М’яка сила та інвазія русского мира русским языком

Добрий, насправді недобрий дядя Міша Ходорковський вирішив запропонувати грошенят російськомовним проєктам України та Білорусі, які тепер не будуть отримувати американські грошенята.

Впевнена, що знайдуться людинки, які підуть за російськими грошенятами. Всякі там бабНаташі і Васілії, які приїхали з Мурманська розказувати з голубих екранів, що не всьо так однозначно.

Але — тут я згадала, як зберегла собі на памʼять шматок інтервʼю Ходорковського у Дудя.

Де власне — стає зрозуміло, а що то за бабки.

Олігарх розказав, як заробляв на першій та другій чеченських війнах.

Наприклад, похвалився, що забезпечив паливно-мастильними матеріалами 50% угрупування.

А ще — похвалився, як пішов на обман американських інвесторів аби озброїти ОМОН із Томська, який потім «участвовал в зачистках территории Чечни».

Я знайшла мінімум три інтервʼю російських матерів, де їхні синочки саме з цього ОМОНу брали участь у висадці на Гостомель. Тобто, чудових мальчикоф виростили на кістках Чечні.

Звісно, ніякого покаяння на війну в Чечні і геноцид цивільних.

В деяких моментах оху*євав і сам Дудь.

Але найцікавіше там — коментарі під відео самих росіян. Які чесно визнали, що Ходор — те саме, що і Путін. Просто у дядька зло, що Єльцин вибрав не його такого красивого на приемника.

Що цікаво, я зайшла на сайт «Наша Ніва», де білоруські демократи провели дискусію між редакторами, чи варто брати це бабло.

Там є тверезі думки, що:

— візьмеш такі гроші і інший донатор спитає, а настільки прозорі гроші від росіян. І все, довіра до проєкту втрачена.

— таким чином російські олігархи хочуть знову продати ілюзію Заходу, що цей куток — їхня сфера впливу і вони «отвечают за регион».

— Росія так може прямо впливати на інформаційну повістку та політичні рішення.

Цитую, що сказав керівник Фонду Байсол Андрєй Стрижак:

«Мы наелись этого за несколько сотен лет и за последние 70 лет, когда Москва за все отвечала. У нас есть своя собственная субъектность, президент-элект, признание на международном уровне. Этим нужно пользоваться, а не идти к хорошей или плохой Москве».

Та редактор Реформ.ньюз Фьодор Павлюченко:

«…мы, безусловно, сотрудничать с такими донорами не будем. На мой взгляд, это предательство аудитории. Она у нас ориентируется на ценности Беларуси, восстановление нашего государства не в союзе с Россией.

Сотрудничество с продемократическими российскими донорами может привести к тому, что будем вынуждены учитывать их интересы. Белорусские медиа могут стать заложниками некоторых российских политиков».

На диво адекватні оцінки ризиків від білорусів. Повністю згодна.

Ждем, хто виявиться Іудою. З таким же хеппіендом) 

Марина Данилюк-Ярмолаєва

.