Ворог готується до наступу. Як вважають у Генеральному штабі Збройних Сил Украниї, нині основні зусилля противника зосереджені на підготовці до наступальної операції в Східній операційній зоні з метою розгрому угруповання Об’єднаних сил та встановлення повного контролю над Донецькою і Луганською областями.
Зараз ворог завершує формування наступального угруповання у Східній операційній зоні, проводить пошук слабких місць у нашій обороні, нарощує системи управління та матеріально-технічного забезпечення.
Проте наочність подій та процесів найкраще ілюструвати графікою. В нашій ситуації – картами з нанесеною обстановкою. З того, що викликає найбільшу довіру – регулярна та оперативна картографічна графіка від @JustasVitkauskas, @jominiw. Тож редакція Defense Express проаналізувала дві актуальні мапи російсько-української війни , які представляють становище на Донецько-Херсонському ТВД.
Ці мапи показують дислокацію військ Росії із зазначенням управлінь танкової та загальновійськових армій (ТА та ЗА), армійських корпусів (АК), танкових, мотострілецьких, повітрянодесантних, десантно-штурмових дивізій (ТД, МСД, ПДД, ДШД ) та їх полків (Тп, МСп, ПДп та ДШп), окремих мотострілецьких бригад (ОМСбр), танкових, мотострілецьких та десантних батальйонних тактичних груп (ТБТг, МБТг, ДБТг). Також наведено приблизну чисельність військ та кількість основного озброєння (танки, БМП, міномети, гаубиці, РСЗВ тощо) на цих напрямках.
Разом з тим зазначимо, що реальна кількість військ та зброї агресора прив’язана до типових оргштатних структур і за фактом може бути меншою. Також не враховується реальний стан техніки та зброї, значна частина якої знищена і відновлена або частково, або до складу підрозділів введена техніка з баз зберігання — з меншим бойовим потенціалом. Також не брались до уваги настрої у лавах агресора. Хоча, як свідчать переговори серед орків, вони бояться йти у бій.
Проте ми вирішили зробити підрахунки, аби мати загальну картину напередодні «Битви за Донбас», яка, скоріш за все, розпадеться на дії на низці окремих напрямків, що мають бути пов’язані єдиним задумом.
Вказані підраховані дані наведені нижче.
.
Харківський напрямок: штаб 6-ої ЗА:
26-й Тп 47-ої ТД, 437-й навчальний танково-мотострілецький полк (ТМСп), та 3 МБТг 25-ої, 138-ої та 200-ої ОМСбр.
Усього понад 4,1 тис. осіб, 145 танків, до 70 БМП, понад 120 МТ-ЛБ, до 20 мінометів, 12 знарядь, до 80 СГ, до 20 РСЗВ.
.
Ізюмський напрямок: штаби 1-ої ТА, 20-ої та 35-ої ЗА:
10 полків (5 Тп, 3 МСп та 2 ПДп) 4-ої ТД, 2-ої, 3-ої, 144-ої МСД та 98-ої чи 106-ої ПДД, а також 1 БТг 38-ої ОМСбр.
Усього понад 18,2 тис. осіб, понад 570 танків, до 520 БМП та до 220 БМД, понад 50 мінометів, 12 самохідних знарядь (СЗ), до 70 СГ та ПГ, до 20 РСЗВ.
.
5-та ЗА: 1 МСп та 2 б-ни 127-ої МСД, 4 (?) МБТг 57-ої та 70-ої ОМСбр;
2-й АК: 2-га МСбр, 3-5 МБТг 4-ої та 7-ої МСбр, 6-го МСп, а також 1 МСп та полк територіальної оборони (пТО).
1-й АК; 1 МБТг 11-го МСп, 4 МСб-ни, 4 пТО.
Усього 14,8-16,2 тис. осіб, 140-160 танків, 670-730 БМП, 120-130 мінометів, 200-234 СГ та ПГ, 70-80 РСЗВ.
Маріупольський напрямок: штаб 8-ої ЗА:
2 ТБТг 68-го Тп и 2 МБТг 102-го МСп 150-ої МСД,
3 БТгМП (морської піхоти) 810-ої ОбрМП та 177-го ОпМП.
Усього понад 5,1 тис. осіб, понад 80 танків, 210 БМП, 18 мінометів, 12 СЗ, 30 СГ та ПГ, 10 РСЗВ.
.
Південно-східний напрямок: штаб 58-ої ЗА:
2 ТБТг 163-го Тп 150-ої МСД, 2 МБТг 71-го МСп 42-ої МСД,
2 МБТг 503-го МСп 19-ої МСД. 2 МБТг 136-ої ОМСбр.
Усього 7 тис. осіб, понад 120 танків, 260 БМП, 44 міномети, 72 СГ та ПГ, до 30 РСЗВ.
.
Криворізький напрямок: штаб 58-ої ЗА:
3 МБТг 126-ої ОбрБО, 2-4 МБТг 34-ої та 205-ої ОМбр,
1-2 ДБТг 11-ої ОДШбр.
Усього 5,8-7,2 тис. осіб, 50-60 танків, 30-60 БМП, 200-280 БТР/МТ-ЛБ, 26-34 міномети, 48-80 СГ та ПГ, 24-30 РСЗВ.
.
Миколаївський напрямок: штаб 22-го АК:
2 МБТг 33-го та 255-го МСп 20-ої МСД, 1 ДБТг 56-го ДШп 7-ої ДШД.
Усього 2,7 тис. осіб, 30 танків, до 70 БМП, 30 БМД, 12 міномети, 6 СЗ, 12 СГ, 8 РСЗВ.
.
Аналіз чисельності особового складу та кількості озброєння на зазначених напрямках показав, що найнебезпечнішим напрямком є Ізюмський.
На ньому зосереджений головний танковий кулак – найбільша кількість ударних військ ЗР РФ (10 полків, у т.ч. 5 Тп, 3 МСп та 2 ПДп), а також особового складу та ударного озброєння, у т.ч. танків та БМП/БМД (18,2 тис. осіб, понад 570 танків, до 520 БМП та до 220 БМД). Крім того, Ізюмське угруповання, вочевидь, має вирішити головне завдання – завдати удару на південь та спробувати оточити донецьке угруповання ЗСУ, з’єднавшись з Південно-західним угрупованням ЗС РФ.
.
Другим за важливістю є Донецький напрямок. Там зосереджено друге за силою угруповання СВ РФ, ЛНР та ДНР (1 МСп, до 4 МБТг й 2 б-ни СВ РФ та 1 МСбр, 1 МСп, 4-6 МБТг, 4 МСб-ни СВ ЛНР/ДНР). Воно на другому місті за кількістю особового складу, танків та БМП йі навіть на першому за кількістю артилерії (14,8-16,2 тис. осіб, 140-160 танків, 670-730 БМП, 120-130 мінометів, 200-234 СГ та ПГ, 70-80 РСЗВ).
.
Донецьке угруповання СВ РФ/ЛНР/ДНР має зв’язати боєм угруповання ЗСУ на Донбасі, щоб допомогти його оточенню та не дозволити йому організовано відійти у разі загрози цього оточення.
Третім за важливістю є Південно-східний напрямок.
На ньому зосереджено менше військ та озброєння, ніж на Ізюмському або Донецькому напрямках (2 ТБТг, 6 МБТг, та 7 тис. осіб, понад 120 танків, 260 БМП, 44 міномети, 72 СГ та ПГ, до 30 РСЗВ). Але це угруповання буде посилено 2 ТБТг та 2 МБТг 150-ої МСД, якщо вони будуть відновлені після боїв у Маріуполі. Південно-східне угруповання має вирішити важливе завдання – завдати удару на північ та з’єднатися з Ізюмським угрупованням РФ, замкнувши кільце оточення Донецького угруповання ЗСУ.
.