Найгірше, найогидніше, найнебезпечніше та абсолютно самовбивче під час війни на знищення в твоїй країні — це дискредитація військових.
Навіть, якщо ці військові наразі не в лавах ЗСУ, і навіть, якщо вони роблять/говорять/лайкають те, що комусь може не подобатись, не сприйматись тощо. (Виключення — доведена державна зрада/інші злочини проти України).
Дискредитувати військових, особливо тих, хто з 2014 року відстоює нашу державність, тих, хто у 2022 зупиняв навалу на країну, Героїв України, які стали і назавжди залишаться символами українського опору в російсько-українській війні 2014-…. років — це грати проти України і на руку ворогу.
Можна (і нормально!) критикувати владу, контролювати їхню діяльність: закони, які вони ухвалюють, політику (внутрішню і зовнішню), яку вони проводять. Можна (і потрібно!) вимагати від влади відповідей, комунікацій, реформ, призначень, виконання своїх обіцянок/обовʼязків тощо.
Але неможна критикувати (що під час повномасштабної війни дорівнює дискредитації) військових. Особливо — це неприпустимо робити цивільним, ще й публічно. Це пряма загроза та підрив національних інтересів України. Ось на це мала б працювати військова цензура (якої у нас нема): на боротьбу з дискредитацією військових, а не з опозиційними владі каналами і блогерами.
Але виходить так, що наша влада очолює операції з дискредитації ЗСУ.
А всім, хто цим займається (свідомо працюючи на владу в дискредитуючих кампаніях чи ні), варто б уже роздати медальки, бо вони прям дуже стараються.
Медальки імені Марʼяни Безуглої.
Oksana Bailo
Разом з заявами про «Мінських угод не буде» новим ліцам було б непогано нарешті повідомити українців — а що буде?
Бо після ваших «розведень», Оманів, розмінувань та «всеосяжних перемірій», разом з «Мінськими» не стало Маріуполя, Азовського моря, 20% території та мільйонів людей українського населення тощо.
То в чому саме хуже нє стало?
Скільки можна ліпити цю позітівну пропагандиську жуйку на очі скривавленій країні?
Які ужасні були попередники з фортицікаційною лінією, ракетною програмою, замінованим Чонгаром, доларом по 25 і «наживанням на войнє» всі вже давно зрозуміли, шостий рік кіпіт наш разум возмущєнний — дайте врешті решт вже щось для порівняння крім тотального піздєжа.
