Нова КШМ забезпечує стійкий радіозв’язок на відстані близько 400 км

На одному з полігонів завершили державні випробування нової цифрової версії КШМ. Цю нову командно-штабну машину створили на одеському підприємстві ТОВ «Телекарт-Прилад» у тісному тандемі з військовими науковцями. Зауважу, що ці КШМ зроблено відразу в трьох варіантах рухомої бази: БМП-1, БТР-3 й БТР-4

Ще 2011 року це одеське підприємство розробило досить просунуті на той час КШМ на базі БТР-70 і було готове постачати їх у війська. Але тоді проект заморозили, а всі креслення й технічну документацію поклали в довгу шухляду. За останні роки засоби зв’язку стали сучаснішими, і перелік вимог військових замовників значно розширився. Коли почалися бойові дії на Сході України, роботу над створенням нової КШМ в Одесі терміново відновили.

Спеціалістам «Телекарт-Приладу» вдалося за максимально короткий час виконати замовлення військових та обладнати три рухомі бази сучасними засобами зв’язку. Конструкторам удалося поєднати в одній машині й вітчизняні, й закордонні засоби та системи зв’язку. І зробити це так, щоб вони працювали й доповнювали одні одних. Мова йде про турецькі станції ASELSAN та американські Harris Falcon, а також про вітчизняну апаратуру.

У новій КШМ розмістили засоби радіо-, супутникового, транкінгового, радіорелейного та проводового зв’язку, які спроможні забезпечувати стійке, завадозахищене управління частинами та підрозділами під час бойових дій, під час руху на марші та в умовах застосування ворогом засобів радіоелектронної протидії (РЕП).

— Щоб наблизити ці випробування до реальних бойових ситуацій, на нашу вимогу, було залучено також представників підрозділів РЕП та операторів БпЛА. Тестували абсолютно все: і ходову базу, і апаратуру, і системи енергозабезпечення, і систему життєдіяльності. Перевіряли кожен показник і норматив. За півроку випробувань КШМ пройшла весь спектр необхідних тестувань у різних змодельованих ситуаціях, — розповідає старший науковий співробітник науково-дослідного відділу ЦНДІ ОВТ ЗС України підполковник Андрій Станіщук, який безпосередньо брав участь у випробуваннях. — Під час випробувань у тестовому режимі був стійкий КХ-радіозв’язок між нашими дослідними зразками КШМ та одним із підрозділів зв’язку на відстані близько 400 км. Маємо потужну КШМ із можливістю вибудовувати різноманітну архітектуру зв’язку на всіх рівнях бойового управління військами.

Члени комісії, авангард якої становили офіцери військ зв’язку та фахівці наукових установ, перевірили функціонування основного обладнання за різних умов експлуатації. Мова йде про здійснення сеансів відкритого та захищеного радіотелефонного зв’язку, передавання та приймання інформації з використанням ПЕОМ типу Notebook робочих місць службових осіб, як штатних так і винесених, по супутникових, радіорелейних, радіо- (з використанням радіостанцій виробництва корпорації Harris, компаній Motorola і Aselsan) та проводових каналах зв’язку.

Нова КШМ дозволяє налагодити ефективні різні види зв’язку між підрозділами, а також створити мережі обміну інформацією.

Можливості новинки дають змогу застосовувати ці машини як елементи пунктів управління і на фронті, й у тилу.

Ще один її великий плюс — захищений доступ підрозділів до обміну інформацією по різних видах зв’язку зі скороченням часу її оброблення.

Робота на цих машинах потребує глибоких знань та вмінь персоналу. Оператор має знати й уміти використовувати спеціальне програмне забезпечення для всіх окремих цифрових виробів, розміщених у КШМ. Окрім того, обслуга має здійснювати оперативні зміни налаштувань обладнання та забезпечувати гнучке (зокрема дистанційне) управління елементами (складовими) системи зв’язку.

Тому вже визначено завдання перед підрозділами щодо навчання й додаткової підготовки не тільки командирів-зв’язківців, а й начальників штабів і командирів підрозділів. Важливо, аби всі вони розмовляли зі зв’язківцями однією сучасною «цифровою мовою».

Ярослав МЕЛЬНИЧУК