочення витрат.
— Понад третина середніх і великих компаній збирається урізати фонд оплати праці.
— Паралельно компанії скорочують інші статті витрат. Близько 30% підприємств планують урізати бюджети на навчання персоналу, ще 29% — зменшити витрати на відрядження. Майже половина бізнесів збирається економити на маркетингу: відмовлятися від сувенірної продукції, участі у виставках і конференціях, а також скорочувати використання листівок, банерів і традиційної реклами. Маркетингові дослідження також підуть під ніж.
— Окрім цього, компанії мають намір зменшувати транспортні витрати за рахунок оптимізації маршрутів та контролю за використанням пального. Частина бізнесу скоротить видатки на ремонт непрофільних активів і оренду приміщень.
— Сукупно це свідчить про те, що російська економіка входить у 2026 рік із поганими очікуваннями та трендом на загальне урізання витрат.
3. США взяли курс на повне витіснення російського газу з Європи.
— Американські посадовці активно їздять європейськими країнами, просуваючи заміну російського газу американським та вимагаючи від партнерів довести відмову від російських енергоносіїв «до останньої молекули».
— Кампанія Вашингтона посилилася на тлі спроби трейдера Gunvor придбати активи санкційного ЛУКОЙЛа. Сумніви щодо колишніх зв’язків Gunvor з російськими елітами додатково підсвічують токсичність російських компаній на світовому ринку.
— Паралельно США посилають союзникам недвозначний сигнал: імпорт російського газу має зупинитися. Як заявляють американські чиновники, ЄС погодився припинити закупівлі будь-яких російських газових ресурсів до кінця 2026 року, а з 1 січня 2027-го поставки мають зникнути остаточно.
— Єдина країна, що домоглася тимчасового виключення, — Угорщина, але навіть щодо неї Вашингтон наполягає на обмеженому терміні такого дозволу.
— На тлі санкцій, падіння експорту та політичної ізоляції глобальні енергетичні ринки дедалі сильніше відштовхують російські ресурси, а спроби москви утримати присутність у Європі стають практично безнадійними.
4. Експорт російських добрив до ЄС несподівано зріс до максимуму від початку повномасштабної війни, попри заявлену європейську політику скорочення залежності від рф.
— За даними Євростату, за дев’ять місяців 2025 року російські поставки добрив до країн ЄС зросли на 5% і досягли 1,346 млрд євро — найвищого показника з 2022 року, коли почалося масштабне обмеження торгівлі з росією.
— Навіть запроваджені в липні мита не змогли зупинити зростання експорту. Найбільшим покупцем російських добрив стала Польща, на яку припадає 37% імпорту ЄС з рф. Далі йдуть Німеччина (10%), Румунія (9%), Іспанія (7%) і Франція (6%).
— Зростання закупівель свідчить про те, що росія продовжує утримуватися на європейському ринку окремих видів продукції, користуючись прогалинами в санкційній політиці ЄС.
— Це створює економічні вигоди для кремля навіть на фоні загального падіння російського експорту та міжнародного тиску.
5. Кишинівський аеропорт отримав у безоплатне користування паливний термінал Lukoil через санкції США.
— Міжнародний аеропорт Кишинева отримав у безкоштовне користування паливний термінал, який раніше належав компанії Lukoil. Про це 14 листопада повідомив міністр енергетики Молдови Дорін Жунг’єту.
— Угоду про безоплатне управління інфраструктурою аеропорту сторони підписали 12 листопада, а вже наступного дня оформили передачу майна. За словами Жунг’єту, рішення є вимушеним та дозволить забезпечити безперебійну поставку авіаційного палива, оскільки з 21 листопада Lukoil більше не зможе постачати нафтопродукти чи керувати заправками в країні через санкції США.
— Влада також досягла домовленості з румунською компанією щодо тимчасових поставок авіапального для аеропорту. На наступному етапі уряд планує викупити активи Lukoil, що залишилися у сфері авіапостачання.
— Санкції проти російських компаній «Роснефть» та Lukoil, а також пов’язаних із ними структур, Міністерство фінансів США запровадило наприкінці жовтня — обмеження набувають чинності 21 листопада.
— У Молдові працює дочірня компанія Lukoil-Moldova, яка до останнього відігравала значну роль на ринку. З оприлюдненого у ЗМІ звіту Ради з конкуренції випливає, що у 2019–2020 роках частка Lukoil-Moldova становила близько 20% роздрібних продажів пального.
— Колишній прем’єр Молдови Іон Стурза раніше наголошував, що Lukoil забезпечував до 50% постачання дизпалива та 100% авіаційного пального до країни.
— За словами Жунг’єту, уряд давно веде переговори щодо викупу інфраструктури, необхідної для гарантованого постачання Кишинівського аеропорту, і нинішня санкційна ситуація прискорює цей процес.
6. Індія наростила імпорт російської нафти в жовтні напередодні нових санкцій, однак залежність від російського палива вже починає створювати ризики.
— Індія витратила близько 2,5 млрд євро на закупівлю російської сирої нафти у жовтні — саме в період, коли Вашингтон оголосив про нові масштабні обмеження проти «Роснефти» та «Лукойла».
— Попри спроби москви утримати ринки збуту, залежність від російської нафти для Індії стає все менш вигідною. За даними CREA, обсяг імпорту зріс на 11% порівняно з вереснем, хоча витрати залишилися на рівні попереднього місяця.
— Це свідчить про те, що росія була змушена надавати дедалі більші знижки через санкційний тиск і падіння попиту. У жовтні Індія залишалася другим за величиною покупцем російського викопного палива після Китаю — загальний імпорт склав 3,1 млрд євро, з яких 81% припало на сиру нафту, 11% — на вугілля, 7% — на нафтопродукти.
— Водночас 45 млн барелів із 60 млн, відвантажених росією в Індію в жовтні, припадали саме на «Роснефть» і «Лукойл» — компанії, які від 22 жовтня потрапили під санкції США.
— Це вже спричинило збої: низка провідних індійських НПЗ, зокрема Reliance Industries, HPCL-Mittal Energy та Mangalore Refinery and Petrochemicals, тимчасово призупинили закупівлі російської нафти через побоювання вторинних санкцій та фінансових ризиків.
— Ситуація демонструє, що санкційний тиск Заходу змушує індійські компанії шукати альтернативу, а російський нафтовий експорт опиняється під все більшим тиском як через регуляторні обмеження, так і через втрату надійності як постачальника.