На південному напрямку України здійснюється обладнання бойових позицій та фортифікаційних споруд

160

Інженерний підрозділ угруповання військ, який несе бойову службу на південному напрямку України, здійснює обладнання нових бойових позицій та будівництво фортифікаційних споруд.

Зокрема, з початку року, силами військових інженерів обладнані окопи й укриття для бойової техніки, створено систему траншей між бліндажами, а також продовжується будівництво вогневих споруд для посилення позицій.

Разом із тим, інженерно-саперними підрозділами зведеного загону оперативного забезпечення проводиться встановлення мінно-вибухових та не вибухових загороджень, нарощуються заходи маскування й ведуться роботи з фортифікаційного обладнання позицій.

Командування Об’єднаних сил Збройних Сил України

Загроза з Азовського моря, або Навіщо Росія перекидає десантні катери з Каспію

Тиждень тому російське Міноборони повідомило: «понад 10 десантних та артилерійських катерів і суден Каспійської флотилії (КФл) Південного військового округу (ПдВО) здійснюють міжфлотський перехід з Каспійського до Чорного моря».

«Каспійська» підмога

Зважаючи на те, що Росія значно збільшила кількість своїх військ на кордонах з Україною, а також у тимчасово окупованому Криму, це посилення «морської компоненти» має вигляд нібито цілком закономірного кроку в ланцюжку подібних «перекидань» і «нарощень» сил і засобів.

Проте саме специфіка цих дій Росії (на перший погляд не зовсім логічних) викликає певне зацікавлення: навіщо все це робити — перетягати різними річками й каналами з Каспійського моря в Чорне таку кількість військових катерів і допоміжних суден? У цьому регіоні Росія й так має численний (як для такого невеликого ареалу дій) Чорноморський флот, кількість бойових кораблів і суден забезпечення в якому нараховує понад сотню одиниць?

За кілька днів після виходу з бази Каспійської флотилії ВМФ Росії порту Махачкали п’ятнадцять бойових одиниць, серед яких три артилерійські катери, вісім десантних і судна забезпечення, здійснили перехід по Волго-Донському каналу. Сам перехід був протяжністю понад 100 кілометрів і передбачав подолання 13 шлюзів. Після цього переходу кораблі зупинились на рейді в Ростові-на-Дону, а далі продовжили рух у Чорне море.

Російські ЗМІ повідомляють, що ця корабельно-катерна група братиме участь у масштабних навчаннях Чорноморського флоту Росії, на яких «моряки-каспійці відпрацьовуватимуть оборону Криму, здійснюватимуть протидію висадці морського й повітряного десантів на узбережжя».

Розповідаючи про це перекидання катерів з Каспію у Чорне й Азовське моря, варто передусім звернути увагу на те, які бойові можливості цієї техніки й озброєння. Щодо трьох артилерійських катерів проєкту 1204 «Шмель», то їхнє призначення — «несення дозорної служби на річках і озерах, знищення річкових суден і бойових катерів противника, сприяння сухопутним військам артилерійсько-кулеметним вогнем, перевезення особового складу з озброєнням під час переправ і для дій у басейнах річок і у прибережних мілководних районах морів». Подібні катери дуже мало підходять для заявленого Росією сценарію масштабних навчань з оборони Криму, тим більше, що глибина моря біля узбережжя окупованого півострова переважно дещо більша, й тут ефективніші інші бойові кораблі й катери.

«Шмелі» мають досить невелику (до 1 метра) осадку, а також потужний двигун — і все це дає змогу надавати вогневу підтримку десанту на внутрішніх водоймах і топити маломірні судна противника. На озброєнні «Шмелів» є 76-мм артилерійська установка, 140-мм пускова реактивна установка й великокаліберний кулемет. Екіпаж катера — 14 осіб. Дальність плавання — 320 морських миль. Фактично такий катер — це «морська БМП для морського десанту», якщо брати аналог сухопутного озброєння.

Щодо інших катерів, які здійснили перехід з Каспію в Чорне й Азовське моря, то це десантні катери проєкту 21820 «Дюгонь» і 11770 «Серна». Це високошвидкісні десантні катери на повітряній каверні (принцип руху судна,  коли під днище подається повітря й це знижує гідродинамічний супротив і осадку судна у воді).

Подібні десантні катери призначені для висадки на необладнаний берег або зняття з нього бойової гусеничної, колісної та іншої військової техніки (до 45 тонн — «Серна», до 140 тонн — «Дюгонь»). Також ці катери призначені для дій з високою швидкістю й маневреністю передових підрозділів десанту з озброєнням (рота морської піхоти). Простіше кажучи, це швидкісні броньовані «морські автобуси!», які абсолютно не придатні до оборонних дій, зате мають дуже невелику осадку й можуть перевозити на мілину десант і бронетехніку.

Про решту одиниць плавзасобів, які здійснювали перехід з Каспію, деталей немає, проте є інформація, що разом з десантними катерами до Криму «для участі в навчаннях з оборони» мають бути перекинуті й морські піхотинці, які діють саме на цих катерах — бійці 177-го полку морської піхоти Каспійської флотилії ВМФ Росії. Полк був сформований у місті Каспійську кілька років тому на базі двох окремих батальйонів морської піхоти (727-го — Астрахань і 414-го — Каспійськ), яких Росія часто залучала для «врегулювання нерозв’язаних питань» у Дагестані й загалом на північному Кавказі.

Мілкохідні катери у глибокому морі…

У бойових операціях, які мають оборонний характер, військові застосовують ті сили й засоби, які для цього більше призначені. Виходячи з цього (і воєнна наука це доводить), танкові, механізовані й мотострілецькі підрозділи значно ефективніші й сильніші в обороні, ніж штурмові й ударні (повітрянодесантні, гірсько-штурмові, морська піхота). Адже озброєння цих сил є «важчим», а загальний калібр — більшим.

На окупованому росіянами півострові Крим є достатньо військ берегової оборони, які під час захисту позицій значно ефективніше діятимуть, ніж прибулі сюди «на підсилення оборони» морпіхи з Каспію і «псковські десантники», яких кілька днів тому також перекинули в район Сімферополя. Тобто російські розповіді про навчання з оборони Криму — повна нісенітниця, яку видно навіть не військовим.

Проте якщо росіяни вирішили перекинути на цей театр воєнних дій (ТВД) ці сили й засоби, то, певне, мали для цього причини. Каспійська морська піхота й десантні катери мають особливе місце в планах російського військового командування. У складі Чорноморського флоту ВМФ Росії є власна 810-та окрема бригада морської піхоти (Севастополь) і окремий 382-й батальйон МП (входить до складу 810-ї бригади, дислокація — Темрюк), навіщо сюди перекидати ще й полк морпіхів з Каспія?

Відповідь на це запитання можна знайти, якщо ретельно переглянути плани Росії щодо створення угруповання сил для удару на Україну з південного морського напрямку. Це досить реальний сценарій вторгнення в Україну. За ним Росія може захопити початок Північно-Кримського каналу й розв’язати питання водозабезпечення Криму та ударом відкинути наше військо на правий берег Дніпра, створивши плацдарм для «пробиття сухопутного коридору» в Крим.

Тому, враховуючи місцевість і рельєф українського півдня, плани Росії тут дещо складніші, ніж удари «танкових кулаків» у «смугах прориву» на інших напрямках вторгнення. Україну тут омивають Чорне й Азовське моря і є лише вузенький Перекопський перешийок шириною 7-9 кілометрів, по якому нині проходить адміністративна межа з окупованим півостровом.

Тому з цього напрямку вторгнення на «материкову» Україну потрібно здійснювати лише з моря й з повітря, адже зрозуміло, що тоненьку смугу суші на Перекопі Україна зміцнила інженерними спорудами та пристріляла з важких калібрів, тобто танковий прорив на Херсонщину тут малоймовірний. Саме тому на території Криму для вторгнення на «материк» Москва вирішила створити угруповання, які діятимуть у повітряному й морському десантах.

Удар з Півдня

Щодо «чорноморської» бригади морської піхоти, то її основний транспорт — великі десантні кораблі (ВДК), 197-ма бригада яких дислокується в Криму. Російські морпіхи Чорноморського флоту здебільшого здійснюють десантування на ВДК проєкту 1171 «Тапір» («Саратов», «Орск» і «Ніколай Фільченков») і ВДК проєкту 775 («Цезарь Куніков», «Новочеркаськ», «Ямал» і «Азов»).

Осадка таких кораблів 3,7–4,5 метрів, тобто їм потрібно, щоб біля берега, на який здійснюватиметься десантування, була відповідна глибина. Подібні умови на цьому ТВД можна знайти лише в районі Скадовська, Лазурного й далі на захід. Наявні у складі ЧФ кілька десантних катерів проєктів «Серна» й «Акула» можуть перекидати одне з крил морського десанту через Каркінітську затоку.

Щодо дій повітряного десанту, то «псковську» дивізію варто було б «викинути» з літаків для відрізання шляхів на