25 червня Зеленський заявив, що запустив програму «40 днів» для примушення росії до припинення вогню.
Після Форумів миру, плану перемоги і стійкості, незламності і потужності ця чергова програма не сильно схвилювала суспільство.
Та й чому це раптом починати рахувати 40 днів дронового примушення до миру країни-бензоколонки з кінця червня, якщо далекобійні удари по рос НПЗ та портам тривають з вересня 2025?
Насправді, це не проста заява із числа відосу на один день.
Це — операція прикриття.
Що саме прикривають туманом піару?
⁃ Квітень, просочилася інформація про таємний візит Абрамовича в Київ. Зеленський це вимушено визнає, але які пропозиції привіз рос олігарх — мовчить.
⁃ Червень, лукашенко та путін проводять 2 денні переговори, після чого бульбофюрер летить до господаря в Китай. Пекін за результатами переговорів заявляють, що настав час для припинення війни в Україні.
⁃ Червень, Арахамія та Умеров зустрічаються з рос та амер переговорщиками в Саудівській Аравії.
Що викликало таку активізацію переговорів?
План Абрамовича припинення вогню для проведення у вересні парламентських виборів в рф і президентських виборах в Україні.
Це дає можливість путіну зупинитися без захоплення Краматорсько-Словянського укріпрайону.
Це дає підставу Трампу перебити фіаско в Ірані заявою про досягнення миру в Україні.
Залишалося лише вмовити Зе піти за цим планом. Потрібна була тепла ванна. Тому зʼявилася соціологія нікому не відомої контори, яка намалювала Зеленському 30% голосів у першому турі.
А якщо накласти на це традиційний ріст підтримки президента на День Незалежності і вже через місяць, у вересні, провести вибори — голова Зеленського мала закружитися. Знову «сделаем их вместе»!
В результаті Зеленський клюнув.
І викликав Залужного, аби пояснити екс Головкому і лідеру будь яких реальних соціологічних опитувань, що його участь в президентських виборах стане загрозою для нацбезпеки і єдності.
Генерал Залужний відповів правильно.
Процес виборів в Україні — це вибір людей, а не зговір в президентських апартаментах.
Так, Залужний виставить свою кандидатуру.
Бо не тому, хто перед війною зарив ракетні програми в асфальт, говорити про загрози нацбезпеці.
Бо вибори — це конкуренція. Це і є демократія.
І власне за це бʼються українці з мороком самодержавʼя.