Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.10.2025
1. У росії закінчується можливість перенаправляти нафту на експорт через атаки українських дронів.
— Атаки українських безпілотників по російських НПЗ суттєво зменшили можливість москви компенсувати втрати у переробці збільшенням експорту сирої нафти.
— У вересні обсяги переробки впали нижче 5 млн барелів на добу — приблизно на 500 тис. барелів менше, ніж зазвичай. З початку серпня Україна вразила щонайменше 15 нафтопереробних заводів у європейській частині росії. Це створило помітний дефіцит переробних потужностей, який москва намагається компенсувати зростанням морського експорту сирої нафти.
— Водночас, експортні можливості рф практично вичерпані. Порти Приморськ (Балтійське море) і Новоросійськ (Чорне море) вже працюють на межі потужності. Єдиний порт, який має певний резерв — Усть-Луга, однак його експорт залишається нижчим за пікові рівні 2024 року, ймовірно через удари українських дронів по насосних станціях, що постачають нафту до порту.
— Сукупно три головні західні порти росії мають лише 165–265 тис. барелів на добу вільної потужності, що не дозволяє повною мірою компенсувати втрати від падіння переробки.
— Інші напрямки — Козьміно, Де-Кастрі, Пригородне та Мурманськ — або працюють майже на максимумі, або не пов’язані з трубопровідною системою і не можуть прийняти додаткові обсяги.
— Якщо загальні продажі вуглеводнів росії скоротяться, вона може бути зацікавлена в тому, щоб відмовити партнерів по ОПЕК від збільшення постачань на світовий ринок
2. росія скорочує фінансування громадського транспорту, щоб вивільнити кошти для війни.
— Уряд рф планує утричі зменшити видатки на федеральну програму «Розвиток громадського транспорту», яка передбачала закупівлю тисяч автобусів, тролейбусів і трамваїв для російських міст.
— Витрати на програму у 2026 році скоротяться з 42,6 до 13,8 млрд рублів. Кошти урізаються, щоб профінансувати військові витрати, які у 2026 році перевищать 12,9 трлн рублів, ще 3,9 трлн отримають інші силові відомства — разом це 38% усіх бюджетних видатків.
— Скорочення надходжень від експорту сировини посилює тиск на російський бюджет: доходи від нафти й газу впадуть на 22% у 2025 році та ще на 20% у 2026-му, що призведе до дефіциту бюджету рф в 5,7 трлн рублів у 2025 році і 3,8 трлн — у 2026-му.
3. кремль рекордно збільшить фінансування державної пропаганди.
— російський уряд у бюджеті на 2026 рік заклав рекордні 146,3 млрд рублів на підтримку державних телеканалів, медіа та пропагандистських проєктів.
— Порівняно з 2025 роком витрати на медіа зростуть +7%, а відносно довоєнного 2021 року — на 28%. Таким чином, обсяг фінансування перевищить річні бюджети кількох російських регіонів.
— Більша частина коштів піде на державні телеканали, зокрема на мережу Russia Today, яку влада активно використовує для поширення офіційної позиції кремля як всередині країни, так і за кордоном.
— Мета фінансування — «інформаційне забезпечення державної політики». На практиці ж ідеться про розширення пропагандистського апарату, який кремль використовує для виправдання війни проти України та контролю над суспільною думкою в самій росії.
4. Останній великий американський банк іде з російського ринку.
— Американський Citibank, який входив до двадцятки найбільших банків рф за розміром активів, повністю згортає роботу в росії. З 1 листопада російська «дочка» Citi припиняє нарахування відсотків і обслуговування всіх ощадних і накопичувальних рахунків.
— Це фінальний етап виходу американського банку з російського ринку. Раніше Citibank уже зупинив обслуговування дебетових карт, перекази через Систему швидких платежів ЦБ рф, а також операції з готівкою та оплату покупок через QR-коди.
— У листопаді 2024 року Citibank закрив останнє відділення для роздрібних клієнтів.
— Вихід Citibank означає фактичне завершення присутності великих американських банків у росії — після початку повномасштабної війни проти України міжнародні фінансові установи поступово згортали діяльність у країні, посилаючись на санкційні ризики та токсичність російського ринку.
5. ЄС планує прискорити відмову від імпорту російських енергоносіїв.
— В рамках перегляду програми RePowerEU Єврокомісія пропонує встановити заборону на імпорт російської нафти з 2026 року, а газу — з 2027 року.
— Зміни мають розглянутися 16 жовтня профільним комітетом Європарламенту. Щоб ухвалити їх — потрібна підтримка більшості країн у Раді ЄС та депутатів ЄП.
— У початковій версії RePowerEU передбачався повний відмов від російської енергії до кінця 2027 року. Але тепер Брюссель намагається пришвидшити ці строки.
— У запропонованих заходах — боротьба з «тіньовим флотом» росії, а також можливість введення мита на нафту, що надходить по трубопроводу «Дружба» до Угорщини й Словаччини.
— Однак для цього знадобиться згода всіх членів ЄС, зокрема тих, хто поки отримує російські поставки.
— Ця ініціатива — не лише санкції проти Москви, а й серйозне випробування для внутрішньої солідарності ЄС. Адже, попри амбіції, росія все ще залишається другим за величиною постачальником СПГ в ЄС із часткою приблизно 15%.
6. У США громадянина Латвії засудять до 5 років ув’язнення за допомогу росії в обході санкцій.
— Міністерство юстиції США повідомило, що 56-річний громадянин Латвії визнав себе винним у змові з метою обходу американського експортного законодавства.
— Його звинувачують у подачі фальшивих експортних декларацій і незаконному постачанні авіаційного обладнання до росії, попри запроваджені санкції.
— За даними слідства, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну він разом із двома спільниками зі США продовжував контрабандно відправляти складне авіаційне обладнання російським компаніям без дозволу Мінторгу США.
— Підозрюваний діяв із території Латвії, використовуючи компанію, зареєстровану в Об’єднаних Арабських Еміратах, і співпрацював з американською фірмою, через яку організовували постачання.
— Схема передбачала транзит через треті країни — Лаос, Казахстан, Киргизстан і ОАЕ — та проведення платежів через місцеві банки.
— Затриманого було екстрадовано до США в серпні 2024 року. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі, а винесення вироку призначене на 10 березня 2026 року.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.10.2025
1. У росії атаки українських безпілотників спричинили різке зростання цін на бензин і прискорення паливної інфляції.
— Середня роздрібна ціна бензину в росії підвищилася на 2,48% — один із найвищих показників з початку 2010-х років. Швидше бензин дорожчав лише тричі: у травні 2018 року (+5,63%), у липні 2015-го (+2,52%) та в серпні 2023-го (+2,49%).
— У річному вимірі зростання цін на пальне перевищує 11% з початку року — це найдовший період двозначної паливної інфляції з 2011 року. Лише за останній тиждень вересня бензин подорожчав ще на 0,8%, що перевищує загальний темп споживчої інфляції (0,13%).
— Подорожчання пального посилює інфляційний тиск у ширших секторах економіки. Зокрема, воно збільшує витрати в сільському господарстві, транспорті та логістиці, що неминуче трансформується у зростання цін на продукти й товари першої необхідності.
2. Перевезення нафти та нафтопродуктів російською залізницею скорочуються рекордними темпами.
— Обсяги транспортування нафти та нафтопродуктів мережею РЖД продовжують зменшуватися. У вересні 2025 року завантаження становило 15,1 млн тонн, що на 9,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За дев’ять місяців року перевезено 147,2 млн тонн — на 5,4% нижче, ніж у 2024-му.
— Темпи спаду залізничних перевезень пального стрімко зростають: якщо в липні скорочення становило 2,3%, то у вересні — вже утричі більше.
— Головні причини спаду — зниження обсягів переробки через атаки українських дронів на російські НПЗ та експортні обмеження на бензин і дизельне паливо, запроваджені урядом рф. Унаслідок цього зростає обсяг невивезеної сировини, що безпосередньо позначається на статистиці РЖД.
— Падіння залізничних перевезень пального фіксується вперше з 2022 року. Якщо тенденція збережеться, це може свідчити про початок системної кризи в паливній логістиці росії.
3. росія за підсумками перших дев’яти місяців 2025 року опустилася на четверте місце серед постачальників газу до країн ЄС, згідно з оцінками аналітичного центру Bruegel.
— Загальний обсяг імпорту російського газу (трубопровідного та ЗПГ) склав близько 27,6 млрд кубометрів, що нижче показників попереднього кварталу.
— Попри загальне скорочення поставок, росія збільшила експорт трубопровідного газу через маршрут «Турецький потік» на 7% — до 13 млрд кубометрів.
— Однак ці обсяги залишаються незначними порівняно з довоєнним рівнем експорту і не компенсують втрат від європейського ембарго та скорочення частки російського газу на ринку ЄС.
— За даними Bruegel, нині основними постачальниками газу до Євросоюзу залишаються Норвегія, США та Алжир, тоді як частка росії продовжує знижуватися.
4. У росії за останнє десятиліття різко скоротилася кількість науковців із ученими ступенями.
— За даними Росстату, у 2024 році в наукових установах країни працювало 89,6 тис. кандидатів і докторів наук — на 20% менше, ніж у 2015 році. Зокрема, кількість докторів наук зменшилася на 23% (до 21,7 тис.), а кандидатів — на 19% (до 67,9 тис.).
— Спад пов’язаний із фінансовими та організаційними проблемами — низькими стипендіями, платним навчанням, нестачею часу через необхідність працювати, а також дефіцитом дисертаційних рад. Значна частина випускників аспірантур не захищає дисертації, отримуючи лише диплом «дослідник, викладач-дослідник».
— За період 2012–2021 років чисельність аспірантів у росії скоротилася у 1,6 раза, а випускників — майже у 2,5 раза. Схожа тенденція зберігалася і в наступні роки, що свідчить про системну кризу у сфері підготовки наукових кадрів.
5. ОПЕК+ ухвалила рішення про помірне збільшення видобутку нафти — позиції росії слабшають.
— Країни ОПЕК+ домовилися з листопада підвищити видобуток нафти на 137 тисяч барелів на добу — таке ж помірне збільшення, як і в жовтні. Рішення ухвалили під час онлайн-зустрічі організації, до складу якої входять держави ОПЕК, росія та кілька менших виробників.
— Головна мета — повернути частку ринку, яку в останні роки відвоювали американські виробники.
— Водночас напередодні зустрічі між саудівською та російською сторонами виникли суперечності. Ер-Ріяд виступав за суттєвіше збільшення — до 274 або навіть 548 тисяч барелів на добу, тоді як москва наполягала на мінімальному прирості.
— російська позиція пояснюється побоюванням подальшого падіння цін на нафту та неможливістю швидко наростити видобуток через санкції й технологічну ізоляцію.
— Таким чином, навіть усередині ОПЕК+ росія дедалі більше втрачає вплив, поступаючись ключові позиції Саудівській Аравії. Загалом протягом 2025 року країни ОПЕК+ вже наростили видобуток більш ніж на 2,6 млн барелів на добу — близько 2,5% світового попиту, що посилює конкуренцію на ринку й створює додатковий тиск на експортні доходи москви.
6. ЄС готує удар по “тіньовому флоту” рф.
— Євросоюз планує створити правові підстави для зупинки 16 підозрілих нафтових танкерів, пов’язаних із росією, якщо ті увійдуть до Балтійського моря.
— Нові заходи обговорюють через ризики від “тіньового флоту”: дрони, витоки нафти, пошкодження кабелів.
— У рамках 19-го пакету санкцій ЄС хоче внести до “чорного списку” ще 120 танкерів, довівши загальну кількість до 568 суден.
— Це заборонить їм заходити в порти ЄС та співпрацювати з європейськими компаніями.
— 16 із цих суден не мають визначеного прапора — серед них Adonia, Apate, Aquilla II, Bolu, Leona, Myra, Tassos та інші.
— За статтею 110 Конвенції ООН з морського права, країни ЄС можуть перехоплювати судна без національності у своїх водах.