Про це із посиланням на дані з власних джерел у неділю, 23 листопада 2025 року, заявив на своєму ТГ-каналі народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко.
За словами нардепа, йдеться про епізод у справі «Міндіч-гейту», зафіксованому на плівках Антикорупційного бюро.
«НАБУ підготували підозру по Рустему Умєрову. Його звинувачують в розкраданні державних коштів. Крім цього, на Рустема Умєрова записана частина «общака», яку вивели в країни Перської затоки», — зазначив Гончаренко.
Про яку саме країну Перської затоки йдеться, він не уточнив.
«Саме для цього і був введений Умєров в делегацію по перемовинам (щодо 28 пунктів плану Віткоффа-Дмитрієва — ред.). Щоб зробити історію з підозрою — тиском, а не корупцією», — додав Гончаренко.
Ось вони, наші красені!
Головні перемовники від України — фігуранти «Міндічгейту».
Алі-Баба, він же Єрмак, призначений після оманських зустрічей Зе на посаду, якої немає
в Основному Законі України,
в минулому — голова асоціації МАФів, а в теперішньому —
віцепрезидент, як сам себе називає,
котрий підім’яв під себе всі процеси в Україні
якого західна преса називала токсичним і абсолютно
неприйнятним персонажем у політиці
і який, як зрозуміло, й до цього часу
разом із президентом сплять поруч у бункері,
разом дивляться фільми, грають у настільний теніс і тренуються щоранку.
Рустам Умєров, володар російського паспорта й
нерухомості в США,
що, як і Єрмак, є фігурантом плівок Міндіча.
Саме він, як кажуть, був ініціатором
заміни одного із 28-ми пунктів, а саме про
аудит всієї міжнародної допомоги,
наданої Україні за повномасштабну війну,
на повну амністію злочинів.
Обидвоє головних перемовників від України — фігуранти
«Міндічгейту».
Про що можуть домовитися такі видатні перемовники?
Вони здадуть все і всіх
заради збереження власної шкіри
й усієї мародерської кліки.
Це момент, коли історія не дозволяє помилятися. Кожне слово, кожен жест української держави зараз зчитується світом під мікроскопом. Саме тому необхідно сказати відверто й дипломатично чітко: так звані 28 пунктів, що опинилися у ЗМІ, виглядають як продумана пастка. І пастка не просто технічна чи процедурна — пастка політична, геополітична, а головне — російська. Це видно неозброєним оком кожному, хто здатен виміряти ризики, а не лише читати заголовки.
Єдине запитання, яке сьогодні турбує суспільство і партнерів: хто від України взагалі намагався це «погоджувати»? І чи мав на це повноваження? Адже у пресі лунали припущення, що цей документ міг проходити через кабінет секретаря РНБО. Якщо це правда — це не просто помилка. Це вихід за межі мандату й удар по міжнародній довірі до України.
Не менш тривожно виглядає і склад переговорної групи у Женеві. Там сьогодні нас представляють люди, які фігурують у гучних матеріалах «плівок Міндіча» — у справі, що стала символом того, як корупція намагається вижити навіть у час великої війни. Це значно послаблює позицію України в момент, коли нам потрібна твердість, прозорість і бездоганна репутація кожного учасника делегації. Складається враження, що хтось вирішив використати переговорний процес не для захисту країни, а як політичну парасолю, щоб сховатися від відповідальності.
Не можна змішувати ці речі. Дипломатія — це сила держави. І саме тому її не можна робити заручником страхів, особистих інтересів чи спроб уникнути покарання. Україна мусить чітко розмежувати дві площини:
переговори мають вести сильні, досвідчені, бездоганно довірені переговорники;
а відповідальність за корупцію мають понести всі, хто був до неї причетний — незалежно від посад, зв’язків чи політичних страхів.
Ще раз наголошуємо: російський план неприйнятний у будь-якій формі. Український план миру має бути спільним з Європою, узгодженим із союзниками, побудованим на принципах міжнародного права і на тих червоних лініях, які не підлягають торгу — наші території, наша армія, наша мова, наша віра, наша свобода.
Переговори мають відбуватися за участі європейських партнерів і без жодної присутності осіб, заплямованих корупційними скандалами.
Сьогодні ми просимо світ бути на боці демократичних цінностей. Але для того, щоб світ почув нас — ми самі маємо демонструвати бездоганну відданість цим цінностям. Це єдиний шлях до сильної позиції на переговорах.