На Донбасі біля селища Шуми росіяни вбили українського військового

84

В суботу, 20 березня, біля селища Шуми загинув український військовий. Цей населений пункт знаходиться між окупованою Горлівкою та вільним Торецьком.

Про гибель військового повідомило оперативно-тактичне угруповання «Північ» у фейсбуці.

Військовослужбовець, ім’я якого поки що не повідомлялося, отримав вогнепальне поранення, від якого помер під час евакуації до шпиталю.

«Сьогодні, 20 березня, збройні формування Російської Федерації вкотре порушили режим припинення вогню та здійснили прицільний обстріл позицій українських захисників із стрілецької зброї неподалік населеного пункту ШУМИ, що в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ». В результаті обстрілу один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав вогнепальне поранення. Воїну оперативно надали першу медичну допомогу, та на жаль, від отриманих поранень він помер під час евакуації до медичного закладу», — йдеться в повідомленні.

Українська армія втрачає бійців третій день підряд.

19 березня біля Водяного через мінометний обстріл загинув молодший сержант Андрій Грабар (1995 р.н.) з 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Фото: facebook.com/mykoda

18 березня біля Південного загинув молодший сержант Віктор Пасєка (1965 р.н.) з 10-ї гірської штурмової бригади.

Фото: dzerkalo.media
P.S.
Три дні поспіль на фронті загиблі — на РНБО ситуація з провалом «режиму тиші» не розглядається.
Ніким не розглядається.
«Головнокомандувач» мовчить.
Його куратор Єрмак ініціює чергові ініціативи ініціювати підтвердження ініціатив.
Весь хомчаковський «паркет» давно забив на війну і хаває «нє туда полєзлі» та «розслідування ДБР про халатне відношення», справ проти окупантів не спостерігається.
Але найгірше байдужість населення, нікого вже не обурює брехня влади, і де тільки поділася та «усталость от войни» та обурення через «она идет, потому что на ней зарабативают» — всемогутній телевізор задає іншу програму.
Та вже навіть і «справжніх патріотів» (не тіх, хто в «сєктє») вкурвлюють згадки про ту ганьбу, яку чінять з армією — для тих білокурих бєстій це «ви сільно ранімиє» називається.
Давно було очевидно — справа далеко не в одному Зеленському, і навіть не в тих, хто йому здуру повірив.
Це відповідь на закиди про «недостатність оптимізму» — звідки йому взятися?
Сподівання на стійкість «меншості», яка час від часу отримує можливості діяти, питання якою ціною наступного разу.

 

Поделиться:
Загрузка...