Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.06.2025
1. російська економіка стрімко деградує: прибутки бізнесу впали на третину, ключові галузі — у глибокому мінусі.
— російський бізнес зазнав катастрофічного обвалу прибутків у березні 2025 року. Загальний фінансовий результат компаній (прибутки мінус збитки) скоротився на 34% — до 1,45 трлн рублів. Це найгірший показник за останні роки: прибутки зменшилися на 750 млрд рублів у річному обчисленні, а кожне третє підприємство стало збитковим.
Крах у стратегічних секторах:
— Нафтогазова галузь — основа російської економіки — втратила майже половину прибутків (–47%).
— Нафтопереробка перебуває на межі колапсу: прибутки впали на 94%, у понад 17 разів.
— Вугільна промисловість — глибоко збиткова: ⅔ компаній працюють у мінус, збитки за квартал сягнули 80 млрд рублів.
— Будівництво, харчова і легка промисловість також у червоній зоні — падіння прибутків до третини.
— За межами військово-промислового комплексу майже немає секторів, які демонструють зростання. Зазначається, що економіка тримається виключно на державних витратах на війну та оборону.
— Економіка рф швидко скочується до рецесії. Колись прибуткові галузі перебувають у системній кризі, а штучна підтримка війною — вичерпує себе.
2. Автомобільний ринок росії знову летить у прірву: продажі обвалилися на 28%, навіть знижки не рятують Lada.
— Попри заяви про стабілізацію, ситуація на російському авторинку стрімко погіршується.
— У травні продажі легкових і легких комерційних автомобілів скоротилися на 27,5% у річному вимірі — до 98,3 тис. одиниць. Продажі легкових авто впали ще глибше — на 28%, до 90,7 тис. одиниць.
— Промислове міністерство рф списує ситуацію на сезонність, але самі дилери визнають: «навіть не думали, що буде настільки погано».
— Зазвичай у травні ринок активізується, проте цього року обвал продовжився, а для деяких брендів — навіть прискорився.
Провал Lada:
— Особливо глибоко «просів» флагман російського автопрому — бренд Lada. У травні продажі впали на 36% у річному вимірі, а модель Vesta показала катастрофічне зниження — мінус 50%.
— Знижки, які пропонував «АвтоВАЗ» для розпродажу минулорічних машин (до 240 тис. рублів), не дали суттєвого ефекту.
— На складах накопичено понад 300 тис. непроданих авто, з яких щонайменше третина — саме Lada.
— Ринок, що залежить від імпорту китайських машин і збірки з привезених компонентів, переживає системну кризу.
— Падіння продажів в умовах девальвації рубля, зростання вартості кредитів та падіння купівельної спроможності — ще один індикатор глибокого економічного спаду в росії.
3. Атаки ЗСУ паралізують вантажні перевезення РЖД, обсяги впали майже на 10%.
— російська залізнична система переживає найглибшу кризу за останні десятиліття. Обсяг вантажоперевезень РЖД у 2025 році обвалився на 9,4% у річному вимірі, згідно з офіційною статистикою компанії. Це майже вдвічі більше, ніж рекордний спад минулого року (–4,1%). Масове падіння фіксується по всіх напрямках.
— Один з головних факторів — регулярні атаки українських дронів. У 2025 році вони досягли безпрецедентної інтенсивності та прямо впливають на функціонування залізниць.
— За словами джерела профільного видання «Гудок», РЖД змушені зупиняти перевезення під час кожної атаки.
До ударів дронів додаються:
— Санкції, які знижують експортний попит;
— Крах у будівельному секторі, який раніше генерував високі обсяги вантажів;
— Загальне гальмування економіки.
— Залізнична система росії — один з критичних елементів логістики та військового забезпечення — перебуває у стані стагнації та вразливості.
— Атаки дронів ЗСУ паралізують ключову інфраструктуру, поглиблюючи кризу транспорту та економіки загалом.
4. російські авіакомпанії залишилися без демпфера: держава скорочує підтримку сектора.
— У травні 2025 року російські авіаперевізники вперше з 2021 року не отримають демпферних виплат за авіаційний гас. Причина — обвал «експортної альтернативи» до 61 311 руб./т, що нижче внутрішньої ціни. За правилами, при від’ємному значенні демпфера (–2 203 руб./т) компенсація не надається.
— Єдина залишена підтримка — зворотний акциз у розмірі 3 024 руб./т — лише частково пом’якшує удар. При цьому середня ціна на авіапаливо на внутрішньому ринку залишалася високою (70 775 руб./т), тож реальні витрати перевізників зростають.
— Це сигнал про системну деградацію експортної маржі російських нафтопродуктів та чергове свідчення скорочення можливостей бюджету підтримувати критичні галузі.
— Падіння підтримки авіагалузі може спричинити зростання вартості квитків, скорочення рейсів і поглиблення транспортної ізоляції регіонів — зокрема, у важливий туристичний сезон.
— На тлі санкцій, логістичних обмежень і перевантаження внутрішнього ринку паливом, сектор опиняється під загрозою нового витка кризи.
5. росії загрожує потрапляння до «сірого списку» ЄС за слабкий контроль над відмиванням коштів.
— Євросоюз розглядає можливість внесення росії до «сірого списку» країн із неналежним наглядом за відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Це стане черговим кроком у посиленні фінансового тиску на москву.
— Більшість депутатів Європарламенту підтримують такий крок, однак остаточне рішення ще не ухвалене.
— Очікувалося, що список оприлюднять цього тижня, але його публікацію відклали в останню мить через процедурні причини — документ мають опублікувати наступного тижня.
— Так званий «сірий список» ЄС зазвичай узгоджується з рекомендаціями FATF — Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей.
— Хоча росію виключено з FATF ще у 2023 році, окремі держави-члени, ймовірно, спробують заблокувати її формальне включення до списку.
— Потрапляння до цього переліку створить для російських банків і компаній додаткові бар’єри в міжнародних фінансових операціях, поглиблюючи ізоляцію країни на глобальному рівні.
— Це також стане черговим сигналом інвесторам про токсичність російської юрисдикції.
6. П’ять російських мільярдерів остаточно програли суд ЄС щодо санкцій.
— Європейський союз здобув знакову юридичну перемогу над п’ятьма російськими олігархами. Суд ЄС у Люксембурзі визнав санкції щодо них законними і обґрунтованими, а спроби скасування обмежень — безпідставними.
— Удар по олігархічному лобі рф: Дмитро Мазепін (Уралхім); Дмитро Пумпянський (ТМК, «Сінара»); Віктор Рашников (ММК); Герман Хан (Альфа-груп); Тигран Худавердян (Яндекс).
— Суд не лише підтвердив замороження активів і заборону на в’їзд, а й заявив, що Євросоюз не зобов’язаний доводити прямі зв’язки бізнесменів із кремлем. Достатньо їхньої участі в секторах, які підтримують фінансову стійкість російського режиму.
— Цей прецедент серйозно ускладнює шанси інших підсанкційних росіян уникнути санкцій через суди.
— Судова система ЄС фактично закріпила позицію: участь у великому російському бізнесі = сприяння війні. кремлівський бізнес зазнає нової хвилі міжнародної ізоляції, а правова система Євросоюзу демонструє чітку лінію: жодної толерантності до фінансових «спонсорів» війни.
7. США можуть спробувати оживити «Північний потік-2»: Європа чинить опір.
— Європейські лідери намагаються запобігти новій хвилі залежності від російського газу, побоюючись, що це знову дасть кремлю важелі впливу.
— Попри війну, американські інвестори, пов’язані з адміністрацією Дональда Трампа, шукають шляхи скористатися потенційним потеплінням у відносинах Вашингтона з Москвою — навіть шляхом купівлі контрольного пакету у проєкті «Північний потік-2».
— Інвестор Стівен Лінч, який має тісні зв’язки з Республіканською партією та довгий досвід роботи в росії, у травні провів перемовини з німецькими чиновниками, запропонувавши викупити трубопровід через американську структуру. Він уже звернувся з відповідною ініціативою до нової адміністрації Трампа, апелюючи до ідеї контролю американських компаній над критичною енергетичною інфраструктурою Європи.
— Хоча офіційна позиція Білого дому щодо цього питання залишається неозвученою, у Вашингтоні озвучувалися сигнали про можливість нової мирної ініціативи щодо України, яка передбачає «відновлення енергетичної співпраці» між США та росією.
— У Берліні, однак, ініціатива Лінча була зустрінута скептично. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Німеччина зробить усе можливе, аби «Північний потік-2» не був введений в експлуатацію. Європейська комісія, у свою чергу, розглядає додаткові санкції, спрямовані на блокування будь-якої комерційної активності навколо замороженого трубопроводу.
— Сама труба, частково пошкоджена внаслідок саботажу у 2022 році, перебуває під контролем російського «Газпрому» і проходить процедуру реструктуризації боргу у Швейцарії. Лінч розраховує отримати трубопровід зі знижкою, а виплати росії заморозити до завершення війни.
— Деякі в адміністрації Трампа бачать потенціал для використання трубопроводу як інструменту впливу на Європу, зокрема — у вигляді американського власника.
— Такий підхід міг би обійти прямі закупівлі у російських суб’єктів, що перебувають під санкціями, і одночасно стримати ціни на американський LNG у Європі.
— Втім, у самій Німеччині знову з’являються голоси, які закликають до прагматичного підходу. Губернатор Саксонії Міхаель Кречмер заявив, що Німеччина могла б закуповувати обмежені обсяги російського газу, не повертаючись до старого рівня залежності.
— Повернення до імпорту з росії, навіть опосередкованого через американські компанії, становитиме стратегічну загрозу.
8. Санкційні танкери повертаються: росія намагається реанімувати продаж замороженого арктичного газу через обхід санкцій.
— Після п’яти місяців простою російські ЗПГ-танкери, що опинилися під санкціями через агресію проти України, знову почали курсувати. 2 червня газовоз Arctic Mulan підійшов до сховища «Коряк ПХГ» на Далекому Сході, звідки, ймовірно, вирушить у напрямку Камчатки. За даними gCaptain, судно отримає партію скрапленого газу з проєкту «Арктик ЗПГ 2», що перебуває під міжнародними санкціями.
— Очікується, що покупцем виступить Китай, хоча кінцевий пункт призначення судна наразі не вказаний. Попередня спроба продати арктичний газ через цей танкер завершилась у грудні 2024 року, після чого він простоював у Середземному морі. У травні Arctic Mulan здійснив обхідний маршрут через Суецький канал, уникаючи європейських вод, — типовий шлях для перевезень санкційного російського палива.
— Чотири інші танкери — «Іріс», «Буран», «Восход» і «Заря» — також були виведені з-під юрисдикції Панами та перереєстровані в росії, що дозволяє «Новатеку» уникати обмежень, накладених західними країнами.
— Проєкт «Арктик ЗПГ 2», який мав стати «перлиною» російського газового експорту в Азію, фактично зупинився в 2024 році через відтік технологій і санкції на обладнання. Тепер же влада рф намагається його реанімувати ціною підпільної торгівлі та посилення залежності від третіх країн.
— Нова активність «санкційного флоту» — ще один сигнал про те, що росія не здатна легально вийти на глобальний ринок і змушена використовувати тіньові схеми, вдаючись до «дружніх» режимів.
— Це підриває санкційний режим і потребує жорсткішого контролю з боку ЄС, G7 та міжнародних партнерів.
9. Латвія відкрила кримінальне провадження через незаконний імпорт білоруських деревних пелет — підозрюваному загрожує тюрма.
— Білоруська схема обходу санкцій через підроблені документи набула нового розголосу в Латвії. Служба державних доходів Латвії (VID) передала до прокуратури матеріали для відкриття кримінального провадження проти місцевого підприємця, який незаконно ввозив пелети з білорусі, маскуючи їх як продукцію з Узбекистану.
— Заборона на імпорт білоруських пелет була запроваджена ЄС у 2022 році як частина санкцій за співучасть режиму Лукашенка у війні проти України. Проте в вересні 2023 року на митниці було викрито фуру з підробленими сертифікатами про походження товару. У підсумку з’ясувалося, що бізнесмен імпортував 174 партії білоруського палива загальною вартістю понад 835 тис. євро.
— Крім порушення санкцій, виявлено і фінансове шахрайство — підприємство незаконно скористалося податковим вирахуванням, що завдало шкоди держбюджету Латвії на 173 тис. євро.
— Проти підозрюваного порушено кримінальну справу одразу за кількома статтями, включно з порушенням міжнародних санкцій, що карається позбавленням волі на строк до 4 років.
— Цей випадок — ще один доказ того, що білорусь системно намагається обходити європейські обмеження, використовуючи фіктивні маршрути та документи.
— Подібні схеми несуть загрозу цілісності санкційного режиму проти агресорів і вимагають посилення контролю на зовнішніх кордонах ЄС.