Найманці, або Як людей, що воювали, перетворюють в ніщо

«Найманці»

Вони з такою швидкістю скидають маски, що не встигають міняти реальний вираз своїх облич, який вони ховали.

Ставлення до людей, що воювали — кращий маркер ставлення до України в цілому. До тієї Україні, за яку ми воювали і воюємо.

Вона чужа для них. Повністю чужа.

А нас вони зневажають і бояться.

Ось і Галина Третьякова, на хвилиночку цілий глава комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, озвучила плани по боротьбі за наші права.

Суть проста. Відібрати пільги УБД у цілого ряду категорій.

Ви думаєте, це торкнеться тих, хто провів три дні в Краматорську, і отримав «корочку»?

Ні. Цитую.

«Ми за аудит держави в цілому, зокрема пільг та соціальних виплат, які нині надають військовослужбовцям. Слід передивитися і перелік пільговиків. Якщо це був контракт, і людина свідомо йшла на отримання високого грошового забезпечення, продавала свою найману силу для того, щоб захищати країну, – це був його вибір і тільки так»

«Зрозумійте, ми не захистимо всіх. Людина свідомо йде на військову службу не для того,наприклад, щоб отримати житло. Маємо змінити конструкт. Те, що є нині,— радянське, яке треба змінити на європейське цивілізоване. Повторюю: захищати слід тільки тих, хто щось утратив на війні»

А тепер простими словами.

Ви — ніхто, панове контрактники.

Ви найманці. Ви продали свою «найману силу» для отримання шалено високого грошового забезпечення.

Цікаво, хтось із рідних цього державного діяча випробував цей кайф? Вісім місяців окопів і ризику. Обстріли і снайпера. Це якщо ти просто піхота. І захоплюючий квест «повернися живим», якщо ти розвідка або спецура. І контрбатарейна дуелі у арти. І маса інших фішок по кожній спеціальності.

А потім для всіх гамузом — один місяць вдома, і дріблінг на полігоні.

І все по новій.

За зарплату, що співвідноситься з зарплатою середнього київського бармена. Або нижче.

Ви зажрались. Ви і так купаєтеся в розкоші і задоволеннях. Країна вам нічого не винна. Вам заплатили, найманці? Вільні!

До речі, це торкнеться не тільки тих, хто прийшов на контракт після хвиль мобілізацій. Це торкнеться і тих, хто увійшов у війну вже на контракті.

І відпахав по повній, без можливості «вільного виходу».

І для мобілізованих — окремий подарунок.

Пільги, тільки для тих, хто щось втратив на війні. Якщо тебе не вбили, і не скалічили — вільний!

Навіщо збільшувати допомогу інвалідам, якщо можна відібрати її у інших?

Для контрасту.

Це перший етап, хлопчики і дівчатка. Етап за офіційним перетворенням вас в ніщо.

Ви вже в очах більшості небезпечні і непередбачувані маргінали незрозумілою їм війни.

А тепер їм пояснили — ви найманці.

Тупо йшли заробити бабок. І за квартирами (бо вони не знають як це смішно). Їм це розповідають не перший день, шиплять в вуха. А тепер це буде офіційною позицією.

Вітаю усіх!

Для тих, хто буде питати. Мене це все не дуже стосується. Я користуюся УБД виключно в метро. Землю я не оформляв. Спочатку пройшов мобілізацію, потім контракт. І мої множинні «втрати» по здоров’ю зафіксовані ВЛК як отримані в ході виконання бойових завдань.

Мені прикро за всіх. За моїх пацанів, які прийшли на контракт після срочки. Не за грошима. А тому, що хотіли воювати. І воювали. І чесно билися у всьому цьому лайні кілька років.

А тепер вони найманці. І їм нічого не винні.

Справа не у пільгах. У відношені.

До речі, глава комітету, по «турботі про нас» — отримує значно більші гроші, ніж більшість «найманців». Звичайно, її страшенні ризики непорівнянні з нашими. Але все таки.

Чи можна її на пару місяців відрядити в бліндаж на Піски, на Промку Авдіївки, окопи Кримського або на курорт Широкино?

Ми скинемся на некволу надбавку. У найманців хороша зарплата.

P.S. Поширюй, та підписуйся на сторінку.

Бо життя все цікавіше.

Гліб Бабіч