Порожні полиці супермаркетів та закриті кафе в Криму

====

Як Кремнієва долина допомогла Україні отримати технологічну перевагу у війні з РФ

Україна посилює тиск на РФ не лише за рахунок західної зброї, а й завдяки технологічній підтримці американських компаній та інвесторів. На тлі паузи у військовій допомозі США українська армія робить ставку на дрони, штучний інтелект і супутниковий зв’язок, що дозволяє завдавати все більш точних ударів по Криму, логістиці та об’єктам у глибині російської території, пише  The Times .

Одним із ключових інструментів став безпілотник Hornet, створений компанією Perennial Autonomy, пов’язаною з екс-главою Google  Еріком Шмідтом . Цей дрон використовує AI для розпізнавання цілей та термінального наведення, хоча рішення про удар, як і раніше, приймає людина. Відносно низька вартість — близько $5 тисяч дозволяє застосовувати Hornet масово. За даними The Times, такі удари вже зробили внесок у паливну кризу в Криму, де фіксуються перебої з постачанням.

Ще одна розробка – дрон-перехоплювач Merops, призначений для знищення ворожих БПЛА. Випробування в Україні виявились настільки успішними, що компанія отримала контракт Пентагону на $500 млн.

Серйозну роль грає і Palantir . Компанія допомагає Україні аналізувати величезні масиви даних та застосовувати ІІ для планування дальніх ударів. Через платформу Brave1 технології Palantir покращують розпізнавання цілей та прискорюють прийняття рішень на полі бою. Водночас зростають побоювання щодо масштабу даних, які збираються під час цієї роботи.

Критично важливим для української армії залишається Starlink, який забезпечує стійкий зв’язок на фронті. При цьому припинення нелегального доступу до системи, як стверджується, вдарило на можливості російських військ.

На цьому тлі Україна дедалі активніше тестує більш автономні ударні системи. Але разом із зростанням ефективності посилюються й етичні суперечки: що більше ІІ залучено до бойових рішень, то гостріше питання про те, де має проходити кордон між машиною та людиною на війні.