Офіс президента розганяє фейк про севастопольський завод Порошенка. Пишуть, що платив податки окупантам і, мовляв, готовий був визнати Севастополь російським в обмін на збереження заводу.
Брехня легко спростовується. Окупанти вимагали перереєструвати завод за російськими законами. Порошенко відмовився і русня «націоналізувала» завод. Тобто, забрала у Порошенка 10(!) років тому. Докази тут.
І ось тут офісу президента, який стоїть за цим фейком, варто пригадати — а що Зеленський і його фірми робили під час війни. Поки путінські солдати окуповували Крим, Зеленський сидів в Москві і на російські гроші знімав кіно про 8 побачень. Потім, у 2016 році про ще 8 побачень і теж в співпраці з рф. А ще жартував про кордон України, який пересувається і продавав росії серіал «Свати» та інші фільми «Квартала». І платив податки в бюджет рф. І ніхто у нього нічого тоді не націоналізував — «Свати» досі йдуть в рашистському ефірі.
Тому, офіс президента має затямити: якщо почати брехати про інших, можна отримати багато правди про себе. А її невдовзі випливе дійсно багато.
Volodymyr Ariev
Зелень ганяє фейк про Порошенка. Муляє їм повага на Заході до п’ятого президента.
«Сьогодні головна «новина» від УНІАН та інших помийок «сенсаційно» повідомляє, що «у Порошенка визнали Севастополь російським в обмін на роботу свого заводу».
Далі беру цю новину вже з ТК каналу Труха, який серед інших це гівно поширив, і розкладаю чому це тотально на коліні зліплений фейк.
Отже, цитата: «Слідство говорить, що росія дозволила працювати в окупованому Севастополі «Севморзаводу», який належав Порошенку. А в обмін на це у Петра Олексійовича визнали місто російським і платили податки в рф».
Факт: Сєвморзавод не платив і не міг платити податки рф, оскільки не перереєструвався, як того вимагала окупаційна влада як «російське підприємство». Росіяни дали час на перереєстрацію всіх бізнесів в окупованому Криму до 31 грудня 2014 року. Оскільки завод відмовився це робити, російська влада його націоналізувала одним із перших серед українських підприємств Севастополя вже за два місяці, в кінці лютого 2015 року. І про це є чимало свідчень в інтернеті, в тому числі і з радіо Свобода.Крим. Куди можна платити податки, якщо ти не зареєстрований як субʼєкт?
Наступна цитата фейку: «У справі вказано, що за комунікацію з міністерством промисловості рф відповідав його менеджер Костянтин Картошкін, який надавав російській владі фінансові звіти. А в ефірі українського «5 каналу» заявляв, що Севастополь має «невизначений і незрозумілий статус».
Факт: Фінансові звіти заводу є публічними і публікувалися регулярно, в тому числі і в 2014 році на урядовому сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua . Тому росіяни, як і всі решта мали і мають доступ до фінансових звітів підприємства, відтак «надавання звітів» виглядає смішно. А щодо заяв про статус, то стосувалися вони необхідності врегулювати статус Севастополя і Криму і оголошувалися до ухвалення відповідного закону, який визнав Крим окупованою територією. Діяти закон почав 27 квітня 2014 року.
І от нарешті ключова цитата: «Як відомо, наразі активно обговорюється необхідність введення персональних санкцій проти Порошенка, який підозрюється у торгівлі з терористами ОРДЛО, веденні бізнесу в росії, підтримці Харківських угод тощо».
Факт: Очевидно, що кримінальні справи за держзраду проти Порошенка — це абсурд в квадраті. Бо тоді «держзрада» — це звільнення двох третин окупованого росією Донбасу, це курс в НАТО і ЄС, це мовні закони, це Томос, це щоденна і загалом багатомільярдна допомога українській армії в час повномасштабної війни. Ну і давайте відверто: а кого найбільше мочила в 2019 році вся проросійська інформаційна шваль і на кого робила ставку?
Але введення санкцій за все це — це вже навіть не абсурд, це визнання безпомічності і включення «інструменту останньої надії» прибрати політичного опонента, якого не вдалося знищити понад сотнею кримінальних справ і постійним щоденним інформаційним брудом. Саме те, про що говорив Трамп, і про неприпустимість чого постійно кажуть наші європейські партнери.
І це все сьогодні виписується під диктовку Портнова, який є під американськими санкціями, але такий цінний українській владі, що досі українських санкцій щодо нього немає.
Я чесно не памʼятаю жодного українського політика, проти якого велася б настільки системна інформаційна війна впродовж вже майже 7 років, як Порошенко. І шкодую, що регулярно не описувала кожен фейк, який придумують технологи влади практично в щоденному режимі.
Почав цю війну Ігор Коломойський як помсту за приватизований «Приватбанк», з якого методично виводилися мільярди з рахунків українських громадян. Виборча ставка Коломойського у 2019 року спрацювала і далі до цієї війни включилися всі державні ресурси: від правоохоронних до інформаційних.
Тепер йде інформаційна проба — чи здатне суспільство під страхом війни ковтнути весь цей абсурд в середині країни. А також і за кордоном, бо цей зліплений на колінці черговий фейк масово розганяють навіть в групах українців там.
(С) Вікторія Сюмар»