6. Частка американського ЗПГ в іспанському імпорті газу за перші чотири місяці 2025 року зросла до 35% порівняно з трохи більше ніж 20% у 2024-му, витіснивши як алжирський, так і російський газ.
— Постачання з США зросли до 45 932 ГВт·год проти 24 885 ГВт·год роком раніше, згідно з даними Enagas.
— У той же час частка російського ЗПГ знизилася до 13,3% із 22,4% за аналогічний період минулого року.
— Це черговий сигнал щодо глибокої перебудови європейського енергетичного балансу після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, зокрема — в бік стратегічного переорієнтування на американських постачальників і зниження залежності від росії навіть у сегменті ЗПГ, який формально не потрапляє під санкції.
— Навіть попри загальне скорочення попиту на газ в Іспанії на 3%, американський експорт нарощується як ключовий замінник для втрачених обсягів з Алжиру та рф.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.05.2025
1. Бюджет рф втрачає мільярди через нафтову кризу.
— Міністерство фінансів рф повідомляє, що у травні 2025 року федеральний бюджет недоотримає 12,3 млрд рублів нафтово-газових доходів. Це вже не випадкове коливання, а системна тенденція: у квітні відхилення від плану сягнуло 53,9 млрд рублів.
— Основним чинником втрат залишаються так звані паливні демпфери — дотації нафтопереробникам за утримання цін на бензин і дизельне пальне.
— Динаміка демпферних виплат у 2025 році — січень: 156,4 млрд руб; лютий: 148,3 млрд руб; березень: 100,3 млрд руб; квітень: 62,7 млрд руб.
— Хоча загальний обсяг виплат знижується, вони й надалі «з’їдають» суттєву частку доходів від нафтового експорту.
— Це — ознака структурної слабкості: рф змушена субсидувати внутрішній ринок, втрачаючи валютну виручку на фоні санкційного тиску та зменшення зовнішніх поставок.
2. Залізничні перевезення в рф падають.
— У квітні 2025 року обсяг навантаження на мережі залізничних доріг рф знизився на 8,6% у річному вимірі — до 92,9 млн тонн. За січень–квітень обсяг перевезених вантажів склав 370,6 млн тонн, що на 6,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
— Найгостріше просідання — у внутрішніх перевезеннях — будівельні матеріали: -21,3%; вугілля: -6,4%.
— Транспортний сектор — чутливий барометр економіки. Зниження обсягів перевезень свідчить про спад ділової активності, скорочення виробництва та зниження внутрішнього попиту.
— В умовах санкцій, падіння інвестицій і логістичної ізоляції росія втрачає навіть традиційні точки зростання — будівництво, вугільну та металургійну галузі.
— РЖД як державна монополія є лакмусовим папірцем для промислового стану в рф. Поточна динаміка – ще один сигнал про згортання промислового потенціалу та структурні проблеми в економіці, орієнтованій на сировину та військове замовлення.
3. Міжнародні бренди фіксують товарні знаки в рф, але не повертаються: юридичний щит без економічного інтересу.
— У квітні-травні 2025 року низка великих західних компаній — зокрема американська SLB (екс-Schlumberger), виробник віскі Maker’s Mark і постачальник систем безпеки Security Equipment Corporation — зареєстрували свої товарні знаки в росії. Слідом за ними — німецькі Hugo Boss, Puma, Prada, L’Oréal та інші.
— Однак, попри активність у сфері захисту прав інтелектуальної власності, самі компанії не заявляють про відновлення діяльності в рф.
— Такі дії — радше юридична перестраховка, ніж індикатор повернення на ринок. В умовах санкцій і репутаційних ризиків більшість західних брендів зберігають статус-кво: фіксують право власності, але утримуються від прямих операцій.
— Серед раніше зареєстрованих у рф брендів — Intel, Microsoft, LG, Chanel, Rolex, Louis Vuitton, Kia, Hyundai та IKEA. Заявки також подали Coca-Cola, Starbucks, Mercedes, Nissan, Disney, Universal, Procter & Gamble, Pepsi, Moët Hennessy та інші гіганти.
— Жодна з них не оголошувала про повернення на російський ринок.
— росія залишається токсичним середовищем для глобального бізнесу — з репутаційними ризиками, санкційною невизначеністю та непрозорою юридичною практикою.
— Реєстрація торгових марок — лише механізм збереження довгострокових прав, а не прояв економічної зацікавленості.
— Фактично рф перетворилася на «ринок тіней»: товарні знаки зберігаються на папері, але інвестиційна та операційна присутність компаній обмежена або відсутня.
4. У росії зафіксовано рекордне зростання цін на картоплю за весь період відкритої статистики з 2002 року.
— Станом на 28 квітня 2025 року середня роздрібна ціна сягнула 84,7 рубля за кілограм, що на 27,9 рубля або 49% більше, ніж на початку року.
— У річному вимірі зростання становить 173%, перевищивши попередній антирекорд 2011 року (129,3%).
— Оптові ціни демонструють ще стрімкіше зростання — з початку року на 85,2%, а в порівнянні з минулою весною — на 340%. Основна причина — різке скорочення врожаю у 2024 році, яке призвело до дефіциту продукції, на тлі якого загострилися логістичні та інфраструктурні обмеження, а також вплив санкцій, що ускладнили постачання технологій, насіння та добрив.
— Ситуація вкотре свідчить про глибокі дисбаланси в агросекторі та нездатність державної системи росії стабілізувати внутрішній ринок навіть у питанні базових продуктів харчування.
5. кремль ініціював консультації зі США з метою відновлення постачання російського газу на європейський ринок.
— москва запропонувала схему, за якої американські компанії могли б виступати у ролі посередників, закуповуючи газ у «Газпрому» для подальшого експорту до ЄС, зокрема — до Німеччини.
— Цей крок розглядається як спроба обійти політичний спротив та санкційні обмеження. Втрата більшості європейських споживачів після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році мала критичні наслідки для російської економіки.
— Очікується, що фінансові втрати «Газпрому» у 2025 році сягнуть 7 мільярдів доларів, а частка рф у покритті газових потреб Європи впала з 40% до 19%.
— Пропозиція кремля свідчить про прагнення відновити доходи від експорту, нехтуючи політичними наслідками агресивної зовнішньої політики.
— Паралельно обговорюється участь американських інвесторів у газотранспортній інфраструктурі рф, зокрема в об’єктах «Північного потоку» та газопроводах, що проходять через Україну.
— Пропозиція постачати газ за короткостроковими контрактами зі знижками замість звичних довгострокових угод вказує на глибоку нестабільність позицій «Газпрому».
— Серед країн, які досі зберігають співпрацю з рф у сфері газу, залишаються Угорщина, Словаччина та окремі імпортери СПГ (Франція, Іспанія, Нідерланди), хоча загальна динаміка вказує на поступове згортання залежності від російських енергоресурсів.
— Європейська комісія підтвердила наміри заборонити нові газові контракти з рф з кінця 2025 року та припинити імпорт за чинними угодами до кінця 2027-го.
— Пошкодження газопроводів унаслідок диверсій, військові дії на території України, а також юридичні суперечки за зірваними контрактами створюють додаткові бар’єри для реалізації кремлівської ініціативи.
— Спроба рф повернутися на європейський ринок у форматі, прийнятному для західних партнерів, виглядає не як стратегічна пропозиція, а як вимушений крок у відповідь на стрімке скорочення енергетичних прибутків та політичну ізоляцію.
6. Лондон б’є по «тіньовому флоту» кремля.
— Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет, який передбачає запровадження обмежень проти 100 російських нафтових танкерів, що входять до складу так званого тіньового флоту.
— За заявою офісу прем’єр-міністра Кіра Стармера, це стане наймасштабнішим пакетом обмежень, спрямованим на позбавлення Москви нафтових доходів, які фінансують війну проти України.
— За оцінками британської сторони, з початку 2024 року танкери рф транспортували нафту на понад $24 млрд. Деякі судна брали участь у підводній диверсійній діяльності, зокрема пошкодження ліній електропередач, кабелів і трубопроводів у Балтійському морі.
Санкції можуть передбачати:
— Заборону на захід у британські порти.
— Блокування доступу до морського страхування та обслуговування.
— Обмеження на передачу активів та логістичні операції за межами рф.
— Нові заходи буде оголошено 9 травня на саміті Об’єднаних експедиційних сил у Осло.
— Ініціатива підкреслює намір Великої Британії посилити відповідальність росії за військову агресію та зменшити ризики підводної інфраструктурної війни, до якої Кремль дедалі частіше вдається як до інструменту тиску на Захід.
— Запровадження санкцій проти тіньового флоту є черговим кроком у фінансовій ізоляції росії, який одночасно б’є по логістиці обходу ембарго, ризикових схемах із використанням третіх країн та гібридних загрозах у морській сфері.
7. Фінляндія закликала ЄС запровадити загальні мита на весь імпорт з росії.
— Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала Європейський Союз запровадити загальні митні тарифи на весь імпорт з російської федерації, заявивши, що Єврокомісія «має повний мандат» для такого кроку.
— За словами Валтонен, навіть якщо деякі санкції втратять ефективність або будуть заблоковані, «ми все одно матимемо тариф», який можна запровадити кваліфікованою більшістю — на відміну від санкцій, що потребують одностайної підтримки всіх 27 країн-членів.
— Запровадження загальних мит створить фінансовий тиск на тлі вже рекордного дефіциту бюджету рф (3,2 трлн рублів за 4 місяці). Тарифи вдарять по залишкам експорту, зокрема добривам, металам і хімікатам — одним з останніх джерел твердої валюти для рф.
— Ідея тарифів з’явилася на тлі потенційного блокування 17-го санкційного пакету Угорщиною, але мита можна ухвалити без її згоди.
— Ініціатива від Фінляндії — країни, яка донедавна зберігала обережність щодо росії, — сигналізує про глибоку втрату довіри до москви навіть серед її колишніх сусідів. а інформацією дипломатичних джерел в Брюсселі, Угорщина наразі не заперечує проти ухвалення нового пакета санкцій.
— Остаточне затвердження 17-го пакета очікується наприкінці травня. росія ризикує втратити навіть ті економічні зв’язки, які ще залишилися в Європі.
— Якщо митні тарифи буде запроваджено, торгівля з рф стане ще менш вигідною і для постачальників, і для покупців.
8. США запровадили санкції проти китайської нафтопереробної компанії за імпорт іранської нафти.
— 8 травня 2025 року адміністрація США оголосила про запровадження санкцій проти китайської незалежної нафтопереробної компанії Hebei Xinhai Chemical Group та трьох операторів портових терміналів у провінції Шаньдун за закупівлю іранської нафти.
— Ці дії є частиною кампанії «максимального тиску», спрямованої на обмеження доходів Ірану від експорту нафти з метою змусити Тегеран обмежити свою ядерну програму та припинити підтримку збройних угруповань на Близькому Сході.
— Санкції також торкнулися трьох компаній, що управляють терміналом у порту Дун’їн, який, за даними Міністерства фінансів США, отримав понад мільйон барелів іранської нафти від танкерів, що використовують приховані методи транспортування.
— Ці заходи передбачають заморожування активів у США та заборону американським компаніям на ведення бізнесу з зазначеними суб’єктами.
— Це вже третій випадок, коли США вводять санкції проти китайських «чайникових» (незалежних) нафтопереробних заводів за імпорт іранської нафти. Раніше подібні заходи призвели до зменшення закупівель іранської нафти такими компаніями.