Не збиралась, але послухала звернення дружини Навального.
Якщо коротко: «Мій чоловік все життя боровся проти режиму путіна, його вбив путін, я продовжу справу свого чоловіка і покажу, хто конкретно з режиму путіна вбив мого чоловіка».
Тобто, в той час, коли її країна та існуючий в ній режим, за допомогою насєлєнія, яке цей режим підтримує, веде найкривавішу війну в Європі з часів Другої світової та чинить геноцид українського народу, дружину Навального цікавить більше те, хто конкретно з режиму вбив Навального.
І це нормально — як для дружини, але дуже дрібно — як для тієї, кто називає себе опозицією та кидає виклик режиму.
З іншого боку, вона ж зазначила, що продовжить справу чоловіка. А його теж цікавила більше корупція і «дворєц путіна», аніж зовнішня агресія його держави, порушення міжнародного права та захоплення чужих територій.
Ось і вся «російська опозиція».
Ось така в них і «прєкрасная росія будущєго». Її не існує.
Oksana Bailo
Jegor Walowski написав, як мала би виглядати промова Юлії Навальної, щоб послужити справі миру й свободи. Але такої промови нема й не буде.
Справжня промова Юлії Навальної, навпаки, віддаляє день миру й свободи. Олексій Навальний був символом можливості мирного транзиту влади — символом і для росіян, і для Заходу (про українців я мовчу, нас давно позбавили ілюзій). Путін дав всім зрозуміти (послав чіткий сигнал для тих, хто сумнівався), що мирного транзиту не буде. В такій ситуації порожнеча на місці вбитого Олексія набагато краще, ніж спроба заповнити цю порожнечу Юлією, продовжуючи його справу пропаганди мирного транзиту, коли вже всьому світу (не лише українцям) очевидно, що це неможливо.
Зауважу, що я не даю тут оцінок Олексію, ні його життю, ні його смерті. Я не даю особистих оцінок Юлії. Ви можете їй співчувати чи відмовляти в співчутті, це ваша особиста справа (скоріше за все, залежна від масштабу ваших особистих втрат, хоча я тут можу помилятися, але в усіх випадках співчуваю вашим втратам). Я розглядаю виключно процес досягнення справедливого миру, необхідною умовою якого є наша перемога. З цієї точки зору я цинічно (вибачте) ділю росіян на корисних, шкідливих і неважливих.
З цієї точки зору видно, що Юлія Навальна могла стати на шлях користі для миру і свободи, а стала на шлях шкоди.
Не знаю, чи могло бути інакше.
Читайте текст Єгора, він того вартий.
Валерій Пекар
«Добрий день, я Юлія Навальня.
Кілька днів тому путінський режим забрав життя мого чоловіка. Можливо, ви не розділяли погляди Олексія, або навіть були його політичним опонентом. Однак, якщо ви виступали проти режиму Путіна, обставини склали вас з Навальним в один ряд з противниками Кремля.
Олексій обрав свій спосіб боротьби, який вважав правильним. На жаль, не вистачило припинити репресії, цензуру, захоплення влади та війну.
Сьогодні приймаю слова втіхи з приводу втрати чоловіка, але також хочу висловити співчуття всім, хто постраждав від режиму, від Політківської до Нємцова, всім політичним опонентам Путіна.
Мої співчуття загиблим українцям, які стали жертвами цієї безпідставної війни. Ви можете не вірити мені на слово, але я кажу це від свого серця.
Закликаю об’єднатися всіх, хто проти путінського режиму. Незалежні журналісти в екзилі, політики за ґратами чи в примусовій еміграції, ті, хто протистоїть свавілля режиму всередині країни та Закликаю до єдності представників усіх галузей бізнесу, національних республік та корінних народів Росії, добровольців Російського добровольчого корпусу, Легіону Свобода Росії та численних російських партизан.
Зараз саме час діяти разом на спільне благо. Путінський режим показав свою слабкість вбивши мого чоловіка. Він знищить кожного, хто зможе об’єднати його опонентів. Це тому, що він справді боїться тих, хто його переможе.
Під загрозою Путін не натисне ядерну кнопку; він втрачає самообласть і йде на поступки, чекаючи моменту зради, як це було з Пригожиним.
Найближчим часом презентую чіткий план боротьби та перемоги над кремлівським режимом. Ніяких ілюзій, ніяких натяків. Прийшов час показати нашу силу. Ми та сила.
Ми. Воно тут. Влада.
Свободу Росії!
Победу Украине!
Безпека для Європи та всього світу»
—
Погодьтесь, цікаво було б таке прочитати
