Блогери, що приторговують тілом, розповідають, буцімто Стамбульську капітуляцію, і навіть можливість для себе переговорів, заклєймілі зря, адже-дє існує ще й «український Стамбул», де «були і наші вимоги».
Український стамбул давно опублікований. Стамбульська капітуляція перетворювала державу Україна навіть не на failed state, а на окупаційну адміністрацію Москви. Пряма заборона вступу в НАТО, роззброєння ЗСУ, відмова від Криму, Донбасу, української мови і ідентичності. Нарешті, навіть обов’язок держави за стамбулом переслідувати «нацизм», під якими мається на увазі глорифікація Петлюри, Бандери, Шухевича, холодноярців, а отже — і «нацистів» Залужного-Петренка-Нечипоренка, — остаточно доповнює образ колоніальної адміністрації часів януковича.
Ніяких вимог жертви згвалтування в стамбулі не було. Це брехня за долар. Єдине, що переговірники Єрмака досягли в Стамбулі це вимоги після згвалтування пообіцяти «гарантій», що повторного згвалтування не повториться. При чому вимагав той самий Чалий, що в 90-х уже домовлявся по Будапештському меморандуму.
Туди ж казки як в Україну зараз поллється золотий дощ з інвестицій.
Ми — зараз отримуємо інвестиції. Ці інвестиції ідуть на Ідею: дешево вкладись — отримай потужні броньовані двері від мавпи в ушанці. Інші ідеї, типу: дешево вкладись — зароби мільярди, з звичайної бізнес-логіки — тут поки неможливі, навіть якщо ми зробимо чудо, посадим загребущих 5-6 менеджерів і зробимо бізнес-клімат. І це розуміє будь-хто, хто дружить з бізнес-логікою. Доки путін має змогу будь-якої миті віджати ваші СЕС на Півдні, а бородаті макаки вивезти сільгосптехніку вашого інвестора в свої аули, казки про інвестиції це обман наївних тубльців, якими нас хочуть зробити.
Ні, лише, коли рашка лежатиме у наших ніг, от тільки тоді інвестори раді будуть вкластися у дерибан дешевих ресурсів забезпечених нашою силою.
Зараз вилізе купа російської агентури, ідіотів і просто заляканих людей, які розповідатимуть, що переговори з коліном на горлі — «не так вже і погано». Рускіє влаштували вам розстріли полонених, а рускій єрмачок в ОП — облави ТЦК, як раз, щоб ви молили зупинити «це все».
Та в дійсності, навіть сам факт нашої згоди вступити в офіційні переговори може нас знищити.
Завдання переговорів для путіна — навіть не припинити війну на вигідних для нього умовах. Завдання — дати нам брехливу надію, підловити нас на цю надію, спровокувати, як казав Мєдвєдєв, розкол в Києві, і одночасно дискредитувати нас в очах Заходу, що образ Незламного Героя ми не потягнули. А потім кинутися на нас і добити.
Звісно, також, навіщо вам зброя, якщо у вас розмови про близький мир? Ваша зброя піде Ізраїлю. Він он на переговори не йде.
Саме так рашка перемагала всю свою історію — дискредитацією і підривом зсередини, а не «наступами, що набирають обороти» по 1 км на день.
Ні, маємо не вестися. Маємо бути сильними. А це означає в тому числі проявляти мудрість і волю. Треба зараз навести порядок в своїх рядах і керівництві ЗСУ. А у світового поліцейського вимагати, що він зобов’язаний виконувати свої обов’язки — хоче він того чи не хоче.
Поки ми мріяли про рак путіна, путін накопичував ресурси і зараз кинув карту на стіл.
Та його ресурси вичерпуються. Маємо побити його останню карту. А там ще посміємося, як гад дригає копитами в петлі.