​​ПІВРОКУ БЕЗ ДОПОМОГИ

Петро Порошенко під час інтерв’ю Пітеру Залмаєву дуже жорстко прокатався по зовнішньополітичних досягненнях Зеленського.

Дослівно: «Ми півроку сиділи без американської допомоги через те, що на певний час ми втратили двопартійну підтримку Конгресу Сполучених Штатів – це жах. Як можна було це допустити, коли ми маємо 80-85% підтримки американського народу? Ціна, яку заплатили за це відтермінування, коли хтось захотів погратися із Сполученими Штатами, — знову таки втрати на фронті».

Я цілковито згоден зі словами лідера ЄвроСолідарності. Бо давайте пригадаємо, в часи Порошенка ми взагалі не помітили, що на заміну демократу Обамі прийшов республіканець Трамп. Так, це був той самий Трамп з тою самою програмою. Але США допомагали нам за Обами — вони продовжили допамагати нам за Трампа. Ми гадки не мали, які розборки точаться всередині республіканської партії США, нас не цікавило хто там за нас, а хто ні. Трамп нам допомагав.

Це було не тому що то був якийсь інший Трамп і якісь інші республіканці. Це було тому, що українці тоді мали президента, який на своєму горбу тягнув всі наші зовнішньополітичні проблеми. Це було тому, що Петро Порошенко вів переговори і з демократами, і з республіканцями. Він слідкував за ситуацією в американському істеблішменті. Порошенко так повертав ситуацію, аби американський політикум працював на нас.

Але хто це помічав? Цінував хтось зовнішньополітичну діяльність Порошенка? Ні, у нас активіЗти бігали на Захід просторікувати про страшну корупцію. Вже навіть Уляна Супрун визнала що діяльність різноманітних грантових активіЗтів була антиукраїнською.

А що зараз? Ще коли почалося вторгнення, я писав що заяви Зеленського на кшталт «НАТО закрий небо» і «кожен загиблий українець буде на совісті НАТО» нас із Заходом лише сварять. Мені у відповідь просторікували про «агресивну дипломатію Зеленского». Як нині результати «агресивної дипломатії» з неголеним рилом у м’ятій флісці? Вражають?

Міністр оборони Британії Бен Воллес казав, що Україна має бути більш вдячна Заходу — у відповідь вся білявладна мерзота засмерділа, мовляв: «Скільки разів дівчинка поранена під обстрілом, має робити «ку» в бік Заходу»?

А Бен Воллес, насправді, розумні речі казав — він відкрито через пресу вказував українцям, що робота України безпосередньо з громадами в Британії і в США — недостатня. Що треба було їздити, зустрічатися з представниками громад і дякувати їм за допомогу. І казати, що Україна потребує ще допомоги, та роз’яснювати чому це в їхніх інтересах. Робити це мали депутати ВР, у першу чергу, депутати монобільшості. Вони це робили?

Ні. Вони каталися на Захід по своїх справах, а тепер бунтують, бо їх на Захід не пускають. А депутатам від опозиції просто перекрили кордон.

Результати щойно змалював Петро Порошенко.

І не відскіпатися. Президент може послатися на те, що економіка — справа прем’єра якого обирає Верховна рада, а податки і порядок на вулицях то профильні міністерства, голів яких знову таки призначає ВР. Але безпека України і зовнішня політика, це за Конституцією — прямі обов’язки президента Зеленського. Прямі. Не відкрутитися.

Та по-хорошому, нема в Україні питань за які Зеленський відповідальності не несе. Бо ще й досі Зеленський має диктаторські повноваження. Він президент України. І він контролює парламент — через монобільшість. Виконавча і законодавча влада повністю в руках Зеленського — жоден президент України не мав таких повноважень.

Не відкрутитися.

Ми почали війну в умовах коли Захід надавав нам допомогу (Стінгери, Джавеліни), а депутати монобільшості розповідали, ніби Захід провокує Росію. Нам під час повномасштабки дали те, чого давати не хотіли — Абрамси, Бредлі, Петріоти. І результат — півроку без допомоги.

Оце реальні досягнення Зеленського в зовнішній політиці. Він гарно попіарився, коли в інтересах Заходу було нам допомагати. І він виявився безпорадним, коли інтереси Заходу змінилися.

Уявити собі Порошенка в такій ситуації — нереально.

Печера Дракона