Ненависники нашого народу, нашої мови, нашої Церкви вважають, що «приватизували» українські святині, вони розпоряджаються спадком нашого народу, ширять неправду в наших храмах чужою мовою, мовою окупантів, загарбників, вбивць нашого народу – мовою неправди і лукавства.
Про це написав Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній на своїй сторінці в Facebook.
“Брехня – це, мабуть, найбільш поширений гріх людства і, на превеликий жаль, дуже глибоко вкорінений. Немає на землі ані народу, ані країни, де б не зловживали неправдою. Величезна кількість брехні стається в світі щохвилини – і саме це тягне за собою множину бід і страждань. І нинішня війна – теж прямий наслідок брехні й неправди, обману й маніпуляцій, кривди й фальшу.
Ми з вами бачимо результат відвертої, цинічної і свідомої брехні, якою кривавий Кремль затопив свою країну, також нашу Україну, а зараз намагається в ній потопити і весь світ. Той кремлівський новітній ірод породжує все нові вияви люті, жорстокості, немилосердя, підступності і лицемірства. Вірусом лукавої брехні й ненависті він отруїв та ввів в оману багато людських душ, перетворивши їх на сліпців, черствих ненависників, своїх слуг.
Багато з них навіть не можуть пояснити причину своєї ненависті до нашого народу, нашої мови, нашої Церкви. Прикро, що деякі з цих ненависників прикриваються святими речами – вірою, Церквою. Щоправда, і релігія в них викривлена та спотворена брехнею. Вони вважають, що «приватизували» українські святині, вони розпоряджаються спадком нашого народу, ширять неправду в наших храмах чужою мовою, мовою окупантів, загарбників, вбивць нашого народу – мовою неправди і лукавства.
Як вони виконують Божі заповіді? Яким духом промовляють, коли проклинають інших? Як шанують батьків, як втілюють в життя християнські цінності і чесноти, зокрема любов до ближніх, до Батьківщини? Як вони поділяють біль нашого народу? Як вшановують загиблих, вбитих, закатованих голодоморами, репресіями, переслідуваннями? Як проводять в останню путь полеглих новітніх героїв, які пожертвували своїми життями, захищаючи нашу Батьківщину? Проти якого ворога і на чиєму боці вони воюють?..
Неправда є несумісною з Церквою, з істинною вірою і правдивим служінням! Досить служити неправді, час звільнятися від духовної окупації і кайданів брехні. Російська Церква давно вже підступно підмінена громадянською релігією, вона чужа духу Євангелія та змісту православної віри. Та «псевдовіра русского міра» промовисто характеризується їхніми справами, які свідчать про втрату християнських цінностей, миру, любові, живого зв’язку з Христом та Його Церквою.
Варто нагадати, що неправда, як і будь-яке зло, не володіє самодостатньою сутністю, воно є лише запереченням добра, запереченням чеснот, запереченням життя, а відтак – замість творення воно здатне лише на руйнування, якраз на те, чого прагне диявол. Ми, християни, повинні бути на боці добра і світла. За своєю природою правда є світлом, а брехня – лише її тінь. Не дозріє добрий врожай у тіні… Тож Священне Писання закликає: «Hе обманюйтесь: Бог зневаженим не буває. Що посiє людина, те й пожне», – зазначив Предстоятель ПЦУ.
P.S. Архімандрит Києво-Печерської лаври приєднався до ПЦУ
Член Духовного собору Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій (Лотиш) звернувся до Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, як Священноархімандрита обителі, з проханням затвердити його в числі братії у складі монастиря Православної Церкви України.
Як повідомляє пресслужба ПЦУ, Митрополит Епіфаній задовольнив його прохання та благословив отцю Авраамію виконувати обов’язки намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври у складі Православної Церкви України.
Також Предстоятель ПЦУ звернувся до уряду з проханням надати у користування українській лаврі приміщення для звершення богослужінь, проживання братії та монастирської діяльності. Митрополит Епіфаній висловив сподівання, що держава допоможе захистити намісника і монастир від можливих провокацій з боку прихильників Московського патріархату.
Як намісник отець Авраамій звернувся до братії із наступним закликом:
«Всечесні отці і дорога братіє лаври!
Протягом останнього часу, особливо в ці місяці й тижні, всі ми відчули біль та розпач через події, які відбуваються з нашою обителлю. Нас дотепер намагаються переконати, що єдиною причиною цих подій є ставлення держави. Однак слід чесно визнати – наш дотеперішній намісник і священноначаліє в особі митрополита і Синоду крок за кроком формували сумну ситуацію, в якій ми опинилися. Замість діалогу – закритість і погрози. Замість усвідомлення необхідності правдиво, щиро і остаточно розірвати підлеглість Москві, що веде проти нас війну – туманні та половинчасті рішення і заяви, які кожен тлумачить як бажає. Замість пошуків шляхів єднання православних і примирення – розпалювання ворожнечі та протистояння.
Як член Духовного Собору лаври я віддавна відчув особливу відповідальність за долю нашого з вами спільного дому, уділу Богородиці та обителі Преподобних Отців. В молитві та роздумах я провів чимало часу. І совість моя, і мій обов’язок лаврського постриженика спонукають мене залишитися в місці, де я складав обітниці перед Богом.
У тому, що відбувається, я бачу дію Промислу Божого і спонукання для всіх нас визнати нову канонічну реальність існування в Україні Помісної Православної Церкви, якій надано Томос про автокефалію, яка має визнання Вселенського Патріарха і Помісних Церков, яка має канонічно обраного Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Священноархімандрита Печерської Лаври. Я сам добровільно прийняв це складне, але на мою думку – єдино правильне і канонічно виправдане рішення. Блаженнійший Митрополит Епіфаній на моє прохання затвердив мене в числі братії лаври у складі Православної Церкви України.
На мене недостойного Священноархімандрит поклав обов’язок намісника лаври. Я усвідомлюю, що приймаю не славу, а терновий вінець і важкий хрест. Але заради смирення і спасіння душі прийшов я сюди, і тому не тікаю від хреста, а з упованням на милість Божу, заступництво Богородиці та молитви Отців Печерських приймаю його.
Дорогі отці і браття!
Закликаю вас залишитися в лаврі в складі Помісної Православної Церкви України під омофором Блаженнійшого Митрополита Епіфанія. Готовий до спілкування з Вами та прагну разом з вами потрудитися для оновлення нашої обителі як справжнього монастиря і місця духовного оновлення для ченців та всіх вірних.
Прошу ваших святих молитов!
Молитвами преподобних Отців наших Печерських Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас!».
