Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.04.2026
1. У березні Україна вперше з початку повномасштабної війни застосувала більше ударних безпілотників по цілях у росії, ніж російські війська використали проти України.
— Таких висновків дійшов телеканал ABC News після аналізу щоденної статистики Повітряних сил ЗСУ та Міністерства оборони рф.
— За даними російської сторони, у березні засобами ППО було нібито збито 7347 українських безпілотників, що становить у середньому 237 апаратів на добу. Це найвищий місячний показник, який коли-небудь фіксувала російська військова статистика.
— Водночас Повітряні сили України повідомили, що протягом того ж періоду росія застосувала проти України 6462 безпілотники — у середньому трохи більше 208 на добу. Крім того, російські війська використали 138 ракет різних типів.
— Українська протиповітряна оборона, за офіційними даними, перехопила або нейтралізувала близько 90% безпілотників (5833) та майже 74% ракет (102). Таким чином, інтенсивність атак дронами з боку України зросла настільки, що вперше перевищила масштаби російських ударів безпілотниками за один місяць війни.
2. Українські безпілотники під час масованої атаки на Краснодарський край у ніч на 6 квітня завдали удару по російському фрегату «Адмірал Макаров», який перебував у порту Новоросійська.
— Операцію спланувала та координувала Служба безпеки України. Остаточний масштаб пошкоджень корабля наразі уточнює розвідка.
— російські провоєнні телеграм-канали також підтвердили атаку. За їхніми повідомленнями, фрегат стояв біля причалу і намагався відбиватися від безпілотників за допомогою корабельного зенітно-ракетного комплексу.
— «Адмірал Макаров» належить до проєкту 11356Р «Буревестник». У складі Військово-морського флоту росії перебуває лише три такі кораблі. Фрегати цього типу здатні нести крилаті ракети «Калібр», які регулярно застосовуються для ударів по території України, а також зенітно-ракетні комплекси «Штиль-1».
— Після втрати ракетного крейсера «Москва» у квітні 2022 року російські джерела розглядали «Адмірал Макаров» як одного з можливих нових флагманів Чорноморського флоту. Інший корабель того ж проєкту — «Адмірал Ессен» — вже зазнавав пошкоджень під час атаки на портову інфраструктуру Новоросійська у березні цього року.
— Удари по кораблях у Новоросійську свідчать про зростання вразливості російської військово-морської інфраструктури навіть у віддалених від лінії фронту портах.
3. російська державна монополія «РЖД» змушена виставити на продаж один із найдорожчих активів у діловому центрі «Москва-Сіті», щоб частково покрити борги.
— Йдеться про хмарочос Moscow Towers, який компанія виставила на аукціон із початковою ціною 281 млрд рублів. Торги заплановані на 21 травня 2026 року.
— Будівлю ввели в експлуатацію у 2024 році. Тоді «РЖД» придбала її приблизно за 193,1 млрд рублів і планувала перенести до комплексу свій центральний офіс. Однак реалізувати цей план так і не вдалося.
— У підсумку уряд росії, який обговорює фінансову підтримку державної монополії, фактично змусив компанію позбутися хмарочоса. Продаж має частково скоротити боргове навантаження та дозволити уникнути різкого підвищення тарифів на вантажні перевезення.
— Ситуація демонструє погіршення фінансового становища російської залізничної монополії: навіть масштабні інфраструктурні активи, придбані лише кілька років тому, доводиться продавати для стабілізації боргів.
4. росія може стати одним із головних непрямих постраждалих від війни з Іраном, попри короткострокові вигоди від зростання цін на нафту.
— З одного боку, дефіцит палива на світовому ринку вже підштовхнув ціни і збільшив доходи москви від експорту енергоносіїв. У разі затягування конфлікту попит на російську нафту може зрости ще більше, а разом із ним — і ціни.
— Водночас стратегічні ризики для кремля значно глибші. Зокрема, розвиток українських безпілотних технологій і потенційний їх експорт до країн Перської затоки створює нові виклики для росії.
— Посилення конфлікту між Іраном і арабськими державами також ускладнює спроби москви одночасно підтримувати партнерство з Тегераном і розвивати відносини з країнами такими як ОАЕ.
— Додатковим фактором є ризик погіршення відносин із США. Потенційна підтримка Ірану в ударах по американських цілях може мати серйозні політичні наслідки для росії.
— Найгіршим сценарієм для москви є можливий крах іранського режиму та його повернення до світової економіки. У такому випадку росія втратить важливого союзника, а також один із ключових елементів своєї геополітичної стратегії.
— Інтеграція Ірану у глобальні ринки відкриє нові маршрути для експорту нафти, газу та сировини з країн Центральної Азії, що послабить вплив росії в регіоні та зруйнує її довгострокові плани щодо відновлення домінування на пострадянському просторі.
— У підсумку, попри короткострокові економічні вигоди, війна може обернутися для росії стратегічними втратами — як у геополітиці, так і в енергетичному впливі.
5. Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на російську нафту, які досягли максимуму більш ніж за 13 років.
— 2 квітня ціна Urals у порту Приморськ піднялася до $116,05 за барель, а в Новоросійську — до $114,45 за барель. Це майже вдвічі вище за закладений у російський бюджет орієнтир — близько $59 за барель.
— Зростання пов’язане з перебоями на глобальному ринку: через ескалацію навколо Ірану під загрозою опинилося близько 20% світових поставок нафти, що проходять через Ормузьку протоку.
— На цьому фоні дисконт Urals до Brent скоротився до менш ніж $27,75 за барель, що є мінімумом із середини грудня. Більше того, на окремих напрямках російська нафта вже торгується з премією: при поставках до Індії вона коштує приблизно на $6,1 за барель дорожче Brent проти $3,9 ще два тижні тому.
— Різке подорожчання формує для росії додаткові доходи і частково знижує тиск на бюджет.
— Водночас цей ефект обмежується ударами по інфраструктурі: атаки на порти та НПЗ, зокрема на Балтиці, де забезпечується близько 40% морського експорту нафти, призводять до збоїв у відвантаженні та стримують можливість повністю конвертувати високі ціни у прибутки.
6. Кредитна заборгованість громадян росії станом на 1 січня 2026 року вперше досягла приблизно $500 млрд.
— За останній квартал борг зріс на близько $11 млрд (+2,2%). Найбільшу частку становить іпотека — 48,1% або близько $240 млрд. Споживчі кредити займають ще 29,7% — приблизно $148 млрд, автокредити — близько $33 млрд (8%). Решта — близько $76 млрд — припадає на позики мікрофінансових організацій, нараховані відсотки та інші види кредитів.
— Таким чином, боргове навантаження населення рф продовжує зростати, причому основний обсяг зосереджений у довгострокових іпотечних зобов’язаннях та споживчому кредитуванні.
7. росія дедалі відвертіше втручається у політичні процеси в Угорщині напередодні парламентських виборів 12 квітня.
— Підтримка з боку кремля союзнику в Будапешті вже майже не приховується. путін напередодні виборів прийняв міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та пообіцяв стабільні поставки російської нафти. Цей крок розглядається як політичний сигнал підтримки уряду Віктора Орбана, який упродовж останніх років системно послаблює санкційну політику ЄС проти росії та блокує окремі рішення щодо допомоги Україні.
— Угорська влада активно поширює наративи, співзвучні з позицією кремля. У країні розгорнута масштабна інформаційна кампанія із плакатами, що дискредитують президента України Володимира Зеленського та опозиційного політика Петера Мадяра.
— Додатково використовується тема нібито диверсії на газопроводі, а також заяви російської Служби зовнішньої розвідки про «змову» ЄС та України.
— Окремий резонанс викликала оприлюднена розмова 2024 року, в якій Сійярто звертається до російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова з проханням сприяти зняттю санкцій із Гульбахор Ісмаїлової та запевняє російську сторону у повній готовності допомагати. Ці дані посилили занепокоєння серед країн ЄС щодо тісних політичних контактів Будапешта з москвою.
— Попри активну підтримку кремля, позиції Орбана у передвиборчих опитуваннях залишаються слабшими. Його кампанія дедалі більше будується на антагонізмі до України та інституцій Євросоюзу. Натомість опозиційний кандидат Петер Мадяр апелює до історичної пам’яті про події 1956 року та наголошує на необхідності збереження реального суверенітету Угорщини.
8. Казахстан відмовився від участі російських компаній у будівництві трьох теплоелектроцентралей — у Семеї, Кокшетау та Усть-Каменогорську.
— Проєкт у Кокшетау країна реалізує самостійно, тоді як ТЕЦ у Семеї та Усть-Каменогорську будуватиме казахстансько-сінгапурський консорціум за участю «Самрук-Енерго».
— У Кокшетау вже розпочато проєктування, потужність станції становитиме близько 820 Гкал, запуск заплановано на перший квартал 2029 року. Вартість оцінюється приблизно у $650 млн, тоді як ще дві станції — близько $870 млн кожна.
— Спочатку передбачалося, що проєкти реалізовуватимуться за участю росії, а генеральним підрядником виступить «Інтер РАО». Загальна вартість будівництва оцінювалася приблизно у $2,7 млрд.
— Однак казахстанська сторона не отримала підтвердження щодо пільгового фінансування з боку рф. Згідно з домовленостями, російські банки мали надати кредити строком на 15 років, але виникли проблеми із забезпеченням фінансування та субсидуванням відсоткових ставок для закупівлі обладнання.
— У результаті Астана переорієнтувала проєкти на власні ресурси та альтернативних партнерів, що свідчить про зниження ролі росії в енергетичних інфраструктурних проєктах у регіоні.
9. Китай став ключовим фактором, який дозволив Ірану пом’якшити наслідки санкцій і зберегти значні доходи від експорту нафти.
— Cьогодні Іран щомісяця продає нафту на мільярди доларів, і майже весь цей обсяг викуповує Китай. Якщо десять років тому Пекін купував близько 30% іранської нафти, то зараз — фактично весь експорт.
— Для цього вибудувана масштабна інфраструктура обходу санкцій. Платежі проводяться через невеликі китайські банки з обмеженою міжнародною присутністю, які менш вразливі до санкцій США. Додатково використовуються підставні компанії, зокрема в Гонконзі, через які проходять фінансові потоки.
— Основними покупцями виступають незалежні китайські НПЗ — так звані «чайники», які замінили державні енергетичні корпорації, що відійшли від прямих закупівель через ризики санкцій.
— Торгівля також маскується за допомогою фіктивних рахунків і неправильного маркування нафти. За оцінками західних чиновників, така система дозволяє Ірану щорічно отримувати десятки мільярдів доларів і використовувати ці кошти для фінансування діяльності за кордоном, включно з військовими витратами.
— Китай називають головним партнером Ірану в обході санкцій, підкреслюючи, що без цієї підтримки Тегеран не зміг би зберігати нинішній рівень економічної та військової активності.
10. У Європейському Союзі посилюється дискусія щодо перегляду механізму вето, який дозволяє окремим країнам блокувати рішення всього об’єднання.
— Ініціативу просуває група держав на чолі з Німеччиною та Швецією. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив, що принцип одностайності у питаннях зовнішньої політики та безпеки варто скасувати. За його словами, досвід останніх років, зокрема щодо допомоги Україні та санкцій проти росії, показав неефективність нинішньої системи.
— Водночас частина країн, серед яких Франція та Бельгія, виступають проти змін, вважаючи право вето ключовим інструментом захисту національних інтересів.
— Дискусія активізувалася на тлі блокування окремих рішень. Зокрема, наприкінці березня не вдалося досягти прогресу щодо виділення Україні фінансування обсягом близько $97 млрд, оскільки Угорщина заблокувала ініціативу через суперечності навколо нафтопроводу «Дружба».
— У результаті в ЄС загострюється протиріччя між необхідністю швидкого ухвалення рішень і прагненням держав зберегти контроль над ключовими зовнішньополітичними кроками.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.04.2026
1. Українські безпілотники в ніч на 8 квітня завдали удару по найбільшій нафтобазі в Криму — морському нафтовому терміналу у Феодосії, який використовується для забезпечення паливом російських військ.
— За даними відкритих джерел та моніторингових каналів, удар було нанесено близько першої ночі. Ймовірно, зайнялися щонайменше два резервуари з паливом, а заграву було видно на відстані понад 20 км.
— Об’єкт має місткість до 250 тис. тонн пального і є ключовим вузлом постачання для російського флоту та угруповань військ на півдні України. Відео й фото з місця подій фіксують значне займання та густий стовп диму над територією терміналу.
— Це не перша атака на об’єкт: у жовтні 2025 року термінал уже зазнавав ударів і тоді пожежа тривала кілька днів.
— Ураження таких об’єктів посилює тиск на логістику постачання пального для російських військ, особливо в умовах регулярних атак по енергетичній інфраструктурі на окупованих територіях.
2. Один із ключових нафтопереробних активів компанії Лукойл — НПЗ «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ), зупинив переробку нафти після атаки безпілотників 5 квітня.
— Підприємство припинило прийом і переробку нафтової сировини. З 6 квітня завод також перестав виставляти бензин, дизельне паливо та мазут на торги Санкт-Петербурзської міжнародної товарно-сировинної біржі.
— Відвантаження бензину та дизеля за біржовими контрактами не планується щонайменше до кінця квітня, а автовивіз пального з заводської нафтобази повністю зупинено.
— НОРСІ є найбільшим НПЗ у структурі Лукойлу і посідає четверте місце за обсягами переробки в росії. Потужність підприємства становить близько 17 млн тонн нафти на рік. У 2025 році завод виробив понад 5 млн тонн бензину і приблизно стільки ж дизельного пального, значна частина яких постачалася, зокрема, до москви та центральних регіонів країни.
— НОРСІ став третім російським нафтопереробним підприємством, яке припинило роботу внаслідок весняної хвилі атак безпілотників. Раніше, 21 березня, зупинив прийом нафти Саратовський НПЗ, що входить до структури Роснефті, а 26 березня призупинив роботу НПЗ Киришинефтеоргсинтез («КИНЕФ») у Ленінградській області — другий за масштабами переробки нафти в росії та найбільший у європейській частині країни.
3. Найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі — «Шесхарис» у порту Новоросійськ зупинив експорт нафти після атаки українських безпілотників.
— Відвантаження було призупинене після удару дронів у ніч на 6 квітня. Атака спричинила масштабні пожежі на території порту та самого терміналу, які зафіксувала супутникова система моніторингу пожеж NASA.
— «Шесхарис» є найбільшим нафтовим терміналом на півдні росії та ключовою точкою морського експорту нафти через Чорне море. Зазвичай через нього відвантажується до 1 млн барелів нафти на добу. Зупинка терміналу обмежує можливості росії скористатися зростанням цін на нафту, яке відбулося на тлі загострення конфлікту в регіоні Перська затока.
— У порту Новоросійськ поки не завершили оцінку завданих збитків. Водночас накопичення запасів і переповнення сховищ може змусити росію скорочувати видобуток нафти, оскільки робота кількох ключових експортних портів була порушена.
— Термінал «Шесхарис» входить до структури Транснефть, є кінцевою точкою південних нафтопроводів компанії та забезпечує приблизно 20% морського експорту російської нафти.
— Перебої в роботі одразу кількох ключових експортних вузлів — на Балтійському та Чорному морях — створюють додатковий тиск на російський нафтовий сектор і ускладнюють стабільність поставок на зовнішні ринки.
4. На російському паливному ринку зростають ризики дефіциту бензину напередодні періоду сезонного підвищення попиту.
— Система постачання пального працює з мінімальним запасом стійкості, тому будь-які нові перебої на НПЗ можуть швидко спричинити його нестачу на внутрішньому ринку.
— Одним із факторів тиску стала зупинка після атаки безпілотників нафтопереробного заводу НОРСІ. Уряд уже намагається стримати ризики дефіциту, розширивши з 1 квітня заборону на експорт бензину. Проте цей ефект фактично нівелюється скороченням виробництва через пошкодження переробних потужностей.
— Додаткові ризики створюють і перебої в роботі портової інфраструктури, які можуть порушувати логістику, впливати на переробку та ще більше скорочувати пропозицію нафтопродуктів.
— У підсумку російський паливний ринок входить у період високого попиту з обмеженою пропозицією, що підвищує ризик локальних дефіцитів бензину та посилення державного втручання.
5. російська місячна програма в черговий раз перенесена.
— Запуск автоматичної станції «Луна-26» відкладено з 2027 на 2028 рік. Разом із цим зміщено й графік інших місій. Запуски апаратів «Луна-27/1» та «Луна-27/2» тепер плануються на 2029 і 2030 роки відповідно. У підсумку терміни російської місячної програми зсунулися на багато років порівняно з початковими планами.
— Єдина спроба реалізувати нову місячну програму завершилася провалом. У 2023 році автоматична станція «Луна-25», яку готували понад десять років і яка мала стати першою російською місією до Місяця за пів століття, розбилася об поверхню супутника Землі під час спроби посадки.
— Затримки російських місій відбуваються на тлі активного просування місячних програм інших космічних держав.
— США реалізують програму «Артеміда», яка передбачає повернення астронавтів на Місяць і створення навколомісячної інфраструктури. Китай паралельно розвиває власну програму дослідження Місяця.
6. Гальмування економіки, дорогі кредити, підвищення податків і перехід споживачів у режим економії поставили на межу виживання тисячі магазинів одягу у росії.
— Протягом 2026 року в країні можуть закритися до 40% роздрібних точок, що торгують одягом. На сектор одночасно тиснуть падіння попиту, зростання витрат на оренду, податкове навантаження та посилення конкуренції з боку маркетплейсів. Ще торік ритейлери усвідомлювали початок кризи, однак недооцінювали її масштаби.
— Тепер ситуація суттєво погіршилася: скорочення споживання призводить до швидкого зростання кількості збиткових магазинів, а ресурси для їх підтримки вичерпуються.
— Кризові тенденції вже змушують великі мережі скорочувати присутність. Один із найбільших російських ритейлерів одягу та взуття O’STIN торік закрив 62 магазини і скоротив близько 15% персоналу. Мережа Gloria Jeans планує закрити близько 150 магазинів у 2026 році. Бренд Finn Flare вирішив залишити торгові точки лише в Москві та Санкт-Петербурзі. Компанія Concept Group, яка управляє брендами Concept Club, Acoola та Infinity Lingerie, вже ліквідувала приблизно половину своїх магазинів.
— Іноземні гравці також поступово залишають російський ринок. Свою діяльність повністю припинили турецькі бренди Les Benjamins і Karaca Home, а також казахстанський бренд Gaissina. За оцінками галузевих асоціацій, площі магазинів одягу в торгових центрах росії за останній рік скоротилися приблизно на 15%.
— російський fashion-ритейл переходить від моделі зростання до моделі виживання на тлі падіння купівельної спроможності населення.
7. Регіони росії у 2025 році різко наростили боргове навантаження, збільшивши запозичення в банках майже втричі.
— Частка банківських кредитів у структурі регіонального боргу зросла до 19,4% проти 7,2% роком раніше. В абсолютному вимірі заборгованість досягла близько $7,5 млрд, тоді як раніше була приблизно на рівні $2,5–3 млрд.
— Водночас частка бюджетних кредитів скоротилася. Причиною стало погіршення фінансового стану регіонів: дефіцити бюджетів і нестача пільгового фінансування змусили їх звертатися до банків.
— Кредити залучалися за ставками до 29% річних, що свідчить про різке подорожчання обслуговування боргу.
— Регіони також уникали розміщення облігацій через високу ключову ставку, що ще більше звузило можливості для дешевшого фінансування.
— У результаті боргова модель дедалі більше зміщується в бік дорогих короткострокових позик, що підвищує ризики для регіональних бюджетів.
8. Оголошення про тимчасове припинення вогню між Вашингтоном і Тегераном спровокувало різку реакцію на фінансових ринках.
— Для росії наслідки виявилися здебільшого негативними. Ціни на нафту, які роками були головним джерелом валютних доходів для російського бюджету, різко скоригувалися: після повідомлень про паузу в конфлікті Brent впав приблизно на 13–16% — істотне зниження в умовах сильного геополітичного ризику, а WTI також демонстрував значні коливання цін і навіть торгувався вище Brent через зміну попиту на американську нафту.
— Такі динаміки — нетипові для глобальних ринків, де зазвичай Brent дорожче WTI — свідчать про серйозну перебудову світових енергетичних потоків, які відходять від російського впливу. Падіння нафтових котирувань безпосередньо вдаряє по економіці росії.
— Дохідна частина бюджету істотно залежить від експорту енергоносіїв, а падіння цін ослаблює фіскальні надходження і зменшує валютні резерви.
— У поєднанні з уже суттєвими збоями в експортній інфраструктурі та пошкодженнями нафтопереробних потужностей через українські атаки, це створює реальну загрозу глибшої економічної нестабільності в росії, ніж просто короткострокові коливання ринку.
— російський фондовий ринок відреагував на ці зміни падінням, тоді як американські індекси знову піднімалися на тлі зниження геополітичних ризиків. Це свідчить про зниження привабливості російських активів на тлі зовнішніх шоків та слабкої підтримки внутрішнього економічного фундаменту.
— Хоча частина світових фондових індексів піднімалася, російські біржові інструменти продовжували залишатися під тиском, що підсилює тренд відтоку капіталу з країни та усугублює ризики рецесії та фіскальних проблем у майбутньому.
— Схоже, що оголошене перемир’я не стабілізує глобальний ринок енергії, а натомість призводить до нестабільності і невизначеності, які особливо боляче б’ють по російській економіці, що залежить від високих цін на нафту і стабільних потоків нафти на зовнішні ринки.
9. Індія різко збільшує імпорт нафти з Венесуели, доводячи обсяги до максимуму за останні шість років, що створює додаткові ризики для позицій росії на ключовому для неї ринку.
— У квітні на західне узбережжя Індії має надійти понад 12 млн барелів венесуельської нафти — це найвищий рівень із лютого 2020 року. Венесуельська сировина забезпечує вищий вихід дизеля та авіаційного палива, що робить її особливо привабливою в умовах енергетичної нестабільності.
— Це дозволяє Індії заміщати частину поставок з Близького Сходу, та водночас підсилює конкуренцію для російської нафти, яка раніше активно нарощувала частку на індійському ринку.
— Формально контракти були укладені ще до початку ескалації, однак сам факт масштабного повернення Венесуели означає, що Індія системно диверсифікує імпорт і зменшує залежність від окремих постачальників, включно з росією.
— У підсумку росія ризикує втратити частину преміальних контрактів на одному з найбільших ринків збуту, особливо в умовах, коли через санкції та логістичні проблеми вона змушена конкурувати за покупців, пропонуючи знижки або гірші умови постачання.