Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.02.2026
1. Нафтогазові доходи росії у січні обвалилися майже вдвічі — мінімум із 2020 року.
— Нафтогазові доходи федерального бюджету росії у січні різко скоротилися майже вдвічі в річному вимірі, впавши до найнижчого рівня з липня 2020 року. Це різко посилило тиск на бюджет рф, який критично залежить від сировинних надходжень.
— За даними російського Мінфіну, у січні бюджет отримав лише 393,3 млрд рублів нафтогазових доходів проти 447,8 млрд рублів у грудні. Ключовими причинами падіння стали зниження світових цін на нафту та зміцнення рубля, яке суттєво скорочує рублеву виручку експортерів.
— Загалом у 2025 році нафтогазові доходи росії вже зменшилися на 24% — до 8,48 трлн рублів. При цьому федеральний бюджет було зведено з дефіцитом у 5,6 трлн рублів, що підкреслює поглиблення фінансових проблем держави.
— На 2026 рік російська влада закладає плани отримати 8,92 трлн рублів від продажу нафти й газу за загальних доходів бюджету понад 40 трлн рублів.
— Однак поточна динаміка демонструє, що виконання цих показників стає дедалі більш вразливим до коливань курсу рубля та несприятливої кон’юнктури на світових сировинних ринках — факторів, які москва дедалі менше контролює.
2. Дефіцит бюджету росії може майже потроїтися у 2026 році через обвал нафтових доходів.
— Дефіцит державного бюджету росії до кінця 2026 року може зрости майже утричі порівняно з офіційними планами на тлі різкого падіння нафтових доходів, скорочення закупівель російської нафти Індією та зростання знижок на російську сировину.
— За внутрішніми розрахунками урядового аналітичного центру, які не планують публікувати, доходи від енергетики у 2026 році можуть бути на 18% нижчими за закладені в бюджеті.
— У такому разі дефіцит зросте до 3,5–4,4% ВВП замість запланованих 1,6% ВВП, а витрати перевищать план на 4,1–8,4%. Загальні доходи бюджету можуть скоротитися на 6% — до 37,9 трлн рублів.
— У січні 2026 року нафто-газові доходи бюджету рф уже обвалилися вдвічі — до 393,3 млрд рублів, що стало найнижчим показником із липня 2020 року. Додатковий тиск створює те, що російська нафта торгується зі знижкою понад 20% до світових еталонів, а зміцнення рубля на 45% за минулий рік зменшує рублеві податкові надходження.
— Оцінки були зроблені ще до заяви президента США Дональда Трампа про припинення Індією закупівель російської нафти, однак навіть у базовому сценарії закладалося падіння індійського імпорту на 30%. Саме Індія раніше була ключовим ринком для російської нафти після втрати Європи.
— Фіскальні резерви росії становлять 4,1 трлн рублів, але, за нинішніх темпів падіння доходів, вони можуть бути значною мірою вичерпані протягом року. За оцінками Alfa Investment, бюджет може недоотримати близько 3 трлн рублів, що означатиме використання до 73% ліквідних резервів. У російському ВТБ прогнозують скорочення резервів до 1,6 трлн рублів у 2026 році.
3. Федеральний бюджет рф на 2026 рік дедалі більше вразливий до коливань валютного курсу та цін на нафту.
— Його стійкість фактично тримається не на доларовій ціні нафти, а на рублевій вартості бареля, і зміцнення рубля на тлі слабшого долара працює проти доходів казни.
— У базових параметрах бюджету закладено ціну Urals на рівні 59 доларів за барель, що відповідає приблизно 5,4 тис. рублів. Однак за нижчої доларової ціни або міцнішого курсу рубля рублева виручка різко скорочується.
— Якщо фактична ціна наблизиться до 50 доларів за барель, бюджет втрачатиме до 1 тис. рублів з кожного бареля нафти. За такого сценарію недоотримання доходів може сягнути 0,5–0,7% ВВП навіть без урахування додаткових негативних ефектів для курсу та податкової бази. Тиск на нафтовий ринок посилюють зростання світового видобутку та геополітична невизначеність, зокрема навколо Венесуели, Ірану й ризиків у районі Ормузької протоки.
— Певне скорочення дисконту Urals до Brent може частково пом’якшити ситуацію, однак цього буде недостатньо, якщо рублева ціна бареля не втримується на закладеному в бюджеті рівні.
— У підсумку нафтові доходи, ключові для фінансування витрат рф, залишаються під дедалі більшим тиском, що підвищує ризики бюджетного дефіциту у 2026 році.
4. Уряд рф визнав фактичну зупинку зростання інвестицій в економіці.
— За дев’ять місяців 2025 року приріст інвестицій становив лише 0,5%, а за підсумками року показник, імовірно, наблизився до нуля. Це різко розходиться з попередніми очікуваннями: ще восени прогнозувалося зростання на 1,7%, однак у третьому кварталі було зафіксовано перше за п’ять років річне падіння інвестицій — на 3,1%. На 2026 рік офіційний прогноз також передбачає скорочення — на 0,5%.
— Найбільше просідання припало на ключові напрями — інфраструктуру, машини та обладнання, де інвестиції впали на 15% у річному вимірі. Це свідчить про зупинку нарощування виробничого потенціалу та ризик його подальшого звуження.
— Основне джерело інвестицій — власні кошти компаній — різко скорочується. За січень–вересень прибутки бізнесу знизилися на 7,7%, а з урахуванням інфляції реальне падіння досягло 15%. Високі процентні ставки змушують компанії відкладати нові проєкти, а вартість кредитів залишається неприйнятною для інвестування і у 2026 році.
— У поточних умовах інвестиційна активність у рф фактично паралізована, що посилює ризики затяжної стагнації економіки.
5. Російська «Северсталь» зафіксувала різке погіршення фінансових результатів за підсумками 2025 року.
— Чиста прибутковість металургійної компанії скоротилася майже у п’ять разів — до близько 32 млрд рублів. Виручка знизилася на 14% у річному вимірі й становила 712,9 млрд рублів. Показник EBITDA впав на 42% — до 137,6 млрд рублів, а рентабельність скоротилася до 19% (мінус 10 п.п.).
— Чистий борг компанії за підсумками року досяг 21,67 млрд рублів.
— У компанії пояснюють обвал чистого прибутку різким скороченням операційного результату — більш ніж удвічі, до 90,2 млрд рублів, а також разовим збитком від знецінення довгострокових активів у ресурсному сегменті.
— Фінансовий спад супроводжується падінням цін на реалізацію металопродукції приблизно на 15%, що відображає слабкий попит на внутрішньому ринку та загальне погіршення кон’юнктури.
— Навіть без урахування «паперового» знецінення активів ключові показники свідчать про системне ослаблення позицій одного з найбільших металургійних виробників рф.
6. Поставки російської морської нафти залишаються формально стабільними, однак структура експорту дедалі більше свідчить про проблеми зі збутом і втрату ключових ринків.
— Упродовж чотирьох тижнів до 1 лютого росія експортувала в середньому 3,27 млн барелів на добу, що приблизно на 600 тис. барелів на добу менше, ніж на піку перед кінцем року.
— У січні Китай знову став найбільшим покупцем російської морської нафти, тоді як поставки до Індії різко скоротилися. Потік у індійські порти впав приблизно до 1,12 млн барелів на добу проти 1,2 млн барелів у грудні, що стало найнижчим рівнем з листопада 2022 року. Це підриває позиції рф на ринку, який після 2022 року був критично важливим для підтримки нафтових доходів.
— Скорочення поставок до Індії частково компенсується Китаєм: у січні в китайських портах було розвантажено близько 1,65 млн барелів на добу — максимум з березня 2024 року. Водночас така переорієнтація лише посилює залежність москви від обмеженого кола покупців і робить експорт вразливим до політичних домовленостей та санкційного тиску.
— Додатковим сигналом проблем є зростання запасів російської нафти в морі. Обсяг сирої нафти, що зберігається в танкерах, перевищує 140 млн барелів третій тиждень поспіль, а з кінця серпня до середини січня запаси в морі збільшилися приблизно на 60 млн барелів.
— Це свідчить про труднощі з пошуком покупців і затримки з розвантаженням. На тлі можливого виконання Індією домовленостей зі США щодо скорочення закупівель російської нафти ризики для експорту рф зростають.
— Навіть за стабільних загальних обсягів дедалі більша частка поставок «зависає» в морі або перенаправляється, що підвищує витрати, знижує ефективність експорту та послаблює нафтові доходи бюджету рф.
7. У січні постачання нафти з росії до Індії різко скоротилися — одразу у 3,5 раза порівняно з минулим роком. Про це повідомляють аналітики S&P Global Commodities at Sea.
— Якщо раніше танкери з російською Urals шикувалися в черги біля індійських портів, то тепер цей потік фактично зійшов нанівець. Причина падіння — не стільки політичний тиск із боку США, скільки холодний економічний розрахунок.
— Євросоюз закрив лазівку, яка дозволяла російській нафті після переробки в Індії повертатися на європейський ринок уже у вигляді «очищених» нафтопродуктів.
— Протягом тривалого часу схема працювала безвідмовно: російська сировина перетворювалася на індійських НПЗ на бензин і дизель, які без проблем продавалися в Європі.
— Після рішення Брюсселя заборонити імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти, економічний сенс цієї моделі зник миттєво. Індія просто не здатна спожити такі обсяги всередині країни, а альтернативні ринки збуту відсутні.
— Для російського бюджету це серйозний удар. Ще у 2025 році Індія поглинала близько 73% експортної суміші Urals, фактично виконуючи роль головного хабу для обходу обмежень.
— Січень 2026 року став моментом істини: Нью-Делі більше не є глобальним перевалочним пунктом для російської нафти. Повної відмови Індії від російських енергоносіїв не очікується, однак про колишні обсяги можна забути.
— Питання, куди тепер подіти надлишки російської нафти, залишається відкритим — і дедалі болючішим для москви.
8. Естонія затримала контейнеровоз, що прямував до росії, через підозру в контрабанді.
— Естонські правоохоронні органи затримали контейнерне судно, яке прямувало до росії, у межах посиленого контролю судноплавства в Балтійському регіоні.
— Судно під прапором Багамських островів було зупинене у внутрішніх водах Естонії силами податково-митної служби. За даними естонської влади, контейнеровоз слідував з Еквадору до Санкт-Петербурга і може бути пов’язаний із незаконними постачаннями товарів до рф.
— Хоча судно формально не належить до так званого російського «тіньового флоту» і не перебуває під санкціями Євросоюзу, сам факт затримання підкреслює зростаючу підозрілість будь-яких логістичних маршрутів у напрямку росії.
— У Таллінні окремо наголошують, що інцидент не пов’язаний із санкційним режимом, а є частиною стандартних митних і правоохоронних процедур.
— Водночас ситуація демонструє: навіть «чисті» з юридичної точки зору судна, що працюють на російському напрямку, дедалі частіше опиняються під пильним контролем європейських служб на тлі системних спроб рф обходити обмеження та використовувати глобальну торгівлю у власних інтересах.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.02.2026
1. У росії зафіксовано початок банківської кризи — це визнав навіть близький до Кремля аналітичний центр ЦМАКП.
— У січневому звіті центр повідомляє, що банківський кризовий сценарій, який раніше прогнозувався, тепер відповідає формальним критеріям системної кризи.
— За оцінкою ЦМАКП, частка проблемних активів у банківській системі вже перевищила 10%, що саме по собі означає перехід у кризову фазу. Також фіксуються підвищені ризики відтоку депозитів: поки що він стримується латентним характером процесів, однак у разі подальшого погіршення ситуації можлива різка «втеча вкладників».
— Найгірша ситуація складається в кредитуванні малого та середнього бізнесу — тут частка проблемних позик у середньому сягає 19%, що свідчить про різке погіршення фінансового стану підприємств і згортання ділової активності.
— Дані Центробанку рф підтверджують масштаб проблем: на кінець жовтня проблемними були 11,2% корпоративних кредитів на суму 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних кредитів на 2,3 трлн рублів.
2. У січні вантажні перевезення «Російських залізниць» РЖД знову скоротилися, що підтверджує погіршення ситуації в базових секторах економіки рф.
— За даними РЖД, обсяг навантаження становив 89,3 млн тонн, що на 4% менше, ніж у січні минулого року. Основний негативний внесок забезпечили ключові для російської логістики галузі — вугільна та металургійна, де скорочення відвантажень триває кілька місяців поспіль.
— Динаміка свідчить про ослаблення промислової активності та зменшення як експортних, так і внутрішніх потоків сировини.
— Падіння обсягів навантаження на залізниці, яка традиційно вважається одним із ключових індикаторів ділової активності в рф, вказує на втрату економікою інерції та загострення структурних проблем, посилених війною, санкційним тиском і скороченням зовнішніх ринків.
3. Експорт російського трубопровідного газу до Європи в січні зріс приблизно на 10% у річному вимірі.
— Це зростання не змінює загальної картини різкого занепаду. Поставки відбувалися фактично лише через «Турецький потік» і сягнули 1,73 млрд кубометрів — на 160 млн кубометрів більше, ніж рік тому.
— Таким чином, Туреччина остаточно закріпилася як єдиний залишковий маршрут російського газу до Європи.
— Після відмови України продовжувати транзитну угоду, яка завершилася в січні 2025 року, у росії не залишилося жодних альтернативних сухопутних шляхів постачання.
— За даними ENTSOG, середньодобовий експорт через «Турецький потік» у січні становив близько 55,8 млн кубометрів — рівень, що лише підкреслює вузьке «горлечко» нинішньої логістики.
— Водночас у річному вимірі 2025-й став для російського газу в Європі провальним. Експорт скоротився на 44% — до близько 18 млрд кубометрів, що є мінімумом із середини 1970-х років.
— Для порівняння, у 2018–2019 роках росія постачала до Європи понад 175–180 млрд кубометрів на рік.
— Поточні обсяги наочно демонструють масштаб структурного обвалу та втрату росією статусу ключового газового постачальника для європейського ринку.
4. Експорт російського ЗПГ ускладнюеться через санкції.
— Проєкт «Арктик ЗПГ-2», що перебуває під санкціями США, використовує плавуче сховище в Баренцевому морі як тимчасовий хаб для накопичення та перевалки газу, фактично визнаючи нездатність працювати в нормальному експортному режимі.
— Плавуче сховище «Саам ПХГ» стало ключовим елементом цієї схеми. Взимку до самого заводу можуть підходити лише криголамні газовози класу Arc7, тоді як до сховища — й звичайні судна. Це дозволяє росії частково обходити сезонні обмеження та санкційний тиск, перекидаючи газ у «буферну зону» без гарантованих покупців.
— Газовоз «Алексій Косигін» — єдиний побудований у росії ЗПГ-танкер класу Arc7 — нещодавно забрав партію газу з «Арктик ЗПГ-2» і попрямував до цього сховища.
— Водночас і сам танкер, і «Саам ПХГ», і проєкт «Арктик ЗПГ-2» перебувають під санкціями США, що різко звужує можливості подальшого продажу палива.
— москва намагається створити тимчасову систему накопичення ЗПГ «в очікуванні кращих часів», але така логістика лише підкреслює глибину проблем: російський газ застрягає в морі без стабільних маршрутів і ринків збуту, а санкції дедалі більше перетворюють експорт ЗПГ на дорогий і ризикований квест.
5. «Тіньовий» танкерний флот, який стрімко збільшився у 2025 році на тлі санкційної торгівлі російською нафтою, у 2026 році може зіткнутися зі зламом тенденції.
— Сукупність факторів — політичні зміни у Венесуелі, посилення тиску на переробників російської нафти, нестабільність навколо Ірану та збереження профіциту сировини — змінює конфігурацію світової торгівлі й поступово витісняє «сіру» логістику на периферію ринку.
— Втрата венесуельського напряму вже стає відчутним ударом по тіньовому сегменту, який активно обслуговував санкційні потоки.
— Одночасно скорочення далеких маршрутів і перебої на окремих трубопроводах змінюють структуру попиту на користь суден середнього тоннажу, що знижує потребу в застарілих VLCC, задіяних у перевезеннях російської нафти.
— На тлі ослаблення напряму Захід–Схід попит на великотоннажні танкери концентрується переважно в Перській затоці. Водночас перебудова маршрутів постачання російської нафти й нафтопродуктів посилює волатильність фрахтових ставок і підвищує операційні ризики для перевізників, пов’язаних із рф.
— Танкерний сектор входить у фазу переоцінки, в якій модель «тіньової» логістики, створена для обходу санкцій росією, дедалі очевидніше втрачає стійкість в умовах нових геополітичних і ринкових реалій.
6. ЄС розглядає можливість запровадження нових санкцій проти російських металів — міді та платини, в межах підготовки 20-го пакета.
— Йдеться про потенційне ембарго також на іридій і родій, яке може бути схвалене лише за умови одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС.
— У разі ухвалення рішення основний удар припаде по «Норильському нікелю» — ключовому виробнику платини, міді, іридію та родію в росії. Компанія тривалий час залишалася поза санкціями саме через свою роль у світових ланцюгах постачання, однак тепер цей фактор перестає бути стримувальним.
— Обмеження можуть серйозно вдарити по валютних надходженнях росії та ще більше звузити її можливості фінансувати війну.
— Водночас паладій, який забезпечує близько 40% світового ринку автокаталізаторів, поки що не планують включати до санкційного списку — через ризики для європейської промисловості.
7. Провідні міжнародні консалтингові компанії продовжують співпрацю з великими російськими структурами, що перебувають під міжнародними санкціями, зокрема зі «Сбербанком».
— Китайські підрозділи міжнародних KPMG та Bain & Co погодилися надавати послуги російському державному банку в межах проєкту зі створення його філії в Китаї.
— Співпраця включала допомогу в отриманні ліцензій, проходженні державних перевірок, оцінці IT-систем і підготовці податкової звітності. Відповідна угода про надання послуг датована 6 листопада 2023 року. Сума винагороди за контрактом перевищувала 400 тис. доларів.
— Також, у вересні 2024 року китайський підрозділ Bain & Co запропонував «Сбербанку» проєкт з аналізу ринку електромобілів у Китаї. Згідно з внутрішнім листуванням, вартість тритижневої роботи також оцінювалася більш ніж у 400 тис. доларів.
— При цьому в переговорах представники Bain визнавали неможливість отримувати оплату безпосередньо від організації, що перебуває під санкціями, і обговорювали варіанти залучення посередника.
— Такі практики вказують на намагання російських державних структур обходити санкційні обмеження за участі міжнародного консалтингу, використовуючи юрисдикції третіх країн.
8. США та Індія домовилися про поступову відмову Нью-Делі від закупівель російської нафти в межах ширшої торговельної угоди.
— Про це заявив президент США Дональд Трамп після переговорів із прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді. В обмін на скорочення імпорту російських енергоносіїв Сполучені Штати погодилися знизити мита на індійські товари з 25 до 18%, а Індія — розширити доступ американських компаній до свого ринку.
— Як альтернативні джерела постачання розглядаються США та Венесуела. Для росії такі домовленості означають ризик втрати одного з ключових експортних напрямків.
— Після початку повномасштабної війни проти України Індія стала найбільшим покупцем російської морської нафти зі значним дисконтом, що дозволяло Кремлю частково компенсувати втрату європейського ринку та підтримувати нафтові доходи бюджету.
— Водночас, за даними Reuters, індійським нафтопереробним заводам знадобиться перехідний період для фактичного згортання імпорту з росії. Джерела в галузі зазначають, що вантажі, законтрактовані на лютий, прибудуть у березні, і лише після виконання чинних угод можливе реальне скорочення закупівель.
— Уряд Індії поки що не видав формального розпорядження про негайне припинення імпорту російської нафти. Найвразливішою залишається Nayara Energy — нафтопереробний завод, пов’язаний з російським капіталом і потужністю близько 400 тис. барелів на добу, який майже повністю залежить від російської сировини.
— Підприємство планує тривалу зупинку на технічне обслуговування з квітня, що додатково зменшить попит на нафту з рф.
— Торговельні дані вже фіксують негативну для росії тенденцію: у грудні імпорт російської нафти до Індії впав до мінімуму за два роки, тоді як частка поставок з країн ОПЕК зросла.
— Індійські НПЗ дедалі активніше переорієнтовуються на Близький Схід, Африку та Південну Америку, поступово витісняючи російську нафту зі свого енергетичного балансу.