Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.10.2025
1. Мінфін рф визнав різке падіння нафто-газових доходів бюджету.
— У вересні надходження від нафти й газу скоротилися на 25% у річному вимірі — до 582,5 млрд рублів. Загалом із початку року сировинні доходи зменшилися на 1,7 трлн рублів, до 6,6 трлн, і темпи спаду лише прискорюються: від 14% у січні–травні до 21% за дев’ять місяців.
— Податок на видобуток корисних копалин із нафти впав на 32%, із газу — на 52%, а збори експортних мит — на 27%.
— Хоча в законі про бюджет уряд планував отримати 10,94 трлн рублів нафто-газових доходів, тепер Мінфін рф прогнозує їхнє скорочення майже на 22%, до 8,6 трлн рублів.
— У проєкті бюджету на 2026–2028 роки також немає очікувань на відновлення: заплановані збори становлять 8,9 трлн у 2026-му, 9 трлн у 2027-му та 9,7 трлн у 2028-му — істотно нижче рівня 2024 року.
2. російська економіка другий місяць поспіль фактично не демонструє зростання, свідчать дані Росстату та Мінекономрозвитку рф.
— У серпні ВВП рф зріс лише на 0,4% рік до року — утричі менше, ніж у другому кварталі (1,1%) і в одинадцять разів менше, ніж рік тому (4,3%). Такий самий слабкий приріст фіксувався і в липні. Сукупний показник з початку року знизився з 1,1% до 1%.
— Промисловість скотилася у стагнацію з 0,5% річного зростання, а сектори поза оборонно-промисловим комплексом занурились у глибоку рецесію.
— У серпні випуск одягу впав на 9,1%, меблів — на 12,7%, продуктів харчування — на 2,1%, металургійної продукції — на 8,4%.
— Виробництво нафтопродуктів знизилося на 6,3% після атак дронів по російських НПЗ.
— Російську економіку штормить, оскільки зростання зосереджене у військовому виробництві, яке не створює корисної основи для майбутнього розвитку.
— Оборонні заводи і далі працюють у три зміни, штампуючи танки та бомби, однак військовий бум вичерпався: росія не може щороку підвищувати оборонні витрати на 30%, а з припиненням додаткових вливань зникає й ефект зростання.
3. У вересні сектор послуг у росії зафіксував найглибше падіння з кінця 2022 року.
— Індекс ділової активності в послугах (PMI) впав до 47,0 з 50,0 у серпні, що означає різке падіння попиту. Опитування показало найглибше скорочення нових замовлень із грудня 2022 року — компанії скаржаться на зменшення клієнтської бази та падіння купівельної спроможності.
— Водночас витрати бізнесу зросли найшвидше за останні п’ять місяців через подорожчання постачань, зарплат і комунальних послуг. Попри це, компанії намагалися стримувати ціни, щоб не втратити конкурентоспроможність.
— Сукупний індекс PMI, який охоплює і виробництво, і сферу послуг, опустився до 46,6 із 49,1 у серпні — це найглибше падіння в приватному секторі росії з жовтня 2022 року.
4. У російському бюджеті на 2026 рік закладено масштабні скорочення витрат, які напряму показують, що війна проти України стає головним фінансовим пріоритетом кремля.
— Витрати на нацпроєкт «Активне довголіття» скорочуються на 26% — з 372,7 до 274,2 млрд рублів.
— Програма модернізації первинної медичної допомоги в регіонах втратить понад половину фінансування: замість 123,3 млрд залишать лише 53,2 млрд рублів.
— Менше грошей отримає і лікування критичних хвороб: боротьба з онкологією — мінус 3,1% (144,5 млрд рублів); з серцево-судинними захворюваннями — мінус 2,5% (11,3 млрд), з діабетом — мінус 13% (8,4 млрд).
— Також скорочуються видатки на розвиток швидкої допомоги (мінус 28%) і федеральних медичних центрів (мінус 30%). Таким чином, російське населення заплатить за пріоритет війни різким урізанням фінансування медицини.
5. Угорщина, яка залишається одним із найбільших клієнтів «Газпрому» в ЄС, заявила про намір диверсифікувати постачання газу і розглядає можливість закупівель у Туркменістані.
— Про це під час візиту до Ашгабата повідомив заступник держсекретаря з розвитку східних відносин Угорщини.
— Він підкреслив, що Будапешт розраховує на Туркменістан як на «надійного партнера» і сподівається, що вже найближчим часом туркменський газ зможе надходити і до Угорщини.
— Напередодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто оголосив про підписання найбільшого довгострокового контракту на закупівлю ЗПГ — із французькою компанією Engie. Угода діятиме з 2028-го по 2038 рік і передбачає поставки 4 млрд кубометрів газу.
— Крім того, у вересні Угорщина домовилася з Shell про щорічні поставки 2 млрд кубометрів з 2026 року протягом десяти років. Газ надходитиме через Чехію та Німеччину.
— Така активність Будапешта може свідчити про бажання знизити залежність від російських енергоносіїв та диверсикувати поставки.
6. У вересні Індія побила історичний рекорд із постачання дизельного пального до Європи — від 9,7 до 10,4 млн барелів (1,3–1,4 млн тонн), що стало максимумом із 2017 року, коли почали вести статистику.
— Причини зростання очевидні: європейські НПЗ скоротили виробництво через ремонтні роботи, а премії на дизель у ЄС підскочили, зробивши експорт для індійських переробників особливо вигідним. Додатковим стимулом стало здешевлення морських перевезень після серпня.
— Однак, близько третини нафти, яку переробляють індійські заводи, постачається з росії. Це означає, що значна частина «індійського» дизеля фактично вироблена з російської сировини.
— У 18-му пакеті санкцій ЄС прямо прописана заборона на імпорт нафтопродуктів, зроблених із російської нафти через треті країни, включно з Індією. Таким чином, вересневий рекорд може виявитися піковим.
— У найближчі місяці Європа постане перед вибором: посилювати контроль, аби перекрити потік «російського дизеля під індійським соусом», чи миритися з фактичним підривом санкційної політики.
7. Сербський нафтопереробний завод NIS AD, контрольний пакет якого належить «Газпрому», може змінити структуру власності, аби уникнути американських санкцій. Про це повідомив президент Сербії Александр Вучич.
— За його словами, російські акціонери готові продати 11,3% компанії та дозволити їй почати імпорт нафти зі США. Сукупно «Газпром» і його нафтова «дочка» нині володіють близько 56% акцій NIS.
— Ці кроки мають на меті врахувати зауваження Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC).
— Водночас Вучич підкреслив, що «питання в тому, чи приймуть це американці», адже позиція Вашингтона, ймовірно, зумовлена не лише економічними, а й ширшими політичними міркуваннями.
8. Європейські військові готуються до консультацій щодо протидії російському «тіньовому флоту», який перевозить нафту в обхід санкцій. Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон.
— За його словами, найближчим часом відбудеться обговорення спільних дій армій країн ЄС проти таких суден. У форматі «коаліції охочих» до процесу планують долучити й НАТО, яке працює над власними заходами протидії.
— Серед варіантів — навіть ідея закриття Балтійського моря для російських торговельних кораблів, що обговорюється в Європі понад рік.
— Раніше Макрон закликав до затримання суден, якщо є підозра, що вони перевозять російську нафту або перебувають під санкціями. Прикладом став випадок з танкером Boracay (раніше — Kiwala), який був затриманий.
— Пізніше судно змінило назву на Pushpa та відійшло від французького узбережжя, що підтвердили сервіси моніторингу руху суден.
9. Данія офіційно звинуватила росію у веденні гібридної війни.
— Директор Служби військової розвідки країни Томас Аренкіль заявив, що москва прагне посіяти невизначеність і страх, використовуючи засоби, які ще кілька років тому вважалися немислимими.
— Він наголосив, що Кремль намагається стерти межу між нападом і «гібридними загрозами», аби розмити рамки застосування 5-ї статті договору НАТО.
— Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен попередив про можливі нові атаки, зокрема кібератаки, спрямовані проти європейських країн. У свіжому звіті військової розвідки йдеться про високу ймовірність диверсій проти данських військових та провокацій проти НАТО.
— Водночас ризик прямого військового нападу росії оцінюється як відсутній.
— Наприкінці вересня Данія кілька разів була змушена закривати аеропорти через появу невідомих дронів. Подібні інциденти фіксували також Франція, Норвегія, Німеччина та Швеція.
— Данія залишається одним із головних донорів військової допомоги Україні, витрачаючи на підтримку Києва 2,9% ВВП — найбільший показник серед усіх союзників.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 02.10.2025
1. росія готується закупати бензин у Китаю та інших азійських країн після того, як майже 40% потужностей її НПЗ вийшли з ладу через удари українських дронів.
— Міністерство енергетики та уряд рф розробили пакет заходів, який передбачає імпорт пального з Китаю, Південної Кореї та Сінгапуру.
— Для цього планується обнулити ввізні мита через пункти пропуску на Далекому Сході, а також компенсувати компаніям із бюджету різницю між світовими та внутрішніми цінами.
— Закупівлі здійснюватимуть три компанії: «Роснефть», ННК та держструктура «Промсырьеимпорт».
— Додатково москва має намір збільшити поставки бензину з Білорусі, а також повернути до використання заборонену в більшості країн токсичну присадку ММА (монометиланілін), що підвищує октанове число пального. Її застосування припинили у рф ще у 2016 році через канцерогенні ризики.
2. Санкції зірвали плани російських компаній залучати кошти в юанях у Китаї.
— російські корпорації, включно з «Газпромом», «Русалом» та «Росатомом», не можуть вийти на китайський ринок облігацій у юанях через побоювання місцевих банків і інвесторів потрапити під вторинні санкції Заходу.
— Хоча підготовка до випуску облігацій «Panda» («панда бонди» — облігації в юанях, які іноземні компанії випускають на внутрішньому ринку Китаю.) велася понад рік, прогресу немає.
— Китайські брокери та банки «Великої четвірки» відмовляються гарантувати угоди, а інвестори остерігаються геополітичних ризиків.
— Жодна російська компанія не розміщувала таких облігацій із початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— Це підкреслює фінансову ізоляцію москви навіть у країні, яка публічно називає себе її стратегічним партнером.
3. кремль готується до конфіскації західних активів.
— путін 30 вересня підписав указ, який дозволяє прискорено продавати державні активи за спеціальною процедурою. Документ розглядається як «відповідь» москви на можливу конфіскацію заморожених російських резервів у ЄС.
— З 2022 року росія вже відібрала у західних компаній майно на 3,9 трлн рублів (близько $48 млрд).
— Дотепер кремль уникав прямої націоналізації, обмежуючись «тимчасовим управлінням» і продажем активів.
— Підписання указу збіглося з неформальними переговорами лідерів ЄС у Копенгагені щодо заморожених російських активів. Єврокомісія запропонувала використати їх як забезпечення для кредиту Україні на 140 млрд євро, який має бути погашений за рахунок репарацій з боку рф.
4. російський завод «Арктик ЗПГ-2» збільшив видобуток до рекордних обсягів завдяки Китаю.
— російський завод «Арктик ЗПГ-2», який перебуває під санкціями, у вересні вийшов на рекордні показники видобутку природного газу. Середньодобовий видобуток протягом більшої частини місяця становив 17,9 млн кубометрів — це на 14% більше, ніж у серпні, і є найвищим рівнем з моменту запуску об’єкта у грудні 2023 року.
— Газ переробляється на скраплений природний газ і відвантажується до Китаю. Від кінця серпня щонайменше сім танкерів доставили ЗПГ на державний термінал у Бейхаї, ще одне судно прямувало до південного Китаю. Попри зростання поставок, з початком холодного сезону завод може зіткнутися з обмеженнями.
— Нестача танкерів льодового класу ускладнить використання Північного морського шляху, що загрожує зривом логістики.
5. Частка «тіньового флоту» на світовому ринку танкерів досягла 19%.
— У цю категорію входять близько 200 виключно комерційно орієнтованих суден, які працюють одразу на кілька країн під санкціями. Вони не мають політичної чи ідеологічної прив’язаності до росії чи Китаю, а лише прагнуть отримати прибуток.
— Зростає кількість випадків зміни прапорів, використання фальшивих або навіть відсутності прапорів. За даними Lloyd’s List, у 2025 році переведення судна під новий прапор відбувається в середньому за 45 днів — рекордно швидко порівняно зі 120 днями у 2023-му.
— Розширення тіньового флоту стало прямим наслідком війни росії проти України. Водночас вважається, що тіньовий флот збережеться і після завершення війни, оскільки виявив вразливість глобальної системи морського управління.
— Такі танкери перетворилися на платформу для кримінальних схем, шпигунства та тактик залякування, які випробовують стійкість Заходу.
6. G7 пообіцяла посилити тиск на покупців російської нафти.
— Міністри фінансів країн «Великої сімки» 1 жовтня заявили, що вживатимуть спільних заходів проти тих, хто продовжує нарощувати закупівлі російської нафти та допомагає обходити ембарго.
— Спільна заява була ухвалена після віртуальної зустрічі міністрів. У документі наголошується, що G7 готова застосовувати торговельні обмеження, включаючи тарифи та заборони на імпорт і експорт, аби скоротити доходи москви від продажу енергоносіїв.
— «Ми будемо націлюватися на тих, хто продовжує збільшувати закупівлі російської нафти після вторгнення в Україну, і на тих, хто сприяє обходу цих обмежень», – зазначено у заяві. Окремо міністри підкреслили намір поступово відмовитися від решти імпорту російських енергоносіїв.
— Також G7 «серйозно розглядає» додаткові торговельні заходи проти країн, які опосередковано фінансують війну росії. Хоча у тексті не згадуються Індія та Китай, США раніше закликали союзників запровадити тарифи на закупівлі нафти саме цими країнами.
7. Єврокомісія відмовила Угорщині у розблокуванні 550 млн євро через проросійську позицію Орбана.
— Єврокомісія відхилила прохання уряду Угорщини про розблокування 550 млн євро, погодившись виділити лише 163,5 млн євро як авансові виплати. Навіть ці кошти можуть бути відкликані, якщо Брюссель визнає їх використання неналежним.
— Причиною стало дедалі більше невдоволення в ЄС проросійською політикою прем’єра Віктора Орбана, який погрожує зірвати посилення санкцій проти російських енергоносіїв, заблокувати кредит Україні на 140 млрд євро та її заявку на членство в ЄС.
— Питання ролі Орбана та можливості переходу від принципу одностайності до голосування кваліфікованою більшістю стали центральними темами неформального саміту лідерів ЄС у Копенгагені.
— Єврокомісія також не знімає блокування з 18 млрд євро, заморожених раніше через порушення Угорщиною академічних свобод, прав меншин та інші проблеми з верховенством права.
8. Суд у Гамбурзі засудив двох чоловіків до ув’язнення за постачання електронних компонентів для російських безпілотників.
— Головний обвинувачений отримав 6 років і 9 місяців тюрми, його спільник — 3 роки і 6 місяців. У них також конфіскували 63,6 тис. євро.
— Слідство довело, що з вересня 2022-го по листопад 2023-го вони відправили до росії електроніку на майже €1,2 млн — діоди, мікросхеми та транзистори, які можуть використовуватися у виробництві військових дронів.
9. Казахстанська митниця різко посилила контроль на кордоні з росією, почавши перевіряти 99% вантажівок, що прямують із Китаю та можуть містити підсанкційні товари.
— З середини вересня на кордоні утворилися багатокілометрові черги. За словами учасників ринку, близько 7,5 тисяч вантажівок зараз очікують на проїзд. Частина перевізників воліє перечекати в спеціальних відстійниках, аби уникнути затримок.
— Навіть вантажі, що не підпадають під санкції, тепер проходять митницю у середньому за 3–5 днів, що суттєво довше, ніж раніше. Найбільше проблем виникає у дрібних відправників, тоді як великі компанії, що оформлюють до 50 машин на тиждень, стикаються з меншими затримками.
— Черги виникли через спроби митників виявляти недобросовісних постачальників, які можуть переправляти до росії товари подвійного призначення всупереч санкціям.
10. Супутникові знімки спростували версію росії про «українські обстріли», що відключили електропостачання Запорізької АЕС.
— Аналітики McKenzie Intelligence на замовлення Greenpeace дослідили супутникові знімки і не знайшли жодних слідів ударів по ЛЕП, яка живила ЗАЕС. Це повністю руйнує версію москви, що станція залишилась без живлення через нібито атаки ЗСУ.
— Опора ЛЕП не зруйнована, ремонт нескладний.
— Greenpeace та Україна заявляють: росія сама вивела лінію з ладу, щоб створити кризу і підключити станцію до своєї енергосистеми.
— МАГАТЕ вже попереджало, що тиждень роботи реакторів лише на дизель-генераторах — це загроза ядерній безпеці.