При цьому президент Володимир Зеленський 6 листопада під час спілкування зі ЗМІ на КПВВ «Щастя», що на Луганщині, сказав лише про «три бойові жертви» за вказаний період, розповідає Еспресо.TV.
«Режим тиші (на Донбасі — ред.) сьогодні зберігається вже 103 дні, але, на жаль, є постріли, і, на жаль, і мої співчуття всім родинам, які втратили наших героїв, є три бойові жертви», — наголосив того дня Зеленський.
Згідно з відкритими даними, на які спираються військові кореспонденти видань Новинарня та ЦензорНет, від пострілів, дійсно, загинули троє захисників України. Але це не усі бойові втрати.
Серпень, слід наголосити, видався спокійним й підтверджена інформація про загиблих від ворожого вогню не надходила, але з початком осені обстріли значно посилилилися й у жовтні їх нараховувалосяся в середньому по 3-4 за день, що неминуче призводить до поранених і вбитих з українського боку.
Загиблі на фронті у вересні:
1) Віталій Грицишин,
2) Володимир Хоменко,
3) Тарас Кубійович,
4) Руслан Волков.
Якщо Кубійовичу 6 вересня в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області завдав смертельного поранення російський снайпер, то Грицишин і Хоменко 5 вересня підірвалися на невідомому вибуховому пристрої під час гасіння пожеж у лісосмузі поблизу селища Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області. Встановити те, коли саме там було проведено мінування — до чи після 27 липня — неможливо й до того ж йдеться про «сіру зону».
Схожим чином загинув і Волков.
«6 вересня в районі селища міського типу Новгородське Донецької області, під час прямування до осередків пожежі, на невідомому вибуховому пристрої підірвалася авторозливна станція АРС-14. Руслан дістав численні опіки, від яких помер у лікарні міста Торецьк наступного дня, 7 вересня», — пише з цього приводу «ЦензорНет».
Загиблі на фронті у жовтні:
1) Михайло Старостін,
2) Володимир Бондарюк.
Морпіхи Старостін та Бондарюк віддали життя за Україну минулої п’ятниці, 30 жовтня, близько півночі. Це сталося неподалік від Водяного, що поруч з Волновахою.
Як розповідає відомий волонтер та військовий блогер Serg Maco (Сергій Карпюк), фактично їх розстріляли впритул, що, за його оцінкою, стало можливим в умовах передбаченої перемир’ям суворої заборони на контрдиверсійні тактичні дії.
«Снайперська група. Один поранений, двоє вбитих. Снайперська група противника. Підповзли, спрацювали дуплетом вразивши обох, одного точно в голову. До цього за півгодини зробили пораненого в цьому ж підрозділі», — заявив Serg Maco.
Сергій Огінській
Зазначимо, що наведені вище дані не враховують смерті військових з передової, про які немає додаткової інформації (наприклад, похований у нібито мирному вересні Сергій Огінській з міста Долина Івано-Франківської області та Володимир Рудик з села Золотники Теребовлянського району Тернопільської області, якого привезли ховати додому у серпні), тобто важко однозначно стверджувати була то бойова втрата чи не бойова, а також тих солдат і офіцерів, які протягом вказаного періоду померли під час лікування.
Костянтин Оверко
Олександр Фарина
Зокрема, 24 вересня у київському Національному інституті хірургії та трансплантології імені Шалімова не стало Костянтин Оверко — де він лікувався після кульового поранення отриманого ще 20 червня цього року, а 11 вересня на лікарняному ліжку в Хмельницькому пішов з життя Олександр Фарина, поранений 20 квітня.
espreso.tv