Парламентська асамблея Ради Європи під час дебатів ухвалила одразу дві резолюції на підтримку України. Зокрема визнано Голодомор злочином геноциду та наміром знищити українську державу, її мову та культуру.
Єдиний, хто проголосував проти резолюції про підтримку України – Мирослав Вуйчич з Боснії та Герцеговини.
Рішення ухвалили 73 голосами «за» і одним «проти».
Рішення Парламентської асамблеї Ради Європи прокоментував і очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він подякував парламентарям та наголосив на важливості того, що ПАРЄ закликала всі інші парламенти наслідувати цей приклад.
«Зробити це — правильно з моральної, історичної та політичної точки зору», — написав Кулеба.
Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти Британії, Люксембургу, Словенії, Франції, Хорватії, Нідерландів, Італії та інші: загалом — майже 30 країн світу, а також Європейський парламент.
А проте, «Останній Бастіон» нагадує читачам, що Ізраїль не визнає Голодомор геноцидом українців через причетність євреїв до цієї трагедії.
Це виглядає, як мінімум, лицемірно, оскільки носії зірки Давида на своїй шиї чи на прапорі у руках постійно і цілеспрямовано маніпулюють тезою про нібито рівно 6 мільйонів убитих євреїв під час Другої світової війни.
Держава Ізраїль не визнає Голодомор геноцидом проти українського народу, оскільки в Ізраїлі немає практики визнання чи не визнання будь-яких національних трагедій, окрім власної.
Попри це Володимир Зеленський підтримав державу Ізраїль у війні з Палестиною.
Детальніше ознайомитися із повним переліком винуватців Голодомору 1932—1933 років в Україні можна у нашому матеріалі за наступним посиланням.
Крім того, слід пам’ятати, що занадто великий відсоток євреїв було залучено до процесу кривавої реанімації російської імперії, яка розпалася у 1917—1921 роках. У 1936 році понад 80% вищого керівництва радянського союзу складали не росіяни чи українці, а євреї.
Саме вихідці з «Юдиного коліна» стали цементоутворюючим елементом для побудови СССР і всієї більшовицької тоталітарно-окупаційної системи, яка визискувала з українців та інших народів, перемелюючи цвіт націй у жорнах комуністичного режиму.
Але більшість злочинців, які були причетні до організації Голодомору, самі були ліквідовані тоталітарним режимом у 1937-1938 роках, щоб вони не могли розповісти правду про жахливі злочини Голодомору.
Ізраїль не визнає Голодомор, оскільки саме завдяки Сталіну та його кривавому режиму було створено Ізраїль у 1947 р. Після Другої світової війни, до розв’язання якої євреї були безпосередньо причетні, було створено державу Ізраїль: державу євреїв для євреїв, де вони залишаються недосяжними для міжнародних судів
bastion.tv
Як заявив керівник СБУ Валентин Наливайченко, внаслідок Голодомору Україна втратила понад 10 мільйонів людей, із них близько 4 мільйонів померли безпосередньо від голоду, решту складають ненароджені.
P.S. «Фальшивки» про Голодомор, «антисемітизм» та злочин без кари
В атмосфері відзначення роковин Голодомору 1932– 1933 років соціальними мережами традиційно вже шериться картинка з портретами й іменами діячів єврейського походження.
Згадується про сотні євреїв – організаторів і виконавців Голодомору на території України. Галерею портретів увінчує підпис «Україна повинна знати цих вбивць поіменно! Це виконавці голодомору на території України».
Втім останні роки можна знайти й статті, в яких заперечують інформацію про значну роль євреїв в організації геноциду українського народу.
Останнє таке популярне «спростування» ми зустріли на шпальтах видання, яке займається пошуком історичної правди в Україні, а автор «дослідник» визвольного руху в Україні, а якщо придивитися уважніше підгодований шабес-гой Ігор Бігун.
Цей «борзописець» прихапцем розвінчує «дешеву антисемітську агітку», бо знайшов невідповідності та виявив непричетність декого з вказаних на картинці діячів безпосередньо до Голодомору в Україні.
А далі посилаючись на дані російського «Відкритого списку», довідника «Кадровий склад органів державної безпеки СРСР 1935–1939» від російського товариства «Меморіал» він начисто спростовує інформацію про участь вказаних вище осіб в організації Голодомору в Україні, «бо ці чекісти й партійні функціонери, які ініціювали чи здійснювали злочинну репресивну політику комуністичної влади в різних регіонах СРСР і за його межами, але не в Українській СРСР у роки Голодомору».
.
За підрахунками автора згадана листівка, нібито, на 95% фальшивка.
Бігун називає листівку типовою антисемітською маніпуляцією. Вказуючи: вкупі з емоційним підписом зображення має на меті розпалювати ворожнечу до євреїв, апелюючи до відомого пропагандистського образу 1930-х–1940-х років – «жидо-більшовизму».
Але далі починається цікаве. Адже навіть проплачений «дослідник» не в силі заперечити ані те, що вказані постаті здійснювали інші злочини (але на території переважно сучасної Росії), ані існування непропорційно великого представництва євреїв в репресивних органах ОГПУ-НКВД в 1930-х роках.
Зокрема, цифри, засновані на копітких дослідженнях в архівах Служби безпеки України історика Золотарьова, говорять про те, що на керівних постах в ГПУ УРСР в 1929-1931 роках євреїв було 38%, а в період Голодомору 1932-1933 років євреї становили 66,6% серед усіх керівників каральних органів республіки (Навіть «борець з антисемітизмом» Бігун пише про 46%, навмисно хитруючи, наводячи дані 38 року, щоб хоч так зменшити реальну кількість-автор).
При цьому відзначимо, що євреї становили лише 6,5% населення України за переписом 1926 року.
Ось так на скору руку псевдоісторики роблять нові фальшивки розвінчуючи попередні фальшивки створені іншими їх колегами. В даному випадку діють вивірено. Щоб всіляко заперечити будь-яку роль євреїв… Натомість як би ці крохобори були об’єктивними дослідниками, то мали б зацікавитися чому в часи Голодомору значно зросла кількість євреїв в керівництві репресивного апарату. Про причини цього явища ми згадаємо нижче по тексту.
Наступний факт, коли в 1936-му присвоювалися нові звання у військовому відомстві держбезпеки (очевидно за заслуги в буремні часи-автор), то серед верхівки НКВС УРСР з 79 осіб євреїв було рівно 60 (знову 66,6%). Той же Дослідник Золотарьов вказує на архівний документ – наказ НКВС СРСР від 8 січня 1936 го, де йдеться про присвоєння спецзвань капітанів ГБ (що відповідали загальновійськовому полковнику) співробітникам НКВС України. Серед 34 офіцерів – 25 євреїв.
І це як раз ті, особи, які дійсно чинили геноцид Української нації.
До слова, факт геноциду українців разом з РФ дотепер не визнала держава Ізраїль!
Звісно про точну кількість євреїв, що брали участь в Голодоморах в Україні ми не знаємо. Втім, якщо врахувати, що кадровий склад ГПУ УРСР складав щонайменше 5 тисяч осіб, то навіть за найскромнішими оцінками, підгодованих істориків виходить кілька тисяч євреїв – учасників і організаторів геноциду – це значно більше тих кілька сотень осіб – цифри, яку вони з усіх сил намагаються заперечити…
Натомість, незаангажований історик Золотарьов пише, що він спеціально не займався пресловутим «єврейським питанням», а займався історією радянських органів держбезпеки. Тому його дослідження особливо цінні.
Досліднику мимоволі доводиться стикатися в основному з євреями-чекістами. «Коли я написав 27 нарисів про керівників ЧК-ГПУ-НКВД Харківщини, то 11 були євреями. Коли писав нариси про начальників Секретно-політичного відділу ДПУ УРСР, то євреями були 3 з 4. Євреїв в ГБ не можна розглядати окремо від євреїв в партійному апараті, наприклад. Думаю, що їх відсоток в партійних органах в Україні був порівнянний з відсотком в держбезпеці», – констатує історик.
В тон цьому говорять розсекречені архіви – на хлібних місцях тих самих завгоспів та завідуючих клубів теж опинилися переважно євреї.
В наші часи так званий Український єврейський комітет заявляє, що опублікований раніше Службою безпеки України на підставі її архівних матеріалів перший «Список партійних і радянських керівників, керівних співробітників ОГПУ і ГПУ УРСР, а також документів, які стали організаційно-правовою підставою для проведення в Україні політики Голодомору-Геноциду і репресій», фактично «покладає етнічну відповідальність за трагедію Голодомору на євреїв.
Втім ексдиректор Архіву СБУ Сергій Кокін в інтерв’ю Бі-Бі-Сі назвав закиди Українського єврейського комітету щодо етнічної упередженості Служби безпеки безпідставними та заявив що СБУ подало документи в такому вигляді, в якому вони зберігалися в архівах.
«Ми виходили з тих документів, які є в архіві Служби безпеки України. Там дуже багато чекістів. Серед керівників дуже багато було людей тієї національності, про яку зараз іде мова. І тут немає необ’єктивності. Це так було. Особливо це було характерно для центрального апарату тодішніх органів державної безпеки. Оскільки ж ці люди фігурують у цих документах, тому вони й потрапили до списку», – запевняли в українській спецслужбі.
Зі списком партійних і радянських керівників, керівних співробітників ОДПУ та ДПУ УСРР оприлюдненим СБУ можна ознайомитися тут.
Кати прийшли відбирати хліб
Отже…, одна з провідних ролей євреїв в здійсненні Голодомору українців є фактом, а факти як сказав би головний організатор Голодомору Сталін – річ уперта.
Тим більше, пригадаємо, що його правою рукою був саме єврей Лазар Каганович – виходець з Київщини, який добре знав і ментальність українців, і місцеві реалії. Та не мав жодних сентиментів до конаючих в муках людей чужої йому, непокірної Сталіну нації. Саме через це він був спеціально відправлений з Кремля в Україну для організації цієї чорної справи.
І у своїй роботі на кого мав спиратися в той час Каганович в Україні? Звісно не на українців у яких тут були голодні рідні, а на місцевих євреїв та пришлих росіян-більшовиків. Ось і відповідь на попереднє питання про причину збільшення євреїв в керівному складі репресивних органів в 30-их роках минулого сторіччя…
Лазар Каганович – один з організаторів геноциду української нації
Згодом наближеність до Сталіна дозволила Лазарю Мойсейовичу пережити всі майбутні чистки в Компартії та спокійно дожити аж до 90-их років 20-го сторіччя.
Але в дечому блудні діти Ізраїлю таки прорахувалися – вони самовпевнено сподівалися панувати Україною вічно, інакше чому їм залишати по собі архівні дані, які, говорячи словами класика, не горять. І все таємне стало відомим.
Висновки істориків про те, чи можна говорити про змову євреїв-чекістів проти українського народу різняться. Існують думки про давню ненависть євреїв до українців та біологічну боротьбу ворожих націй «так і висновки про індивідуальні мотиви приходу на службу євреїв-чекістів, серед яких традиційно чималу роль грали матеріальні преференції».
Зауважимо, що для того, щоб зробити однозначні висновки необхідно провести титанічну дослідницьку роботу. Але очевидним є одне: своєю службою в катівнях ГПУ-НКВД євреї як би накликали на себе біду, стимулювали хвилю юдофобії, яку трохи пізніше використають і посилять німецькі націонал-соціалісти. І це все призведе до того, що багато, хто, наприклад, з українських селян – родичів жертв єврейських катів в 30-их роках минулого сторіччя не без задоволення віддаватиме «катам-жидам» тією ж монетою вже в 40-их роках під час війни.
Характерним жартом долі є й те, що євреїв нищили в газових камерах гестапівці, а винахідником душогубок як таких є… єврей, завгосп НКВС Ісай Берг. Завдяки раціоналізаторській пропозиції якого ще в 30-их роках минулого сторіччя в кузов машини, яка зовні нагадувала хлібний фургон, виводився отвір вихлопної труби, і люди що там знаходилися труїлися продуктами згоряння. У разі, якщо жертви не вмирали від задухи, то вони перебували в напівнепритомному стані, що полегшувало їх ліквідацію.
Такою є частина правди про Голодомор та його співорганізаторів, яку не змінять ані чиїсь фантазії, ані незграбні фальсифікації псевдоісториків.
І ще тут особливо цікаво провести паралелі із сьогоденням.
Запитаємо читача: назвіть хоч одного українця-мільярдера, чи скільки сьогодні українців у вищому керівництві держави Україна на чолі з євреєм Зеленським, якого ми торік обрали «по приколу» і не головним рабином, а таки президентом?
І ще: деякі автори «історичної правди» дуже люблять статистику, то хай тепер порівняють кількісний склад євреїв та українців у владі нашої – несвоєї держави.
Порівняння буде не на користь корінної нації.
Водночас, хіба на сміх, нехай також порахують кількість українців в ізраїльському кнесеті.
Найхарактерніша паралель довжиною в 90-років – це чергова спроба слуг неукраїнського народу забрати в українців їх землю, стратегічні підприємства й особисті цінності.
Думаємо всі добре знають, що в часи Голодомору в торгсинах витягували з голодних українців тони золота, тепер же виманюють валютні запаси хворих на коронавірус, які в навмисно створеній владою паніці зачасто готові віддати останні гроші аби лише вилікуватися…
І страх цей помножується від наслідків останніх «реформ» медицини та навмисно знищеної системи протиепідемічного захисту України як раз перед початком великої біологічної війни.
Приклади буднів кожного з українців, хто перехворів на COVID-19 свідчать краще будь-яких спроб подальшої агітації: дефіцит елементарних ліків в аптеках, важкодустопність фахової медичної допомоги в лікарнях; втрата роботи тощо.
А подає надію одне: нині українці знають старих і нових потенційних вбивць поіменно. І говорячи образно, знають як залити сала за шкуру ворогу.
До слова, багато чого можна повчитися в країни сонця, що сходить. В Хіросімі, у Музеї Миру, багатьма мовами світу транслюються слова, що зобов’язують кожного японця: ми знаємо, хто на нас напав, і хто нищив наших людей. Ми відомстимо.
І висновки нехай кожен з нас зробить самостійно…
Останній Бастіон виносить на розсуд свого читацького загалу авторське бачення події, особи, позиції, яке, звісно, не завжди збігається з редакційним мейнстримом. Маємо надію, що й чиясь суб’єктивна опінія посутньо посприяє формуванню українського громадянського контексту.